Рішення № 115202482, 23.11.2023, Краснопільський районний суд Сумської області

Рішення

Іменем України

23 листопада 2023 року

смт Краснопілля

Справа № 578/138/23

провадження № 2-а/578/2/23

Краснопільський районний суд Сумської області у складі головуючого судді КОСАР А. І. розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт Краснопілля Сумського району Сумської області за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в особі керуючого партнера Адвокатського об`єднання «РЕЗОЛЮШН» адвоката ПУЛИНЦЯ Богдана Анатолійовича

до інспектора СРПП Відділення поліції № 2 (с. Краснопілля) Сумського районного управління поліції Головного управляння Національної поліції в Сумській області РЯБУХИ Станіслава Олександровича, Головного управління Національної поліції в Сумській області

про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження по справі

учасники судового провадження:

представник позивача ПУЛИНЕЦЬ Богдан Анатолійович

представник відповідача БАБЧЕНКО Ірина Олександрівна в режимі відеоконференції

відповідач ОСОБА_2

секретар судового засідання ЛИТВИН Алла Володимирівна

та установив:

У січні 2023 року ОСОБА_3 в особі керуючого партнера Адвокатського об`єднання «РЕЗОЛЮШН» адвоката Пулинця Богдана Анатолійовича звернувся до Краснопільського районного суду Сумської області з позовом до інспектора СРПП Відділення поліції № 2 (с. Краснопілля) Сумського районного управління поліції Головного управляння Національної поліції в Сумській області Рябухи Станіслава Олександровича, Головного управління Національної поліції в Сумській області,

та просив:

скасувати Постанову інспектора СРПП Відділення поліції № 2 (с. Краснопілля) Сумського районного управління поліції Головного управляння Національної поліції в Сумській області Рябухи Станіслава Олександровича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАБ № 441072 від 21 січня 2023 року, відповідно до якої ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення /далі по тексту також КУпАП/ та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн.

Позов обґрунтовано тим, що згідно з постановою 21.01.2023 о 16:21 год. в с. Миропілля Сумський район Сумська область за вулицею ШЕВЧЕНКА, 2 позивач керував транспортним засобом ВАЗ 21110 номерний знак НОМЕР_1 без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не мав права керувати таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 (а) ПДР та в чому поліцейський вбачає ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП. Вважає вказану постанову такою, що підлягає скасуванню, оскільки він не вчиняв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП, а відповідачем в особі інспектора СРППВідділення поліції№ 2(с.Краснопілля)Сумського районногоуправління поліціїГоловного управлянняНаціональної поліціїв Сумськійобласті РябухиСтаніслава Олександровича не було належним чином з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи наявна його (позивача) вина у вчиненні такого правопорушення. На відеозаписі з реєстратора відсутні беззаперечні докази того, що позивач керував транспортним засобом. Окрім того, поліцейський не роз`яснив йому прав та обов`язків, зокрема право на юридичну допомогу адвоката, чим порушено право на захист.

Дана позовна заява зареєстрована в суді 27.01.2023 і справі присвоєно єдиний унікальний номер 578/138/23.

Ухвалою суду від 07 лютого 2023 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

15 лютого 2023 року на адресу суду від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Сумській області надійшов відзив на позов, в якому він просить в задоволенні позову відмовити, оскільки позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до вимог чинного законодавства. А сам факт здійсненого ОСОБА_3 правопорушення підтверджується відео з реєстратора службового автомобіля поліції. Поліцейським, як посадовою особою, що наділена дискредиційними повноваженнями, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням докази порушення позивачем ПДР, маючи відповідні повноваження зроблено висновок про притягнення позивача до адміністративної відповідальності /ас 26-29/.

27 лютого 2023 року на адресу суду від відповідача інспектора СРПП Відділення поліції № 2 (с. Краснопілля) Сумського районного управління поліції Головного управляння Національної поліції в Сумській області РЯБУХИ Станіслава Олександровича надійшов відзив на позов, в якому він просить в задоволенні позову відмовити, оскільки позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до вимог чинного законодавства. А сам факт здійсненого ОСОБА_3 правопорушення підтверджується відео з реєстратора службового автомобіля поліції /ас 37-38/.

В судове засідання 23 листопада 2023 року позивач та його представник не з`явилися, повідомлені у належний спосіб. Від захисника Пулинця Б. А. на адресу суду надійшла заява, в якій останній просив відкласти розгляд справи на іншу дату, посилаючись на зайнятість в іншій справі /ас 126/.

Відповідачі на засіданні суду, кожен окремо, просили у позові відмовити за необгрунтованістю, розгляд справи продовжити у відсутність строни позивача, оскільки останній, на їх переконання, возловживає своїми процесуальними правами.

При вирішенні питання можливості розгляду цієї справи за відсутності позивача ОСОБА_3 та йогозахисника адвокатаПулинця Б.А.,суд звертаєувагу,що упровадженні судусправа запозовом ОСОБА_3 перебуває з січня 2023 року. Позивач на визначені судом дати судового засідання 14.02.2023, 2.03.2023, 4.04.2023, 2.05.2023, 30.05.2023, 13.06.2023, 28.06.2023,5.09.2023 5.10.2023 23.11.2023 жодного разу не з`явився.

На засіданні суду 13.06.2023 представник позивача адвокат Пулинець Б. А. позов підтримав і просив задовольнити. Стверджував, що його довіритель ОСОБА_3 не керував транспортним засобом визначеного у протоколі дня, про що свідчать матеріали відеозапису.

Тривалий не розгляд цієї справи пов`язаний з тим, що на задоволення клопотання захисника, призначені на 14.02.2023, 2.03.2023, 4.04.2023, 2.05.2023, 30.05.2023, 28.06.2023,5.09.2023 5.10.2023 судові засідання було відкладено, з визначенням наступної дати розгляду справи, останній раз на 15:00 год. 23 листопада 2023 року, тобто, судом було вжито заходів для забезпечення права учасника цієї справи на справедливий суд.

Клопотання захисникаадвоката Пулинця Б. А., що діє в інтересах позивача ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи, що призначена на 14.02.2023,2.03.2023,4.04.2023,2.05.2023,30.05.2023,28.06.2023,5.09.20235.10.2023та 23.11.2023 свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про зазначені судові засідання.

Проте, у ч.ч. 1-3 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Пономарьов проти України», та «Трух проти України»).

У рішенні в справі «Каракуця проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.

У цій справі, ОСОБА_3 та його захисникадвокат Пулинць Б. А., будучи повідомленими належним чином про призначення справи до розгляду, не з`являються у судові засідання.

Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, а також те, що дана справа про адміністративне правопорушення перебуває на розгляду в суді вже тривалий час, з метою її розгляду у розумні строки, суд не вбачає підстав для подальшого її відкладення та вважає за можливе здійснити її розгляд по суті у відсутність захисника адвоката Пулинця Б. А. та особи, у чиїх інтересах він діє, ОСОБА_3 ,і уданому випадкуїх правана доступдо правосуддяне єпорушеними.

Крім того,судом враховано,щоОСОБА_3 не був позбавлений можливості надати докази, що спростовують обставини, викладені у відзивах відповідачів, а також здійснювати захист своїх прав через захисника адвоката Пулинця Б. А. або укласти договір на надання професійної правничої допомоги з іншим захисником.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши здобуті в судовому засіданні докази, суд доходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами статті 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Предметом оскарження у справі, що розглядається, є постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №441072 від 21 січня 2023 року, якою позивача ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн /ас 61/.

Положеннями частини 2 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі статтею 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, передбачені частиною 2 статті 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Обов`язки та права водіїв механічних транспортних засобів закріплено в розділі 2 Правил дорожнього руху.

Як убачається з оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП за керування транспортним засобом, який не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно підпунктом «а» пункту 2.1 ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно із пунктом 2.4 ПДР, на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1.

Так, відповідно до п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Пунктом 2 частини першої статті 32 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та /або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).

Виключний перелік підстав за яких поліцейський може зупинити транспортний засіб передбачено частиною 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до п. 1, з якої, такими підставами є порушення водієм правил дорожнього руху та інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Згідно вимог частини 3 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Позивач та його представник не оспорюють факт того, що ОСОБА_3 не має документів, що підтверджують його відповідне право на керування транспортним засобом відповідної категорії.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що правила дорожнього руху не порушував, оскільки транспортним засобом не керував і доказів зворотного поліцейським надано не було.

З матеріалів відеозапису судом встановлено, що працівниками поліції було зупинено автомобіль під керуванням позивача, поліцейський повідомив останнього, що в населеному пункті проходить відпрацювання по військовим разом з ВСП. ОСОБА_3 одразу повідомив поліцейського, що він прикордонник, їде в магазин та пред`явив відповідне посвідчення. Також зізнався поліцейському, що вжив алкогольне пиво 0,5л., а потім сів за кермо; прав на керування транспортним засобом він не має, в зв`язкуз чимінспектором булороз`ясненопозивачу,що будескладено адміністративнийматеріал зачастиною 2статті 126КУпАП.Позивачу роз`ясненоправа відповіднодо статті268КУпАП тастатті 63Конституції України. Поліцейський також запропонував ОСОБА_3 пройти огляд з використанням газоаналізатора Драгер 6820 у зв`язку з виявленими ознаками сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, на що останній виказав свою згоду.

Згідно з частиною 2 статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Враховуючи наведене суд приймає як належний доказ, наданий відповідачем, відеозапис з нагрудного відеореєстратора, яким зафіксовано правопорушення, з огляду на зазначення в оскаржуваній постанові даних про нього.

Щодо посилання позивача у позові на ту обставину, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектором поліції не надано можливості скористатися послугами адвоката та відкладення розгляду справи, чим порушено право на захист, не можуть бути підставою для скасування вказаної постанови, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП, розглядається за місцем його вчинення.

Положеннями КУпАП, що стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку передбачено спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчинення правопорушення. Тобто, провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом ІV КУпАП, не здійснювалося. Оскаржувана постанова складена на місці вчинення правопорушення, відповідно до положень частини 4 статті 258 КУпАП.

Європейський суд з прав людини в пункті 32 справи «Максименко проти України» обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов`язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи.

Санкція частини 2 статті 126 КУпАП не передбачає застосування адміністративного арешту. Таким чином, відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відтак подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що законом не визнана обов`язкова участь адвоката у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а позивач не був позбавлений права скористатися правовою допомогою засобами телефонного зв`язку.

Разом з тим, як вбачається з досліджених судом доказів позивач взагалі не вчиняв дії, спрямовані саме на прибуття адвоката на місце зупинки транспортного засобу, а також не обґрунтував яким чином відповідач не надавав позивачу можливості скористатися правовою допомогою під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Судом не встановлено, що в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідач перешкоджав реалізації права на отримання правової допомоги на місці розгляду справи чи в телефонному режимі.

Таким чином, відповідачем було забезпечено позивачу можливість реалізації прав, визначених статтею 268 КУпАП, при розгляді справи.

Згідно зі статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративнійвідповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України /далі по тексту також КАС/, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 73 КАС встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

З досліджених судом доказів вбачається, що працівниками поліції було зупинено автомобіль під керуванням позивача і останній не надав посвідчення водія для перевірки на вимогу працівника поліції та зізнався, що прав накерування транспортнимзасобом вінне має,що вказує на правомірність притягнення його до відповідальності на накладення адміністративного стягнення на підставі частини 2 статті 126 КУпАП.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи те, що обставини, зазначені в оскаржуваній постанові, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, приймаючи дану постанову відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, відтак, покликання позивача на неправомірність дій інспектора є безпідставними та необґрунтованими.

Частиною третьою статті 286 КАС передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, беручи до уваги все вищевказане, суд доходить висновку, що постанова інспектора СРПП Відділення поліції № 2 (с. Краснопілля) Сумського районного управління поліції Головного управляння Національної поліції в Сумській області Рябухи Станіслава Олександровича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 441072 від 21 січня 2023 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн, відповідає вимогам стст.283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, оскільки винесена на підставі доказів, які доводять факт вчинення правопорушення, а тому постанову суб`єкта владних повноважень необхідно залишити без змін, а позовну заяву без задоволення, у зв`язку із чим слід відмовити узадоволенні позову.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, то відповідно до статті 139 КАС, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 5, 9, 19, 77, 90, 139, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Постанову інспектора СРПП Відділення поліції № 2 (с. Краснопілля) Сумського районного управління поліції Головного управляння Національної поліції в Сумській області РЯБУХИ Станіслава Олександровича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАБ № 441072 від 21 січня 2023 року,відповідно до якої ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн, залишити без зміни.

Позов ОСОБА_1 в особі керуючого партнера Адвокатського об`єднання «РЕЗОЛЮШН» адвоката ПУЛИНЦЯ Богдана Анатолійовича до інспектора СРПП Відділення поліції № 2 (с. Краснопілля) Сумського районного управління поліції Головного управляння Національної поліції в Сумській області РЯБУХИ Станіслава Олександровича та Головного управління Національної поліції в Сумській області, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження по справі залишити без задоволення.

Судові витрати у справі покласти на сторони у розмірі фактично понесеному ними.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Інформація про сторони та інших учасників справи:

Позивач: СЕМ ОСОБА_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: Адвокатське об`єднання «РЕЗОЛЮШН» в особі керуючого партнера адвоката ПУЛИНЦЯ Богдана Анатолійовича, Ордер Серія ВМ № 1029048 від 24.01.2023; 43743658; місце знаходження: вулиця Троїцька, будинок 21 м. Суми 40022.

Відповідач 1: інспектор СРПП Відділення поліції № 2 (с. Краснопілля) Сумського районного управління поліції Головного управляння Національної поліції в Сумській області РЯБУХА Станіслав Олександрович, місце знаходження: вулиця Мезенівська, 8 смт Краснопілля Сумський район Сумська область 42400.

Відповідач 2: Головне управління Національної поліції в Сумській області, код ЄДРПОУ: 40108777; місце знаходження: вулиця Г. КОНДРАТЬЄВА, 23 м. Суми 40000.

Повне рішення суду складено 27.11.2023.

Суддя А. І. КОСАР