Вирок № 11528127, 22.09.2010, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 1-461/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2010 року Залізничний районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Мусієвського Є.П.

при секретарі Пелещишин І.А.

з участю прокурора Воронки Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки с.Номонята Рогатинського району Івано-Франківської області, українки, громадянки України, безпартійної, з середньою освітою, одруженої, непрацюючої, проживаючої: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

за ст.ст.191 ч.3, 358 ч.1 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця с.Речичани Городоцького району Львівської області, українця, громадянина України, безпартійного, з вищою освітою, одруженого, непрацюючого, проживаючого: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

за ст.ст. 27 ч.5, 191 ч.3 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця с.Лелехівка Яворівського району Львівської області, українця, громадянина України, безпартійного, з середньою технічною освітою, одруженого, не працюючого, проживаючого: АДРЕСА_3, раніше не судимого,

за ст.ст.27 ч.5, 191 ч.3 КК України,

в с т а н о в и в :

Підсудна ОСОБА_1, працюючи старшим комірником складу № 2 відокеремленого підрозділу „Служба матеріально-технічного постачання” ДТГО „Львівська залізниця”, будучи матеріально відповідальною особою, за попередньою змовою в групі осіб з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили розкрадання 120 метрів кабелю КГ 3х16+1х6 вартістю 115,46 грн. за один погонний метр, на загальну суму 13855,53 грн. за таких обставин: 08 червня 2010 р. ОСОБА_1 за попередньою домовленістю з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, видала ОСОБА_2 зі складу без належних підстав та оформлення 120 метрів кабелю, який знаходився у неї на відповідальному зберіганні. ОСОБА_2 одержаний кабель незаконно вивіз з території зазначеного відокремленого підрозділу і перевіз на територію ТзОВ „Мезон”, що по вул..Курмановича,9-а у м. Львові, де передав ОСОБА_3

Крім того, підсудна ОСОБА_1 з метою приховування розкрадання та полегшення його вчинення, 08.06.2010 р. підробила вимогу на відпуск матеріалів, яка використовується для обліку руху матеріальних цінностей, в якій внесла завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_2 відпущено зі складу 120 метрів кабелю та підписала вказану вимогу, після чого надала її та копію ОСОБА_2 для предявлення при необхідності працівникам охорони при вивозі кабелю за межі підприємства.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 себе винною визнала повністю та пояснила, що працювала старшим комірником складу № 2 відокремленого підрозділу „Служба матеріально-технічного постачання” ДТГО „Львівська залізниця”, була матеріально-відповідальною особою, 07.06.2010 р. домовилась з ОСОБА_3, що видасть йому зі складу 120 метрів кабелю, а останній заплатить їй по 30 грн. за погонний метр, а також вони домовились, що перевезення кабелю зі складу до місця, яке вкаже ОСОБА_3 здійснить ОСОБА_2, який постійно отримує на складах різну продукцію. 08.06.2010 р. , біля 12 год. на склад приїхав ОСОБА_2 і вона видала йому 120 метрів кабелю, крім того виписала вимогу про видачу продукції зі складу, в якій проставила вигаданий номер та дала цю вимогу ОСОБА_2 для предявлення у разі необхідності охороні. Розкаюється у вчиненому.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав повністю та пояснив, що 07.06.2010 р. йому подзвонив його знайомий ОСОБА_3, повідомив, що домовився з комірником ОСОБА_1 про передачу йому зі складу кабелю та попросив забрати зі складу кабель і завезти йому, оскільки сторонні автомобілі на територію підприємства не впускають, на що він погодився і 08.06.2010 р., користуючись тим, що працював на цьому підприємстві і використовував службову автомашину „Газель”, він з водієм ОСОБА_4 заїхали на склад № 2, де комірник ОСОБА_1 дала йому для перевезення ОСОБА_3 120 метрів кабелю. Крім того, ОСОБА_1 видала йому вимогу про відпуск продукції, яку він мав предявити охороні, однак він цю вимогу нікому не показував, а охороні сказав, що в машині нічого не везуть. Кабель він перевіз на територію ТзОВ „Мезон” і при передачі кабелю ОСОБА_3 їх затримали. Розкаюється у вчиненому.

Підсудний ОСОБА_3 визнав себе винним та пояснив, що 07.06.2010 р. звернувся до комірника ОСОБА_1 з проханням продати йому кабель. Остання погодилась відпустити для нього 120 метрів кабелю по 30 грн. за метр. Оскільки він не міг самостійно забрати кабель зі складу підприємства, куди чужі машини не запускали, то він попросив працівника підприємства ОСОБА_2 вивезти кабель зі складу і завезти йому, на що той погодився. 08.06.2010 р. ОСОБА_2 привіз йому кабель на територію ТзОВ „Мезон”, після розвантаження якого вони були затримані. Розкаюється у вчиненому.

Таким чином вина підсудних доказана і дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.3 ст.191 КК України, так як вона вчинила розтрату чужого майна, яке було їй ввірене та перебувало в її відданні за попередньою змовою в групі осіб, а також за ст.358 ч.1 КК України, оскільки вона підробила документ, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією чи іншою особою, яка має право видавати такий документ і який надає права або звільняє від обов»язків, крім того дії ОСОБА_2 і ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.5 ст.27, ч.3 ст.191 КК України, так як вони вчинили пособництво в розтраті чужого майна, за попередньою змовою в групі осіб.

Обираючи покарання підсудним, суд враховує тяжкість вчинених злочинів, особи винних, які вперше притягаються до кримінальної відповідальності, а також те, що кожен з підсудних визнав себе винним, щире розкаяння у скоєному, позитивно характеризуються, що ОСОБА_2 має на утримані малолітню дитину, відсутність заподіяної шкоди, сприяли розкриттю злочину, та враховує роль кожного у вчиненому і вважає що виправлення кожного з підсудних можливе без відбування покарання, та знаходить за можливе з врахуванням всіх наведених вище обставин, що помякшують покарання, застосувати до кожного із підсудних ст.75 КК України, а щодо ОСОБА_3, ОСОБА_2 пложення ст. 69 КК України нижче нижчої межі з покладенням на кожного обов»язку передбаченого ст.76 КК України.

З врахуванням наведеного, а також того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не займали і не займають посадових посад, суд не знаходить підстав для обрання додаткового покарання, щодо вказаних осіб

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -

п р и с у д и в :

Визнати винною ОСОБА_1 і призначити їй покарання:

- за ст.191 ч.3 КК України у виді обмеження волі строком три роки з позбавлення права обіймати посади пов»язані з обліком та обслуговуванням товаро-матеріальних цінностей стоком на один рік;

- за ст.358 ч.1 КК України у виді обмеження волі один рік;

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання біль суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк три роки з позбавлення права обіймати посади пов»язані з обліком та обслуговуванням товаро-матеріальних цінностей стоком на один рік;

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування обраного покарання з іспитовим строком на один рік шість місяців, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов»язки передбачені ст.76 КК України:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, праці.

Визнати винним ОСОБА_2 у скоєні злочину передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.191 КК України із застосування ст.69 КК України призначити його покарання один рік шість місяців обмеження волі без додаткового покарання.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування обраного покарання з іспитовим строком на один рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов»язки передбачені ст.76 КК України:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, праці.

Визнати винним ОСОБА_3 у скоєні злочину передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.191 КК України із застосування ст.69 КК України призначити його покарання один рік шість місяців обмеження волі, без додаткового покарання.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування обраного покарання з іспитовим строком на один рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов»язки передбачені ст.76 КК України:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, праці.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підписку про невиїзд залишити без змін до звернення вироку до виконання.

Речовий доказ - 120 метрів кабелю / а.с.171 Т.1/, який переданий на відповідальне зберігання Відокремленому підрозділу «Служба матеріально-технічного постачання» ДТГО Львівська залізниця» /а.с.174-175 Т.1/ - повернути власнику, вимогу № 99 /а.с. 177-178 Т.1/ - залишити при справі;

речовий доказ /а.с.179-180/ автомобіль марки «ГАЗ-33023-418», державний номерний знак НОМЕР_1, який належить та експлуатується ВП «Львівська механізована дистанція, розвантажувальних робіт» - повернути останньому.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на р/р 31253272210394, МФО 825014, ЕДРПОУ 25576416, НДЕКЦ з обслуговування ЛУ на Л/з при МВСУ на залізничному транспорті, Банк ГУ ДКУ у Львівській області 912 грн. 71 коп. судових витрат /а.с.149 Т.1/.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області протягом 15 днів з моменту його проголошення.

Суддя