Рішення № 11532083, 05.10.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

05 жовтня 2010 р. Справа 13/175-10

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" (вул.Незалежності,30, с.Степанівка, Теплицький район, Вінницька область, 23814)

до:Агрокооператива приватних пайовиків "Мічурінський" (вул.Котовського,7, с.Соболівка, Теплицький район, Вінницька область, 23820)

про стягнення 12000 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача : Богданов О.В., довіреність

відповідача : ОСОБА_1, керівник

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 20.09.2010 р. порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" до Агрокооператива приватних пайовиків "Мічурінський" про стягнення 12000,00 грн. суми боргу та в якості судових витрат 1500, 00 грн. призначено до слухання на 05.10.2010 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в звязку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обовязок суду.

На визначену дату з"явились представники сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав позовні вимоги та представника відповідача, проти позову заперечив, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд зясував:

На підставі усної домовленості 15.11.2008 року відповідачем було придбано у позивача товар, а саме 20 тонн кукурудзи на загальну суму 12 000 гривень (в т.ч. ПДВ 2000 грн.), що підтверджується видатковою накладною № 2 від 15.11.2008 року.

Таким чином, факт передачі позивачем відповідачу товар - кукурудзу в кількості 20 тонн, за ціною 500 грн за тонну без ПДВ, на загальну суму 12000,00 грн. підтверджується обопільно підписаною сторонами видатковою накладною.

В зв»язку з тим, що термін виконання зобов'язання по сплаті коштів за отриманий товар встановлено не було, позивачем 02.07.2010 року на адресу відповідача було надіслано вимогу про сплату коштів за отриману кукурудзу, яка, відповідно до поштового повідомлення, була отримана відповідачем 06.07.2010 року, проте яка останнім була залишена без реагування.

Таким чином основний борг відповідача за отриманий товар на день розгляду справи складає 12000,00 грн.

Відповідач у судовому засіданні надав пояснення, що ним суму боргу не визнав, обгрунтовуючи свої заперечення проти позову тим, що видаткова накладна від 15.11.2008 року видана не ТОВ «Теплик Агро», а ТОВ «Консервний завод» про що свідчить штамп та печать на даній накладній, а тому в позовній заві про стягнення коштів вказаний невірний позивач.

Відповідач заперечує твердженням позивача про те, що вказана кукурудза в кількості 20 тони була придбана АКПП «Мічурінське», оскільки, в такому випадку, не була додержена відповідна процедура, а саме АКПП «Мічурінський» мав видати доручення, на підставі якого ТОВ «Консервний завод», в свою чергу, мав видати накладну та податкову накладну, чого не було зроблено.

Також відповідач зазначає, що у 2008 між АКПП «Мічурінський» та ТОВ «Консервний завод» була усна домовленість про те, що ТОВ «Консервний завод» буде використовувати 250 га орендованої АКПП «Мічурінський» землі. На підставі вказаної домовленості ТОВ «Консервний завод» використовував вказану земельну ділянку - 250 га , обробляв землю, садив та збирав с/г культури, а кукурудза, що поступила від ТОВ «Консервний завод» була надана ТОВ «Консервний завод».

Суд встановивши всі обставини по справі прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності з положеннями ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору

При досліжденні доказів по справі, а саме огляду оригіналу накладної №2 від 15.11.2008 року, судом встановлено, що саме відповідачем було прийнято товар, про що свідчить мокра печатка товариства та підпис доректора, а не власниками земляних паїв.

Також у вказаній накладній, у графі "відпущено", чітко вказано, що товар відпущений ТОВ "Теплик-Агро", а отримувач Агрокооператив приватних пайовиків "Мічурінський".

Наданий відповідачем акт комісії від 20.11.2008 р. в складі трьох представників власників земельних паїв та відомість про те, що в порядку шефської допомоги від ТОВ "Консервний завод" їм було надано та розподілено між усіма пайовиками 20 тон кукурудзи, сприймається судом критично, так як до акту не надано доказів повноважності представників пайовиків, яким було складено даний акт, щодо відомості на видачу кукурудзи, то в ній не вказано на якій підставі і від кого кукурудза надається пвйовикам, у наданому протоколі загальних зборів членів АКПП "Мічурінський" встановлено лише те, що ОСОБА_1 є головою АКПП "Мічурінський", а щодо того, що він чи ОСОБА_2 або ОСОБА_3, являються представниками усіх пайовиків, як фізичних осіб, не вказано.

Також, в протоколі зазначено, що ними, залучаються в діяльність господарства кошти, як безпроцентна позика від сторонніх осіб, щодо товару, а саме 20 тон кукурудзи або будь-яких інших документів, які б підтверджували отримання сторонньої допомоги, ними не надано. Наданий протокол загальних зборів членів АКПП "Мічурінський", не містить печаті кооперативу, що викликає сумнів його правової належності.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дії позивача по продажу товару та дії відповідача по його прийняттю за визначеною ціною, що підтверджується вище зазначеною накладною, свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобовязання по оплаті за отриману продукцію.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідач доказів повного проведення розрахунків з позивачем або ж того, що товар надавався не йому суду не надав.

У судовому засіданні відповідачем додатково було надано пояснення, а саме що ними дійсно був прийнятий товар від позивача, згідно накладної №2 від 15.11.2008 р., на загальну суму 12000,00 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними доказами, наявними в матеріалах справи, тому підлягають задоволенню, а саме стягнення з відповідача 12000,00 грн. суми боргу , з покладанням на відповідача судових витрат на підставі ст.49 ГПК України.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1500,00 грн. - витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст.44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Виходячи з викладеного вимога позивача про стягнення 1500,00 грн. - витрат на правову допомогу підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.525, 526, 527 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Агрокооператива приватних пайовиків "Мічурінський" (вул.Котовського,7, с.Соболівка, Теплицький район, Вінницька область, 23820, код ЄДРПОУ 32545958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" (вул.Незалежності,30, с.Степанівка, Теплицький район, Вінницька область, 23814, код ЄДРПОУ 35737530) 12000,00 грн. - суми боргу; 1500,00 грн. - витрат на правову допомогу; 120,00 грн. - витрат на державне мито та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення направити сторонам.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 06 жовтня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул.Незалежності,30, с.Степанівка, Теплицький район, Вінницька область, 23814)

3 - відповідачу (вул.Котовського,7, с.Соболівка, Теплицький район, Вінницька область,23820)