Рішення № 115242742, 24.11.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2023 рокусправа № 380/13896/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (пл. Ген. Григоренка, 3, м. Львів, код ЄДРПОУ 39245807) про визнання протиправним та скасування наказу,-

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області №1645 від 11.05.2023 року про застосування до старшого інспектора ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції Романишина Ярослава Богдановича (0078253) дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність підстав для призначення службового розслідування, визначених частинами другою, третьою статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» та прийняття наказу №1645 від 11.05.2023 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження. Вказує, що наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності за результатами службового розслідування у випадку надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства, за умови незастосування судом до особи, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, покарання або не накладення на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певного діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності. Відтак, у відповідача були відсутні підстави для проведення службового розслідування, предметом якого є виявлення та встановлення реального чи потенційного конфлікту інтересів, що може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Зауважує, що керівництву Стрийського РУГІ ГУНП у Львівській області було відомо про те, що у вказаному підрозділі також проходить службу ОСОБА_2 , який являється позивачу рідним братом дружини. Під час виконання своїх службових обов`язків позивач та сержант поліції ОСОБА_2 не перебували в одному екіпажі, в тому числі 23.11.2022, 27.11.2022, та 05.12.2022. Позивач не наділений відносно сержанта поліції ОСОБА_2 будь якими повноваженнями, що могли б вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, підпорядкування відсутнє. Спірний наказ про застосування дисциплінарного стягнення до позивача прийнято за порушення службової дисципліни, яка виразилась саме у порушенні, на думку відповідача, антикорупційного законодавства, зокрема п. 2 ч. 1 ст. 28, ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції». Інші положення нормативно-правових актів, порушення яких поставлено у провину позивачу є загальними нормами, що стосуються необхідності неухильно дотримуватися вимог законодавства та професійно виконувати свої службові обов`язки. Відтак, саме на керівника (а не на позивача, як на підлеглого) в порядку передбаченому антикорупційним законодавством України,» покладається обов`язок щодо врегулювання конфлікту інтересів, а також відомчого контролю за діяльністю підлеглих. Спірний наказ не містить відомостей про порушення позивачем саме службової дисципліни, шкідливих наслідків, що настали у зв`язку з цим. Відповідно і відсутній причинний зв`язок між дією (бездіяльністю) порушника дисципліни та наслідками. Відтак, в діях позивача відсутній склад дисциплінарного порушення, а дисциплінарне стягнення було застосовано безпідставно.

Ухвалою суду від 04.01.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що підставою для видання оскаржуваного наказу послужило службове розслідування, проведене за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками ВРПП Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області, призначеного наказом ГУНП у Львівській області від 13.04.2023 № 1316. 07.04.2023 року до ГУНП у Львівській області надійшов рапорт начальника Стрийського РУП ГУНП у Львівській області підполковника поліції Коцура А.Б. про те, що поліцейський ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області сержант поліції Сташків А.І., відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», являється близькою особою старшому інспектору ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області лейтенанту поліції ОСОБА_1 . При цьому, лейтенант поліції ОСОБА_1 про потенційний конфлікт інтересів, який може виникнути у зв`язку з виконанням службових обов`язків, в установленому порядку не повідомив. Проведеним службовим розслідуванням установлено, що факти порушень, які стали підставою призначення та проведення службового розслідування, знайшли своє підтвердження та стали можливими унаслідок неналежного виконання службових обов`язків лейтенантом поліції ОСОБА_1 , котрий порушив вимоги п. 2 ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції», п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, а також вимоги абз. 1, 2, 5 п. 1 Розділу II Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, ст. 38 ЗУ «Про запобігання корупції», ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, розділу 2 Посадових інструкцій старшого інспектора ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області. З наведених підстав просить відмовити в задоволенні позову.

Представником позивача подано до суду заяву про доповнення підстав позову, у якій зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції», З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, де працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відтак, підставою для проведення службового розслідування є подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припис Національного агентства. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії наказом т.в.о. начальника ГУНП у Львівській області від 13.04.2023 року № 1316, став рапорт начальника Стрийського РУП ГУНП у Львівській області підполковника поліції Андрія Коцури від 05.04.2023 року, а не подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припис Національного агентства. Наказом ГУНП у Львівській області від 23.12.21 року № 38 затверджено Положення про сектор запобігання корупції ГУНП у Львівській області. Пунктом 3 Розділу І Положення передбачено, що СЗК є уповноваженим підрозділом ГУНП у Львівській області з питань запобігання та виявлення корупції. Відповідно до пункту 6 частини 6 ст. 13-1 Закону України «Про запобігання корупції» основними завданнями уповноважених підрозділів (уповноваженої особи) є здійснення контролю за дотриманням антикорупційного законодавства, у тому числі розгляд повідомлень про порушення вимог цього Закону, у тому числі на підвідомчих підприємствах, в установах та організаціях. Відтак, саме на створений в ГУНП у Львівській області СЗК покладено завдання здійснювати контроль за дотриманням антикорупційного законодавства, у тому числі розгляд повідомлень про порушення вимог цього Закону, у тому числі на підвідомчих підприємствах, в установах та організаціях. Представник вважає, що службове розслідування відносно позивача могло бути призначене за поданням СЗК, який є спеціально уповноваженим суб`єктом в ГУНП у Львівській області у сфері протидії корупції. або ж за приписом Національного агентства. Однак, службове розслідування було призначено т.в.о. начальника ГУНП у Львівській області з порушенням вимог спеціального закону, яким є Закон України «Про запобігання корупції», тобто не на підставі, що встановлена вказаним законом, якою може бути або подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припис Національного агентства (п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України). Наведене свідчить про порушення процедури призначення службового розслідування відносно позивача, а відтак і протиправність проведення такого.

Окрім того, позивач заперечує наявність в його діях складу дисциплінарного проступку з підстав, наведених в позовній заяві та в заяві про доповнення підстав позову від 15.09.2023 року. Так позивачу поставлено у провину порушення п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та, як наслідок, інших нормативно-правових актів. Однак, матеріалами службового розслідування не підтверджено факту виконання повноважень ОСОБА_1 в умовах потенційного конфлікту інтересів. Окрім того, не видається можливим також встановити коли, на думку дисциплінарної комісії, в ОСОБА_1 виникав обов`язок повідомляти безпосереднього керівника про наявність потенційного конфлікту інтересів та в чому такий полягав. Відповідно до абзацу другого статті 27 Закону України «Про запобігання корупції», особи, які претендують на зайняття посад, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.

З огляду на те, що рідний брат дружини позивача ОСОБА_2 на момент призначення ОСОБА_1 на старшого інспектора ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, у вказаному органі поліції служби не проходив, то ОСОБА_1 не мав підстав повідомляти керівництво Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про роботу близьких осіб у цьому органі. Такий обов`язок покладено на особу, яка призначається на посаду пізніше. Після призначення ОСОБА_2 на посаду поліцейського в ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області проходить з 09.11.2021 року, позивач не приховував від керівництва, що ОСОБА_2 є рідним братом його дружини та вживав заходів для запобігання виникнення конфлікту інтересів. Тобто, робота у ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області була організована у спосіб, що не допускав виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів. Відтак, позивач виконав вимоги п. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», який покладає на нього обов`язок вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів. Матеріали службового розслідування не містять належних та допустимих доказів наявності у позивача ознак приватного інтересу під час виконання своїх повноважень. Навпаки, з матеріалів службового розслідування вбачається, що позивач та його безпосередній керівник вживали всі необхідні заходи для недопущення виникнення. З пояснень безпосереднього керівника ОСОБА_1 вбачається, що останній усувався від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів. Організацію всієї роботи ВРПП, контроль за несенням служби працівників відділу та виконанням інших поставлених завдань, аналітичну роботу здійснює виключно начальник ВРПП, або його заступник. З Висновку службового розслідування вбачається, що дисциплінарною комісією не встановлено коли саме, на думку відповідача, у позивача виник обов`язок повідомити про потенційний конфлікт інтересів безпосереднього керівника, під час виконання яких саме повноважень та в чому полягав потенційний конфлікт інтересів, зокрема приватний інтерес ОСОБА_1 . Матеріалами службового розслідування не підтверджено, що в діях ОСОБА_1 є склад поставленого йому у провину дисциплінарного проступку. Службовим розслідуванням не встановлено наявності в нього умислу на порушення службової дисципліни чи мотиву для порушення антикорупційного законодавства або будь яких шкідливих наслідків, що настали внаслідок дій позивача, які розцінені відповідачем як дисциплінарний проступок. Висновок службового розслідування не містить відомостей про те, чи виникав у позивача приватний інтерес під час виконання своїх повноважень та в чому він полягав. З огляду на такі обставини, ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності безпідставно.

У відповіді на відзив представник позивача виклав аргументи, аналогічні наведеним у заяві про доповнення підстав позову.

Ухвалою суду від 22.09.2022 здійснено перехід із спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11.10.2023.

11.10.2023 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 25.10.2023.

25.10.2023 розгляд справи відкладено на 08.11.2023.

В судовому засіданні 08.11.2023 судом поставлено на обговорення питання про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження. Заслухавши думку представників сторін, які підтримали перехід до письмового провадження, суд протокольною ухвалою перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Позивач, лейтенант поліції ОСОБА_1 , проходить службу на посаді старшого інспектора ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі ГУНП у Львівській області) від 13.04.2023 №1316 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії», відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 14, ч.ч. 1, 2 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», п.п. 1, 4 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, п.п 2, 3 розділу І, п. 1 розділу II Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, призначено службове розслідування та для його проведення утворено дисциплінарну комісію.

Підставою для прийняття даного наказу стало надходження до ГУНП у Львівській області рапорту начальника Стрийського РУП ГУНП у Львівській області підполковника поліції Коцура А.Б. про можливий потенційний конфлікт інтересів, який може виникнути у зв`язку з виконанням службових завдань між працівниками ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області. Відповідно до рапорту начальника Стрийського РУП Коцура А.Б. від 05.04.2023, в ході виконання службових обов`язків на його ім`я надійшов рапорт заступника начальника Стрийського РУП ГУНП полковника поліції Романа Вовка, про те що старший інспектор ВРПП Стрийського РУП ГУНП лейтенант поліції Романишин Я.Б., відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», являється близькою особою поліцейського ВРПП Стрийського РУП ГУНП сержанта поліції ОСОБА_2 . Згідно своїх посадових інструкцій лейтенант поліції ОСОБА_1 наділений контрольними функціями щодо роботи ВРПП, в тому числі щодо сержанта поліції ОСОБА_2 , однак про можливий потенційний конфлікт інтересів, який може виникнути в ході виконання службових завдань, лейтенант поліції ОСОБА_1 в установленому порядку не повідомив.

За результатами проведеного службового розслідування, дисциплінарною комісією складено висновок від 27.04.2023. У ході проведення службового розслідування, дисциплінарною комісією встановлено, що: «…згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 20.04.2013 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Стрию Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області, 20.04.2013 громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис №82. Прізвище після державної реєстрації чоловіка та дружини - ОСОБА_4 . ОСОБА_1 при заповненні анкети та автобіографії (додаток 3, 4 Порядку формування особових справ поліцейських, затверджених наказом МВС України від 12.05.2016 № 377) від 22.11.2013 та 22.02.2017, які долучені до особової справи останнього, зазначив, що ОСОБА_2 є рідним братом його дружини - громадянки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьки дружини: мати - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Стрийського міськвиконкому Львівської області від 17.01.1998, батьками останнього являються ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Крім цього, ОСОБА_2 при заповненні анкети та автобіографії (додаток 3, 4 Порядку формування особових справ поліцейських, затверджених наказом МВС від 12.05.2016 № 377) від 18.11.2019, які долучені до особової справи останнього, зазначив батьків мати - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Лейтенант поліції ОСОБА_1 з 15.02.2021 проходить службу на посаді старшого інспектора ВРПП Стрийського РУП ГУНП (наказ ГУНП у Львівській області від 15.02.2021 № 83 о/с). 20.01.2021 ОСОБА_1 у повідомленні про роботу близьких осіб вказав, що у Стрийському РУП ГУНП близькі йому особи згідно переліку, визначеного в абз. 3 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції» не працюють, підстави, які б слугували виникненню потенційного чи реального конфлікту інтересів при призначенні на посаду відсутні.

Сержант поліції Сташків А.І. з 09.11.2021 проходить службу на посаді поліцейського ВРПП Стрийського РУП ГУНП (наказ ГУНП у Львівській області від 09.11.2021 № 501 о/с). 19.10.2021 ОСОБА_2 у повідомленні про роботу близьких осіб вказав, що у Стрийському РУП ГУНП близькі йому особи (згідно переліку, визначеного в абз. 3 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції) не працюють, Підстави, які б слугували виникненню потенційного чи реального конфлікту інтересів при призначенні на посаду відсутні.

Згідно посадових інструкцій старшого інспектора ВРПП Стрийського РУП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 та поліцейського ВРПП Стрийського РУП ГУНП сержанта поліції Сташківа А.І. останні підпорядковуються безпосередньому начальникові ВРПП Стрийського РУП ГУНП майору поліції ОСОБА_8 та їх роботу координує заступник начальника Стрийського РУНП ГУНП полковник поліції Вовк Р.І.».

Крім цього дисциплінарна комісія відповідача встановила, що «Відповідно до вимог підпункту 2.1 пункту 2 наказу Стрийського РУП ГУНП 1 від 28.05.2021 № 164 старший інспектор ВРПП Стрийського РУП ГУНП лейтенант поліції ОСОБА_1 призначений відповідальним за видачу, збереження, контроль та належну експлуатацію нагрудних відеокамер «CammPro1826R2.3/32».

Відповідно до вимог п. 2 наказу Стрийського РУП ГУНП від 03.01.2023 № 6 та п. 1 наказу Стрийського РУП ГУНП від 25.01.2022 № 29 на старшого інспектора ВРПП Стрийського РУП ГУНП лейтенанта поліції Романишина Я.Б. покладено контроль за своєчасне внесення результатів тестування, контроль видачі та приймання, веденням, внесенням та обліком результатів застосування приладу «Alcotest Drager».

Згідно книги нарядів Стрийського РУП ГУНП (інв. № 604), лейтенант поліції ОСОБА_1 та сержант поліції ОСОБА_2 заступали на службу 23.11.2022, 27.11.2022, 01.12.2022 та 05.12.2022 з 08:00 по 20:00, однак в ході службового розслідування встановити в складі яких екіпажів ГРПП несли службу вказані поліцейські не надалось можливим.

Відповідно до наказів ГУНП у Львівській області від 04.01.2023 № 26, лейтенант поліції ОСОБА_1 з 04.01.2023, терміном на 30 діб був відряджений до ВнП № 1 Дрогобицького РВП ГУНП, наказом ГУНП у Львівській області від 31.01.2023 № 425, з 03.02.2023 по 04.03.2023 був відряджений до ВнП № 2 Львівського РУП № 2 ГУНП та наказом ГУНП у Львівській області від 28.02.2023 № 739 ОСОБА_1 з 02.03.2023 по 31.03.2023 був відряджений до Золочівського РВП ГУНП. З 01.04.2023 продовжив несення служби у Стрийському РУП ГУНП.».

На підставі зібраних в ході проведення службового розслідування матеріалів, дисциплінарною комісією встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_1 , являючись відповідно до підпункту «з» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону, перебуваючи з 15.02.2021 на посаді старшого інспектора ВРПП Стрийського РУП ГУНП та згідно посадових інструкції будучи наділеним контролюючими, аналітичними та перевіряючими функціями щодо роботи ВРПП Стрийського РУП ГУНП та достовірно знаючи про те, що у вказаному підрозділі з 09.11.2021 проходить службу поліцейський ВРПП Стрийського РУП ГУНП сержант поліції ОСОБА_2 , який згідно п. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції» являється йому близькою особою, а саме рідним братом дружини, в установленому законом порядку про наявний у нього потенційний конфлікт інтересів безпосереднього керівника не повідомляв.

Такими своїми діями, лейтенант поліції ОСОБА_1 порушив службову дисципліну, зокрема вимоги п. 2 ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції», п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, а також вимоги абз. 1, 2, 5 7, 1 Розділу II Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, ст. 38 ЗУ «Про запобігання корупції», ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, розділ 2 Посадових інструкцій старшого інспектора ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області.

У висновку службового розслідування від 27.04.2023, дисциплінарна комісія рекомендувала застосувати до позивача дисциплінарне стягнення зауваження.

Наказом ГУНП у Львівській області від 11.05.2023 року №1645 «Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області» до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження за порушення службової дисципліни, зокрема вимог п.п 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 1- ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, абз. 1, 2, 5 ч. 1 Розділу П Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 2 ч. 1 ст. 28, ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції», розділу 2 Посадових інструкцій старшого інспектора ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, керуючись п. 1 ч. З ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Не погоджуючись із оскаржуваним наказом у частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Частиною 1 ст.18 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з частиною першою статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Проходження служби в поліції регулюється Законом України «Про Національну поліцію» та іншими нормативно-правовими актами (стаття 60 Закону №580-VІІІ).

Статтею 64 Закону № 580-VIII визначена Присяга працівника поліції.

Згідно з п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року №1179 (далі Правила етичної поведінки), під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, з-поміж іншого: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону №580-VІІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 на території України введено воєнний стан. Строк дії Указу в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України (№ 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023 року) з 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Згідно з ст. 16 цього ж Закону за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.

Відповідно до п. 13 ч. 4 ст. 9 Закону України «Про критичну інфраструктуру» від 16.11.2021 №1882-IX, до життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належать, зокрема: правопорядок, здійснення правосуддя, тримання під вартою.

При цьому, Законом від 15.03.2022 №2123-IX статтю 8 Закону України «Про Національну поліцію» доповнено частиною четвертою такого змісту: «Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Зокрема, стаття 24 Закону України «Про Національну поліцію» у редакції Закону №1702-IX від 16.07.2021 «Про основи національного спротиву» передбачає додаткові повноваження поліції.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 24 Закону №580-VІІІ у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.

Аналіз наведених норм права доводить, що працівники поліції мають спеціальний статус, і приймаючи присягу працівника поліції, погоджуються на підвищені вимоги, які пред`являються до працівників поліції при проходженні служби і яких вони повинні дотримуватися.

Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За змістом ч.ч. 1-3 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначається Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893 (далі Порядок №893).

Відповідно до п.1 Розділу ІІ Порядку №,893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно з п.1 розділу V Порядку №893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

За приписами п.4 вказаного Розділу цього Порядку, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до п.2 розділу VI цього Порядку, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Згідно п.1 Розділу VII Порядку №893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Пунктом 4 Розділу VII цього Порядку визначено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

На підставі ч.ч. 1, 2, 3, 7, 8, 9, 10 статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Аналіз наведених правових норм доводить, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.

Тобто, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Судом встановлено, що за результатами проведеного службового розслідування, відповідачем притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження за порушення службової дисципліни та вимог Закону України «Про запобігання корупції» у зв`язку із неповідомленням безпосереднього керівника про наявність у нього потенційного конфлікту інтересів, достовірно знаючи про те, що у ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області з 09.11.2021 проходить службу сержант поліції ОСОБА_2 , який згідно п. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції» являється йому близькою особою, а саме рідним братом дружини.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України «Про запобігання корупції» (далі - Закон № 1700-VІІ).

Частиною першою статті 28 Закону № 1700-VІІ встановлено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Згідно визначення термінів наведених в абзацах 9, 12, 13 частини першої статті 1 Закону № 1700-VІІ потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

У відповідності до абзацу 14 частини першої статті 1 Закону № 1700-VІІ спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції є органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.

Відповідно до ч. 1 ст. 13-1 Закону № 1700-VІІ з метою організації та здійснення заходів із запобігання та виявлення корупції, передбачених цим Законом, утворюються (визначаються) уповноважені підрозділи (уповноважені особи) з питань запобігання та виявлення корупції.

Уповноважені підрозділи (уповноважені особи) з питань запобігання та виявлення корупції утворюються (визначаються) зокрема в апаратах та територіальних органах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України (крім Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства).

Згідно з ч. 6 ст. 13-1 Закону № 1700-VІІ основними завданнями уповноважених підрозділів (уповноваженої особи) є: здійснення заходів з виявлення конфлікту інтересів, сприяння його врегулюванню, інформування керівника відповідного органу та Національного агентства про виявлення конфлікту інтересів та заходи, вжиті для його врегулювання (п. 4); здійснення контролю за дотриманням антикорупційного законодавства, у тому числі розгляд повідомлень про порушення вимог цього Закону, у тому числі на підвідомчих підприємствах, в установах та організаціях (п. 6); інформування керівника відповідного органу, Національного агентства або інших спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції про факти порушення законодавства у сфері запобігання і протидії корупції (п. 8).

Частиною 4 ст. 28 Закону № 1700-VІІ встановлено, що безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов`язаний вжити передбачені цим Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.

Отже, враховуючи вище викладене, підставою для призначення керівником органу поліції службового розслідування може бути безпосереднє виявлення органом поліції (його структурним підрозділом або посадовою особою) факту порушення поліцейським встановленого Законом № 1700-VІІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 1700-VІІ особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв`язку з виконанням повноважень близьким їм особам.

Частиною 1 ст. 28 Закону № 1700-VІІ встановлено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Статтею 38 Закону № 1700-VІІ встановлено, що особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов`язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.

В силу вимог частин другої, третьої статті 65-1 Закону № 1700-VІІ, зокрема, особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, де працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, за змістом наведених норм, перелік підстав для проведення службового розслідування у разі вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення та/або невиконанню вимог Закону № 1700-VІІ в інший спосіб, є вичерпний та розширеному тлумаченню не підлягає.

За приписами підпункту «з» пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1700-VІІ суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є, зокрема, поліцейські.

Згідно пунктів 6-1, 15 частини першої статті 15 Закону № 1700-VІІ до повноважень Національного агентства належать: здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб; надання роз`яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.

Приймаючи оскаржуваний наказ про застосування дисциплінарного стягнення до позивача, відповідач послався на порушення службової дисципліни, що виразилося у недотриманні вимог пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту, п. 2 ч. 1 ст. 28, ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», як підставу для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Суд вважає такі висновки відповідача помилковими, оскільки з аналізу Закону України «Про Національну поліцію» обов`язками працівника поліції необхідно вважати забезпечення реалізації завдань, поставлених перед поліцією суспільством і державою, та повноважень, наданих для ефективного здійснення професійних функцій шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів, на переконання суду, може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності за результатами службового розслідування у випадку надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, за умови незастосування судом до особи, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, покарання або не накладення на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності.

Таке дисциплінарне стягнення відповідно до ч. 2ст. 65-1 Закону №1700-VIIзастосовується у випадку незастосування судом до особи, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, покарання або не накладення на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 1440/2177/18, від 10.06.2020 у справі № 560/1779/19.

В матеріалах справи відсутні докази надходження подання від спеціального уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції з вимогою щодо проведення службового розслідування відносно позивача з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції».

У даному випадку, на думку суду, підстав для проведення службового розслідування у відповідача не було, оскільки доказів отримання подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису НАЗК відповідачем до суду не надано.

Крім цього, суті відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження незастосування судом до позивача, як особи, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, покарання або не накладення на нього стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності.

Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед в тому, чи таке рішення прийнято в межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях особи є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) з учиненим особою діянням.

Суб`єкт владних повноважень, у свою чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому, саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.

Таким чином, суд висновує про недотримання відповідачем процедури проведення службового розслідування стосовно позивача та порядку оформлення результатів такого службового розслідування, що є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування спірного наказу відповідача від 11.05.2023 року№1645.

Щодо наявності вини у діях позивача під час дотримання антикорупційного законодавства, суд зазначає наступне.

Дисциплінарною комісією в ході проведення службового розслідування було отримано пояснення безпосереднього керівника поліцейських ОСОБА_1 та ОСОБА_2 начальника ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області Паленички В.М., у яких він пояснив, що за час перебування ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора ВРПП Стрийського РУП, останній обов`язки начальника ВРПП чи заступника начальника ВРПП не виконував, контроль за несенням служби не здійснював, у спільні наряди з ОСОБА_2 не заступав.

На думку суду, дисциплінарною комісією відповідача не встановлено та не підтверджено наявність у позивача повноважень, під час реалізації яких, він може вчиняти дії, приймати рішення стосовно поліцейського ОСОБА_2 , що може свідчити про наявність потенційного конфлікту інтересів. Доказів протилежного суду не надано і матеріали справи таких не містять.

Зважаючи на наведені вище норми права та встановлені по справі обставини, доводи відповідача щодо правомірності прийняття оскаржуваного наказу відносно позивача, суд відхиляє, оскільки вони не спростовують його протиправність.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд висновує про необхідність задоволення позову повністю.

Щодо судового збору, суд зазначає, що оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області №1645 від 11.05.2023 року про застосування до старшого інспектора ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції Романишина Ярослава Богдановича (0078253) дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 24.11.2023 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович