Ухвала суду № 1153065, 01.08.2007, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №22а-392/07                                                                                                                               Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку – 34                                                                                                      інстанції –  С.А. Гончаренко

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01  серпня 2007 року                                                                                  м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  судді     –  Проценко О.А. (доповідач)

суддів                            –  Стежко В.А., Туркіної Л.П.,

при секретарі               –  Івановій О.С. 

за участі представників:

позивача             –  Лука Л.І., Кириченко Р.В.,

відповідача         –  Благодір Р.В., 

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

на постановугосподарського суду Запорізької області від 05.04.07 р. в адміністративній справі №11/146/07-АП

за позовомПриватного підприємства «ПромКом» 

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

 проскасування податкових повідомлень-рішень від 21.07.06 р. № 0000922302/0/25692 та №0000932302/0/25693,

                                                          ВСТАНОВИЛА:

В січні 2007 року Приватне підприємство «ПромКом» звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя з вимогою про скасування:

- податкового повідомлення-рішення від 21.07.06р. № 0000922302/0/25692, яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 17143,50грн., з них за основним платежем 11429,00 грн., та штрафні (фінансові) санкції 5714,50грн., у зв’язку з порушенням п.1.8. ст.1, пп.7.4.1. п.7.4. та п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. N168/97-ВР, п.19 ст.2. ст.9 Бюджетного кодексу України;

- податкового повідомлення-рішення від 21.07.06р. №0000932302/0/25693., яким зменшено суму бюджетного відшкодування та стягнено 62926,50грн., з них податкове зобов’язання у розмірі  41951грн. та  штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20975,50грн., у зв’язку з порушенням п.1.8. ст.1, пп.7.4.1. п.7.4. та п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. N168/97-ВР.

 Позов обґрунтований тим, що ПП «ПромКом» (позивач) правомірно включив суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту та отримав бюджетне відшкодування, оскільки незнаходження за місцем реєстрації ТОВ «Артекс» (контрагент-продавець), анулювання 11.01.06р. реєстрації як платника ПДВ такого контрагента-продавця не може слугувати підставою для невизнання права  на податковий кредит та права на бюджетне відшкодування з ПДВ.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на невідвантаження зазначеною особою товару позивачу; невіднесення до складу податкових зобов’язань податку на додану вартість ТОВ «Артекс»; незвітування з 01.09.04р. ТОВ «Артекс» до податкових органів та його відсутність за юридичною адресою.

Постановою господарського суду Запорізької області від 05.04.07 р. в адміністративній справі позов задоволено, оскаржувані рішення визнані недійсними з підстав додержання позивачем механізму отримання податкового кредиту та бюджетного відшкодування.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обгрунтована порушенням судом норм матеріального права, а саме пп.1.3., 1.7., 1.8.,пп.7.4.1., 7.4.3. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. N168/97-ВР. Апелянт стверджує, що оскільки позивач не використав товар в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності, то у нього відсутні правові підстави для включення суми податку, сплаченого у зв’язку з придбанням товару, до складу податкового кредиту. Наполягає на тому, що несплата податку на додану вартість контрагентом позивача позбавляє останнього права включення сум ПДВ у розмірі 53380грн. до складу податкового кредиту.

Позивач проти апеляційної скарги заперечив, просить залишити її без задоволення, а рішення суду без змін, у зв’язку з тим, що він власні зобов’язання виконав і набув право на податковий кредит, зазначивши що він не повинен нести відповідальність за контрагента.

            Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

21.07.06р. відповідач виніс податкове повідомлення-рішення № 0000922302/0/25692, яким визначив позивачу до сплати податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 17143,50 грн., з них за основним платежем 11429,00 грн., та штрафні (фінансові) санкції 5714,50 грн., у зв’язку з порушенням п.1.8. ст.1, пп.7.4.1. п.7.4. та п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. N168/97-ВР, п.19 ст.2. ст.9 Бюджетного кодексу України;

21.07.06р. відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0000932302/0/25693, яким зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування та визначив до сплати 62926,50 грн., з них податкове зобов’язання у розмірі  41951 грн. та  штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20975,50 грн., у зв’язку з порушенням п.1.8. ст.1, пп.7.4.1. п.7.4. та п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. N168/97-ВР.

Оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення винесені на підставі Акту «Про результати виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Приватного підприємства «ПромКом» (код за ЄДРПОУ 31075474) за період з 01.10.04р. по 31.03.06р.» від 17 липня 2006 року № 120/23-31075474. За Актом перевірки встановлено завищення суми податкового кредиту у 2004 році у розмірі 11429,00грн. та завищення податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за 2004 рік на суму 41951,00 грн. З метою підтвердження законності віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, зазначених у книзі придбання товару та податкових накладних, які були надані за умови передплати за листи стальні в асортименті ТОВ «Артекс», до відповідної ДПІ був направлений лист щодо проведення зустрічної перевірки. З отриманої відповіді №13957/7/15-1010 від 04.07.06 р. виходить, що ТОВ «Артекс» не звітує з вересня 2004 року, за юридичною адресою не знаходяться, направлено запит на встановлення місця знаходження до ВМП ДПІ у Печерському районі м. Києва, юридичну справу ТОВ «Артекс» вилучено 28.03.06 р. відповідно до постанови слідчого Прокуратури м. Києва Григорівна В.Б., кримінальна справа №49-1770 і тому проведення зустрічної перевірки не можливо. ПП «ПромКом» в ході своєї фінансово-господарської діяльності віднесло до складу податкового кредиту суми, зазначені в податкових накладних, які були надані за умови передплати ТОВ «Артекс» за листи стальні в асортименті у розмірі 53380,00грн. З даних, отриманих з ДПІ Печерського району м.Києва видно, що ТОВ «Артекс» віднесло до податкового зобов’язання у відповідному періоді суму в розмірі 53380,00грн. і не сплачувало зазначену суму до бюджету.  Так як підприємство ТОВ «Артекс» не знаходиться за юридичною адресою і зустрічну перевірку провести не має можливості, не звітує і не сплачує до бюджету податкові зобов’язання з ПДВ, підприємство ПП «ПромКом» не має права на отримання податкового кредиту у розмірі 53380,00грн. а тим більш на бюджетне відшкодування в тому числі у розмірі 41951,00грн.

З матеріалів справи виходить, що на підставі договору №0308/04 від 03 серпня 2004 року ТОВ «Артекс» (продавець) зобов’язався передати у власність ПП «ПромКом» (покупець) металопродукцію. Податкові накладні від 21.10.04р., порядкові номери А21/10-01, А21/10-02, А21/10-03, А21/10-04, А21/10-05 свідчать про оформлення операцій між ТОВ «Артекс» (продавець) та  ПП «ПромКом» (покупець) по поставці металопродукції на загальну суму 320280грн., у тому числі ПДВ 53800грн. На підставі викладеного, ТОВ «Артекс» включив суми податку на додану вартість до податкового кредиту. Реєстрація ТОВ «Артекс» анульовано 11.01.06р., отже, до цієї дати він мав право виписувати податкові накладні.

Відповідно до п.7.5.1. п.7.5. ст.7. вказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що спірні суми податку включені позивачем до складу податкового кредиту в спірні податкові періоди на підставі податкових накладних, копії яких містяться в матеріалах справи. 

Підпунктом 7.7.1. пункту 7.1. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. N168/97-ВР, суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Згідно із п.1.8. Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. N168/97-ВР, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

З системного аналізу ст.ст.1, 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. N168/97-ВР виходить, що Закон не пов’язує право платника податків на податковий кредити та бюджетне відшкодування податку на додану вартість із сплатою такого податку до державного бюджету України контрагентами такого платника податків.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те що платник податків не може нести відповідальність за інших платників податку. Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає, постанову суду першої інстанції залишається без змін.

Керуючись статями 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя на постанову господарського суду Запорізької області від 05.04.07 р. в адміністративній справі №11/146/07-АП  залишити  без задоволення.

Постанову  господарського суду Запорізької області від 05.04.07 р. в адміністративній справі №11/146/07-АП   залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця до Вищого адміністративного суду України у відповідності до ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:                                                                         О.А.Проценко

Судді:                                                                                    В.А. Стежко 

                                                                                                          Л.П. Туркіна