Ухвала суду № 11523016, 01.09.2010, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа №22ц-11387-2010 Головуючий 1 інстанції Лаврушин О.М.

Категорія 32 Доповідач Новосядла В.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1 вересня 2010 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого: судді Новосядлої В.М.,

суддів: Принцевської В.П., Троценко Л.І.,

при секретарі Шуляк Я.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Белозерська» на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Белозерська» про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю «Шахта «Белозерська» принесло апеляційну скаргу на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Белозерська» про відшкодування моральної шкоди, яким з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди було стягнуто 15 000 гривень.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки судом першої інстанції був неправильно застосований матеріальний закон, а саме:

- судом першої інстанції не встановлено якими неправомірними діями відповідача позивачу була завдана моральна шкода,

- стягуючи моральну шкоду, суд не врахував те, що по справі не була проведена комплексна медико-соціальна експертиза, а у задоволенні клопотання відповідача про призначення такої експертизи було відмовлено,

- поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що позивач пропустив строк на звернення до суду,

- судом необґрунтовано застосовано до страхових правовідносин норми трудового законодавства.

Сторони у судове засідання не з*явились, повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач працював у відповідача з 6 травня 2006 року по 28 січня 2010 року.

Загальний підземний стаж роботи на підприємствах вугільної промисловості складає 25 років 6 місяців.

Згідно із висновком МСЕК від 26 січня 2010 року йому була вперше встановлена стійка втрата працездатності у розмірі 50% у зв*яку із професійним захворюванням і позивач був визнаний інвалідом третьої групи.

28 січня 2010 року позивач був звільнений з роботи за ініціативою адміністрації за пунктом 2 частини 1 статті 40 КЗпП України через неможливість виконувати трудові обов*язки за станом здоров*я.

Таким чином, на час встановлення у позивача професійного захворювання між ним і відповідачем існували трудові відноси, які регулюються Кодексом законів про працю України.

Відповідно до частини 2 статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або на уповноважений ним орган.

За частиною 4 цієї ж статті власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Виходячи із встановлених обставин, наданих сторонами доказів і вимог закону, апеляційний суд вважає, що підприємством не були забезпечені безпечні умови праці позивача, а тому відповідач має нести перед позивачем відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди у відповідності до норм Кодексу законів про працю України.

Рішення суду постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не встановлено.

Довід апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не була проведена комплексна медико-соціальна експертиза, а у задоволенні клопотання відповідача про призначення такої експертизи було відмовлено, не ґрунтується на законі.

У відповідності до частини 1 статті 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

При поданні апеляційної скарги товариством з додатковою відповідальністю «Шахта «Белозерська» не були сплачені судовий збір та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Розмір судового збору у відповідності до підпункту «д» пункту 1 статті 3 Декрету КМ України за позовами немайнового характеру складає 4 гривні 50 копійок, який повинен бути стягнутий з відповідача.

Згідно із пунктом 10 Постанови КМ України «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів» з відповідача необхідно стягнути витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 37 гривень.

Керуючись статтями 82, 308, 315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Белозерська» відхилити.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Белозерська» про відшкодування моральної шкоди, залишити без зміни .

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Белозерська» на користь держави судовий збір у розмірі 4 гривні 50 копійок за реквізитами: код 22090100, розрахунковий рахунок 34686537, Банк: ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО: 834016.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Белозерська» витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 37 гривень за наступними реквізитами: Отримувач: Державний бюджет м. Донецька Ворошиловського району, розрахунковий рахунок 31213263700004, Банк: ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО: 834016, ЄДРПОУ 34686537.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: