Рішення № 115235442, 22.03.2023, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/17891/21

Категорія 81

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

22 березня 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Скрипник О. Г.,

за участю секретаря судового засідання - Однолько Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про захист прав споживача, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2021 року адвокат Мороз В.П. в інтересах позивачки ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (надалі - АТ «ПУМБ»), в якому просив суд стягнути з АТ «ПУМБ» на користь позивачки суму безпідставно списаних коштів у розмірі 104 204,00 грн..

Позов обгрунтовує тим, що позивачкою ОСОБА_1 у АТ «ПУМБ» відкрито рахунок № НОМЕР_1 . Зазначає, що 21.04.2019 року мобільний номер телефону позивачки без її відома було дистанційно використано (за допомогою перевипуску сім-карти) для ідентифікації та подальшого входу в Інтернет-банкінг АТ «ПУМБ» з метою незаконного заволодіння грошовими коштами позивача. Вказує, що у позивача було викрадено грошові кошти у розмірі 104 204,00 грн., шляхом здійснення наступних перерахувань на відомі для позивача банківські картки та мобільний номер, а саме: 14 500,00 грн. на картку НОМЕР_2 (Альфа-Банк); 25 130,00 грн. та 22 115,00 грн. на картку НОМЕР_3 (А-Банк); 25 130,00 грн. та 10 055,00 грн. на картку НОМЕР_4 (Кредо-Банк); 3874,00 грн. на картку НОМЕР_5 (Райффайзен банк Аваль); 600,00 грн., 600,00 грн., 600,00 грн., 600,00 грн., 600,00 грн., 400,00 грн. на мобільний номер НОМЕР_6 . 24.04.2019 року позивачка звернулась до голови АТ «ПУМБ» з заявою про безпідставно списані грошові кошти з її рахунку. Однак, дане звернення позивачки залишилося без відповіді. 22.05.2019 року представником позивачки було подано заяву до АТ «ПУМБ», в якій останнім було повідомлено правління банку про списання грошових коштів з рахунку позивачки, а також було викладено прохання вжити всіх можливих заходів для захисту інтересів позивача щодо встановлення та притягнення до відповідальності осіб, які без відома позивача викрали її грошові кошти, які були розміщенні на рахунку АТ «ПУМБ». Зазначає, що 24.05.2019 року АТ «ПУМБ» було надано відповідь на звернення представника позивачки, з якої не вбачається, що банком були вжиті чи планувалося вжити дії, з метою відновлення порушених прав позивачки. Враховуючи обставини незаконного списання коштів із рахунку позивачки, представник позивача 16.05.2019 року звернувся до Солом`янського УП ГУНП у м. Києві із заявою про кримінальне правопорушення, яку було зареєстровано та 09.06.2019 року внесено відомості до ЄРДР за № 12019100090005785 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Вказує, що ОСОБА_1 не надавала банку жодного розпорядження щодо списання з її рахунку коштів, ніяких операцій з грошовими коштами 21.04.2019 року не здійснювала та будь-яких дій, що могли би призвести до списання грошових коштів останньої вчинено не було.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 грудня 2021 року визначено головуючим суддю Скрипник О.Г..

Ухвалою судді від 28 грудня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження та справу призначено до розгляду.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином, від представника позивача надійшла заява, в якій останній просив розгляд справи проводити за відсутністю позивача та його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, від представника відповідача надійшла заява, в якій останній просив розгляд справи проводити за його відсутністю проти задоволення позову заперечує.

Суд, дослідивши наявні у справі письмові докази, дійшов такого висновку.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 у АТ «ПУМБ» відкрито рахунок № НОМЕР_1 .

Встановлено, що 21.04.2019 року мобільний номер телефону ОСОБА_1 НОМЕР_7 без її відома було дистанційно використано (за допомогою перевипуску сім-карти) для ідентифікації та подальшого входу в Інтернет-банкінг АТ «ПУМБ» з метою незаконного заволодіння грошовими коштами ОСОБА_1 ..

З заяви ОСОБА_1 від 24.04.2019 року вбачається, що 21.04.2019 року шахраї дистанційно переоформили номер телефону останньої на себе. Після чого, використовуючи номер телефону позивачки шахраї через онлайн банкінг зняли всі гроші з її рахунку.

З виписки по рахунку № НОМЕР_1 вбачається здійснення наступних перерахувань на банківські рахунки, а саме: 14 500,00 грн. на картку НОМЕР_2 (Альфа-Банк) 21.04.2019 року; 25 130,00 грн. та 22 115,00 грн. на картку НОМЕР_3 (АТ ПриватБанк) 21.04.2019; 25 130,00 грн. та 10 055,00 грн. на картку НОМЕР_4 (АТ Кредобанк) 21.04.2019; 3874,00 грн. на картку НОМЕР_5 (Райффайзен банк Аваль) 22.04.2019; 600,00 грн., 600,00 грн., 600,00 грн., 600,00 грн., 600,00 грн., 400,00 грн. на мобільний номер НОМЕР_6 .

Солом`янським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100090005785 від 09.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. У матеріалах даного кримінального провадження ОСОБА_1 визнано потерпілою.

Із витягу з ЄРДР вбачається, що досудове розслідування розпочато за заявою ОСОБА_1 з приводу того, що невстановлена особа шахрайським шляхом заволоділа її грошовими коштами.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності врегульовані Законом України «Про захист прав споживачів», який встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до п.17 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Згідно з п.14 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими вважаються такі послуги: банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України «Про банки та банківську діяльність».

Статтями 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість обслуговування, звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Підставами позовних вимог ОСОБА_1 є відсутність її розпорядження про списання коштів з її банківського рахунку № НОМЕР_1 відкритого в АТ «ПУМБ».

Згідно із ст.1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Відповідно до ст.1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п.37.2 ст.37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Згідно ст. 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» суб`єкти переказу зобов`язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем. Правила платіжних систем мають передбачати відповідальність за порушення цих вимог з урахуванням вимог законодавства України.

Згідно п. 38.4 ст. 38 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» захист інформації забезпечується суб`єктами переказу коштів шляхом обов`язкового впровадження та використання відповідної системи захисту, що складається з: 1) законодавчих актів України та інших нормативно-правових актів, а також внутрішніх нормативних актів суб`єктів переказу, що регулюють порядок доступу та роботи з відповідною інформацією, а також відповідальність за порушення цих правил; 2) заходів охорони приміщень, технічного обладнання відповідної платіжної системи та персоналу суб`єкта переказу; 3) технологічних та програмно-апаратних засобів криптографічного захисту інформації, що обробляється в платіжній системі.

Абзац 2 п. 12.23, абзац 3 п. 1.24, абзац 1, 2 п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», визначено, що належний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі; неналежний преказ- рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі; платник - соба, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів, неналежний платник- особа, за рахунок якої помилково або неправомірно переказана сума коштів.

П. 6 Розділу 6 Постанови Правління Націальнального банку України «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобі» від 05.11.2014 року № 705 (далі -Положення), банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором: повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу; забезпечити користувачу можливість інформувати банк про втрату електронного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем; реєструвати та протягом строку, передбаченого законодавством України для зберігання електронних документів, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування банком користувача та користувачем банку; банк у разі невиконання обов`язків з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.

Пунктом 32.3.1. ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що у разі помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов`язаний негайно після виявлення помилки перекази за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу. У противному разі отримувач має право у встановленому законом порядку вимагати від банку-порушника ініціювання переказу йому суми переказу йому суми переказу за рахунок власних коштів, сплати пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення починаючи від адти завершення помилкового переказу, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу. Одночасно банк-порушник зобов`язаний після виявлення помилки негайно повідомити неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу і про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів цьому банку протягом троьх робочих днів від дати надходження такого повідомлення. Форма повідомлення банку про здійснення помилкового переказу встановлюється Національним банком України.

Відповідно до п. 8 Розділу 6 Положення, банк у разі здійснення помилкового або неналежнлго переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (п.11 розділу 6 Положення).

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

При цьому суд, відповідно до приписів ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду України.

Так, у постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 Верховний Суд України зробив висновок, згідно якого банк у разі здійсненні недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконанім некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операції, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 691/699/16-ц та від 05 квітня 2021 року у справі № 336/3989/19.

З огляду на наведене, суд, врахувавши висновки, викладені у вказаних вище постановах Верховного Суду України, не встановивши обставин, які безспірно доводять, що користувач, в даному випадку позивач ОСОБА_1 , своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим з АТ «ПУМБ» на користь позивача належить стягнути суму безпідставно списаних коштів в розмірі 104 204,00 грн..

Водночас, суд звертає увагу на те, що протягом всього часу розгляду справи, представником відповідача не було надано суду в порушення положень ст. ст. 76-81 ЦПК України належних і допустимість доказів на спростування позовних вимог.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 89 ЦПК України).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст. 1073 ЦК України,ст.ст.4, 12, 13, 81, 133, 137, 138, 140, 141, 259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про захист прав споживача - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (адреса: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; код ЄДРПОУ 14282829) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_8 ) безпідставно списані кошти в сумі 104 204 (сто чотири тисячі двісті чотири) гривні 00 копійок.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (адреса: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; код ЄДРПОУ 14282829) в дохід держави судовий збір у розмірі 908,00 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О. Г. Скрипник