Ухвала суду № 115212584, 16.11.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 367/5482/23

Провадження № 2/761/10201/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Пономаренко Н.В.

за участю секретаря Бражніченко І.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання представника відповідача про прийняття зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя для спільного розгляду з первісним позовом в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» про поділ майна подружжя, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває первісний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» про поділ спільної сумісної власності подружжя.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.10.2023 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» про поділ спільної сумісної власності подружжя, розгляд якої вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.

В судовому засіданні 16.11.2023 представник відповідача ОСОБА_4 - адвоката Бекірова Сірана Нусрєтовича про прийняття зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя для спільного розгляду з первісним позовом в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» про поділ майна подружжя та поновити строк для його подання, відповідно до якої позивач за зустрічним позовом просив суд: поділити між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 об`єкти спільної сумісної власності наступним чином:

1) Виділити у приватну власність ОСОБА_3 наступне майно: - 1/2 частину земельної ділянки площею 0,14 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221085500:03:002:0230; - 1/2 частину нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , площею 12,3 м.кв.; - квартиру АДРЕСА_3 ; - 1/2 частину машиномісця АДРЕСА_4 ; - 1/2 частину квартири АДРЕСА_5 , площею 54,90 м.кв.; - 1/2 частину земельної ділянка № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , площею 0,1091 га., кадастровий номер 3221085500:03:002:0088; - 1/2 частину житлового будинок АДРЕСА_6 , площею 268,8 м.кв.

2) Виділити у приватну власність ОСОБА_4 наступне майно: - 1/2 частину земельної ділянки площею 0,14 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221085500:03:002:0230; - 1/2 частину нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , площею 12,3 м.кв.; - 1/2 частину машиномісця АДРЕСА_4 ; - 1/2 частину квартири АДРЕСА_5 , площею 54,90 м.кв.; - 1/2 частину земельної ділянка № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , площею 0,1091 га., кадастровий номер 3221085500:03:002:0088; - 1/2 частину житлового будинок АДРЕСА_6 , площею 268,8 м.кв.

В судовому засіданні 16.11.2023 року поставлено на обговорення питання щодо прийняття для спільного розгляду з первісним позовом вказаний зустрічний позов.

В судовому засіданні представники позивача заперечував щодо прийняття до спільного розгляду зустрічного позову та зазначив, оскільки відповідачем порушено строк для подання зустрічного позову.

В судовому засіданні представник відповідачів просив прийняти до спільного розгляду з первісним позовом вказаний зустрічний позов.

Заслухавши представників позивачів, відповідача та представника відповідача, дослідивши доводи письмових заяв, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Відповідно, ч.1 ст. 193 ЦК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Так, ч.2 ст. 193 ЦК України встановлено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

В свою чергу, вивчивши матеріали зустрічного позову, враховуючи зміст вимог зустрічного позову, суд вважає, що вимоги за вказаними позовами не можуть зараховуватися, що вимоги за вказаними позовами не взаємопов`язані, прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом лише ускладнить вирішення справи, а тому вбачається, що їх спільний розгляд є недоцільним.

Відповідно до ч. 6 ст. 30 ЦПК України зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред`являються в суді за місцем розгляду первісного позову. Це правило не застосовується, коли відповідно до інших визначених у цій статті правил виключної підсудності такий позов має розглядатися іншим судом, ніж тим, що розглядає первісний позов.

Разом з тим, відповідно до вимог ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.п. 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До таких позовів відносяться позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Отже, виходячи з аналізу вищенаведеного, вбачається, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Так, із змісту прохальної частини зустрічної позовної заяви вбачається, що спільне майно подружжя, яке просить поділити позивач за зустрічним позовом територіально знаходяться у Київській області та м. Києві.

Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20).

З аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю вбачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Подібні правові висновки щодо застосування правил виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18, у постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 506/33/19.

З матеріалів справи вбачається, що спір виник внаслідок поділу спільного майна подружжя, яке територіально знаходиться в м. Києві та Київській області, предметом є нерухоме майно, для якого положеннями ст. 30 ЦПК України встановлена виключна підсудність.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви - позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна - місцезнаходження об`єкта, вартість якого є найвищою - майнові права за договором № 44-3009/2015-13 про участь у фонді фінансування будівництва (оригінал наявний у Відповідача) на підставі якого було набуто майнові права на двокімнатну квартиру в ЖК «Шевченківський» загальною площею 79,30 кв.м. за адресою АДРЕСА_7 , номер об`єкту інвестування 154 та майнові права (або права власності) на паркомісце за адресою: АДРЕСА_7 , вартість яких складає 4 482 700,00 грн. та 374 530,00 грн. відповідно.

При цьому, із змісту зустрічного позову, зустрічні позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна - місцезнаходження об`єкта, вартість якого є найвищою, а саме Житлового будинку АДРЕСА_6 , площею 268,8 м.кв., який було збудовано сторонами господарським способом та зареєстровано на ім`я ОСОБА_4 16.11.2016 р., що підтверджується інформацією із ДРРГТ на нерухоме майно від 10.08.2023 р. Декларація про готовність об`єкта до експлуатації КС 142163020116, видана Департаментом ДАБІ у Київській області 28.10.2016р. Ринкова вартість на теперішній час згідно Звіту про незалежну оцінку вартості нерухомого майна, складеного ФОП ОСОБА_5 09.11.2023 р. становить 9 451 065,00 грн.

Враховуючи, що розгляд справи не розпочато, а згідно з ч. 1 ст. 378 ЦПК України порушення правил виключної підсудності є підставою для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд, вважаю, що дана зустрічна позовна заява не підсудна Шевченківському районному суду м. Києва, а підсудна Бородянському районному суду Київської області, за місце знаходженням нерухомого майна вартість якого найвища.

Таким чином, вартість нерухомого майна за межами Шевченківського району м. Києва, а саме в Київській області перевищує вартість нерухомого майна, що знаходиться в Шевченківському районі м. Києва, а тому згідно ч. 1, ч.6 ст. 30 ЦПК України унеможливлює прийняття зустрічного позову, оскільки це призведе до порушення правил виключної підсудності, а згідно з ч. 1 ст. 378 ЦПК України порушення правил виключної підсудності є підставою для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя для спільного розгляду з первісним позовом в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» про поділ майна подружжя.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 2 КПК України, ст.ст. 1, 15, 186, 193, 259-261,353, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

відмовити в прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя для спільного розгляду з первісним позовом в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» про поділ майна подружжя.

Роз`яснити позивачу по зустрічному позову право звернутися до суду зі своїми вимогами з додержанням виключних правил підсудності щодо пред`явлення позову.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено: 22.11.2023.

Суддя: