Рішення № 115221934, 23.11.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/40991/23-ц

Категорія 62

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Литвинової І. В.,

при секретарі судових засідань Орел А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 стягнення боргу за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

І. Позиція сторін у справі.

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив солідарно стягнути з відповідачів загальну суму у розмірі 77 446, 02 грн, яка складається з суми заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі - 51 311, 80 грн, суми заборгованості із сплати внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку - 61, 46 грн, суми заборгованості з внесення плати за абонентське обслуговування - 830, 59 грн, суми 3% річних - 4 116, 58 грн, суми інфляційні втрати - 21 125, 59 грн, та витрати по оплаті судового збору у розмірі по 1 342, 00 грн з кожної.

В обґрунтування вказано, що відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 та споживачами житлово-комунальних послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), не відмовляючись від надання таких послуг, у тому числі з 01 квітня 2016 року по 30 червня 2023 року, але не сплатили за користування за вказаний період. Внаслідок цього виникла заборгованість у розмірі 52 203, 85 грн. Окрім цього позивач просив стягнути суму наахованих штрафних санкцій, а саме 3 % річних та інфляційні втрати, розподілити понесені витрати.

Відзиви від відповідачів до суду не надходили.

ІІ. Процесуальні дії і рішення суду.

13 вересня 2023 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано 18 вересня 2023 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

18 вересня 2023 року судом отримано відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру про відсутність інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачів фізичних осіб, а 22 вересня 2023 року - на судовий запит від 19 вересня 2023 року, поданий згідно з частиною шостою статті 187 ЦПК України, отримано відповідь з інформацією з Реєстру територіальної громади /а. с. 40, 41, 46, 47, 56/.

25 вересня 2023 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, для розгляду з викликом у спрощеному провадженні і витребування доказів у Київському міському бюро технічної інвентаризації /а. с. 48-49/.

31 жовтня 2023 року на електронну поштову скриньку суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності представника сторони /а. с. 67, 68/.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, будучи повідомленим належним чином про його час, дату і місце призначення, враховуючи подану заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, окрім вищевказаних, як заяви з процесуальних питань, як і заяви по суті, не надходили до суду.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідачі, належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового засідання, не з`явилися у судове засідання, про причини неявки не повідомили, не подали відзив і позивач не висловлював заперечень проти такого вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною четвертою статті вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

Згідно із свідоцтвом про право власності на житло від 18 квітня 2001 року, виданого відділом приватизації державного житлового фонду Печерського району за розпорядженням від 18 квітня 2001 року № НОМЕР_3, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у рівних долях /а. с. 61, 62/.

Також відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_3 значаться зареєстрованими за вказаною адресою /а. с. 46, 56/.

26 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10 квітня 2014 року № 1198, яким внесено зміни де Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції, що діяла на момент спірних правовідносин), який доповнено новими частинами.

Так, ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» доповнено п. 5, якою визначено, що виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Частиною сьомою статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, ще договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), ще укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання є договором приєднання.

05 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) опубліковано повідомлення пре публічний договір (оферту) про надання публічним акціонерним товариством «Акціонерне компанія «Київводоканал», що перейменоване на приватне акціонерне товариство «Акціонерне компанія «Київводоканал», який є виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж).

Повідомленням визначено, що фізична особа (власник / квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, ще ознайомлена, погоджується та приєднується до умов договору.

Повідомленням визначено, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова мас бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг.

Таким чином, відповідачі отримували послуги з централізованого постачання холодно води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) на підставі договору оскільки після розміщення повідомлення та договору у вищевказаній газеті, на адресу ПрАТ «АК «Київводоканал», жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та договору від відповідачів не надходило.

Однак відповідачі, згідно з розрахунком у період з 01 квітня 2016 року по 30 червня 2023 року не сплачували за надані їм житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, внаслідок чого у останніх виникла заборгованість у розмірі 51 311, 80 грн, 61, 46 грн заборгованості зі сплати внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку; 830, 59 грн заборгованості з внесення плати за абонентське обслуговування, що разом складає 52 203, 85 грн.

Крім цього, з простроченням щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг, до заборгованості відповідачів позивач також нарахував 3 % річних у розмірі 4 116, 58 грн та інфляційні втрати у розмірі 21 125, 59 грн.

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду.

Статтею 322 Цивільного кодексу України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. До обов`язків співвласників багатоквартирного будинку, визначених у ст. 17 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», належить в тому числі обов`язок своєчасної оплати за спожиті житлово-комунальні послуги. Таким чином, Закон покладає обов`язок утримання квартири та сплати житлово-комунальних послуг на власника квартири у багатоквартирному будинку. Отже з моменту набуття у власність квартири у відповідача виник обов`язок нести витрати на утримання квартири, в тому числі сплачувати вартість комунальних послуг.

Статтею 360 Цивільного кодексу України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у прав спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (частина третя ст. 9 Закон України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до частини першої ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або і повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до частини першої ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та замін} вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідно комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги внесків на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку.

Розмір внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку визначається окремо для кожної будівлі із розрахунку на один рік, для складової витрат на повірку ділиться на строї міжповірочного інтервалу.

Розмір внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку був встановленні розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державно адміністрації) від 30 вересня 2019 року №1716 для відповідного будинку у розмірі 14, 29 грн щоквартально, однак він не сплачений відповідачем, внаслідок чого борг складає 100, 03 грн.

Законом України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII викладено у новій редакції Закон Україні «Про житлово-комунальні послуги».

Новою редакцією Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (введеною в дію 01 травня 2019 року) змінено класифікацію комунальних послуг і єдиним видом комунальних послуг, ще надаються суб`єктом господарювання в сфері питного водопостачання є централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.

Законом України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII передбачено прийняття співвласниками багатоквартирних будинків рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону, яким визначено такі моделі організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг.

За приписами статті 7 Закону України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 9 Закону України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» визначено порядок оплати житлово-комунальних послуг, згідно з яким:

- споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором;

- споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору;

- за бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг;

- дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг;

- структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону;

- споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону.

Наведене також кореспондується із вимогами Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року № 690, згідно з пунктами 24 і 25 яких споживач здійснює оплату за спожиті послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуг, отриманих ним до укладення договору. Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

Відповідно до наданого представником позивача довідки та розрахунку заборгованості станом на 30 червня 2023 року, відповідачі у період з 01 січня 2016 року по 30 червня 2023 року не сплачують надані позивачем житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 18 239, 07 грн, яка складається з заборгованості по оплаті спожитих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 17 308, 45 грн, заборгованості із сплати внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку - 100, 03 грн, заборгованості з внесення плата за абонентське обслуговування в розмірі - 830, 59 грн.

На час розгляду справи судом, відповідачами не надано даних, що свідчать про сплату заборгованості у добровільному порядку, а наданий позивачем розрахунок заборгованості ними не оспорюється.

Згідно з положеннями статей 526, 530, 611 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк (термін), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною першою ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора обов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга ст. 625 ЦК України).

Через це, у зв`язку з простроченням щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг, відповідачі зобов`язані сплатити на користь позивача також суму 3 % річних у розмірі 4 116, 58 грн та інфляційні втрати у розмірі 21 125, 59 грн.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

V. Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись

ст.ст. 3, 8, 21, 24, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України,

ст.ст. 1-22, 322, 360, 526, 530, 543, 611, 625 Цивільного кодексу України,

ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 280-282, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги задовольнити.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (код ЄДРПОУ 03327664, вул. Лейпцизька, буд. 1-А, м. Київ, 01015) суму заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі - 51311,80 грн, заборгованості із сплати внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку - 61, 46 грн, заборгованості з внесення плати за абонентське обслуговування - 830, 59 грн, 3% річних - 4 116, 58 грн, інфляційні втрати - 21 125, 59 грн, та витрати по оплаті судового збору у розмірі по 1 342, 00 грн з кожної.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя І. В. Литвинова