Ухвала суду № 115277954, 29.11.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

29 листопада 2023 р. Справа № 520/30936/23Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) треті особи: Військова частина НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), Міністерство оборони України (00034022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , треті особи: Військова частина НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), Міністерство оборони України (00034022) в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку матеріального забезпечення ОСОБА_1 за вересень 2022 року під час участі останнім у бойових діях та забезпеченні здійсненні заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування озброєної агресії (рапорт командиру загону спеціальних операцій « ІНФОРМАЦІЯ_1 » військової частини НОМЕР_3 );

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення та додаткових винагород за вересень 2022 року під час участі ОСОБА_1 у бойових діях та забезпеченні здійсненні заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування озброєної агресії (рапорт командиру загону спеціальних операцій « ІНФОРМАЦІЯ_1 » військової частини НОМЕР_3 ) згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року за № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та зобов`язати здійснити відповідні виплати.

Ухвалою від 13.11.2023р. адміністративний позов залишено без руху. Повідомлено позивача про можливість виправлення недоліків позовної заяви шляхом подачі до суду:

- уточнену позовну заяву, в якій вказати належного відповідача та відповідно заявити до нього позовні вимоги.

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення з позовом;

- заяву про залучення до участі в справі в якості третіх осіб - Військову частину НОМЕР_3 та Міністерство оборони України, з обґрунтуванням, яким чином судове рішення в даній справі може вплинути на права та обов`язки цих осіб;

- докази направлення на адресу Військової частини НОМЕР_3 листом з описом вкладення копії адміністративного позову та доданих до нього документів;

- докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги: докази бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не здійсненні перерахунку та виплати матеріального забезпечення ОСОБА_1 за вересень 2022 року під час участі останнім у бойових діях та забезпеченні здійсненні заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування озброєної агресії, в розмірах згідно п. 1 постанови КМ України від 28.02.2022р. № 168; доказів того, що ОСОБА_1 брав участь в бойових діях протягом вересня 2022 року.;

- зазначити заходи, яких позивач, що подає клопотання про витребування доказів, а саме документів, що підтверджують участь ОСОБА_1 протягом вересня 2022 року в бойових діях (наприклад рапорт командиру спеціалізованих операцій " ІНФОРМАЦІЯ_1 " військової частини НОМЕР_5 , вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Копію ухвали від 13.11.2023 року отримано представником позивачем 13.11.2023 року, про що свідчить Довідка про доставку документа в кабінет електронного суду.

23.11.2023 року, на виконання вимог ухвали суду представником позивача надано заяву про усунення недоліків, до якої долучено уточнену позовну заяву, заяву про залучення третьої особи.

Суд зазначає, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 13.11.23р. позивачу, зокрема, запропоновано надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення з позовом.

З приводу вказаного представник позивача зазначив, що позивачу стало відомо про порушення його прав лише в липні 2023 року, після того, як він перестав приймати активну участь в бойових діях і йому цей факт підтвердили працівники фінансового відділу військової частини. Також представник позивача вказав, що оскільки позовні вимоги пов`язані з нарахуванням грошового забезпечення військовослужбовця норми КЗпП України на них не розповсюджуються. За таких обставин представник позивача вважає, що позовна заява подана без порушення строків.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Так, позивач звертаючись з даним позовом зазначає, що відповідач здійснив нарахування та виплату йому грошового забезпечення за вересень 2022 року, під час участі останнього у бойових діях в неналежному розмір.

Отже, отримуючи грошове забезпечення за вересень 2022 року позивач був обізнаний з його розміром, а звернувся з даним позовом до суду лише 31.10.2023р.

Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

З наведених положень статті 122 КАС України слідує, що такі не містять норм, які б урегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Разом із тим, такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, зокрема, частиною другою цієї статті (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX), адже зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2023 року у справі №280/6779/22 та у постанові від 17.08.2023 року у справі № 380/14039/22.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)..

Разом з тим, Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX КЗпП України доповнено главою XIX такого змісту: 1. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину..

Отже, запровадження на території України карантину є підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22, від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22 та від 17.08.2023 року у справі № 380/14039/22.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Карантин в Україні, пов`язаний з COVID-19, діяв з 12 березня 2020 року (постанова Уряду від 11 березня 2020 року № 211) та закінчився 30 червня 2023 року (постанова Уряду від 27 червня 2023 року № 651), а звернувся з зазначеним позов позивач лише 31.10.2023р.

З огляду на те, що карантин в Україні, пов`язаний з COVID-19 закінчився 30 червня 2023 року, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк передбачений ст.233 КЗпП України на звернення до адміністративного суду з даним позовом.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав. Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Перевірка дотримання строку звернення до суду, не є формальним ставленням суду до учасників справи. Ігнорування або неправильне застосування строків звернення до суду, призведе до порушення принципу правової визначеності, як складової верховенства права та, відповідно не забезпечення належного відправлення правосуддя.

Згідно ч.1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Пунктом 9 ч. 4 ст. 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо: у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Отже, враховуючи, що строк звернення до суду з цим позовом є пропущеним, заяву про поновлення строку звернення до суду не надано, належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку позивачем не надано, наявні підстави для повернення позовної заяви з урахуванням положень ч. 2 ст. 123, п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Також суд звертає увагу, що, крім іншого, підставою для залишення позовної заяви без руху слугувало не направлення на адресу третьої особи - Військової частини НОМЕР_3 листом з описом вкладення копій поданих до суду позову з додатками.

Суд зазначив вказане як недолік позовної заяви (невідповідність вимогам ч. 9 ст. 44 КАС України), вказав спосіб усунення такого недоліку (надання доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії позовної заяви з доданими до неї додатками) та повідомив про наслідки не виконання вимог ухвали суду від 13.11.2023.

В заяві про усунення недоліків представник позивача вказав, що оскільки військова частина НОМЕР_3 не зареєструвала електронний кабінет в системі ЄСІТС, отже позивач ОСОБА_1 не зобов`язаний направляти позовну заяву в письмовому вигляді через відділення пошти.

З цього, приводу слід зазначити наступне.

Відповідно до розділу 1 Підсистема Електронний суд глави ІІІ Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, вказано:

пунктом 24 зазначається - підсистема Електронний суд (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи;

пунктом 29 вказано, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.

Отже, надсилання процесуальних документів до адміністративного суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу Електронний суд, розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Таким чином, законодавцем надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами в електронній формі (з обов`язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов`язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника)).

Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20) та від 01.07.2021 у справі №9901/76/21 (провадження №11-137заі21).

При цьому, у разі направлення сторонами (учасниками) справи позовних та інших заяв, скарг та інших визначених законом процесуальних документів в електронній формі (з обов`язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом), така сторона (учасник) справи відповідно до частини 9 статті 44 КАС України та пункту 29 розділу 1 Підсистема Електронний суд глави ІІІ Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, зобов`язана надати або доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів листом з описом вкладення або доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.

Позовна заява та додані до неї документи подані позивачем в електронній формі з використання сервісу Електронний суд, при цьому до такої позовної зави не надано доказів надсилання третій особі її копії та копій доданих до неї документів, що суперечить приписам ч.9 ст. 44 КАС України та п.29 розділу 1 Підсистема Електронний суд глави ІІІ Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.

Отже, у вказаний судом строк - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, тобто до 24.11.2023, та станом на момент прийняття зазначеної ухвали, позивач недоліки позовної заяви в повному обсязі не усунув, клопотання про продовження строку на усунення недоліків до суду не подав.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином позовна заява підлягає поверненню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 169, 248, 256, 293, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Рубан В.В.