Рішення № 11524694, 02.09.2010, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа 22ц-14289 Головуючий у 1 інстанції Малінов О.С.

Категорія 48 Доповідач Біляєва О.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Висоцької В.С.,

суддів Біляєвої О.М Осипчук О.В.,

при секретарі Перепечаєнко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину за апеляційною скаргою відповідача на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 червня 2010 року,

В С Т А Н О В И В :

Відповідач ОСОБА_3 звернувся до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 червня 2010 року, яким з нього на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на малолітнього сина ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, в розмірі ј частки з усіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 08 квітня 2010 року до повноліття дитини, або до зміни матеріального чи сімейного стану сторін; а також додаткові витрати на утримання сина в розмірі 300 гр. щомісяця, починаючи з 08 квітня 2010 року до повноліття дитини або до зміни матеріального та сімейного стану сторін.

ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просив скасувати рішення в частині стягнення додаткових витрат на утримання сина, посилаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що він не заперечує, що син дійсно страждає низкою хронічних захворювань, в звязку з чим позивач зверталася за медичною допомогою. Проте суд при визначенні розміру додаткових витрат не звернув уваги на те, що він отримує заробіток 630 гр., його дружина вагітна і знаходиться у відпустці по вагітності та пологам. Крім того, позивачкою надані довідки про витрати на лікування сина за 2008 рік.

В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній мотивів.

Представник позивача адвокат ОСОБА_5 просив відхилити апеляційну скаргу, рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 309 ЦПК України, підставами для зміни рішення суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідач є батьком малолітнього ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року та страждає низкою хронічних захворювань. Батько дитини зобовязаний утримувати сина та брати участь у додаткових витратах на лікування, згідно зі ст.ст. 180, 185 СК України.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на малолітнього сина сторонами не оскаржується.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в частині стягнення додаткових витрат на дитину, апеляційний суд визнає, що повністю погодитись з таким висновком суду не можна.

Відповідно до вимог ст.185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобовязані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_3 є батьком малолітнього ОСОБА_4 який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, проживає з матірю і страждає низкою хронічних захворювань, в звязку з цим потребує додаткових витрат на лікування.

Ці обставини підтверджуються свідоцтвом про народження, довідками з місця проживання та медичного закладу (ас. 7, 8, 15).

Та обставина, що дитина страждає низкою хронічних захворювань, що вимагає додаткових витрат, визнається відповідачем, про що зазначено в апеляційній скарзі.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність позовних вимог про стягнення додаткових витрат на дитину.

Проте, задовольняючи позов та визначаючи розмір додаткових витрат в сумі 300 гр., суд помилково зазначив в рішенні, що відповідач не має інших утриманців, оскільки не врахував положення статті 84 СК України, якою передбачено право дружини на утримання під час вагітності.

З матеріалів справи видно, що на час розгляду справи по суті дружина відповідача ОСОБА_7 вагітна.

За таких підстав апеляційний суд визнає, що розмір додаткових витрат 300 гр., який підлягає стягненню щомісяця з ОСОБА_3, визначений судом без урахування обставин, передбачених ст. 182 СК України.

Приймаючи до уваги, що відповідач має вагітну дружину, у якої є право на утримання, апеляційний суд зменшує розмір додаткових витрат на дитину до 200 гр. щомісяця.

Проте отримання відповідачем заробітної плати у розмірі, який є меншим ніж встановлений законодавством розмір мінімальної заробітної плати, та наявність у нього вагітної дружини, на що ОСОБА_3 посилається в апеляційній скарзі, не є підставами для відмови в задоволенні вимог про стягнення додаткових витрат в звязку з хворобою дитини.

Крім того, суд помилково стягнув додаткові витрати, починаючи з 08 квітня 2010 року, оскільки з дати предявлення позову присуджуються аліменти на дитину, згідно зі статтею 191 СК України.

За таких підстав апеляційний суд змінює рішення в частині визначення розміру додаткових витрат і стягує такі витрати з ОСОБА_3 на користь позивача в сумі 200 гр. щомісяця, починаючи з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно з розясненнями, що містяться у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», у разі виявлення при судовому розгляді справи неповної сплати суми судового збору чи витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи стягнення недоплачених сум проводиться з відповідної особи при ухваленні судового рішення.

Враховуючи, що апелянт при подачі апеляційної скарги не сплатив судовий збір в сумі 25 гр. 50 коп. та не оплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гр., зазначені суми стягуються з ОСОБА_3 при ухваленні судового рішення.

Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.3, ст.309, 316 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 червня 2010 року в частині стягнення додаткових витрат на дитину змінити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 додаткові витрати на сина ОСОБА_4 який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, по 200 гр. щомісяця, починаючи з дня набрання законної сили рішенням суду.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави не сплачений при подачі апеляційної скарги судовий збір 25 гр. 50 коп. (розрахунок 31411537700004, отримувач місцевий бюджет Ворошиловського району м. Донецька; ЄДРПОУ 34686537; МФО 834016, банк ГК ДКУ у Донецькій області) та неоплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 гр. (розрахунок 31213263700004, отримувач Державний бюджет, м. Донецьк, Ворошиловський район; ЄДРПОУ 34686537; МФО 834016, банк ГУ ДКУ в Донецькій області).

Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Судді