Рішення № 115274904, 24.11.2023, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2023 року м. Житомир справа № 240/24077/23

категорія 109020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Луценко Д.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача Аваєвої Н.В.,

представника відповідача - Вірьовкіна О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пулинської селищної ради про визнання протиправним, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення 30 сесії 8 скликання Пулинської селищної ради від 16 лютого 2023 року № 1077;

зобов`язати Пулинську селищну раду прийняти рішення, яким затвердити погоджений проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 81,7089 та передати в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку площею 50 га з кадастровим номером 1825483600:07:000:0209, земельну ділянку площею 31,7089 га з кадастровим номером 1825483600:07:000:0210, які були створені в результаті поділу земельної ділянки площею 81,7089 га з кадастровим номером 1825483600:07:000:0197.

В обґрунтування позову зазначає, що постановою Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №240/11704/19 зобов`язано Мартинівську сільську раду Пулинського району Житомирської області повторно розглянути заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 81,7089 га з кадастровим номером 1825483600:07:000:0197, та за результатами її розгляду прийняти рішення встановленої форми з урахуванням норм Земельного кодексу України, з урахуванням висновків Верховного Суду, висловлених у цій справі. В той же час, на виконання вказаного рішення відповідач 16.02.2023 прийняв рішення, у якому вирішено вважати неможливим прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою. Вважає таке рішення протиправним, оскільки відповідачем було залишено поза увагою те, що проект землеустрою був погоджений, тому єдиним можливим рішення є його затвердження.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасником учасників.

Відзиву на позов від відповідача не надходило.

10.10.2023 позивач подав письмові пояснення, в яких просив позов задовольнити.

20.10.2023 представник відповідача надав письмові пояснення, в яких він зазначив, що відповідно до рішення Пулинської селищної ради № 1077 від 16.02.2023 вирішено вважати неможливим прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 81,7089 га з кадастровим номером 1825483600:07:000:0197, оскільки станом на день прийняття рішення відповідачем, ділянка, як об`єкт цивільних прав з кадастровим номером 1825483600:07:000:0197 не існувала, а прийняття рішення органом місяцевого самоврядування щодо неіснуючого об`єкта є неможливим. Згідно з рішенням Мартинівської сільської ради №747 від 04.05.2020 земельна ділянка була поділена на дві земельні ділянки: площею 50 га з кадастровим номером 1825483600:07:000:0209 та площею 31,7089 га з кадастровим номером 1825483600:07:000:0210, які в подальшому на підставі рішення Пулинської селищної ради Житомирської області № 1064 від 16.02.2023, передано в оренду уповноваженій особі власників великої рогатої худоби для потреб місцевої громади.

25.10.2023 позивач надав додаткові пояснення, у яких зазначив, що проведений поділ земельної ділянки не є підставою для відмови у затвердженні погодженого проекту землеустрою.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити.

В судовому засіданні 24.11.2023 позивач подав клопотання, в якому просить визнати повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру від 14.02.2023 №310/41-23, на яке міститься посилання в оскаржуваному рішенні, неналежним доказом та не брати його до уваги, з огляду на відсутність інформації щодо предмета доказування.

Так, відповідачем 15.11.2023 на виконання вимог протокольної ухвали суду від 25.10.2023 подано до матеріалів справи копії документів, на підставі яких прийнято спірне рішення. Зокрема, представником відповідача надано повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру від 14.02.2023 №310/41-23.

Відповідно до ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Разом з тим, суд зазначає, що зазначений доказ був наданий на виконання вимог протокольної ухвали суду. Крім того, з урахуванням повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру від 14.02.2023 №310/41-23 приймалося оскаржуване рішення, тому суд вважає, що зазначений доказ є належним в розумінні ст.73 КАС України.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що докази надані відповідачем 08.11.2023 є неналежними, оскільки подані не через підсистему "Електронний Суд", а в паперовому вигляді, оскільки відповідно до ч.8 ст.18 КАСУ реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Крім того, вказані докази відповідачем були направлені позивачу, що підтверджується фіскальним чеком АТ "Укрпошта", а також направлені в електронному вигляді через підсистему "Електронний Суд", що підтверджується квитанцією №316445 від 15.11.2023.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

18 листопада 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області, у якому, просив: визнати протиправним та скасувати рішення 20 сесії 7 скликання Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області від 29.10.2019 №568; зобов`язати Мартинівську сільську раду Пулинського району Житомирської області в двотижневий строк прийняти рішення, яким затвердити погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 81,7089 га з кадастровим номером 1825483600:07:000:0197 в оренду ОСОБА_1 ; скасувати рішення 15 сесії 7 скликання Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області від 28.05.2019 №336 та №337 в частині надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 1825483600:07:000:0197; стягнути з Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 1100000 (один мільйон сто тисяч) гривень 00 копійок, як відшкодування завданої йому моральної шкоди.

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 26 грудня 2019 року у справі №240/11704/19 позов задовольнив частково.

Визнав протиправним та скасував рішення 20 сесії 7 скликання Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області від 29 жовтня 2019 року № 568. Визнав протиправним та скасував рішення 15 сесії 7 скликання Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області від 28 травня 2019 року № 336 та № 337 в частині надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 1825483600:07:000:0197.

Зобов`язав Мартинівську сільську раду Пулинського району Житомирської області прийняти рішення, яким затвердити погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 81,7089 га з кадастровим номером 1825483600:07:000:0197 в оренду ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області 2305,20 грн. на відшкодування судових витрат.

Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 10 березня 2020 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року скасував в частині визнання протиправними та скасування рішення 15 сесії 7 скликання Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області від 28 травня 2019 року № 336 та № 337 в частині надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 1825483600:07:000:0197 та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області 2305,20 грн. на відшкодування судових витрат.

Прийняв в цій частині нову постанову. Закрив провадження у справі в частині позовної вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправними та скасування рішення 15 сесії 7 скликання Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області від 28 травня 2019 року № 336 та № 337 в частині надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 1825483600:07:000:0197. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань з Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн. В решті рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №240/11704/19 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року в частині позовних вимог щодо зобов`язання Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області в двотижневий строк прийняти рішення, яким затвердити погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 81,7089 га з кадастровим номером 1825483600:07:000:0197 в оренду ОСОБА_1 - змінено.

Викладено абзац четвертий резолютивної частини рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року в такій редакції: "Зобов`язати Мартинівську сільську раду Пулинського району Житомирської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 81,7089 га з кадастровим номером 1825483600:07:000:0197, та за результатами її розгляду прийняти рішення встановленої форми з урахуванням норм Земельного кодексу України, з урахуванням висновків Верховного Суду, висловлених у цій справі".

В решті рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року в не скасованій частині та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року залишено без змін.

02 лютого 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою №02-02-2023/001 про виконання постанови Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №240/11704/19, у якій просив у відповідності до постанови Касаційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року у справі № 240/11704/19 розглянути заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 81,7089 га з кадастровим номером 1825483600:07:000:0197 з урахуванням відповіді Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області від 12.01.2023 року № 29-6-0,9-125/2-23 та Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок № 5526/0/80-19 від 17.05.2019 (зареєстрована ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області за № 5572/82-19 від 24.05.2019), яким погоджено зазначений проект землеустрою.

16 лютого 2023 року на 30 сесії 8-го скликання Пулинською селищною радою прийнято рішення "Про розгляд заяви ОСОБА_1 про виконання постанови Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №240/11704/19".

У рішенні зазначено, що розглянувши заяву ОСОБА_1 №02-02-2023/001 від 02.02.2023 року з проханням, у відповідності до постанови Касаційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року у справі №240/11704/19, розглянути його заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 81,7089 га з кадастровим номером 1825483600:07:000:0197 і урахуванням відповіді Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області від 12.01.2023 року №29-6-0.9-1252-23 та Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок №5526/0/80-19 від 17.05.2019, повторно розглянувши заяву ОСОБА_1 за вх..№258 від 28.05.2019 року про затвердження проекту землеустрою, зважаючи на той факт, що в Держгеокадастрі відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1825483600:07:000:0197 відсутні (повідомлення Держгеокадастру за номером 310/41-23 від 14.02.2023), земельної ділянки з даним кадастровим номером, як об`єкта цивільно-правових відносин, не існує, керуючись ст.26 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", враховуючи висновки постійної комісії з питань земельних відносин, будівництва, житлово-комунального господарства та екології, селищна рада вирішила вважати неможливим прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 81,7089 га з кадастровим номером 1825483600:07:000:0197 в оренду ОСОБА_1 .

Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним та таким, що грубо порушує його права, тому звернувся до суду з їх захистом.

Отже, предметом спору у справі виключно є рішення Пулинської селищної ради від 16 лютого 2023 року "Про розгляд заяви ОСОБА_1 про виконання постанови Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №240/11704/19".

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та спірному рішенню, суд виходить з наступного..

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Положеннями статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що саме на пленарних засіданнях органом місцевого самоврядування вирішуються питання щодо земельних відносин .

При цьому за наслідком розгляду клопотання (заяви) про затвердження розробленої документації із землеустрою обов`язковим є прийняття рішення про його затвердження або рішення про відмову у затвердженні такої документації, яке приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Предметом спору у справі є рішення Пулинської селищної ради від 16 лютого 2023 року "Про розгляд заяви ОСОБА_1 про виконання постанови Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №240/11704/19".

Вказаним рішенням вирішено: "Вважати неможливим прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 81,7089 га з кадастровим номером 1825483600:07:000:0197 в оренду ОСОБА_1 ."

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що особливості затвердження документації із землеустрою визначено статтею 186 ЗК України.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування врегульований ст.123 ЗК України.

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Крім того, суд звертає увагу, що частиною 7 статті 186 ЗК України ( у редакції на момент прийняття спірного рішення) передбачено, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

При цьому положеннями частини 10 статті 186 ЗК України визначено, що висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

Отже, приписами ЗК України чітко визначено, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність, розглядає клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та приймає одне із рішень: або про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, або відмовляє у його затвердженні.

При цьому у випадку відмови у затвердженні проекту землеустрою таке рішення має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Водночас судом встановлено, що спірне рішення Пулинської селищної ради від 16 лютого 2023 року "Про розгляд заяви ОСОБА_1 про виконання постанови Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №240/11704/19" не є ні рішенням про затвердження проекту землеустрою, ні рішенням про відмову у його затвердженні. Таке формулювання рішення як "Вважати неможливим прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою" не передбачене приписами Земельного кодексу України.

В той же час, суд звертає увагу, що постановою Верховного Суду від 30 листопада 2023 року у справі №240/11704/19 зобов`язано Мартинівську сільську раду Пулинського району Житомирської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 81,7089 га з кадастровим номером 1825483600:07:000:0197, та за результатами її розгляду прийняти рішення встановленої форми з урахуванням норм Земельного кодексу України, з урахуванням висновків Верховного Суду, висловлених у цій справі.

Ухвалюючи таке рішення, Верховний Суд виходив з того, що обґрунтовуючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача, яким позивачу відмовлено у затверджені проекту землеустрою та зобов`язання відповідача затвердити такий проект, посилається на те, що вказаний проект землеустрою був погоджений в порядку, визначеному статтею 186-1 ЗК України, а відтак у відповідача були відсутні законно визначені підстави для відмови у його затвердженні.

Разом з цим, Верховний Суд вказав, що матеріали справи не містять відомостей підтвердження факту погодження з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку, що за відсутності погодженого у порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду загальної площі 81,7089 га для сінокосіння і випасання худоби з кадастровим номером 1825483600:07:000:0197, відповідач був позбавлений можливості затвердити позивачу проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки.

Крім того, в даній постанові ВС зазначив, що спірним рішенням 20 сесії 7 скликання Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області від 29 жовтня 2019 року № 568 позивачу було відмовлено у затвердженні вказаного проекту землеустрою з мотивів того, що на вищезазначену ділянку рішенням сесії № 336 від 28 травня 2019 року "Про створення громадських пасовищ за рахунок земель комунальної власності в порядку загального користування", надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для створення громадських пасовищ у селах Новий Завод та Трудове.

Тобто з підстави, яка не передбачена ЗК України, у зв`язку із чим Верховний Суд не визнав це рішення таким, що відповідає критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, зокрема, підставності, обґрунтованості та законності.

Разом з тим, всупереч вказаній постанові Верховного Суду, відповідачем спірним у даній справі рішення фактично не прийняв жодного із передбачених ЗК України рішень (або про затвердження проекту землеустрою, або про відмову в затвердженні проекту землеустрою), що суперечить вимогам ЗК України. У рішенні відсутня належна мотивація цього рішення.

Приймаючи спірне рішення, відповідач послався на те, що в Держгеокадастрі відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1825483600:07:000:0197 відсутні (повідомлення Держгеокадастру за номером 310/41-23 від 14.02.2023), земельної ділянки з даним кадастровим номером, як об`єкта цивільно-правових відносин, не існує.

В той же час, таким обставинам не надавав оцінку Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2023 року у справі №240/11704/19. Вони не були предметом дослідження.

Також, зі спірного рішення неможливо встановити чи враховано відповідачем висновки Верховного Суду з приводу перевірки того чи погоджено проект землеустрою у встановленому порядку чи ні.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач приймаючи спірне рішення, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені ЗК України, оскільки таке рішення не відповідає вимогам Земельного кодексу України. Вказане свідчить про те, що заява позивача розглянута неналежним чином.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення 30 сесії 8 скликання Пулинської селищної ради від 16 лютого 2023 року № 1077, оскільки таке не відповідає вимогам Земельного кодексу України.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на рішення Пулинської селищної ради від 19.10.2023 №1319, яким внесено зміни до рішення від 16.02.2023 "1077 та викладено п.1 в наступній редакції: "Відмовити у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 81,7089 га з кадастровим номером 1825483600:07:000:0197 в оренду ОСОБА_1 ", оскільки воно не є предметом даного спору.

Щодо інших доводів сторін, то суд не дає їм оцінки, оскільки вони не спростовують вищевказаних висновків суду.

Щодо вимоги про зобов`язання Пулинську селищну раду прийняти рішення, яким затвердити погоджений проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 81,7089 та передати в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку площею 50 га з кадастровим номером 1825483600:07:000:0209, земельну ділянку площею 31,7089 га з кадастровим номером 1825483600:07:000:0210, які були створені в результаті поділу земельної ділянки площею 81,7089 га з кадастровим номером 1825483600:07:000:0197, то варто врахувати наступне.

02 лютого 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою №02-02-2023/001 про виконання постанови Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №240/11704/19, у якій просив у відповідності до постанови Касаційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року у справі № 240/11704/19 розглянути заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 81,7089 га з кадастровим номером 1825483600:07:000:0197 з урахуванням відповіді Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області від 12.01.2023 року № 29-6-0,9-125/2-23 та Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок № 5526/0/80-19 від 17.05.2019 (зареєстрована ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області за № 5572/82-19 від 24.05.2019), яким погоджено зазначений проект землеустрою.

Так, як вже зазначалося, в ході судового розгляду встановлено, що відповідач за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 на виконання постанови Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №240/11704/19" прийняв рішення, яке суперечить вимогам Земельного кодексу України.

Водночас рішення про затвердження проекту землеустрою є адміністративним актом, прийняттю його повинна передувати визначена адміністративна процедура.

Зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Отже, недотримання усіх необхідних передумов для затвердження проекту землеустрою унеможливлює прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача затвердити такий проект. При цьому, затвердження в такому випадку проекту землеустрою призведе до вирішення судом питань, віднесених до виключної компетенції органу місцевого самоврядування.

Суд не надає оцінку наявності чи відсутності підстав для затвердження поданого позивачем проекту землеустрою або відмови у його затвердженні, оскільки відповідачем ще не прийнято відповідного рішення.

Відповідно до частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Враховуючи, що у спірних відносинах відповідач належним чином не реалізував своїх повноважень, оскільки відповідного рішення не прийняв, не врахував всіх обставин, суд зазначає, що у встановлений позивачем спосіб шляхом зобов"язання Пулинську селищну раду прийняти рішення, яким затвердити погоджений проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 81,7089 та передати в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку площею 50 га з кадастровим номером 1825483600:07:000:0209, земельну ділянку площею 31,7089 га з кадастровим номером 1825483600:07:000:0210, які були створені в результаті поділу земельної ділянки площею 81,7089 га з кадастровим номером 1825483600:07:000:0197, позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Разом з тим, з врахуванням встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов"язаня Пулинську селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.02.2023 №02-02-2023/001 та прийняти рішення встановленої форми з урахуванням норм Земельного кодексу України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 858,88 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9,77,90,139,242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Пулинської селищної ради (вул. Шевченка, 104, смт. Пулини, Житомирська область, 12000, код ЄДРПОУ 04347172) про визнання протиправним, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 30-ї сесії 8 скликання Пулинської селищної ради від 16.02.2023 №1077 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 про виконання постанови Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №240/11704/19" .

Зобов"язати Пулинську селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.02.2023 №02-02-2023/001 та прийняти рішення встановленої форми з урахуванням норм Земельного кодексу України.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Пулинської селищної ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 858,88 грн. (вісімсот п"ятдесят вісім гривень вісімдесят вісім копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Капинос

Повне судове рішення складене 29 листопада 2023 року