Ухвала суду № 11523294, 10.09.2010, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа 22ц-18113 2010 рік Головуючий у 1 інстанції Мірошкін О.І.

Категорія 57 Доповідач Пономарьова О.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.,

суддів Бондаренко Л.В., Соломахи Л.І.,

при секретарі Руденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Єнакієве Донецької області на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 19 травня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Єнакієве Донецької області про стягнення недоплаченої суми державної допомоги «дітям війни», -

в с т а н о в и в :

Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 19 травня 2010 року задоволений позов ОСОБА_1. УПФУ в місті Єнакієве Донецької області зобов’язане здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року у розмірі 30 % за рахунок коштів Державного бюджету, з урахуванням здійснених виплат.

Зазначене рішення оскаржене відповідачем - Управлінням Пенсійного фонду України в місті Єнакієве Донецької області.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення. В обґрунтування скарги апелянт зазначає, що на даний час відсутні нормативні документи, що регулюють питання відносно органів, які повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів та джерел; відсутній порядок обчислення вказаного розміру. На їх думку, відсутні підстави вважати, що саме органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати таке підвищення із бюджету Пенсійного фонду. Положення статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовуються лише для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Відповідно до ст. 3041 ЦПК України розгляд апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, прийняте за результатами розгляду справ, передбачених пунктом 2 частини першої статті 15 цього Кодексу, здійснюється апеляційним судом за наявними у справі матеріалами та без виклику осіб, які беруть участь у справі. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу, а рішення залишає без змін з наступних підстав.

Згідно зі статтею 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 віднесена до категорії «діти війни»; перебуває на обліку в УПФУ в місті Єнакієве Донецької області та отримує пенсію за віком. Відповідач , як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинен був діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не проводило.

Перевіряючи рішення в оскаржуваній частині в межах апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначив закон, яким регулюються спірні правовідносини.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивач відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної групи «діти війни».

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції на момент звернення позивача передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», призупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни», тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано неконституційними.

Зазначені рішення Конституційного суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 1 січня 2007 року.

За таких підстав суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача щомісячно підвищувати пенсію з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року і з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року є обґрунтованими.

Також судом правильно не були взяті до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність. Інший розмір мінімальної пенсії за віком діючим законом не передбачено.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно зі ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум складає з 1 квітня 2008 року - 481грн., з 1 липня 2008 року - 482 грн., 1жовтня 2008 року - 498 грн..

Як передбачено положеннями ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» зі змінами та абз.1 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у 2009 році для визначення мінімального розміру пенсії за віком з 01 січня 2009 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Таким чином, розмір мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2009 року становить 498 грн., а з 1 листопада 2009 року - 573 грн.

Враховуючи положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись таким принципом як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог саме з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року і з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

Проведення виплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» не є правильним.

За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, застосування відповідачем норм вказаної постанови істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.

Суд правильно прийшов до висновку, що при вирішенні даного спору застосуванню підлягала ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.

Оскільки при подачі апеляційної скарги апелянт не сплачував витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, з відповідача належить стягнути на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн..

Керуючись ст.ст. 303, 3041, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Єнакієве Донецької області відхилити.

Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 19 травня 2010 року залишити без змін.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в місті Єнакієве Донецької області на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Апеляційному суді Донецької області в розмірі 37 грн.(розрахунковий рахунок – 31213263700004; отримувач – Державний бюджет м. Донецька Ворошиловський район, ЄДРПОУ – 34686537, МФО -834016, банк – ГУ ДКУ у Донецькій області).

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді