Рішення № 11524719, 09.09.2010, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа 22ц-17072 Головуючий у 1 інстанції Ліпчанський С.М.

Категорія 48 Доповідач Біляєва О.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Висоцької В.С.,

суддів Біляєвої О.М., Осипчук О.В.,

при секретарі Огурцовій С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину за апеляційною скаргою відповідача на рішення Марїнського районного суду Донецької області від 26 травня 2010 року,

В С Т А Н О В И В :

Відповідач ОСОБА_2 звернувся до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Марїнського районного суду Донецької області від 26 травня 2010 року, яким з нього на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на малолітнього сина ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, в розмірі 500 гр. з усіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 29 січня 2010 року до повноліття дитини.

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просив скасувати рішення та стягнути на користь позивача аліменти в сумі 300 гр. щомісяця, посилаючись на порушення норм матеріального права.

В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що суд належним чином не зясував матеріальний стан платника аліментів, який не працює і знаходиться на утриманні своєї матері. Вважає достатнім, визначеним з урахуванням встановленого законом розміру прожиткового мінімуму на дитину віком до шести років розмір аліментів 300 гр.

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній мотивів.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 309 ЦПК України, підставами для зміни рішення суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що відповідач є батьком малолітнього Данила, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Батько дитини зобовязаний утримувати сина, згідно зі ст. 180 СК України.

Висновок суду відповідає обставинам справи та діючому законодавству.

Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обовязку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Як передбачено статтею 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Суд першої інстанції встановив і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач зобовязаний утримувати свого малолітнього сина до повноліття.

З матеріалів справи вбачається, що на час розгляду справи по суті ОСОБА_2 не працював, не мав постійного заробітку. За таких підстав стягнення аліментів в твердій грошовій сумі є правильним.

При визначенні розміру аліментів суд першої інстанції врахував обставини, зазначені у ст. 182 СК України.

Згідно з поясненнями апелянта, він є працездатним, на хронічні захворювання не страждає.

Апеляційний суд визнає неспроможними доводи скарги про те, що суд не врахував майнове становище відповідача, який знаходиться на утриманні своєї матері.

Однак суд першої інстанції помилково зазначив в резолютивній частині рішення, що аліменти стягуються зі всіх видів заробітку відповідача.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд змінює рішення та виключає з другого абзацу резолютивної частини слова «зі всіх видів заробітку відповідача». В решті рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального закону.

Згідно з розясненнями, що містяться у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», у разі виявлення при судовому розгляді справи неповної сплати суми судового збору чи витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи стягнення недоплачених сум проводиться з відповідної особи при ухваленні судового рішення.

Враховуючи, що апелянт при подачі апеляційної скарги не сплатив судовий збір в сумі 25 гр. 50 коп. та не оплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гр., судові витрати стягуються з ОСОБА_2 при ухваленні судового рішення.

Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.3, ст.309, 316 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Марїнського районного суду Донецької області від 26 травня 2010 року змінити, виключивши з другого абзацу резолютивної частини слова «зі всіх видів заробітку відповідача».

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави не сплачений при подачі апеляційної скарги судовий збір 25 гр. 50 коп. (розрахунок 31411537700004, отримувач місцевий бюджет Ворошиловського району м. Донецька; ЄДРПОУ 34686537; МФО 834016, банк ГК ДКУ у Донецькій області) та неоплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 гр. (розрахунок 31213263700004, отримувач Державний бюджет, м. Донецьк, Ворошиловський район; ЄДРПОУ 34686537; МФО 834016, банк ГУ ДКУ в Донецькій області).

Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді