Ухвала суду № 11521031, 07.09.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

< Копія >

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7140/08/1/0170

07.09.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДадінської Т.В.,

суддів Єланської О.Е. , Санакоєвої М.А. секретар судового засіданняБожко О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Шкірвзуття"- Смирнов Віктор Анатолійович, довіреність № б/н від 02.02.10р.

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим - Горохова Анна Констянтинівна, довіреність № 12/10-0 від 13.01.10р.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя <Довідник >Трещова О.Р. ) від 15.03.10 по справі №2а-7140/08/1/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Шкірвзуття" (вул. Об'ездная, 10, Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95015)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки 1/9, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.03.2010 року позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Шкірвзуття" задоволені частково. Визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0006801502/3 від 13.11.2008 року на суму 125609,00 гривень, № 0006811502/3 від 13.11.2008 року на суму 380,00 гривень, № 0006821502/3 від 13.11.2008 року на суму 743,68 гривень. Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.03.2010 року скасувати, в задоволенні позовних вимогВідкритого акціонерного товариства "Шкірвзуття" відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення нормам матеріального права. Заявник апеляційної скарги посилається на положення пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, а саме, що їм правомірно проведено перерозподілення сплачених позивачем податкових платежів.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити.

У судовому засіданні 07.09.2010 року представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з мотивів, викладених у ній.

Судова колегія, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у м.Сімферополі АР Крим з 03.06.2008 року по 10.06.2008 року проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету за квітень 2006 року січень 2008 року, за результатами якої складено Акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету № 4364/15-2/05502315 від 10.06.2008 року.

В акті перевірки зазначено, що на порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зі змінами та доповненнями платником ПДВ несвоєчасно сплачено податок на додану вартість з квітня 2006 року по лютий 2008 року.

На підставі зазначеного акту перевірки, у звязку з порушенням граничних строків сплати погоджених податкових зобовязань ДПІ у м.Сімферополі АР Крим були винесені податкові повідомлення-рішення:

№ 0006801502/0 від 25.06.2008 року на суму 125609,50 гривень (50 % від 251219,00 гривень);

№ 0006811502/0 від 25.06.2008 року на суму 6682,00 гривень (20% від 33410,00 гривень);

№ 0006821502/0 від 25.06.2008 року на суму 1243,68 гривень (10% від 12436,80 гривень).

07 липня 2008 року позивач звернувся до ДПІ у м.Сімферополі з скаргою на податкові повідомленнярішення від 25.06.2008 року № 0006801502/0, № 0006811502/0 та № 0006821502/0.

ДПІ у м.Сімферополі Рішенням про результати розгляду первісної скарги від 02.09.2008 року №3038/10/1/25-010 за результатами розгляду скарги позивача залишила без змін податкові повідомленнярішення від 25.06.2008 року №0006801502/0, №0006811502/0 та № 0006821502/0, а скаргу позивача без задоволення.

12 вересня 2008 року ВАТ “Шкірвзуття” направило до ДПА в АР Крим скаргу, в якій просила скасувати податкові повідомлення рішення № 0006801502/1 від 05.09.2008 року, № 0006811502/1 від 05.09.2008 року та № 0006821502/1 від 05.09.2008 року.

ДПА в АР Крим Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 06.10.2008 року залишила податкові повідомлення рішення ДПІ у м.Сімферополі № 0006801502/1 від 05.09.2008 року, № 0006811502/1 від 05.09.2008 року, № 0006821502/1 від 05.09.2008 року та рішення ДПІ в м.Сімферополі №3038/10/1/25-101 від 02.09.2008 року без змін, а повторну скаргу без задоволення.

17 жовтня 2008 року позивачем до ДПА України направлено адміністративну скаргу, в якій ВАТ “Шкірвзуття” просило скасувати податкові повідомлення рішення від 14.10.2008 року № 0006801502/2, № 0006811502/2, № 0006821502/2.

ДПА України Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 03.11.2008 року залишила без змін податкові повідомлення рішення ДПІ у м.Сімферополі від 25.06.2008 року № 0006801502/0, № 0006811502/0, № 0006821502/0 та рішення ДПА в АРК від 06.10.2008 року № 2556/10/25-023, прийняте за результатами розгляду повторної скарги ВАТ “Шкірвзуття” (податкові повідомленнярішення від 14.10.2008 року №0006801502/2, № 0006811502/2, № 0006821502/2).

Судовою колегією було встановлено, що за результатами процедури адміністративного оскарження ВАТ “Шкірвзуття” податкових повідомленьрішень від 25.06.2008 року № 0006801502/0, № 0006811502/0,№ 0006821502/0 ДПІ у м.Сімферополі прийняті податкові повідомленнярішення №0006801502/3, №0006811502/3 та №0006821502/3 від 13.11.2008 року, при цьому сума штрафних санкцій, нарахована позивачеві, залишилася без змін

Пунктом 1.2 статті 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" встановлено, що податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів в порядку і в терміни, визначені цим Законом.

Положеннями частинами 3 та 4 статті 9 Закону України „Про систему оподаткування" визначено, що зобов'язання юридичної та фізичної особи по сплаті податків та зборів (обов'язкових платежів) припиняються у зв'язку зі сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).

У розумінні Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок одержувача або видачі йому в наявній формі. Ініціатором переказу вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування і подачі відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу.

Відповідно до абз. 2 пп. 16.3.3 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(Закон №2181), якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Як встановлено судовою колегією, ВАТ “Шкірвзуття” відповідно до податкової декларації № 76161 від 19.05.2006 року визначило податкове зобовязання з податку на додану вартість за квітень 2006 року в розмірі 29105,00 гривень.

Позивачем було сплачено податок на додану вартість за квітень 2006 року в розмірі 29105,00 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями № 79 від 26.05.2006 року на суму 10000,00 гривень, № 80 від 26.05.2006 року на суму 2000,00 гривень, № 81 від 29.05.2006 року на суму 4605,00 гривень, № 83 від 30.05.2006 року на суму 12500,00 гривень із призначення платежу - “ПДВ за квітень 2006 року”.

Позивачем відповідно до податкової декларації № 84024 від 19.06.2006 року було визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість за травень 2006 року в розмірі 14202,00 гривень.

30.06.2006 року сплатило податок на додану вартість за травень 2006 року в розмірі 14202,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 13 від 30.06.2006 року на суму 14202,00 гривень із призначенням платежу - “ПДВ за травень 2006 року”.

Позивач відповідно до податкової декларації № 110164 від 18.07.2006 року визначив податкове зобовязання з податку на додану вартість за червень 2006 року в розмірі 15973,00 гривень.

28.07.2006 року сплатило податок на додану вартість за червень 2006 року в сумі 15974,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 68 від 28.07.2006 року на суму 15974,00 гривень із призначенням платежу - “ПДВ за червень 2006 року”.

Позивач відповідно до податкової декларації № 146028 від 17.08.2006 року визначив податкове зобовязання з податку на додану вартість за липень 2006 року в розмірі 16578,00 гривень.

30.08.2006 року позивач сплатив податок на додану вартість за липень 2006 року в розмірі 16578,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 111 від 30.08.2006 року на суму 16578,00 гривень із призначенням платежу - “ПДВ за липень 2006 року”.

Позивач відповідно до податкової декларації № 156011 від 20.09.2006 року визначив податкове зобовязання з податку на додану вартість за серпень 2006 року в розмірі 13193,00 гривень.

21.09.2006 року ВАТ „Шкірвзуття” сплатило податок на додану вартість за серпень 2006 року в розмірі 13193,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 53 від 21.09.2006 року на суму 13193,00 гривень із призначенням платежу - “ПДВ за серпень 2006 року”.

Позивач відповідно до податкової декларації № 182417 від 19.10.2006 року визначив податкове зобовязання з податку на додану вартість за вересень 2006 року в розмірі 12673,00 гривень.

ВАТ “Шкірвзуття” сплатило податок на додану вартість за вересень 2006 року в розмірі 12673,00 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями № 99 від 20.10.2006 року на суму 2173,00 гривень, № 103 від 24.10.2006 року на суму 2700,00 гривень, № 106 від 26.10.2006 року на суму 7800,00 гривень із призначенням платежу - “ПДВ за вересень 2006 року”.

Позивачем відповідно до податкової декларації № 214452 від 17.11.2006 року було визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість за жовтень 2006 року в розмірі 10585,00 гривень.

ВАТ “Шкірвзуття” сплатило податок на додану вартість за жовтень 2006 року в розмірі 10585,00 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями № 160 від 29.11.2006 року на суму 6000,00 гривень, № 283 від 30.11.2006 року на суму 4585,00 гривень із призначенням платежу - “ПДВ за жовтень 2006 року”.

ВАТ “Шкірвзуття” відповідно до податкової декларації № 228691 від 20.12.2006 року визначило податкове зобовязання з податку на додану вартість за листопад 2006 року в розмірі 8078,00 гривень.

Позивач 25.12.2006 року сплатив податок на додану вартість за листопад 2006 року в розмірі 8078,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 334 від 25.12.2006 року на суму 8078,00 гривень із призначенням платежу - “ПДВ за листопад 2006 року”.

ВАТ “Шкірвзуття” відповідно до податкової декларації № 254053 від 19.01.2007 року визначило податкове зобовязання з податку на додану вартість за грудень 2006 року в розмірі 4749,00 гривень.

Позивач сплатив податок на додану вартість за грудень 2006 року в розмірі 4749,00 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями № 390 від 29.01.2007 року на суму 3000,00 гривень, № 391 від 29.01.2007 року на суму 1749,00 гривень із призначенням платежу - “ПДВ за грудень 2006 року”.

ВАТ “Шкірвзуття” відповідно до податкової декларації № 14632 від 20.02.2007 року визначило податкове зобовязання з податку на додану вартість за січень 2007 року в розмірі 13326,00 гривень.

Позивачем було сплачено податок на додану вартість за січень 2007 року в розмірі 13326,00 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями № 8 від 01.03.2007 року на суму 3144,63 гривень, № 2 від 01.03.2007 року на суму 10181,37 гривень із призначенням платежу - “ПДВ за січень 2007 року”.

ВАТ “Шкірвзуття” відповідно до податкової декларації № 21892 від 19.03.2007 року визначило податкове зобовязання з податку на додану вартість за лютий 2007 року в розмірі 12038,00 гривень.

Позивачем 29.03.2007 року було сплачено податок на додану вартість за лютий 2007 року частково в розмірі 12037,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 65 від 29.03.2007 року на суму 12037,00 гривень із призначенням платежу - “ПДВ за лютий 2007 року”.

ВАТ “Шкірвзуття” відповідно до податкової декларації № 53782 від 20.04.2007 року визначило податкове зобовязання з податку на додану вартість за березень 2007 року в розмірі 14029,00 гривень.

Позивач 26.04.2007 року сплатив податок на додану вартість за березень 2007 року в розмірі 14029,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 85 від 26.04.2007 року на суму 14029,00 гривень із призначенням платежу - “ПДВ за березень 2007 року”.

ВАТ “Шкірвзуття” відповідно до податкової декларації № 83719 від 21.05.2007 року визначило податкове зобовязання з податку на додану вартість за квітень 2007 року в розмірі 14284,00 гривень.

Позивач сплатив податок на додану вартість за квітень 2007 року в розмірі 14284,00 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями № 150 від 29.05.2007 року на суму 5284,00 гривень, № 133 від 30.05.2007 року на суму 9000,00 гривень із призначенням платежу - “ПДВ за квітень 2007 року”.

ВАТ “Шкірвзуття” відповідно до податкової декларації № 90134 від 15.06.2007 року визначило податкове зобовязання з податку на додану вартість за травень 2007 року в розмірі 17035,00 гривень.

Позивач 02.07.2007 року сплатив податок на додану вартість за травень 2007 року в розмірі 17035,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 190 від 02.07.2007 року на суму 17035,00 гривень із призначенням платежу визначено “ПДВ за травень 2007 року”.

ВАТ “Шкірвзуття” відповідно до податкової декларації №117484 від 17.07.2007 року визначило податкове зобовязання з податку на додану вартість за червень 2007 року в розмірі 15052,00 гривень.

Позивач сплатив податок на додану вартість за червень 2007 року в розмірі 15052,00 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями № 233 від 25.07.2007 року на суму 5000,00 гривень, № 237 від 27.07.2007 року на суму 5052,00 гривень, № 238 від 31.07.2007 року на суму 5000,00 гривень із призначенням платежу визначено “ПДВ за червень 2007 року”.

ВАТ “Шкірвзуття” відповідно до податкової декларації № 153992 від 16.08.2007 року визначило податкове зобовязання з податку на додану вартість за липень 2007 року в розмірі 15747,00 гривень.

Позивачем 29.08.2007 року було сплачено податок на додану вартість за липень 2007 року в розмірі 15747,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 4 від 29.08.2007 року на суму 15747,00 гривень із призначенням платежу - “ПДВ за липень 2007 року”.

ВАТ “Шкірвзуття” відповідно до податкової декларації №162930 від 17.09.2007 року визначило податкове зобовязання з податку на додану вартість за серпень 2007 року в розмірі 5351,00 гривень.

Позивач 28.09.2007 року сплатив податок на додану вартість за серпень 2007 року в розмірі 5351,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 51 від 28.09.2007 року на суму 5351,00 гривень із призначенням платежу визначено “ПДВ за серпень 2007 року”.

ВАТ “Шкірвзуття” відповідно до податкової декларації № 193698 від 18.10.2007 року визначило податкове зобовязання з податку на додану вартість за вересень 2007 року в розмірі 1472,00 гривень.

Позивач 15.10.2007 року сплатив податок на додану вартість за вересень 2007 року в розмірі 1472,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 83 від 15.10.2007 року на суму 1472,00 гривень із призначенням платежу - “ПДВ за вересень 2007 року”.

ВАТ “Шкірвзуття” відповідно до податкової декларації № 232337 від 20.11.2007 року визначило податкове зобовязання з податку на додану вартість за жовтень 2007 року в розмірі 17749,00 гривень.

Позивач 30.11.2007 року сплатив податок на додану вартість за жовтень 2007 року в розмірі 17749,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 135 від 30.11.2007 року на суму 17749,00 гривень із призначенням платежу - “ПДВ за жовтень 2007 року”.

ВАТ “Шкірвзуття” відповідно до податкової декларації № 277505 від 21.01.2008 року визначило податкове зобовязання з податку на додану вартість за грудень 2007 року в розмірі 33410,00 гривень.

Позивач 30.01.2008 року сплатив суму в розмірі 33410,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 12 від 30.01.2008 року на суму 33410,00 гривень із призначенням платежу „ПДВ за грудень 2008 року”.

ВАТ “Шкірвзуття” відповідно до податкової декларації № 10749 від 20.02.2008 року визначило податкове зобовязання з податку на додану вартість за січень 2008 року в розмірі 2353,00 гривень.

Позивач 28.02.2008 року сплатив податок на додану вартість за січень 2008 року в розмірі 2353,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 68 від 28.02.2008 року на суму 2353,00 гривень із призначенням платежу - “ПДВ за січень 2008 року”.

ВАТ “Шкірвзуття” відповідно до податкової декларації № 18290 від 19.03.2008 року визначило податкове зобовязання з податку на додану вартість за лютий 2008 року в розмірі 18795,00 гривень.

Позивач сплатив податок на додану вартість за лютий 2008 року в розмірі 18795,00 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями № 97 від 13.03.2008 року на суму 10000,00 гривень та № 99 від 18.03.2008 року на суму 10000,00 гривень із призначенням платежу - “ПДВ за лютий 2008 року”.

Приймаючи до уваги, що відповідачем сума сплаченого позивачем ПДВ за деклараціями з ПДВ за квітень 2006 року, травень 2006 року, червень 2006 рок, липень 2006 року, серпень 2006 року, вересень 2006 року, жовтень 2006 року, листопад 2006 року, грудень 2006 року, січень 2007 року, лютий 2007 року, березень 2007 року, квітень 2007 року, травень 2007 року, червень 2007 рок, липень 2007 року, серпень 2007 року, вересень 2007 року, жовтень 2007 року, грудень 2007 року, січень 2008 року, лютий 2008 року були направлені на погашення сум податкового боргу, що виникли в попередніх періодах, у позивача виник штучний необґрунтований борг зі сплати ПДВ за вищезазначений період, у звязку з чим позивачеві за несвоєчасну сплату до бюджету сум податкового зобовязання нараховані штрафні санкції.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що орган податкової служби відповідно до статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" не має права визначати або змінювати призначення платежу при сплаті платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань.

Системний аналіз норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 N 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобов'язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до статті 177 ЦК України гроші є об'єктами цивільних прав, у тому числі права власності.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Положеннями статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Згідно зі статтею 317 Цивільного кодексу України власник користується своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 Цивільного кодексу України. Відповідно до статей 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Статтею 47 Господарського кодексу України встановлено, що держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що жодна норма податкового законодавства не наділяє органи державної податкової служби розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

Судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

Таким чином, судом першої інстанції правильно зясовані обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні, відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.03.2010 року у справі № 2а-7140/08/1/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі

Повний текст судового рішення виготовлений 13 вересня 2010 р.

Головуючий суддя< підпис >Т.В. Дадінська

Судді <підпис >О.Е.Єланська <підпис >М.А.Санакоєва <З оригіналом згідно >

<Підпис ><Довідник працівників >