Рішення № 115304188, 30.11.2023, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/4830/23

Провадження № 2/489/2026/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 листопада 2023 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючогосудді Костюченко Г.С.,

із секретарем судового засіданняТищенко Д.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Миколаївської міської ради Миколаївської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 року позивач, через свого представника, звернувся до суду із позовом до Миколаївської міської ради Миколаївської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, відповідно до якого просив суд визначити йому додатковийстрок дляподання заявипро прийняттяспадщини післясмерті йогоматері ОСОБА_3 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,тривалістю тримісяці,після набраннярішення судузаконної сили. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір ОСОБА_3 , після смерті останньої відкрилася спадщина, яка складається з частки в праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 . Проте з 24.02.2022 р. в зв`язку з збройною агресією російської федерації проти України та оголошенням воєнного стану, він був змушений виїхати до іншої країни 06.03.2022 року та повернувся до України 14.08.2023 р. та 21.08.2023 р. приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Тищенко О.О., йому відмовлено у заведенні спадкової справи та видачі відповідного свідоцтва, у зв`язку з пропущенням встановленого законодавством строку для прийняття спадщини. Крім того, інші спадкоємці після смерті його матері, відсутні та на даний час він не має можливості реалізувати свої права.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29.08.2023 р. відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено її розгляд у підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02.10.2023 р. закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, надіславши заяву про розгляд справи за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_2 , батьками якого записані ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві приватної спільної частки по кожному, на підставі свідоцтва про право власності від 06.07.2000 р.

Відповідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №73825042 від 05 вересня 2023 р., спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , відсутня.

ОСОБА_2 було рекомендовано звернутися до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, відповідно листа приватного нотаріуса №199/01-16 від 21 серпня 2023 р.

Позивач зазначає, що у зв`язку збройною агресією російської федерації проти України та оголошенням воєнного стану, 06.03.2022 р. він був вимушений виїхати до іншої країни, не зміг вчасно оформити спадщину.

Статтями 1216-1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до статей 1220-1222, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до пп. 1.1-1.4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 за № 296/5, при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини нотаріус перевіряє шляхом витребовування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану або за безпосереднім доступом до реєстру актів цивільного стану. У разі неможливості пред`явлення спадкоємцями свідоцтва про смерть спадкодавця або відсутності інформації в реєстрі нотаріус повинен витребувати від органу державної реєстрації актів цивільного стану копію актового запису про смерть спадкодавця або повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.

Відповідно до положень ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст.1262 ЦК України).

Згідно із статтями 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини

Відповідно до статті 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила цієї норми застосовуються, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви і ці обставини суд визнав поважними. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (пункт 24постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування»).

Закон не містить переліку таких причин, тому обставини, на які посилається позивач, оцінюються судом з урахуванням доводів та заперечень учасників справи та наданих ними доказів.

Окрім спеціальних норм спадкового права, які регулюють питання строку для прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК), при вирішенні справ цієї категорії суд також має враховувати загальні засади цивільного судочинства та європейські стандарти щодо захисту права власності, в тому числі принцип пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства, дотримання якого є необхідним за положеннями Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (даліКонвенція).

Так, запроваджене статтею 8 Конституції України та статтею 10ЦПК України верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права (рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

Умовою реалізації та інструментом принципу верховенства права є принцип «пропорційності».

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного інтересу» та з дотриманням «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

Під необхідністю втручання мається на увазі, що воно відповідає нагальній соціальній потребі, і, зокрема, є пропорційним до поставленої законної мети (наприклад, рішення у справі «Кутцнер проти Німеччини», пункт 60, та рішення від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України» (Saviny v. Ukraine), заява № 39948/06, пункт 47).

Соціальна потреба визначається, зокрема, метою законодавчого врегулювання того чи іншого питання.

Необхідність встановлення певних строків на прийняття спадщини обумовлена інтересами цивільного обігу в цілому, маючи на меті якнайшвидше усунення стану правової невизначеності, яка виникає в разі смерті спадкодавця, та забезпечення певних гарантій особам, права яких є похідними від поведінки спадкоємців попередньої черги.

Отже, в даній справі суд має визначити, чи відповідає цій меті, а також принципу справедливості та інтересам суспільства позбавлення позивача прав на спадкове майно, витребування у нього цього майна з передачею відумерлої спадщини у власність територіальної громади тощо.

Проте, таке втручання у право власності (законне сподівання, очікування) позивача не в повній мірі відповідає законній меті встановлення строків у спадковому праві, не вирішує нагальні соціальні потреби, а тому не може вважатись пропорційним.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним було пропущено строк для прийняття спадщини через сукупність вищеперелічених поважних причин.

За такого,виходячи зпринципу справедливості, привсебічному,повному іоб`єктивномудослідженні всіхобставин справив їхсукупності, враховуючи об`єктивні та непереборні причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та надання позивачу додаткового строку на прийняття спадщини, що відповідає загальним положенням спадкового права, конституційному принципу верховенства права та положенням статті 1 Першого протоколу Конвенції з прав людини та основоположних свобод.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Оскільки позивач не просить відшкодувати судові витрати, тому відповідно з урахуванням диспозитивності цивільного судочинства, суд вважає за можливе не здійснювати розподіл судового збору.

Керуючись ст. ст.4,12,89, 259,263-265,282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Миколаївської міської ради Миколаївської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці, початок якого відрахувати з дня набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 РозділуХІІІПерехідних Положень Цивільного процесуального кодексу Українив новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядкустатті 355 ЦПК Українибезпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Миколаївська міська рада, ЄДРПОУ 26565573, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20.

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Г.С. Костюченко

Повний текст судового рішення складено «30» листопада 2023 року.