Рішення № 115228525, 28.11.2023, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/2548/23 Провадження № 2-а/724/50/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2023 року Хотинський районний суду Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.

за участі секретаря судового засідання: Банарюк К.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

До Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування позову представник позивача Тарасенко Д.Ю. посилається на те, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 , яка «27» січня 2021 року набула громадянство України на пiдставi ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України». Одночасно ОСОБА_3 зобов`язалася протягом 2 років припинити громадянство російської федерації відповідно до вимог Закону України «Про громадянство України» та надати документи на підтвердження припинення громадянства російської федерації.

Вказує, що Управління ДМС України у Чернівецькій області повідомило про припинення ОСОБА_3 громадянства України на підставі рішення УДМС України у Чернівецькій області від 14.09.2023 року. Рішення про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_3 скасовано у зв`язку з тим, що громадянка ОСОБА_3 не виконала подане зобов`язання про припинення іноземного громадянства, тобто не подала документ про припинення цього громадянства, а незалежно вiд особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства вiдсутнi. На підтвердження чого надіслано повідомлення УДМС України у Чернівецькій області про припинення громадянства України від 14 вересня 2023 року, в якому також зазначається щодо необхідності прибути до Управління ДМС України у Чернівецькій області задля отримання довідки про припинення громадянства України.

«13» жовтня 2023 р. ОСОБА_3 звернулась до УДМС України у Чернівецькій області із заявою про надання дозволу на імміграцію, документи у неї були прийняті. Після цього ОСОБА_3 зателефонували з Хотинського відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області та попросили з`явитись на прийом «17» жовтня 2023 року. «17» жовтня 2023 року Відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МЧВ 001644, відповідно до якого позивач не вжила заходів щодо своєчасного подання заяви про продовження строку перебування на території України її доньки, громадянки російської федерації, ОСОБА_3 , яка з 15.10.2023 року проживає на території України незаконно. Одночасно Відповідачем повідомлено Позивача про винесення Постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за порушення ч. 1 ст. 4-1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» на підставі ч. 1 ст. 205 КУпАП.

Зазначає, що в діях ОСОБА_2 немає складу адміністративного правопорушення, з огляду на таке. ОСОБА_3 є громадянином України. ОСОБА_3 звернулась до УДМС України у Чернівецькій області із заявою про надання дозволу на імміграцію в межах 30 днів після прийняття УДМС України у Чернівецькій області рішення про скасування рішення УДМС України у Чернівецькій області від 27.01.2021 року про оформлення набуття ОСОБА_3 громадянства України, а саме 13.10.2023 р. Відповідачем порушено процедуру розгляду справи, оскільки фактично розгляд справи не здійснювався, і позивачеві одночасно було вручено протокол та постанову, відповідач фактично позбавив позивача скористатися правом на допомогу адвоката, відсутні докази того, що позивач є приймаючою стороною.

Враховуючи вище викладене позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення ПН МЧВ 001645, винесену Хотинським відділом Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області відносно ОСОБА_1 17.10.2023 р., стягнути судові витрати.

20 листопада 2023 року на адресу Хотинського районного суду Чернівецької області від представника відповідача УДМС України в Чернівецькій області Паращука В.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить позовну заяву залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. Посилається на те, що документи про продовження строку перебування в Україні оформляються на підставі письмових звернень іноземця або особи без громадянства та приймаючої сторони, які подаються не пізніш як за три робочих дні до закінчення встановленого строку їх перебування на території України.

Вказує, що основною умовою для подання іноземцем заяви про продовження строку перебування є його перебування на території України на законних підставах. Іншими умовами є: подання заяви не пізніше як за три робочих дні до закінчення встановленого строку їх перебування на території України; наявність законних підстав для продовження строку перебування на території України.

13.10.2023 громадянка російської федерації ОСОБА_3 звернулася до Хотинського відділу УДМС у Чернівецькій області з заявою про надання їй дозволу на імміграцію в Україну відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про міграцію» (як така, що є донькою громадянки України) на законних підставах знаходилась на території України. Однак, заяву про продовження строку перебування на території України позивачка не подала, що є порушенням пункту 8 Порядку, відповідно до якого іноземці та особам без громадянства разом із приймаючою стороною подають не раніше ніж за десять та не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення такого строку до територіальних органів або підрозділів ДМС за місцем проживання. Приймаючою стороною для громадянки російської федерації ОСОБА_3 виступила громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

13.10.2023 року приватним нотаріусом Саварчук М.М. засвідчено підписання заяви, про те, що ОСОБА_1 , як приймаюча сторона не заперечує проти проживання та реєстрації місця проживання її доньки ОСОБА_3 в належному їй житловому будинку з господарсько-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, приймаюча сторона бере на себе зобов`язання щодо своєчасного подання іноземцем або особою без громадянства заяви про продовження строку перебування на території України. Оскільки громадянка російської федерації ОСОБА_3 не подала заяву про продовження строку перебування на території України, позивач приймаюча сторона була притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 205 КУпАП.

Крім цього, вказує, що під час подання заяви на отримання дозволу на імміграцію в Україну 13.10.2023 року громадянка російської федерації ОСОБА_3 під підпис ознайомлена із пам`яткою для іноземця та особи без громадянства, які перебувають у процедурі оформлення дозволу на імміграцію в Україну. Відповідно до даної Пам`ятки заявниця повідомлена, що термін законного перебування її на території України закінчувався14.10.2023 року, у зв`язку з чим, їй необхідно або виїхати за межі України або не пізніше 14.10.2023 року звернутися із заявою про продовження строку перебування на території України та документами, визначеними п.п. 1 пункту Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи, причини своєї неявки не повідомила.

Представник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача Управління ДМС України у Чернівецькій області в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що 17.10.2023, головним спеціалістом Хотинського відділу Управління Державної міграційної служби в Чернівецькій області Урсов О.О. було складено протокол про адміністративне правопорушення ПРМЧВ 001644, відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 205 КУпАП.

17.10.2023 року головним спеціалістом Хотинського відділу Управління Державної міграційної служби в Чернівецькій області Лошневською Т.М. винесено постанову серії ПН МЧВ № 001645 про накладення адміністративного стягнення та накладено на гр. ОСОБА_1 штрафу у сумі 850 грн., де зазначено, що Громадянка України ОСОБА_1 не вжила заходів щодо своєчасного подання заяви про продовження строку перебування на території України її доньки громадянки російської федерації ОСОБА_3 , яка з ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає на території України незаконно, чим порушила п. 1 ст. 4-1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 205 КУпАП.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п. 19 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

В силу ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею 245 КУпАП встановлено, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м. Печора, Республіка Комі, згідно з рішенням начальника УДМС у Чернівецькій області від 27.01.2021 року, набула громадянства України на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України», що підтверджується довідкою № 138 від 01.06.2021 про реєстрацією особи громадянином України.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» (в редакції станом на 27.01.2021 року) особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства. Іноземці із числа осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"

Згідно ст. 1 Закону України «Про громадянство України» зобов`язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України.

Із листа міністерства іноземних справ російської федерації від 22.07.2022, встановлено, що заява ОСОБА_3 по питанню виходу із громадянства російської федерації було узгоджено із мвс росії і фсб росії, проте у зв`язку із призупиненням діяльності російський закордонних установ в Україні відповідне рішення не було прийнято. В даному випадку ОСОБА_3 може звернутися по питанню виходу з російського громадянства в дипломатичне представництво або консульську установу російської федерації при наявності у неї документа, який підтверджує дозвіл на проживання в іноземній державі.

Статтею 21 Закону України «Про громадянство України» рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 7, 8, 10-13, 15 цього Закону внаслідок подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, у тому числі невиконання зобов`язання, взятого особою у зобов`язанні припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства.

Згідно листа УДМС України в Чернівецькій області від 14.09.2023 вбачається, що рішенням УДМС України в Чернівецькій області від 14.09.2023 року скасовано рішення УДМС в Чернівецькій області скасовано рішення УДМС України в Чернівецькій області від 27.01.2021 про набуття ОСОБА_3 громадянства України та роз`яснено їй, що вона зобов`язана виїхати з України або звернутися із заявою про надання дозволу на імміграцію протягом 30 днів з дня прийняття такого рішення.

Частиною 17 статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» встановлено, що особи, стосовно яких прийнято рішення про припинення громадянства України або стосовно яких скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України, зобов`язані виїхати з України або звернутися із заявою про надання дозволу на імміграцію протягом 30 днів з дня прийняття такого рішення.

Якщо за цей час особа не виїхала з України, за винятком звернення цієї особи із заявою про надання дозволу на імміграцію, вона підлягає видворенню в установленому законодавством порядку.

Із відповіді УДМС України в Чернівецькій області від 27.10.2023 на адвокатський запит встановлено, що ОСОБА_3 13.10.2023 подала заяву про надання дозволу на імміграцію в Україну на підставі п. 1 ст.3 ст. 4 Закону України «Про імміграцію». Вказане також підтверджується копією заяви ОСОБА_5 про надання дозволу на імміграцію в Україну від 13.10.2023.

Крім цього, 13.10.2023, ОСОБА_3 вручено пам`ятку іноземця та особи без громадянства, які перебувають у процедурі оформлення дозволу на імміграцію в Україну, де зазначено, що її термін законного перебування в Україні закінчується 14.10.2023, у зв`язку з чим їй необхідно виїхати за межі України або не пізніше 14.10.2023 звернутися із заявою про продовження строку перебування на території України.

13.10.2023 року приватним нотаріусом Саварчук М.М. засвідчено підписання заяви, про те, що ОСОБА_1 , не заперечує проти проживання та реєстрації місця проживання її доньки ОСОБА_3 в належному їй житловому будинку з господарсько-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно заяви про надання дозволу на імміграцію, ОСОБА_3 вказує місце проживання АДРЕСА_1 , та в графі відомості про близьких родичів вказала ОСОБА_1 , яка проживає за цією ж адресою.

Відповідно до п. п. 4, 5 Порядку продовження строку перебування та тимчасового проживання, продовження та скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затверджених Постановою КМУ від 15 лютого 2012 р. № 150, строк перебування іноземців та осіб без громадянства, які тимчасово перебувають на території України (крім осіб, які відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 16 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства звільняються від реєстрації або реєструються у МЗС та його представництвах), продовжується ДМС, її територіальними органами за наявності обґрунтованих підстав (лікування, пологи, догляд за хворим членом родини, вимушена зупинка на території України у зв`язку з надзвичайними обставинами, оформлення спадщини, наявність підстав для оформлення посвідки на постійне чи тимчасове проживання, подання заяви про отримання дозволу на імміграцію чи набуття громадянства України, а також інші обставини, що унеможливлюють виїзд іноземця або особи без громадянства) та за умови подання підтвердних документів - на період існування таких підстав.

Заява про продовження строку перебування на території України за формою згідно з додатком 1 (далі - заява) подається особисто повнолітнім дієздатним іноземцем або особою без громадянства чи законним представником повнолітньої недієздатної особи та приймаючою стороною територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС за місцем перебування іноземця або особи без громадянства не пізніше ніж за три робочих дні до закінчення встановленого строку перебування на території України.

У разі подання іноземцем або особою без громадянства заяви із порушенням строків, встановлених абзацом першим цього пункту, але до закінчення встановленого строку перебування на території України, до заяви додаються документи, що підтверджують наявність підстав, що унеможливлюють їх виїзд з території України.

У разі порушення іноземцем або особою без громадянства встановленого строку перебування на території України заява приймається після притягнення іноземця або особи без громадянства та приймаючої сторони до адміністративної відповідальності.

Диспозиція ч. 1 ст. 205 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за умисне невжиття приймаючою стороною заходів для своєчасного подання іноземцями або особами без громадянства заяв для оформлення документів на право проживання (перебування) в Україні чи неповідомлення у встановлений законом строк про припинення підстав для тимчасового проживання чи тимчасового перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, яких вона запросила в Україну чи приймає в Україні.

Відповідно до п. 1 ст. 4-1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» приймаюча сторона, що запросила в Україну чи приймає в Україні іноземців та осіб без громадянства, зобов`язана вживати заходів для своєчасного подання іноземцями та особами без громадянства заяв для оформлення документів на право проживання (перебування) в Україні.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи те, що громадянка російської федерації ОСОБА_3 не подала заяву про продовження строку перебування на території України вчасно, тобто за три робочих дні до закінчення встановленого строку перебування на території України (тобто до 14.10.2023), крім цього, позивач ОСОБА_1 не надала доказів вжиття нею заходів щодо своєчасного подання заяви про продовження строку перебування на території України її доньки громадянки російської федерації ОСОБА_3 , а тому приймаюча сторона ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 205 КУпАП.

Що стосується інших посилань в позовній заяві, то вони мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим суд доходить висновку, що немає необхідності наводити спростування на кожен аргумент позивача, викладений ним у поданій позовній заяві.

При цьому суд керується висновком Європейського суду з прав людини, зробленим ним у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, де в п. 58 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті Конвенції (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, враховуючи те, що оскаржувану постанову було винесено без порушення норм КУпАП, тому суд вважає, що постанову головного спеціаліста Хотинського відділу Управління Державної міграційної служби в Чернівецькій області Лошневської Т.М. серії ПН МЧВ № 001645 від 17.10.2023 слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 77, 139, 242, 243, 244, 245, 246, 286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Постанову головного спеціаліста Хотинського відділу Управління Державної міграційної служби в Чернівецькій області Лошневської Т.М. серії ПН МЧВ № 001645 від 17.10.2023, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 205 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ