Рішення № 115267730, 23.11.2023, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2023 р. Cправа № 902/1215/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни

за участю секретаря судового засідання Шейгець І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 23697280) в особі Вінницької обласної дирекції АБ "Укргазбанк" (21009, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця І. Бевза, будинок 34)

до Фізичної особи-підприємця Загороднього Руслана Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 135 757,35 гривень

за участю представників:

від позивача - Михайлишена Л.Л., у порядку самопредставництва

від відповідача - не з`явився

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 20.09.2023 надійшла позовна заява №50702/1405/2023 від 19.09.2023 (вх. № 1233/23 від 20.09.2023) Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Вінницької обласної дирекції АБ "Укргазбанк" до Фізичної особи-підприємця Загороднього Руслана Миколайовича про стягнення 135 757,35 гривень заборгованості, що виникла внаслідок невиконання зобов`язань за кредитним договором № 144/2020/МС-3 від 06.02.2020 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2023 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 25.09.2023 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 902/1215/23 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання з розгляду справи № 902/1215/23 по суті призначено на 24.10.2023 року об 11:00 год.

У судовому засіданні 24.10.2023 судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи № 902/1215/23 по суті на 23.11.2023 о 10:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

На визначену судом дату у судове засідання з`явився представник позивача. Відповідач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся ухвалою суду від 25.10.2023 шляхом надіслання вказаної ухвали на адресу відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом також здійснено повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України про судове засіданні у справі № 902/1215/23, в якій відповідачем є Фізична особа-підприємець Загородній Руслан Миколайович.

Положеннями частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Направлення судом ухвали рекомендованою кореспонденцією на чинну адресу учасника є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання кореспонденції адресатом перебуває поза межами контролю суду. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанові Верховного Суду від 18.03.2021 по справі №911/3142/19.

Згідно частини 4 статті 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відзиву відповідачем до суду не надано, будь-яких заяв, клопотань не надходило.

За приписами частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що сторони було належним чином повідомлено про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач у свою чергу не скористався наданим йому правом участі у розгляді справи і його неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та стягнути з Фізичної особи-підприємця Загороднього Руслана Миколайовича на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Вінницької обласної дирекції АБ "Укргазбанк" грошові кошти у розмірі 135 757,35 гривень.

За наслідками розгляду справи, суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у справі та орієнтовний час повернення.

На оголошення вступної та резолютивної частин рішення представники сторін не з`явилися, у зв`язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Вінницької обласної дирекції АБ "Укргазбанк" звернулося до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Загороднього Руслана Миколайовича про стягнення 135 757,35 гривень заборгованості, що виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк» № 144/2020/МС-3 від 06.02.2020 року.

На обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 06 лютого 2020 року між АБ «Укргазбанк» та Фізичною особою-підприємцем Загороднім Русланом Миколайовичем було укладено договір № 144/2020/МС-3 про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк» за умовами пункту 1 якого позичальнику було відкрито кредитну лінію загальним лімітом у розмірі 247 582,00 гривень.

З урахуванням укладених сторонами додаткових договорів до договору кредитну лінію було відкрито з 06.02.2020 року по 10.08.2023 (включно).

Позивач зазначив, що позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання за договором приєднання та станом на 17.08.2023 року утворилася заборгованість в сумі 135 757,35 гривень, у тому числі: 109 693,59 гри - заборгованість по кредиту (прострочена); 23 429,68 грн. - заборгованість по процентах (прострочена ), за період з 06.02.2020 по 21.01.2023 року; 535,81 грн - 3 % річних за несвоєчасне погашення кредиту (за період з 17.08.2020 по 23.02.2022); 116,89 грн - 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів (за період з 17.08.2020 по 23.02.2022); 1 534,25 грн - інфляційні за несвоєчасне погашення кредиту за період з 17.08.2020 по 23.02.2022); 447,13 грн - інфляційні за несвоєчасне погашення процентів за період з 17.08.2020 по 23.02.2022.

Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором стало підставою для звернення позивача із позовом до суду про стягнення заборгованості у примусовому порядку.

Відповідач своїм процесуальним правом надання відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв або заперечень щодо заявлених вимог за час розгляду справи не заявляв.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

06 лютого 2020 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - банк, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Загороднім Русланом Миколайовичем (далі-позичальник, відповідач) було укладено договір № 144/2020/МС-3 про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк», за умовами якого у зв`язку з приєднанням позичальника до Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк» позичальник у повному обсязі акцептує Правила надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк» (оферту, що розміщена на сайті http://www.ukrgasbank.com), з якими позичальник ознайомився, погоджується та зобов`язується виконувати (далі - договір про приєднання, кредитний договір) (т. 1 а.с. 8-9).

Пунктом 1 договору сторонами погоджено загальний ліміт кредитної лінії 247 582,00 (двісті сорок сім тисяч п`ятсот вісімдесят дві грн. 00 коп.) гривень.

Згідно пункту 2 договору кредитна лінія відкривається з 06 лютого 2020 року по 05 лютого 2021 року (включно). Позичальник погашає кредит відповідно до графіку зменшення Ліміту кредитної лінії, встановленого Додатком 1 до договору про приєднання.

Пунктами 3, 4 договору визначено, що за користування кредитом, в межах строку кредитування, визначеного п. 2 цього договору про приєднання, з урахуванням встановленого графіку зменшення Ліміту кредитної лінії, позичальник сплачує банку проценти, виходячи із встановленої банком базової процентної ставки в розмірі 22,70 (двадцять дві цілих сім десятих ) процентів річних в національній валюті.

За користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені договором про надання мікрокредиту (прострочена заборгованість), з врахуванням встановленого графіку зменшення Ліміту кредитної лінії, процентна ставка встановлюється в розмірі 32,70 (тридцять дві цілих сім десятих) процентів річних.

Відповідно до пункту 5 договору тарифи на кредитні операції наведені у Правилах надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк».

За пунктом 6 договору кредитні кошти надаються банком позичальнику на підставі письмової заяви на отримання кредиту позичальника відповідно до Додатку 1 до Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк» шляхом перерахування з позичкового рахунку відкритого в АБ «Укргазбанк» на поточний рахунок позичальника відкритого в АБ «Укргазбанк».

Згідно пункту 9 договору інші умови надання кредитних коштів не передбачені цим договором про приєднання регулюються положеннями Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк».

Додатком 1 до договору сторонами погоджено графік зменшення ліміту відновлювальної кредитної лінії.

Судом також встановлено, що 15.04.2020 року між сторонами було укладено Додатковий договір № 1, яким було погоджено зміни щодо строку сплати процентів, нарахованих у березні, квітні, травні 2020 року до 15.12.2020 року та погоджено перенести строк сплати платежів за кредитом, шляхом викладення графіку зменшення ліміту відновлювальної кредитної лінії у новій редакції, що додається (пункти 1, 2 Додаткового договору № 1). (т. 1 а.с. 10).

Згідно Додаткового договору № 2 від 30.09.2020 року, Додаткового договору № 3 від 12.02.2021 року сторонами було погоджено зміни до строку чинності кредитної лінії з 06.02.2020 року по 04.02.2022 року, потім з 06.02.2020 року по 11 серпня 2022 року (включно) та перенесення строку сплати платежів за кредитом, шляхом викладення графіку зменшення ліміту відновлювальної кредитної лінії у новій редакції, що додається (т. 1 а.с. 11-12).

15.12.2021 року між сторонами було укладено Додатковий договір № 4, за умовами пункту 2 якого сторони домовилися викласти пункт 2 договору про приєднання у новій редакції, згідно якої кредитна лінія відкривається з 06 лютого 2020 року по 10 серпня 2023 року (включно).

Відповідно до пункту 2 Додаткового договору № 4 сторони домовилися перенести строк сплати процентів, нарахованих (прострочених) на дату цього Додаткового договору із встановленням графіку погашення таких процентів рівними частинами в період з 01 січня 2022 року по 10 серпня 2023 року в дату платежу за процентами, встановлену договором.

У Додатку № 1 до Додаткового договору № 4 сторонами викладено у новій редакції графік зменшення ліміту відновлювальної кредитної лінії, згідно якого період дії ліміту встановлено по 10.08.2023 року (т. 1 а.с. 13-14).

Договір, Додаткові договори № 1 - № 4 та Додаток 1 у новій реакції до договору підписано уповноваженим представником позивача, відповідачем та скріплено печатками банку та позичальника.

У матеріалах справи міститься банківська виписка по особовому рахунку відповідача за період з 06.02.2020 по 17.08.2023 року, якою підтверджується перерахування банком на користь позичальника кредитних коштів у сумі 247 582,00 гривень та часткове погашення відповідачем наданого кредиту та процентів за користування кредитом (т.1 а.с.15-29).

З розрахунку заборгованості за договором приєднання та виписок по рахунку вбачається, що за відповідачем станом на 17.08.2023 року обліковується заборгованість у розмірі 109 693,59 гривень за тілом кредиту, 23 429,68 гривень за процентами (т. 1 а.с. 5, 15-29, 62-64).

Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за кредитним договором стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 144/2020/МС-3 про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк» від 06.02.2020 року у розмірі 135 757,35 гривень, у тому числі 109 693,59 гривень за кредитом, 23 429,68 гривень за процентами, 652,70 гривень 3 % річних та 1 981,38 гривень інфляційних втрат за несвоєчасне погашення кредиту та процентів за укладеним договором.

Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань).

Приписами статті 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як вбачається із преамбули договору № 144/2020/МС-3 про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк» від 06.02.2020 року Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк» на офіційному сайті банку www.ukrgasbank.com оголошено публічну пропозицію фізичним особам - підприємцям щодо можливості отримання мікрокредиту.

За змістом Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк», Правила надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк» є публічною пропозицією (офертою) у розумінні статей 640-644 Цивільного кодексу України укласти із банком Договір про надання мікрокредиту за наступними програмами - «Мікрокредит».

Ці Правила надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк» (далі - Правила), разом із Договором про приєднання до Правил та всіма додатками та додатковими угодами до них складають Договір про надання мікрокредиту.

Правила набирають чинності з дати їх офіційного оприлюднення на сайті банку та діють до дати офіційного оприлюднення заяви про їх відкликання на сайті банку.

Приєднання клієнта до Правил (акцептування даної публічної пропозиції у відповідності із ст.ст. 633, 634 Цивільного кодексу України) здійснюється шляхом підписання Договору про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк» (далі - Договір про приєднання) за встановленою АБ «Укргазбанк» формою.

Датою укладення Правил про надання мікрокредиту є дата договору про приєднання (т. 1 а.с. 30-39).

Враховуючи зміст укладеного сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є кредитним договором, до регулювання правовідносин якого застосовуються положення про позику, кредит визначені параграфами 1, 2 глави 71 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно частини 1 статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Положеннями статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Судом встановлено, що позивач взяті на себе зобов`язання щодо надання кредиту у розмірі 247 582,00 гривень виконав у повному обсязі, відповідач (позичальник) за договором про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк» отримав від позивача у строкове платне користування кредитні кошти у розмірі 247 582,00 гривень, які повинен був повернути останньому у строк та на умовах, передбачених договором та графіком зменшення ліміту відновлювальної кредитної лінії, який є його невід`ємною частиною.

Приписами статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог частини 1 статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

З урахуванням змін внесених Додатковим договором № 4 від 15.12.2021 року до договору про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк» відповідач повинен був повернути кредит у повному обсязі до 10.08.2023 року.

Натомість відповідачем порушено зобов`язання щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитом у строк визначений договором та графіком зменшення ліміту відновлювальної кредитної лінії, що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача та розрахунком заборгованості станом на 17.08.2023 року, внаслідок чого було допущено прострочення у виконанні грошового зобов`язання (т. 1а.с. 5, 15-29, 62-64).

Доказів виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором приєднання у повному обсязі матеріали справи не містять.

Будь-яких заперечень щодо наявності заборгованості, доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 109 693,59 гривень за кредитом відповідач суду не надав, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 109 693,59 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за процентами судом враховано таке.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Положеннями пунктів 3, 4 договору приєднання сторони погодили, що за користування кредитом, в межах строку кредитування, визначеного п. 2 цього договору про приєднання, з урахуванням встановленого графіку зменшення ліміту кредитної лінії, позичальник сплачує банку проценти, виходячи із встановленої банком базової процентної ставки в розмірі 22,70 (двадцять дві цілих сім десятих ) процентів річних в національній валюті.

За користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені договором про надання мікрокредиту (прострочена заборгованість), з врахуванням встановленого графіку зменшення ліміту кредитної лінії, процентна ставка встановлюється в розмірі 32,70 (тридцять дві цілих сім десятих) процентів річних.

Відповідно до положень пункту 2.8. Правил нарахування процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного договором про приєднання, здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за наданими кредитними коштами (строкової заборгованості), виходячи з процентної ставки за користування кредитними коштами, визначеної у договорі про приєднання. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами використовується метод «факт/360», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та банківського року з розрахунку 360 днів у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами.

Проценти за користування кредитними коштами нараховуються банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день повного (у т.ч. дострокового) погашення заборгованості по кредиту, в день дострокового розірвання Договору про надання мікрокредиту, а також в день закінчення строку, на який надано кредит у відповідності з п.2 Договору про приєднання, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення кредиту, а у разі настання події припинення до дня настання події припинення, що визначені в п.4.5.2. цих Правил.

Згідно пункту 2.9. Правил проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту або в день дострокового розірвання Договору про надання мікрокредиту. У разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів за користування кредитними коштами припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню. Проценти за користування кредитними коштами сплачуються з урахуванням положень п.2.11. цих Правил.

У разі ненадходження платежів від позичальника в рахунок погашення процентів за користування кредитними коштами, що вказаний в Договорі про приєднання, у встановлені цими Правилами строки, суми непогашених у строк процентів за користування кредитними коштами визнаються простроченими з наступного банківського дня. Банк, починаючи з дня виникнення такої простроченої заборгованості, може скористатися правом на договірне списання цієї суми з поточних рахунків позичальника, відкритих в банку, в порядку, визначеному в п.2.14.-2.16. цих Правил.

Із розрахунку заборгованості за договором вбачається, що нарахування процентів здійснено позивачем у межах строку кредитування.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок процентів за договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 23 429,68 гривень заборгованості за процентами є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне погашення кредиту та процентів суд враховує таке.

Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Положеннями частини 1 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2120-IX розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.

Враховуючи встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними, нараховані позивачем до стягнення інфляційні втрати та 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту та процентів за період з 17.08.2020 по 23.02.2022 року відповідають вимогам чинного законодавства та заявлені правомірно.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, в межах визначеного позивачем періоду прострочення, суд дійшов висновку, що такий розрахунок є вірним, а відтак позовні вимоги про стягнення 652,70 гривень 3 % річних та 1 981,38 гривень інфляційних втрат є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При розгляді справи судом враховано, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов з обґрунтуванням своєї правової та фактичної позиції щодо заявлених позовних вимог, не надав доказів виконання зобов`язань за договором та/або контррозрахунку заявлених до стягнення сум, не повідомив суд про існування обставин, які мають істотне значення для вирішення спору.

Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 144/2020/МС-3 про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк» від 06.02.2020 року у розмірі 135 757,35 гривень, у тому числі 109 693,59 гривень за кредитом, 23 429,68 гривень за процентами, 652,70 гривень 3 % річних та 1 981,38 гривень інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат судом враховано таке.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 14791-192 від 15.09.2023 сплачено судовий збір у розмірі 2 684,00 гривень.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати позивача на сплату судового збору в сумі 2 684,00 гривень покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Загороднього Руслана Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 23697280) грошові кошти у розмірі 135 757,35 гривень (сто тридцять п`ять тисяч сімсот п`ятдесят сім гривень, 35 копійок) та 2 684,00 гривень (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривень) судових витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник судового рішення направити позивачу до електронного кабінету у системі ЄСІТС, відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відомі суду електронні адреси: представника позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Повний текст рішення складено та підписано 28 листопада 2023 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу, до електронного кабінету у системі ЄСІТС, ІНФОРМАЦІЯ_1;

3 - відповідачу, АДРЕСА_1.