Постанова № 11520447, 08.06.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

< Копія >

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2-29/6414-08А/5002

08.06.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДадінської Т.В.,

суддів Дугаренко О.В. , Омельченка В. А. секретар судового засіданняБожко О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ ІНВЕСТМЕНТС"- Ніколайчук Сергій Ігорович, довіреність № 05/02/10 від 05.02.10

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя <Довідник >Башилашвілі О.І. ) від 26.02.09 у справі № 2-29/6414-08А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ ІНВЕСТМЕНТС" (вул. Терлецького, 10, Форос, Ялта, місто, Автономна Республіка Крим,98690)

до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, 16, Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання неправомірними дій та неправомірним податкове повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду АР Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 26 лютого 2009 року у справі № 2-29/6414-08А позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ІНВЕСТМЕНТС»до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим про визнання неправомірними дій було задоволено. Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим по включенню до пункту 1 висновку акту перевірки № 1055/31067003/52 від 24 квітня 2007 року відомостей про порушення Сумісним підприємством товариством з обмеженою відповідальністю «ІСТ ІНВЕСТМЕНТС»(код ЄДРПО України 31067903) пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 статті 5, підпункту 8.3.1 пункту 8.3 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого ТОВ «ІСТ ІНВЕСТМЕНТС»зменшено відємне значення обєкту оподаткування податком на прибуток на суму 948893,00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція в м. Ялта АР Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду АР Крим від 26 лютого 2009 року, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального права, що призвело до прийняття незаконного рішення. Заявник апеляційної скарги посилається на те, що придбання кабелю у фірми «Капітель-Плюс»на суму 300000 грн. без оплати слідує вважати доходом підприємства. Також заявник апеляційної скарги вважає, що у звязку зі зменшеннями балансової вартості основних фондів станом на 01 січня 2006 року, яка враховується при розрахунку амортизаційних відрахувань, на 27891,2 тис. грн.., сума амортизаційних відрахувань у цілому за 2006 рік зменшена на 650782,00 грн.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. Також представник відповідача у судовому засіданні висловив думку про те, що провадження у справі повинно бути закрито у звязку з тим, що висновки акту перевірки податкового органу не можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства.

Представник відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі зясування усіх обставин справи, що мають значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Господарським судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у звязку з висновками Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим про завищення позивачем протягом податкового періоду з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток (збитки підприємства) за 2006 рік на суму 958303 грн.

Вказані висновки були відображені у пункті 4 акту виїзної перевірки Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ІНВЕСТМЕНТС»ЄДРПОУ 31 067903 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р. за № 1055/31067003/52 від 24 квітня 2007 року. Так, в акті перевірки зазначено (пункт 4 «Висновок»), що перевіркою встановлені порушення, зокрема, пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 статті 5, підпункту 8.3.1 пункту 8.3 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого зменшено відємне значення обєкту оподаткування податком на прибуток за 2006 рік на суму 958301 грн. При цьому, такий висновок податкової інспекції не знайшов свого відображення у будь-якому рішенні податкової інспекції (акті індивідуальної дії). З пояснень представників сторін слідує, що діючим законодавством України не передбачено прийняття органом податкової служби України рішення при зменшенні платнику податку відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток підприємств. Судова колегія погоджується з даними доводами сторін.

Оскільки питання щодо зменшення позивачу збитків підприємства за 2006 рік є суто питанням бухгалтерського та податкового обліку, що потребує спеціальних знань, судовою колегією було призначено по справі повторну судово-економічну експертизу, проведення якої було доручено Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Сімферополь, вул.. Чехова,55).

Згідно Висновку повторної судово-економічної експертизи № 2921 від 30 січня 2010 року, висновки, викладені у акті перевірки Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим від 24 квітня 2007 року за № 1055/31067903/52 щодо завищення Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСТ ІНВЕСТМЕНТС»відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток за 2006 рік у сумі 952859 грн. наданими документами бухгалтерського та податкового обліку Товариства не підтвердились. Навпаки, судовий експерт вважає, що надані документи свідчать про те, що позивачем занижене відємне значення обєкту оподаткування податком на прибуток за 2006 рік у сумі 5444 грн.

Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Оцінивши Висновок повторної судово-економічної експертизи № 2921 від 30 січня 2010 року у порядку статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України у сукупності з доказами, які є в матеріалах справи, судова колегія вважає, що немає правових підстав не довіряти Висновку експерта у звязку з наступним.

Експертизу проведено старшим науковим співробітником лабораторії судово-економічних досліджень, судовим експертом 2 класу, який має вищу економічну освіту, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю «11.1 Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку та звітності», стаж експертної роботи з 1995 року та відповідне свідоцтво.

Дослідження експертом проводилося методом документальної перевірки і співставлення, що означає встановлення повноти і правильності заповнення реквізитів документів, що досліджувалися; встановлювалось правильність арифметичних підрахунків та виведення ітогів; співставлялись дані первісних документів з даними регістрів бухгалтерського обліку та даними виписок банку; співставлялися дані журналів-ордерів з даними податкового обліку; співставлялися дані податкового обліку з даними Декларації з податку на прибуток; визначалось відповідність ведення бухгалтерського і податкового обліку вимогам нормативних і законодавчих актів.

Крім того, висновок експерта відповідає фактичним обставинам справи та діючому законодавству України з питань оподаткування.

Так, підставою для висновку про завищення позивачем відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток за 2006 рік сталися висновки податкової інспекції про заниження позивачем скоригованого валового доходу за 2006 рік на суму 300000 грн. у звязку з не включенням у 2 кварталі 2006 року у склад валового доходу безоплатно придбаного у фірми «Капітель Плюс»кабелю на суму 300000 грн.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 4.1 статті Закону валовий доход загальна сума доходу платника податків від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Як вказувалося вище, податкова інспекція вважає, що товар кабель на суму 300000 грн., був отриманий позивачем без грошової оплати у фірми «Капітель Плюс», тому податкова інспекція вважає, що такий товар отриманий позивачем безоплатно.

Відповідно до пункту 1.23 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безоплатно надані товарі (роботи, послуги) це: товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

В процесі судово-економічної експертизи було встановлено, що згідно платіжного доручення № 420 від 23 березня 2006 року ТОВ «ІСТ ІНВЕСТМЕНТС»перерахувало фірмі «Капітель Плюс»оплату за електромонтажні роботи по реконструкції ТП-290 згідно рахунку № 783 від 21 березня 2006 року у сумі 300000 грн., що підтверджується даними виписки ЗАТ «Банк НРБ»по розрахунковому рахунку позивача за 23 березня 2006 року.

Вказані обставини відповідачем не спростовуються.

У рахунку за № 783 від 21 березня 2006 року вказано «за електромонтажні роботи з реконструкції ТП-290 з установкою АВР у сумі 250000 грн., ПДВ 50000 грн. (загальна сума 300000 грн.).

Листом від 24 березня 2006 року за № 79/06, що направлений на адресу фірми «Капітель Плюс», позивач з посиланням на те, що договір на електромонтажні роботи з реконструкції ТП-29- не було укладено, просив фірму «Капітель Плюс»оплату платіжним дорученням від 23 березня 2006 року № 420 на суму 300000 грн. за електромонтажні роботи з реконструкції ТП-290 вважати оплатою за кабель ВВГ-1 сеч. 1х300240м. і кабель ВВГ-1 сеч. 4х150640м.

В податковій накладній за № 655 від 23 березня 2006 року фірми «Капітель Плюс»на імя позивача вказано, що дата отгрузки товару 23 березня 2006 року; номенклатура поставки товару кабель ВВГ-1 сеч. 1х300 та кабель ВВГ-1 сеч. 4х150; об'єм поставки 250000,00 грн., ПДВ 50000,00 грн., загальна суму 300000,00 грн.

Фірмою «Капітель Плюс»виписано рахунок за № 1575 від 07 червня 2006 року на оплату кабелю ВВГ-1 сеч. 1х300 на суму 436,80 грн., ПДВ 87,36 грн. (загальна сума 524,16 грн.).

Позивач отримав вищевказаний кабель від фірми «Капітель Плюс»за накладною № 1736 від 07 червня 2006 року на суму 250436,80 грн., ПДВ 50087,36 грн. (загальна сума 300524,16 грн.) та згідно платіжному дорученню за № 1238 від 21 червня 2006 року позивачем перераховано остаток заборгованості за кабель згідно рахунку № 1575 від 07 червня 2006 року на суму 524,16 грн., що підтверджується випискою ЗАТ «Банк НРБ»по розрахунковому рахунку позивача за 21 червня 2006 року.

Вказана господарська операція була відображена у бухгалтерському обліку позивача, про що свідчать відомості журналу-ордеру по рахунку 1512 «Капітальне будівництво (аванси)»за січень грудень 2006 року та відомості журналу-ордеру по рахунку 6311 «Розрахунки з іншими поставщиками»за січень-грудень 2006 року.

Вказані відомості бухгалтерського обліку підтверджують дані акту звірки взаєморозрахунків між фірмою «Капітель Плюс»та ТОВ «ІСТ ІНВЕСТМЕНТС»за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року та відсутність станом на 01 січня 2007 року наявність заборгованості позивача перед фірмою «Капітель Плюс».

Згідно Висновку експерта, відповідно наданим на дослідження документам бухгалтерського та податкового обліку, встановлено, що позивачем отриманий кабель ВВГ-1 на суму 300524,16 грн. в червні 2006 року, оплату за вказаний кабель здійснено у березні 2006 року на суму 300000 грн. (авансом з урахуванням листа від 24 березня 2006 року за № 79/06) і у червні 2006 року у сумі 524.16 грн., що спростовує висновки податкової інспекції щодо безоплатності отримання кабелю.

Висновки експерта повністю відповідають наявним в матеріалах справи письмовим доказам.

Також підставою для висновку про завищення позивачем відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток у 2006 році сталися висновки податкової інспекції про завищення позивачем скоригованих валових витрат підприємства на суму 7521,48 грн. та неправильним розрахунком амортизаційних відрахувань за 2006 рік (за даними позивача 4169135,00 грн., заданими податкової інспекції 3518353,00 грн.).

Судова колегія також частково не погоджується з вказаними висновками відповідача і погоджується з Висновком експерта у звязку з наступним.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Сума скорегованих валових витрат позивача за 2006 рік по даним підприємства складає 68417725 грн., а по даним податкової інспекції та експерта 68410204 грн. Оскільки позивачем не надані письмові докази про те, що витрати міжнародного роумінгу повязані зі здійсненням господарської діяльності, то правові підстави для віднесення вказаних витрат до складу скорегованих валових витрат 2006 року відсутні.

По епізоду правильності нарахування амортизаційних відрахувань за 2006 рік судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 8.3.1 пункту 8.3 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі розрахункові квартали).

Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

З акту перевірки вбачається, що податкова інспекція вважає, що позивачем неправильно визначено суму балансової вартості основних фондів і нематеріальних активів на початок перевіряємого періоду.

Так, по даним податкової інспекції сума амортизаційних відрахувань за 2006 рік складає 3518353,00 грн., в той час як за даними позивача така сума складає 4169135,00 грн.

В результаті проведених досліджень, експертом було визначена сума амортизаційних відрахувань підприємства за 2006 рік у розмірі 4171212 грн.

Судовий експерт підтвердив суму амортизаційних відрахувань позивача у розмірі 4169135,00 грн., але вважає, що позивач недорахував амортизаційні відрахування у звязку з не включенням у балансову вартість основних фондів 3 групи станом на 01 січня 2006 року суми 17541,73 грн., повязаної з модернізацією гідроциклу «Ямаха»ХL-80 по акту прийому-передання відремонтованих, реконструйованих і модернізованих обєктів № НА-000590 від 12 грудня 2005 року. Сума не нарахованих амортизаційних відрахувань у 1 та 2 кварталах 2006 року з суми 17541,73 грн. складає 2087,00 грн. Також позивачем у балансову вартість основних фондів 1 групи станом на 01 квітня 2006 року не включена сума 554,17 грн., що повязана з модернізацією системи контролю доступу по акту прийому-передання відремонтованих, реконструйованих і модернізованих обєктів № НА-000004 від 22 березня 2006 року. Сума амортизаційних відрахувань у 2 кварталі 2006 року з суми 554,17 грн. складає 7,00 грн. Експертом встановлено зайво включена вартість основних фондів 2 групи станом на 01 липня 2006 року у сумі 79,00 грн., що потягло зайво нараховану суму амортизаційних відрахувань у 3 і 4 кварталах 2006 року у розмірі 16 грн.

Розходження з даними податкової інспекції щодо правильності розрахунку суми амортизаційних відрахувань за 2006 рік обумовлюється наступним.

Так, податкова інспекція зменшує суму амортизаційних відрахувань за 2006 рік на суму 4692,6 тис. грн. різницю між сумою витрат, понесених на придбання (будівництво), ремонт і інші поліпшення основних фондів і сумою виведених з експлуатації основних фондів протягом кварталу, який передував розрахунковому.

Відповідно до підпункту 8.3.2 пункту 8.3 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» балансова вартість групи основних фондів (окремого обєкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою: Б(а) =Б(а-1)+П(а-1)-В(а-1)-А(а-1), де:

Б(а) балансова вартість групи (окремого обєкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;

Б(а-1) балансова вартість групи (окремого обєкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П(а-1) сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;

В(а-1) сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого обєкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;

А(а-1) сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

Експерт вважає, що податкова інспекція при зменшенні суми амортизаційних відрахувань за 2006 рік порушила вимоги підпункту 8.3.2 пункту 8.3 статті 8 Закону та обґрунтовує це порушення тим, що податковою інспекцією в розрахунку амортизації за 1 квартал 2006 року використана вартість основних фондів станом на 01 січня 2006 року у сумі 27891,2 тис. грн.. і нематеріальних активів у розмірі 24,4 тис. грн. Сума амортизації розрахована як різниця між сумою основних фондів і нематеріальних активів на початок 4 кварталу 2005 року і сумою амортизації за 4 квартал 2005 року без врахування суми витрат, понесених позивачем на придбання (будівництво), ремонт і інші поліпшення основних фондів і нематеріальних активів і суми, виведених з експлуатації основних фондів і нематеріальних активів в 4 кварталі 2005 року.

Різниця 0,1 тис. грн. між сумою балансової вартості основних фондів на початок 4 кварталу 2005 року за мінусом амортизації за 4 квартал 2005 року утворилась в результаті округлення суми.

Згідно наданих на дослідження первісних документів (актів, накладних, платіжних доручень і інш.) і оборотних відомостей по обліку основних фондів і нематеріальних активів позивача за 4 квартал 2005 року експертом було встановлено, що сума витрат, понесених на придбання (будівництво), ремонт і інші поліпшення основних фондів і нематеріальних активів за мінусом суми виведених з експлуатації основних фондів і нематеріальних активів в 4 кварталі 2005 року складає 4692436,26 грн., у тому числі:

1 група 1999368,00 грн.;

2 група 288168,91 грн.;

3 група 2415532,04 грн.;

4 група 12125,19 грн.; по нематеріальнім активам 1492,50 грн.

Таким чином, сума амортизаційних відрахувань за 2006 рік, яка повинна бути нарахована позивачем у 2006 році у відповідності з положеннями підпункту 8.3.2 пункту 8.3 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»занижена позивачем на 2077 грн.

Відповідач не надав заперечень на Висновок експерта № 2921 від 30 січня 2010 року, а у судової колегії немає правових підстав вважати, що вказаний Висновок є необґрунтованим.

Судовою колегією також приймається до уваги той факт, що при розгляді справи судом першої інстанції також була призначена судово-економічна експертиза, висновок якої від січня 2009 року за № 83/08 також не підтвердив у повному обсязі висновок податкової інспекції про завишення позивачем суми амортизаційних відрахувань за 2006 рік на суму 650782,00 грн. Експертом було підтверджено лише завишення суми амортизаційних відрахувань частково в сумі 9410,00 грн. і не підтверджено у сумі 948893,00 грн. Позивач з даним висновком погодився.

Таким чином, матеріалами справи у повному обсязі підтверджується право позивача на відображення у бухгалтерському та податковому обліку відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток за 2006 рік у сумі 948893,00 грн., а висновок податкової інспекції з цього питання судова колегія вважає помилковим.

Але, судова колегія зазначає, що судом неправильно визнані неправомірними дії відповідача щодо включення у пункт 1 висновку акту перевірки № 1055/31067903/52 від 24 квітня 2007 року, тому що податкова інспекція має право включати у висновок акту перевірки свою думку щодо правильності визначення відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток. Не можна вважати думку посадової особи податкового органу і діями, оскільки дії це активна поведінка особи. Але, судом першої інстанції визнані неправомірними саме дії відповідача щодо його думки відносно правильності визначення позивачем відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток.

При таких обставинах справи, постанова Господарського суду АР Крим від 26 лютого 2009 року у справі № 2-29/6414-2008А підлягає скасуванню.

Щодо судових витрат, повязаних з проведенням судово-економічної експертизи, судова колегія керується приписами частини 4 статті 92 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої якщо призначення експертизи здійснюється за ініціативою суду відповідні витрати компенсуються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судово-економічна експертиза у справі була призначена саме за ініціативою Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим задовольнити.

Постанову Господарського суду АР Крим від 26 лютого 2009 року у справі № 2-29/6414-2008А скасувати.

Прийняти нову постанову.

У позові відмовити.

Судові витрати, повязані з проведення судово-економічної експертизи компенсувати за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 червня 2010 р.

Головуючий суддя< підпис >Т.В. Дадінська

Судді <підпис >О.В.Дугаренко <підпис >В.А.Омельченко <З оригіналом згідно >

<Підпис ><Довідник працівників >