Ухвала суду № 11521151, 14.09.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

< Копія >

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14167/09/1/0170

14.09.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДадінської Т.В.,

суддів Єланської О.Е. , Санакоєвої М.А. секретар судового засіданняБожко О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного підприємства "УкрСельхозПродукт"- Кульський Леонід Семенович,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя <Довідник >Трещова О.Р. ) від 22.03.10 по справі №2а-14167/09/1/0170

за позовом Приватного підприємства "УкрСельхозПродукт" (вул. Залеська, 11, Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95021)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.03.2010 року позовні вимоги Приватного підприємства "УкрСельхозПродукт" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про скасування податкових повідомлень - рішень задоволені частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим від 26.11.2009 року № 0014662301/0. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим від 26.11.2009 року № 0011011701/0 в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 170грн. В задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовлено. Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.03.2010 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги посилається на положення підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та відомості акту документальної перевірки № 11064/23-2/32624531 від 16 листопада 2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщався.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим 29.10.2009 року була проведена виїзна планова перевірка Приватного підприємства “Укрсельхозпродукт” з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2008 року до 30.06.2009 року, за результатами якої був складений акт № 11064/23-2/32624531 від 16.11.2009 року.

Відповідно до акту № 11064/23-2/32624531 від 16.11.2009 року під час перевірки були виявлені порушення ПП “Укрсельхозпродукт” пунктів 4.1.1 п. 4.1 статті 4, п.п.11.3.1, п. 11.3 статті 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції закону № 283/97-ВР від 22.05.97 та Закону України “Про податок з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів”.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим стосовно ПП “Укрсельхозпродукт” були прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.11.2009 року №0014662301/0, якими позивачеві донараховано податкове зобовязання з податку на прибуток в розмірі 95934,00 гривень, у тому числі в сумі 63956,00 гривень основного платежу та 31978,00 гривень штрафних санкцій та від 26.11.2009 року № 0011011701/0 податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в загальній сумі 527,50 гривень, у тому числі 187,50 гривень основного платежу та 340,00 гривень штрафних санкцій.

Згідно з висновками акту при перевірці правильності формування валових витрат встановлено, що ПП “Укрсельхозпродукт” у другому кварталі 2008 року не віднесені до складу валових доходів операції зі СТОВ “Агро-Сервіс” на суму 255825 гривень.

Зазначені переплати проводилися на підставі договорів купівлі-продажу від 15.05.2008 року, 18.04.2008 року та 05.05.2008 року. Розрахунки та видаткові накладні на переплати позивачем не виписувалися.

При співставленні валових доходів Декларації про прибуток підприємства та даних декларацій з ПДВ встановлено, що податкові зобовязання з ПДВ складають 7701268,00 гривень, а до складу валових доходів віднесено тільки 7445443,00 гривень. Різниця складає 255825,00 гривень, що є порушенням пунктів 4.1.1 п. 4.1 статті 4, п.п.11.3.1, п. 11.3 статті 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Крім того, відповідно до акту було донараховано податкове зобовязання з податку з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів в розмірі 187,50 гривень.

Судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки, являються необґрунтованими, не підтверджуються матеріалами справи та не відповідають вимогам діючого законодавства України у зв'язку з наступним.

Об`єктом оподаткування за п.3.1 статті 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (далі Закон № 334/94-ВР) є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 4.1. статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Підпунктом 4.1.1 п. 4.1. статті 4 Закону встановлено, що валовий доход включає - загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до п. 4.2.1. п. 4.2. статті 4 Закону суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів (робіт, послуг), за винятком випадків, коли підприємство-продавець не є платником податку на додану вартість.

Згідно п. 11.3.1. п. 11.3. статті 11 Закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

З метою з`ясування питання повноти та правильності визначення позивачем суми валового доходу за 1 півріччя 2008 року судом першої інстанції була проведена судово-економічна експертиза, оформлена висновком № 4/10 від 05.03.2010 року.

Відповідно до висновку експерту, валові доходи від продажу товарів ПП “Укрсельхозпродукт” за 1 півріччя 2008 року складають 11920935,55 гривень, які розраховані за наступною формулою:

11920935,55 грн = 4783823,01 грн 981863,79 грн + 8118976,33 грн, де

4783823,01 грн - поставка товарів за 1 півріччя 2008 року,

981863,79 грн - заборгованість з авансів покупців на 01.01.2008 року,

8118976,33 грн заборгованість з авансів покупців на 30.06.2008 року.

За даними декларації з податку на прибуток валовий дохід за 1 півріччя 2008 року складає 11920933 гривні, при цьому розбіжності виявлені на суму 2,55 гривень.

Згідно висновку експерта документами податкового обліку ПП “Укрсельхозпродукт” переплата, отримана від СТОВ “Агро-Сервіс” в сумі 255825 гривень, повністю включена до складу валових доходів за перше півріччя 2008 року, у тому числі:

- 104165 грн отримані у квітні 2008 року за соняшник;

- 67165 грн отримані у травні за аммофоску,

- 50000 грн - отримані у травні 2008 року за аміачну селітру;

- 34495 грн отримані у травні 2008 року за АІ-76 (за АІ-96 оплати не було).

Цей факт також підтверджується відомостями дослідження первинних документів, що відображують надходження на банківський рахунок ПП “Укрсельхозпродукт”, в якому повністю зафіксовані кошти, отримані від СТОВ “Агро-Сервіс” в сумі 255825 гривень.

Розбіжності між висновками за актом перевірки та висновком експерта зумовлені тим, що ДПІ при визначені валових доходів за перше півріччя 2008 року здійснило розрахунок доходів за 2 квартал 2008 року на підставі документів бухгалтерського обліку, до яких приєднало відомості про валові доході, що зазначені в декларації з податку на прибуток за перший квартал 2008 року.

Так відповідно до ст.01.1. Декларації з податку на прибуток ПП “Укрсельхозпродукт” за перший квартал 2008 року сума доходів відображена в розмірі 4475490 гривень.

Сума доходів, що визначена ДПІ у 2 кварталі 2008 року відповідно до первинних бухгалтерських документів складає 7701268 гривень відповідно до акту перевірки.

Таким чином, загальна сума доходів за актом перевірки складає 12176758 гривень (7701268+4475490).

Відповідно до ст.. 01.1. Декларації з податку на прибуток ПП “Укрсельхозпродукт” за 1 півріччя 2008 року сума доходів відображена в розмірі 11920933 гривень.

Отже, за даними ДПІ різниця у валових доходах складає 255825 гривень (12176758-11920933).

За методом судової експертизи валові доходи визначалися на підставі безпосередньо первинних бухгалтерських документів позивача, в наслідок чого доходи за 2 квартал 2008 року були встановлені в розмірі 7701233,67 гривень, а за 1 квартал 2008 року 4219701,88 гривень.

Відповідно до п.п. 11.1 статті 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року №3394 передбачені такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Згідно п. 16.4 статті 16 Закону податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Таким чином, судова колегія погоджується із судом першої інстанції, що з урахуванням особливостей нарахування та сплати податку на прибуток, при визначенні валових доходів та витрат за 1 півріччя, обовязково необхідно враховувати реальні доходи за зазначений податковий період з можливим корегуванням сум доходів, відображених у звітності за 1 квартал звітного року.

Аналогічне правило також передбачено статтею 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.2000 року, відповідно до якої податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Приймаючи до уваги, що позивач у декларації за 1 півріччя 2008 року відповідно до статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” самостійно уточнив показники валового доходу, отримані за 1 квартал 2008 року, які повністю були підтверджені первинними бухгалтерськими документами та висновком експерту, судова колегія зазначає, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про заниження позивачем валового доходу в розмірі 255825 гривень.

Отже висновки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Кримпро порушення позивачем податкового законодавства в частині визначення валових доходів за 1 півріччя 2008 року не відповідають чинному законодавству.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2191-ІІІ від 21.12.2000 року у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

За результатами акту перевірки відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі від 26.11.2009 року № 0014662301/0 про нарахування податку на прибуток та штрафних санкцій.

Приймаючи до уваги, що базою для нарахування штрафних санкцій за п.п. 17.1.3 та п.п. 17.1.6 статті 17 Закону № 2181 є сума донарахованого податкового зобовязання, яка фактично не підтверджена доказами, дослідженими в судовому засіданні, штрафні санкції за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями нараховані невірно.

Доводи заявника апеляційної скарги, що факт обґрунтованості застосування фінансових санкцій підтверджується постановою Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 22.12.2009 року про притягнення головного бухгалтера ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.. 163-1, 163-4 КУпАП, судова колегія не приймає до уваги.

Відповідно до ч. 1,4 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно головного бухгалтера ОСОБА_1, питання правомірності формування валових доходів за 1 півріччя 2008 року ПП “Укрсельхозпродукт” не досліджувалося взагалі, з цього приводу будь-які факти та обставини судовим рішенням не встановлені.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень щодо нарахування позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток позивача.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2009 року № 0011011701/0, яким позивачу визначений податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в загальній сумі 527,50 гривень, у тому числі 187,50 гривень основного платежу та 340 гривень штрафних санкцій, судова колегія зазначає наступне.

Під час розгляду справи позивач зазначив, що відповідачем податкове зобовязання в розмірі 187,50 гривень нараховане вірно і в цій частині спір між сторонами відсутній, але штрафні санкції в розмірі 340 гривень визначені невірно, а тому підлягають скасуванню.

Судова колегія зазначає, що розмір штрафних санкцій визначений п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідно до якого у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, загальний розмір штрафної санкції має бути в межах від 170 гривень (мінімальна межа) до 50% від суми донарахованого податкового зобовязання.

З урахування того, що відповідачем нарахований податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в загальній сумі 187,50 гривень, він не може перевищувати 50 %, що відповідає 93,75 гривень, але не може бути меншим 170 гривень.

Тому розмір штрафних санкцій, що підлягають застосуванню до відповідача дорівнює 170 гривням, а тому незаконно нараховані штрафні санкції в сумі 170 гривень мають бути скасовані.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.03.2010 року у справі №2а-14167/09/1/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 вересня 2010 р.

Головуючий суддя< підпис >Т.В. Дадінська

Судді <підпис >О.Е.Єланська <підпис >М.А.Санакоєва <З оригіналом згідно >

<Підпис ><Довідник працівників >