Ухвала суду № 115218071, 27.11.2023, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5058/19

Провадження № 2-п/461/96/23

У Х В А Л А

27.11.2023 року місто Львів Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючогосудді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рожко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Воловик Яни Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі №461/5058/19 за позовом

позивач Акціонерне товариство «Ідея Банк»

представник позивача Олешек Ольга Михайлівна

(79008, м. Львів, вул. Валова, 11; ЄДРПОУ: 19390819)

до

відповідач ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 ;

РНОКПП: НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про стягнення боргу за кредитним договором, ?

встановив:

Фактичні обставини справи, суть питання, яке вирішується судом.

адвокат Воловик Яна Анатоліївна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду із заявою у якій просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та скасувати заочне рішення у справі № 461/5058/19 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, призначити справу до нового розгляду за правилами загального позовного провадження.

Мотивуючи подану заяву, представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 про існування цивільної справи стало відомо 03.11.2023, у зв`язку з накладенням арешту на її банківські рахунки. Підставою арешту стала постанова приватного виконавця за відкритим провадженням на підставі виконавчого листа № 416/5058/19, виданого 31.08.2023. Адвокат Воловик Я.А. стверджує, що відповідач не отримувала судових повісток, ухвали суду та копії позовної заяви з додатками, тому не мала можливості з`явитися до суду, а отже і повідомити суд про причини неявки. Стверджує, що ОСОБА_1 жодного відношення до Львівської області (а ні місце проживання, а ні місце укладання договору, а ні місце виконання зобов`язань) не має, тому навіть теоретично припустити наявність відносно неї будь яких справ не мала можливості. Зауважує, що копію зазначеного рішення не отримувала до теперішнього часу, у зв`язку з чим направила заяву до суду на отримання копії рішення та ознайомлення з матеріалами справи. Також, сторона відповідача не погоджується із розміром заборгованості заявленої банком.

У зв`язку з наведеним, сторона відповідача вважає, що заочне рішення підлягає перегляду з метою реалізації відповідачем своїх прав наданих процесуальним законодавством.

27.11.2023 року від адвоката Воловик Яни Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про розгляд справи за відсутності останніх.

27.11.2023 року від представника Акціонерного товариства «Ідея Банк» надійшли письмові заперечення на заяву про перегляд заочного рішення. Представник позивача вказує, що ОСОБА_1 не доведено, що вона не з`являвся у судове засідання та не повідомила про причини неявки з поважних причин. Окрім того, представник позивача зауважує, що відповідач не надала жодних доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення даної справи, у зв`язку з чим просить заяву останньої про перегляд заочного рішення у цивільній справі за №461/5058/19 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк», в особі представника Олешек Ольги Михайлівни, до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, залишити без задоволення, а ухвалене судом заочне рішення у даній справі без змін. Також, представник позивача просить проводити розгляд заяви про перегляд заочного рішення у його відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином, зважаючи на позицію представника позивача та представника відповідача, а також положення процесуального закону, підстав для відкладення розгляду заяви або обставин які унеможливлюють його проведення не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Мотиви та висновки суду, а також положення закону,

яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши та оцінивши доводи учасників процесу, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити за таких підстав.

За приписамист. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно дост. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Положеннямист. 288 ЦПК України, визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи встановлено наступне.

25 вересня 2019 року, за результатами розгляду цивільної справи № 461/5058/19 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, ухвалено рішення про задоволення позовних вимог. Так, відповідно до резолютивної частини даного рішення, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 45222 грн. 81 коп., а також витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп. та 2100 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, в її межах було призначено кілька судових засідань, а саме на 24.07.2019 року о 09 год. 30 хв., 25.09.2019 р. на о 12 год. 00 хв.

Відповідно доположень частини6,7,8,11статті 128ЦПК України,судова повістка,а увипадках,встановлених цимКодексом,разом зкопіями відповіднихдокументів надсилаєтьсяна офіційнуелектронну адресувідповідного учасникасправи,у випадкунаявності унього офіційноїелектронної адресиабо разоміз розпискоюрекомендованим листомз повідомленнямпро врученняу випадку,якщо такаадреса відсутня,або черезкур`єрів заадресою,зазначеною стороноючи іншимучасником справи.У разіненадання учасникамисправи інформаціїщодо їхадреси судоваповістка надсилається: 1)юридичним особамта фізичнимособам -підприємцям -за адресоюмісцезнаходження (місцяпроживання),що зазначенав Єдиномудержавному реєстріюридичних осіб,фізичних осіб-підприємців тагромадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно довідки ГУ ДМС України у Дніпропетровській облсті від 30.07.2021, яка знаходиться в матеріалах справи, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно матеріалів справи, судові повістки виклики разом із розписками рекомендованими листами з повідомленнями про вручення скеровувались на адресу місця реєстрації відповідача - АДРЕСА_2 , однак такі були повернуті на адресу суду із довідками поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Таким чином, наявні у матеріалах справи довідки поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки «відсутній за вказаною адресою» вважаєтьсяналежним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Такі дії сторони можуть свідчити про умисне неотримання судової повістки. Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду наведеним у постановах від 30 листопада 2022 року у справі №760/25978/13-ц та від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18.

Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України,днем вручення судової повістки, серед іншого, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Також, як вбачається із заяви про перегляд заочного рішення, відповідач підтверджує, що проживає за вищевказаною адресою, оскільки своєю адресою для листування вказує саме - АДРЕСА_2 .

Окрім цього, виклики відповідача до суду були здійснені через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (через веб сайт Галицького районного суду м. Львова).

Таким чином, відповідач повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи належним чином, у відповідності до вимог статті 128 ЦПК України.

Для скасування заочного рішення необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача у судове засідання, у якому було ухвалене заочне рішення, а й те, що його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності двох наведених умов можна вважати, що наявні законні підстави для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду у загальному порядку.

Згідно положеньст. 13 ЦПК України,суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст.77,78 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами ч.ч. 1-4 ст.12, ч.ч. 1, 6 ст.81ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, необхідним у цій категорії справ, є також доведення відповідачем перед судом наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, які, вочевидь, не були подані суду та про які суду не було відомо. Однак, дана обставина не була доведена відповідачем, оскільки ним не долучено до заяви належних доказів та не наведено безпосередньо у заяві відповідних аргументів на спростування позовних вимог позивача.

Таким чином, відповідачем при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надано доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення.

Оцінюючи доводи відповідача щодо необізнаності у тому, що справа розглядається Галицьким районним судом міста Львова, суд враховує наступне.

У п. 5.6 кредитного договору укладеного між банком та відповідачем зазначено, що сторони підтверджують, що цей договір виконується за місцем знаходження банку: 79008, м. Львів, Галицький район, вул. Валова, 11, та у випадку спору між сторонами за цим договором, позов може пред`являтися за місцем виконання договору.

Отже, укладаючи договір, відповідач була обізнана у порядку вирішення спорів за ним.

Стосовно доводів відповідача щодо неналежного її оповіщення банком, слід відзначити наступне.

У п. 5.8 зазначеного кредитного договору вказано, що всі повідомлення сторін за цим договором вважатимуться зробленими належним чином, якщо вони будуть здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром, телеграфом або вручені особисто за зазначеними у цьому договорі адресами сторін.

З матеріалів справи вбачається, що банк долучив належні докази скерування повідомлення відповідачці щодо необхідності погашення заборгованості і такі обставини оцінювались судом. Крім того, адреса яка зазначена у договорі та адреса наведена відповідачем у заяві про перегляд заочного рішення є ідентичною.

У свою чергу, договір містить підпис відповідача і факт його укладення ОСОБА_1 не оспорюється.

До заяви про перегляд заочного рішення також не долучено належних доказів, які ставлять під сумнів розмір заборгованості позичальника, які б не були враховані судом та мали б істотне значення для об`єктивного розгляду справи. В цьому контексті слід відзначити, що кредитний договір укладено у грудні 2017 року, банк звернувся до суду у липні 2019 року, заочне рішення ухвалене у вересні 2019 року, а єдиний доказ щодо погашення боргу долучений відповідачем до своєї заяви є квитанція датована 20.10.2023 року, тобто через понад чотири роки після ухвалення заочного рішення. Водночас, факт сплати боржником частини боргу у сумі яка у десятки разів менша ніж розмір усього боргу може бути врахований під час виконання рішення суду особами які його виконують.

Окрім того, відповідач звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення 13.11.2023 року, натомість спірне заочне рішення судом було ухвалено 25.09.2019 року, тобто з порушенням строку встановленого ст. 284 ЦПК України.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, однак суд приходить до висновку, що підстави для поновлення пропущеного строку відсутні. Відповідачем не доведено, що встановлений нормами цивільного процесуального законодавства строк на вчинення процесуальної дії було пропущено саме з поважних причин, що, у свою чергу, є самостійною підставою для залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Частиною 4 статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Так, наведене вище цілком узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.11.2021 року у справі № № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21), відповідно до якої якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України не звільняє суд від обов`язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.

Згідно ст. 121 ЦПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Відповідно до положень ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є:

1) верховенство права;

2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом;

3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

4) змагальність сторін;

5) диспозитивність;

6) пропорційність;

7) обов`язковість судового рішення;

8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;

9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом;

10) розумність строків розгляду справи судом;

11) неприпустимість зловживання процесуальними правами;

12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно стаття 11 ЦПК, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Обґрунтовуючи поважність пропуску звернення із заявою про перегляд заочного рішення, відповідач фактично визнає, що протягом усього часу виконання договору та провадження справи у суді вона проживала за адресою куди їй скеровували повідомлення як банк, так і суд. Жодних відомостей про причини неотримання кореспонденції або поважних причин з приводу наведених дій у своїй заяві відповідач не наводить. Водночас, у матеріалах справи містяться належні докази скерування заочного рішення відповідачу (рекомендоване повідомлення).

Наведені вище доводи та мотиви вказують на те, що відповідач не навів належних обґрунтованих обставин, які вказують на наявність законних підстав для скасування заочного рішення у справі.

Суд, розглядаючи дану заяву, також виходить з того, що скасування заочного судового рішення можливе лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у відповідному заочному рішенні.

Заявник має враховувати, що звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення поза встановленим процесуальним законом строком покладає на нього обов`язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку. Разом з цим, безпосередня неучасть у справі особи, яка звертається із відповідною заявою, сама по собі, навіть за умов неотримання відповідного судового рішення, яке скеровувалось стороні у спосіб передбачений законом, не є безумовною підставою визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що законні підстави для задоволення заяви про перегляд заочного рішення відсутні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для скасування заочного рішення та поновлення пропущеного процесуального строку подачі відповідної заяви, а відтак про наявність законних підстав для відмови у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Керуючись ст.ст.260,287, 288 ЦПК України,

постановив:

Заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький