Рішення № 11529563, 07.09.2010, Апеляційний суд Харківської області

Справа 22ц 6038/ 2010 р. Головуючий 1 інст. Смірнов О.С.

Категорія- договірні Доповідач Карімова Л.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного

суду Харківської області в складі:

головуючого Карімової Л.В.,

суддів: Табачної Н.Г.,

Ізмайлової Г.Н.,

при секретарі Коршун І.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 15 квітня 2010 року по справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2009 року Закрите акціонерне товариство комерційний банк (ЗАТ КБ) «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на належні відповідачу будинок та земельну ділянку площею 1200 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу цих предметів іпотеки ЗАТ КБ«ПриватБанк» від імені відповідача іншій особі-покупцю з наданням банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № НАNWGA00000010 від 25.04.2008 року в розмірі 86285,59 грн.

Позивач також просив виселити ОСОБА_2 з вказаного будинку зі зняттям з реєстраційного обліку у ССГІРФО УМВС України смт Нова Водолага та стягнути з відповідача понесені судові витрати в сумі 892,86 грн. (а.с. 2-3).

В обґрунтування позову посилався на те, що відповідно до укладеного вищевказаного кредитного договору між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 останній отримав кредит в розмірі 96884,24 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в сумі 17,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.04.2018 року.

В забезпечення виконання зобовязань за цим кредитним договором між сторонами був укладений договір іпотеки № НАNWGA00000010 від 25.04.2008 року, згідно якого ОСОБА_2 надав в іпотеку нерухоме майно - належний йому на праві власності будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Іпотека розповсюджується й на земельну ділянку, на якій розташований цей будинок.

Оскільки відповідач на порушення умов договору та вимог ст.ст. 526,527,530 ЦК України свої зобовязання належним чином не виконав, станом на 12.02.2009 року мав заборгованість за кредитом в сумі 84503,84 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 1754,30 грн. та пеню за несвоєчасність виконання зобовязань в сумі 27,45 грн.

На підставі зазначеного та відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України „Про іпотеку” ВАТ КБ «ПриватБанк» просив задовольнити його позовні вимоги.

05.01.2010 р. Публічне акціонерне товариство комерційний банк (ПАТ КБ) «ПриватБанк», яке є правонаступник ом ЗАТ КБ «ПриватБанк», уточнило заявлені позовні вимоги в частині виселення ОСОБА_2 та всіх інших осіб, які зареєстровані або проживають в АДРЕСА_1 із зняттям їх з реєстраційного обліку, стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат в сумі 902,26 грн., посилаючись на те, що загальна сума заборгованості ОСОБА_2 станом на 10.12.2009 р. за кредитним договором складає 114306,11 грн.(а.с. 47).

Відповідач проти позову заперечував, зазначаючи, що він виконував вимоги кредитного договору з 23.05.2008 року і порушень на час звернення банку до суду з позовом не допустив. З квітня 2009 року його матеріальний стан погіршився, у звязку з чим він звертався до позивача з проханням збільшити термін кредитування та не збільшувати процентну ставку за кредитним договором, однак йому в цьому було відмовлено. Вважав, що для задоволення позову відсутні правові підстави.

Рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 15 квітня 2010 року позов задоволено: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № НАNWGA00000010 від 25.04.2008 року в розмірі 114306,11 грн. звернуто стягнення на домоволодіння та земельну ділянку загальною площею 1200 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу цих предметів іпотеки ПАТ КБ«ПриватБанк» від імені відповідача іншій особі-покупцю з наданням банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Також постановлено виселити ОСОБА_2 та всіх інших осіб, які проживають у квартирі, розташованій за адресою: Харківська область, смт. Нова Водолага, вулиця Петровського, 76, з їх зняттям з реєстраційного обліку у відділі ССГІРФО УМВС України смт Нова Водолага. З ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати в сумі 902,26 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказане рішення суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції у звязку з порушенням останнім норм матеріального та процесуального права, неповним зясуванням обставин справи.

Посилається на те, що судом не враховано, що позивачем самостійно змінений розмір процентної ставки на залишок по кредиту з 17,04%, зазначених в п. 8.1. кредитного договору, на 29,04%, і в порушення вимог п. 6.2 цього договору не анулював видану ним заставну і не видав йому нову заставну, зареєстровану відповідно до вимог законодавства, тому не надав доказів щодо наявності у нього права стягнення на предмет іпотеки.

Зазначає також, що судом порушені права членів його родини(дочки та дружини), які проживають з ним у будинку, виселені з нього на підставі оскаржуваного рішення суду, яким до участі у справі не залучалися.

В запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ КБ „Приватбанк” просить відхилити їх як безпідставні, посилаючись на те, що вини банку у порушенні прав відповідача або його членів сімї не вбачається.

Вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з постановленням по справі нового рішення.

Як встановлено районним судом та свідчать матеріали справи між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № НАNWGA00000010 від 25.04.2008 року в розмірі 96884,24 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в сумі 17,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.04.2018 року. Порядок погашення заборгованості за цим договором визначено в п.8 договору.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що боржником ОСОБА_2 порушені умови кредитного договору щодо строку та розміру погашення кредиту та відсотків по ньому, тому вимога позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки відповідає вимогам ч.1 ст.33 Закону України „Про іпотеку”.

Між тим судова колегія не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням вимог матеріального та процесуального права.

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що ОСОБА_2 з часу отримання кредиту вживав заходів щодо його повернення.

Ці обставини підтвердила й у суді апеляційної інстанції представник позивача, пояснивши, що ОСОБА_2 здійснював погашення заборгованості за договором в установлені в ньому строки до листопада 2008 року, потім став порушувати умови договору у звязку неповною та несвоєчасною оплатою залишку заборгованості по кредиту та процентів по ньому, а з 02.09.2009 року свої зобовязання за кредитом не виконує.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між сторонами був укладений договір іпотеки № НАNWGA00000010 від 25.04.2008 року, відповідно до якого ОСОБА_2 підписав та видав ЗАТ КБ «ПриватБанк» заставну серії ПБ № 019777 від 25.04.2008 р.

Представником позивача не спростовані доводи апеляційної скарги щодо порушення позивачем вимог Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку” від 12.12.2008 р. № 661-У1 у звязку з односторонньою зміною розміру процентної ставки на залишок по кредиту, зазначеного в п.8.1 кредитного договору з 01.02.2009 року, та у звязку з цим порушення вимог п.6.2 цього ж договору, оскільки банком не надані докази відповідного повідомлення боржника про зміну розміру процентної ставки.

Не надано позивачем і даних про дотримання ним вимог ст. 35 Закону України „Про іпотеку” щодо надсилання відповідачеві письмової вимоги про усунення порушень основного зобовязання.

За таких обставин позивачем не надано до суду достовірних доказів щодо наявності у нього відповідно до вимог Закону України „Про іпотеку” безспірного права стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до вимог ст. 39 Закону України „Про іпотеку” суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобовязання чи іпотечного договору, не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

До суду першої та апеляційної інстанції позивачем не надано доказів, які відповідно до вимог ст.ст. 58-60 ЦПК України свідчили б про те, що часткове виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору на день ухвалення оскаржуваного судового рішення завдало збитки позивачу або змінило обсяг його прав як іпотекодержателя.

З урахуванням вищевикладеного посилання представника позивача на наявність у ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в розмірі 114306,11 грн. не є підставою для застосування дострокового стягнення на предмет іпотеки, оскільки позивач не позбавлений можливості вимагати від боржника ОСОБА_2 виконання своїх зобовязань за кредитним договором відповідно до вимог ст. 1050,1054,1052 ЦК України.

Постановляючи рішення про виселення ОСОБА_2 з всіма іншими особами, які проживають будинку, який є предметом іпотеки, районний суд вирішив питання про права і обовязки осіб - учасників виниклих цивільних правовідносин, яких не залучив до участі у справі, і які не надавали заперечень та доказів на позовні вимоги відповідно до вимог ст.ст. 27,30 ЦПК України.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову за недоведеністю вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 2 ч.1 ст. 307, ст.ст.309,313,314,316,317,319 ЦПК України, судова колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 15 квітня 2010 року скасувати та відмовити в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Копія вірна, суддя: