Ухвала суду № 115221926, 21.11.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/2797/21-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Литвинової І. В.,

при секретарі судових засідань - Орел А. О.,

за участі представника стягувача ПАТ КБ «Укргазбанк» - Семенченка Р. О., боржника ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві заяву стягувача Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про видачу дубліката виконавчого листа, виданого 10 травня 2011 року для примусового виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 лютого 2010 року, та поновлення строку для його пред`явлення у справі № 2-805/10 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2021 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана заява, для розгляду якої визначено суддю у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення та ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), та передано 21 січня 2021 року, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 січня 2021 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

21 січня 2021 року до архіву суду скеровано запит про надання матеріалів справи № 2-805/10 за позовом Банку до ОСОБА_1 , на який надано відповідь, датовану 28 січня 2021 року, якою повідомлено про передання матеріалів вказаної цивільної справи 20 серпня 2018 року судді Новаку Р. В. на його запит у справі № 757/59769/17-ц від 02 серпня 2018 року заявою головного державного виконавця Броварського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області Турчини О. С. про зміну способу та порядку виконання рішення суду у виконавчому провадженні № НОМЕР_1. Станом на день надання відповіді матеріали судової справи не були повернені до архіву суду /т. ІІ а. с. 11, 12/.

Ухвалою судді від 21 січня 2021 року заяву ПАТ «Укргазбанк» залишено без руху, на виконання якої 11 лютого 2021 року подано до суду клопотання для усунення вказаних недоліків /т. ІІ а. с. 8-9, 13-18/.

01 листопада 2023 року відділ організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ передав матеріали цивільної справи на запит суду /т. ІІ а. с. 7/.

Представник стягувача у судовому засідання підтримав подану заяву про видачу дубліката виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 разом з поновленням строку для пред`явлення, просив суд задовольнити.

Боржник у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви банку, вказав, що відсутні докази поважності причин пропуску строку для пред`явлення до виконання виконавчого документу.

Суд, заслухавши думку представника стягувача і боржника, вивчивши подану заяву та додатки до неї, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 05 лютого 2010 року у справі № 2-805/10 задоволено позов ПАТ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором: присуджено стягнути ОСОБА_1 на користь ВАТ АБ «Укргазбанк» 116 779, 99 доларів США заборгованості за кредитним договором N 298-ф/08 від 02 червня 2008 року та пеню у сумі 20 242, 95 грн, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 298-ф/08 від 02 червня 2008 року звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: земельну ділянку загальною площею 0,1974 га, кадастровий номер 3221284001:01:029:0043, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 на праві власності, і стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ВАТ АБ «Укргазбанк» 1 700, 00 грн у відшкодування судового збору та 120, 00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи /т. І а. с. 70-73/.

10 травня 2011 року Печерським районним судом м. Києва видано виконавчий лист на виконання рішення суду у справі № 2-805/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ «Укргазбанк» суму у розмірі 116 779, 99 доларів США та 20 242, 95 грн.

Отримавши вищезазначений виконавчий лист, банк передав його на примусове виконання до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції. Як вбачається з довідки, виданої Печерським ВДВС в м. Києві від 03 грудня 2020 року № 54032691 21 червня 2017 року складено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у порядку п. 2 частини першої ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (виконавче провадження №54032691, боржник ОСОБА_1 ) і направлено засобами поштового зв`язку /т. ІІ а. с. 4/.

Перевіркою Автоматичної системи виконавчих проваджень встановлено, що повторно вказаний виконавчий документ до відділу на виконання не надходив, як вказано у довідці Печерського РВ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) від 03 грудня 2020 року № 54032691 /т. ІІ а. с. 3/.

Як вбачається з відповіді від 03 грудня 2020 року № 54032691, згідно з наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Правил веденні діловодства та архіву і органах, державної виконавчої служби та приватними виконавцями» № 1829/5 від 07 червня 2017 року розділу XI Знищення справ та виконавчих проваджень, п. 2, строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік, також згідно з номенклатурою справ, реєстри відправки кореспонденції зберігаються три роки, у зв`язку з чим неможливо надати реєстри відправки і направленої кореспонденції.

Стягувач ПАТ АБ «Укргазбанк» звернувся до суду із вказаною заявою про видачу дубліката виконавчого документа і поновлення строку для його пред`явлення до виконання, посилаючись на те, що виконавчий документ, виданий 10 травня 2011 року Печерським районним судом м. Києва у справі № 2-805/10, був втрачений під час пересилки поштою, при цьому підтвердження відправлення вищеперерахованих документів неможливо надати, оскільки реєстри вихідної кореспонденції вже знищено виконавчою службою за закінченням терміну зберігання /т. ІІ а. с. 3/.

У разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, як передбачено пунктом 17.4 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з частиною першою, другою статті 12 вказаного Закону, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців; строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до положень статті 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до судової практики Європейського суду, судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy), №36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovak, №2132/02 від 13 червня 2006 року, «Ліпісвіцька проти України», заява № 11944/05, рішення від 12 травня 2011 року).

Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28 липня 1999 року, § 63; «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, § 40).

Стаття 124 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною права на суд, а ефективний захист сторони у справі, а отже і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (рішення «Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997 року). Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав і обов`язків. Таким чином, одним з аспектів права на суд є право на доступ до нього, тобто право подавати позов з приводу цивільно-правових питань. Однак таке право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із стороні.

Європейський суд також зазначив, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що замість втраченого виконавчого листа слід видати його дублікат та поновити строк для його пред`явлення, з метою виконання судового рішення, тому керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 351, 352, 354, 355, 431, 433 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Видати дублікат виконавчого листа, виданого для примусового виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 лютого 2010 року у справі № 2-805/10 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Поновити стягувачу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» строк для пред`явлення виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст судового рішення складено 27 листопада 2023 року.

Суддя І. В. Литвинова