Рішення № 11532191, 27.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.09.10 р.                     Справа № 17/204                               

господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу, порушену

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» м. Донецьк

до відповідача: Державного відкритого акціонерного товариства «Шахтоуправління Донбас» м. Донецьк,

про стягнення збитків у сумі 14’108,50 грн..

за участю представників сторін:

від позивача: Сьомка Р.О. – довіреність

від відповідача: Лактіонова О.Г. - довіреність

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» звернувся до господарського суду з позовом до відповідача – Державного відкритого акціонерного товариства «Шахтоуправління Донбас» про стягнення завданих збитків 14’108,50 грн., заподіяних у зв’язку з неналежним виконанням умов договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір на переробку рядового вугілля № 06-10-1 п/р від 06.10.2005р., додаткову угоду до нього від 20.08.2008р. акти звірки між сторонами щодо рядового вугілля, що надійшов до філії ЗФ «Антрацит» ТОВ «Енергоімпекс» та відвантажений концентрат у серпні – вересні 2008р., замовлення відповідача на відвантаження вугільного концентрату у серпні – вересні 2008р. №№, відповідно, 3-2758 та 3-3218 від, відповідно 14.07.2008р та 13.08.2008р., плани перевезень на серпень – вересень 2008р. та інші документи, додані до матеріалів справи.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на недоведеність позивачем всіма допустимими та належними доказами факту спричинення йому збитків саме відповідачем та наявності прямого причинного зв’язку між завданими збитками та фактом неналежного виконання зобов’язань саме відповідачем.

Крім того, відповідач заперечує проти того, що листом № 3-2758 від 14.07.2008р. ним було замовлено до відвантаження вугільного концентрату на серпень саме в обсязі 16’500,00 тн., адже надані позивачем копія та оригінал факсограми цього листа містять виправлення, які (за твердженням відповідача) ним під час відправлення листа факсом не робилось. Незважаючи на неодноразову вимогу суду щодо надання відповідачем оригіналу згаданого листу у вигляді, в якому він був відправлений факсом позивачу – відповідач цей лист не надав, посилаючись на його відсутність.

Власний оригінал, надрукований та відправлений позивачу факсом, відповідач суду не надав, пояснюючи, що він був надрукований в одному примірнику та – переданий позивачу. Останній проти отримання від відповідача оригіналу згаданого листа заперечує, пояснюючи, що від відповідача була отримана лише факсограма листа.

Позивач у супровідному листі від 23.11.2009р. (а.с. 83) стверджує, що доданий до нього лист відповідача № 3-2758 від 14.07.2008р. (а.с. 84) є оригіналом факсу, отриманого з факсимільного апарату «Panasonic», модель KX-FL 403UA. Відповідач проти того, що цей лист є справжнім оригіналом факсу заперечує.

За таких обставин задля з’ясування питань наявності виправлень у листі № 3-2758 від 14.07.2008р. та давності цих виправлень судом була призначена судово-технічна експертиза. Однак, через відмову сторін від попередньої оплати вартості цієї експертизи - матеріали справи були експертом повернуті суду без експертного висновку.

За таких обставин, виходячи з приписів ст. 33 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу - недоведеність відповідачем того, що під час відправлення факсом лист № 3-2758 від 14.07.2008р. (а.с. 84) містив обсяги замовлення на відвантаження вугільного концентрату інший ніж 16’500,00 тн. (оригінал цього листу відповідач суду не надав) – суд не сприймає заперечення відповідача щодо змісту листа. Відтак – вважає, що за цим листом відповідачем позивачу було замовлено до відвантаження у серпні 2008 року вугільного концентрату саме в обсязі 16’500,00 тн.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Рішенням у справі № 25/125 господарського суду Донецької області від 17.09.2009р., залишеним без змін постановами Донецького апеляційного господарського суду від 12.01.2010р. та Вищого господарського суду України від 21.04.2010р. (а.с. 102-107, 132-133) за участю тих-самих сторін, що й у справі 17/204, встановлено, що 06.10.2005р. сторонами був укладений договір на переробку рядового вугілля № 06-10-1п/р (а.с. 9-13), згідно умов якого відповідач взяв на себе зобов’язання поставити у адресу позивача рядове вугілля в найменуванні, кількості, марочному складі, якісними показниками оговореними у специфікаціях, які оформлюються окремими додатками та є невід’ємними частинами даного договору.

Цими ж судовими актами встановлено, що:

·          відповідно п.1.2 укладеного договору позивач взяв на себе зобов’язання переробити рядове вугілля та відвантажити отримані продукти збагачення за реквізитами, вказаними відповідачем, а відповідач зобов’язався оплатити вартість робіт по переробці рядового вугілля згідно специфікацій, що є невід’ємною частиною даного договору;

·          згідно п.2.1.2 договору № 06-10-1п/р від 06.10.2005р. сторони встановили, що відповідач повинен здійснювати планування перевезень на рядове вугілля й до 10-го числа місяця передуючого планованому, надати позивачу заявку встановленої форми на відвантаження продуктів збагачення з зазначенням виду споживання;

·          пунктом 5.4 договору № 06-10-1п/р сторони передбачили, що відповідач повинен відшкодувати позивачу збитки, понесені ним у виді сплати штрафів за невиконання плану перевезень та плату за користування вагонами, нараховану в результаті порушення відповідачем умов даного договору.

У відповідності до листів – заявок відповідача . №№ 3-2758 та 3-3218 від, відповідно 14.07.2008р та 13.08.2008р., позивач включив в план перевезень на серпень 2008р – 16’500,00 тн., на вересень 2008р. – 11’000,00 тн. вугільного концентрату.

У серпні 2008р. відповідач поставив на переробку відповідачу 14’670,00 тн. рядового вугілля. Через що позивачем (з урахуванням залишку рядового вугілля та вугільного концентрату) було перероблено та відвантажено 12’015 тн. вугільного концентрату.

У вересні 2008р. відповідач поставив на переробку відповідачу 2’621,00 тн. рядового вугілля. Через що позивачем (з урахуванням залишку рядового вугілля та вугільного концентрату) було перероблено та відвантажено 4’342 тн. вугільного концентрату.

Зазначені обставини підтверджуються актами звірки (а.с. 34-35)

Таким чином, через недопостачання відповідачем у серпні-вересні 2008 р рядового вугілля у кількості, необхідній для виконання узгоджених із залізницею планів перевезень вантажів (узгоджених позивачем за замовленням відповідача) позивач не відвантажив у цей період 9’730,00 тн вугільного концентрату. За що згідно вимог Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998р. № 457 (далі – «Статут») за невиконання планів перевезень позивачем залізниці був сплачений штраф у загальній сумі 14’108,50 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, невиконання планів перевезень у серпні - вересні 2008р. виникло з причини недопостачання рядового вугілля відповідачем, і як наслідок, відсутності вугільного концентрату, що й стало причиною виникнення штрафу виставленого ст. Ханжонково Донецької залізниці у згаданій сумі.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до п. 4 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання доказується кредитором.

На кредитора покладається обов’язок доказати розмір збитків, завданих йому порушенням зобов’язання. При цьому кредитор має не лише точно підрахувати розмір заподіяних йому збитків, але й, як правило, підтвердити їх документально.

Позивачем представлені суду докази на підтвердження сплати ним Донецькій залізниці штрафу за невиконання плану перевезень у згаданий період (а.с . 25, 27).

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Оскільки в результаті невиконання відповідачем умов договору № 06-10-1п/р від 06.10.2005р. позивач поніс збитки за невиконання планів перевезень по станції Ханжонково у серпні - вересні 2008р. в розмірі 14’108,50 грн., суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.

Заперечення відповідача, є не обґрунтованими, такими, що не підтверджуються зібраними у справі доказами. Відтак – судом до уваги не приймаються.

Відсутність вини у завданих позивачу збитках відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відповідачем не доведена.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відносяться на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з державного відкритого акціонерного товариства «Шахтоуправління Донбас» (83059, м. Донецьк, Будьонівський район, р/р 26003959970041 в філії ПУМБ м. Донецька, МФО 335537, ЄДРПОУ 00174668) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» (83058, м. Донецьк, вул. Майська, 66, р/р 26007002300006 у ВАТ «Європромбанк»м. Донецьк, МФО 377090, ЄДРПОУ 30962337) збитки в сумі 14’108,50 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 141,09 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315,00 грн.

Суддя                               

(повний текст рішення оформлений та підписаний 29.09.2010р.)