Рішення № 11522346, 04.10.2010, Голосіївський районний суд міста Києва

2-5850/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Чередниченко Н.П.

при секретарі Чигир Т.Ф.

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» про зобовязання вчинити дії, -

встановив :

Позивач в серпні 2010 року звернулася до суду із позовом до Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»про зобовязання останнього здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме: права вимоги Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» до ОСОБА_1 на суму 1221849,92 грн. за кредитним договором № 41810809 від 04 серпня 2008 року, який укладений між АКБ „Трансбанк” та ОСОБА_1та права вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» на суму 1221849,92 грн. грошові кошти, що знаходяться на поточному рахунку у Банку філії ДП «Укрдержбудекспертиза» - «Укрдордержбудекспертиза» № 26008301004302, згідно Договору від 16 липня 2010 року, який був укладений ОСОБА_1 та Державним підприємством «Спеціалізована державна експертна організація Центральна служба української державної будівельної експертизи»;вважати припиненими з 20 липня 2010 року правовідносини (зобовязання) між Акціонерним комерційним банком „Трансбанк” та ОСОБА_1, що виникли на підставі кредитного договору № 41810809 від 04 серпня 2008 року, який укладений між ОСОБА_1та Акціонерним комерційним банком „Трансбанк” на суму 1221849,92 грн. у звязку із проведенням зарахування зустрічних однорідних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі Договору від 16 липня 2010 Державне підприємство «Спеціалізована державна експертна організація Центральна служба української державної будівельної експертизи» уступило Позивачу право вимоги грошових коштів у розмірі 1221850 грн. , що знаходяться на поточному рахунку у Банку філії ДП «Укрдержбудекспертиза» - «Укрдордержбудекспертиза» № 26008301004302.

16 липня 2010 року Позивач став кредитором Банку на суму 1221850 грн. , оскільки року відступило мені право вимоги грошових коштів у розмірі 1221850 грн. , що знаходяться на поточному рахунку у Банку філії ДП «Укрдержбудекспертиза» - «Укрдордержбудекспертиза» № 26008301004302

Тому, на підставі вказаного вище договору уступки права вимоги грошових коштів у розмірі 1221850,00 грн. позивач вважає себе кредитором Банку.

Разом з тим, як зазначає позивач, за кредитним договором № 41810809 від 04.08.2008 р., укладений між Банком та ОСОБА_1, останній отримала кредит, який є непогашений і заборгованість за яким становить 1221849,92 грн. Отже, позивач є боржником відповідача.

Вважаючи, що між позивачем та відповідачем існують однорідні зустрічні вимоги заявою від 20 липня 2010 року позивач звернувся повідомив Банк про зарахування заборгованості Банку на суму 1221849, 92 грн. (грошові кошти, що знаходяться на поточному рахунку у Банку філії ДП «Укрдержбудекспертиза» - «Укрдордержбудекспертиза» № 26008301004302) в рахунок погашення боргу перед Банком за кредитним договором № 41810809 від 04 серпня 2008 року на суму 1221849, 92 грн.

Листом від 20.07.2010 № 17-32/191659 Банк відмовив ОСОБА_1 у зарахуванні зустрічних вимог, в звязку з тим, що таке зарахування порушує черговість задоволення вимог кредиторів Банку.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги уточнив, просив суд зобовязати Банк здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме:права вимоги Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» до ОСОБА_1 на суму 1221849,92 грн. за кредитним договором № 41810809 від 04 серпня 2008 року, який укладений між АКБ „Трансбанк” та ОСОБА_1 та права вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» на суму 1221849,92 грн. (грошові кошти, що знаходяться на поточному рахунку у Банку філії ДП «Укрдержбудекспертиза» - «Укрдордержбудекспертиза» № 26008301004302) згідно Договору від 16 липня 2010 року, який був укладений ОСОБА_1 та Державним підприємством «Спеціалізована державна експертна організація Центральна служба української державної будівельної експертизи»;визнати припиненими з 20 липня 2010 року правовідносини (зобовязання) між Акціонерним комерційним банком „Трансбанк” та ОСОБА_1, що виникли на підставі кредитного договору № 41810809 від 04 серпня 2008 року, який укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком „Трансбанк” на суму 1221849,92 грн. у звязку із проведенням зарахування зустрічних однорідних вимог.

Представник відповідача позов не визнав. Проти задоволення позову заперечував, мотивуючи свою позицію тим, що зарахування зустрічних вимог порушує черговість задоволення вимог кредиторів Банку.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 липня 2010 року між Державним підприємством «Спеціалізована державна експертна організація Центральна служба української державної будівельної експертизи» та ОСОБА_1 було укладено договір про відступлення права вимоги за яким Державне підприємство «Спеціалізована державна експертна організація Центральна служба української державної будівельної експертизи» відступило позивачу право вимоги грошових коштів у розмірі 1221850 грн., що знаходяться на поточному рахунку № 26008301004302, відкритого згідно договору банківського рахунку № 4203 21/07/2008 від 21 липня 2008 року, укладеного між Державним підприємством «Спеціалізована державна експертна організація Центральна служба української державної будівельної експертизи»і Банком.

Згідно пункту 1.2. договору відступлення права вимоги, позивач набув права вимоги від Банку грошових коштів у розмірі 1221850 грн.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно частини першої статті 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України передбачено можливість заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Таким чином, за вказаним вище договором відступлення права вимоги ОСОБА_1 набув прав кредитора по відношенню до Банку.

З наявного у матеріалах справи листа Державним підприємством «Спеціалізована державна експертна організація Центральна служба української державної будівельної експертизи» від 19.07.2010 № 1991 вбачається, що Банк було повідомлено про відступлення права вимоги грошових коштів у розмірі 1221850,00 грн., що знаходяться на поточному рахунку № 26008301004302.

Також, письмовою заявою від 20.08.2010 ОСОБА_1 вимагав від Банку видачі йому готівкою або перерахувати на рахунок № 109972 відкрий у Броварському відділенні № 5400 ВАТ «Державний ощадний банк України» грошових коштів в сумі 1221850 грн.

Частини друга і третя статті 510 Цивільного кодексу України зазначають, що у зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

До матеріалів справи надано копію кредитного договору № 41810809 від 04.08.2010 р., укладеного між ОСОБА_1 та Банком, згідно якого Банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 176000,00 доларів США на умовах цільового використання, забезпеченості, строковості, платності, зворотності та інших умов, викладених в договорі.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до пункту 2.1. кредитного договору № 41810809 від 04.08.2007 кредит було надано на термін до 04.08.2013 року (включно).

Заборгованість за вказаним кредитним договором станом на дату подання позовної заяви становить 1221849,92 грн. дана обставина визнається позивачем. Крім того непрямим доказом наявності зазначеної заборгованість є те що у провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходиться справа за позовом Банку до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за згаданим кредитним договором в сумі 1221849, 92 грн.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що ОСОБА_1 є боржником перед Банком згідно кредитного договору № 41810809 від 04.08.2008 року.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та відповідачем існують зустрічні однорідні зобовязання, а саме, грошові зобовязання Банку щодо сплати ОСОБА_1 коштів в сумі 1221850,00 грн. та грошові зобовязання ОСОБА_1 щодо сплати Банку коштів на суму 1221 849, 92 грн.

Строки виконання вказаних грошових зобовязань між позивачем і відповідачем настали.

Письмовою заявою від 20.07.2010 року (отримано банком 20.07.2010, вх. №6154) ОСОБА_1 повідомив Банк про зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 1221849, 92 грн., а також вказав, що внаслідок проведеного зарахування зустрічних однорідних вимог його заборгованість перед Банком є погашеною.

Однак, листом від 20.07.2010 року № 17-32/191659 Банк відмовив ОСОБА_1 у проведенні вказаного зарахування зустрічних вимог, мотивуючи це тим, що таке зарахування порушує черговість задоволення вимог кредиторів Банку.

Стаття 15 Цивільного кодексу України надає право кожній особі на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ліквідація банку - це процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону.

Пунктами 2, 3 частини першої статті 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси, строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

У відповідності до пункту 20.10 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 12.11.2003 № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493, після прийняття Національним банком рішення про відкликання в банку банківської ліцензії (власником банку рішення про ліквідацію банку) і призначення ліквідатора поточні та вкладні (депозитні) рахунки клієнтів закриваються ліквідатором банку.

Наслідком закриття рахунку у відповідності до частини третьої статті 1075 Цивільного кодексу України є видання клієнтові залишку грошових коштів на рахунку або перерахування їх за його вказівкою на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами. Зважаючи на положення пункту 3 частини першої статі 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність» таке зобовязання банку щодо видачі (повернення) залишку грошових коштів клієнту вважається таким, що настало з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії банку.

Враховуючи положення статтей 1058, 1066 Цивільного кодексу України, грошові кошти, які знаходяться на поточному рахунку № 26008301004302, відкритому згідно договору банківського рахунку № 4203 21/07/2008 від 21.07.2008 р. в сумі 1221850,00 грн. належать ОСОБА_1 (з урахуванням договору відступлення права вимоги), і повинні бути повернуті йому Банком.

Стаття 602 Цивільного кодексу України містить перелік випадків за наявності яких не допускається зарахування зустрічних вимог, а саме, не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Ліквідація Банку не відноситься до вказаного переліку випадків недопустимості зарахування зустрічних однорідних вимог, що передбачені статтею 602 Цивільного кодексу України, та не є перешкодою для припинення зобовязань між позивачем і відповідачем на суму 1221849, 92 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу шляхом примусового виконання обов'язку в натурі; зміни правовідношення; припинення правовідношення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про зобовязання Банку зарахувати зустрічні однорідні вимоги на суму 1221849,92 грн., що існують між позивачем і відповідачем на підставі договору банківського рахунку № 4203 21/07/2008 від 21.07.2008 р. та кредитного договору №41810809 від 04.08.2008 року. Внаслідок проведеного зарахування згідно статті 601 Цивільного кодексу України між позивачем і відповідачем припиняються зобовязання на суму 1221849, 92 грн. за вказаними вище договорами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 26, 27, 30, 60, 202, 203, 212, 215, 234, 256 Цивільного-процесуального кодексу України, ст. 601 Цивільного кодексу України суд,-

Вирішив :

Позов задовольнити.

Зобовязати Акціонерний комерційний банк «Трансбанк» (м. Київ, вул. Фізкультури, 1, код ЄДПРОУ 16293211, МФО 300089) здійснити зарахування права вимоги Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» до ОСОБА_1 на суму 1221849,92 грн. (Один мільйон двісті двадцять одна тисяча вісімсот сорок девять) гривень 92 коп. за кредитним договором № 41810809 від 04 серпня 2008 року, який укладений між АКБ „Трансбанк” та ОСОБА_1 та права вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» на суму 1221849,92 грн. (Один мільйон двісті двадцять одна тисяча вісімсот сорок девять) гривень 92 коп. (грошові кошти, що знаходяться на поточному рахунку у Банку філії ДП «Укрдержбудекспертиза» - «Укрдордержбудекспертиза» № 26008301004302) згідно Договору від 16 липня 2010 року, який був укладений ОСОБА_1 та Державним підприємством «Спеціалізована державна експертна організація Центральна служба української державної будівельної експертизи».

Визнати припиненими з 20 липня 2010 року правовідносини (зобовязання) між Акціонерним комерційним банком „Трансбанк” (код ЄДПРОУ 16293211, МФО 300089) та ОСОБА_1, який мешкає за адресою: 07400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, що виникли на підставі кредитного договору № 41810809 від 04 серпня 2008 року, який укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком „Трансбанк” на суму 1221849,92 грн. (Один мільйон двісті двадцять одна тисяча вісімсот сорок девять) гривень 92 коп. у звязку із проведенням зарахування зустрічних однорідних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційного скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Суддя: