Рішення № 115193278, 21.11.2023, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" листопада 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2456/23Господарський суд Одеської області у складі судді Гут С.Ф.,

секретар судового засідання Гутникова О.С.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Косач Є.А.,

від відповідача: Бондаренко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фізичної особи-підприємця Махницької Олени Олександрівни до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ про стягнення 92402,84 грн заборгованості.

Встановив:

Фізична особа-підприємець Махницька Олена Олександрівна (далі ФОП Мохницька О.О., Позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "ХЕРСОНСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ" (далі ДП "ХМТП", Відповідач) 92402,84 грн заборгованості, з яких 50373,00 грн основного боргу, 2684,00 грн судового збору, 13337,00 інфляційних нарахувань, 19508,84 грн пені та 6500,00 грн правової допомоги, у зв`язку із неналежним виконання умов укладеного 14.09.2021 р. договору поставки товару № 124 в частині своєчасної та остаточної оплати вартості поставленого товару.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 07.06.2023 р. позовній заяві ФОП Махницької О.О. присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/2456/23 та визначено суддю Гута С.Ф. для її розгляду.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який в подальшому відповідними затвердженими Верховною Радою України Указами Президента України продовжено.

Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 р. №11/0/9-22 відповідно до частини 7 статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Херсонської області на Господарський суд Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 р. позовну заяву ФОП Махницької О.О. залишено без руху та запропоновано надати суду опис вкладення у цінний лист в підтвердження надсилання ДП "ХМТП" копії позовної заяви та доданих до неї документів.

23.06.2023 р. до господарського суду від ФОП Махницької О.О. на виконання вимог ухвали суду 12.06.2023 р. представлено відповідні докази. При цьому згідно відмітки поштової установи їх надіслано до господарського суду 15.06.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.06.2023 р. прийнято позовну заяву ФОП Махницької О.О. до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2456/23, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 20.07.2023 р.

19.07.2023 р. ДП "ХМТП" реалізовано право на представлення відзиву на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог. Обґрунтовуючи підстави, які суд має врахувати для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, посилається, серед іншого на те, що: ФОП Махницькою О.О. пред`явлено позов до неналежного відповідача, посилаючи на укладений 26.06.2020 р. між Державним підприємством "ХЕРСОНСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ", Міністерством інфраструктури України, Державним підприємством "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ" та Товариством з обмеженою відповідальністю ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ Концесійний договір, а також складений до нього 23.12.2021 р. акт про передачу в порядку правонаступництва прав та обов`язків, які безпосередньо пов`язані з майном, яке передається у складі об`єкта концесії, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ стало правонаступником прав та обов`язків ДП "ХМТП", в тому числі за укладеним із ФОП Махницькою О.О. 14.09.2021 р. договором поставки товару № 124; Позивачем пропущено встановлений статтею 258 ЦК України строк позовної давності для звернення із вимогами про стягнення пені; Позивачем безпідставно заявлено до стягнення 6500,00 грн витрат на правничу допомогу, оскільки відповідне відшкодування передбачає надання послуг виключно адвокатом, у той час в рамках даної справи відповідні послуги надавались Позивачу юристом.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.07.2023 р. відкладено розгляд справи на 04.09.2023 р.

31.07.2023 р. до господарського суду надійшло клопотання ФОП Махницької О.О. про заміну відповідачу, в якому посилаючись на викладені у відзиві обставини стосовно укладання Концесійного договору просить замінити відповідача у справі з ДП "ХМТП" на Товариство з обмеженою відповідальністю ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ. Разом із клопотанням надійшла відповідь на відзив, в якій повідомляє, що ДП "ХМТП" не повідомляло про укладення відповідного Концесійного договору; заперечує проти пропуску строку позовної давності стосовно стягнення пені; додатково викладає обґрунтування стосовно стягнення 6500,00 грн витрат на правничу допомогу.

04.08.2023 р. ДП "ХМТП" представлено заперечення на відповідь на відзив, в яких підтримує викладену у відзиві позицію стосовно представлення позову до неналежного відповідача, пропуску строку для звернення із вимогою про стягнення пені та стягнення витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.09.2023 р. замінено первісного відповідача у справі № 916/2456/23 ДП "ХМТП" (Код ЄДРПОУ 01125695) на належного відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ/Код ЄДРПОУ 43569693/ (далі ТОВ ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ, Відповідач); відкладено судове засідання на 28.09.2023 р.

З метою додаткового повідомлення ТОВ ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ про судове провадження господарським судом розміщено оголошення на сайті судової влади України.

Надіслана ТОВ ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу копія ухвали від 04.09.2023 р. повернулась до господарського суду неврученою із відміткою поштової установи про відсутність адресата за вказаною адресою.

28.09.2023 р. ТОВ ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ звернулось до господарського суду із клопотанням про розгляд справи спочатку.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 28.09.2023 р. на підставі частини 4 статті 48 ГПК України задоволено клопотання ТОВ ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ про розгляд справи спочатку та розпочато розгляд справи № 916/2456/23 спочатку; оголошено перерву в судовому засіданні до 19.10.2023 р.

03.10.2023 р. ТОВ ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ представлено відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог. Обґрунтовуючи підстави, які суд має врахувати для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, посилається на те, що за укладеним Концесійним договором до нього не перейшло зобов`язання із виконання обов`язків за укладеним між Позивачем та ДП "ХМТП" договором, в т.ч. у зв`язку із тим, що кредиторська заборгованість не передавалась, відтак, на переконання ТОВ ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ, останній не є належним відповідачем у справі; внаслідок стратегічного розташування, окупації військовими РФ та підриву греблі Коховської ГЕС діяльність підприємства заблокована, у зв`язку із чим не має доступу до первинної документації; заперечує проти стягнення пені та інфляційних нарахувань посилаючись на відсутність виставленого рахунку на оплату, у той час як виставлений рахунок мав позначення про строк дії протягом 1 банківського дня; Позивачем пропущено строк для звернення із вимогами про стягнення пені, у зв`язку просить застосувати строки позовної давності.

10.10.2023 р. ФОП Махницькою О.О. реалізовано право на подачу відповіді на відзив, в якій зазначає, що умовами Концесійного договору передбачено перехід прав та обов`язків за укладеним із ДП "ХМТП" договором, що знайшло відображання у відповідному акті про передачу в порядку правонаступництва прав та обов`язків, які безпосередньо пов`язані з майном, яке передається у складі об`єкта концесії; зазначає, що після залучення ТОВ ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ відповідачем у справі матеріали позовної заяви надіслано на його юридичну адресу; заперечує проти позиції щодо відсутності підстав для стягнення 6500,00 грн витрат на правничу допомогу.

16.10.2023 р. ТОВ ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ представлено заперечення на відповідь на відзив, в яких викладає позицію стосовно доводів Позивача.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.10.2023 р. відкладено розгляд справи на 16.11.2023 р.

15.11.2023 р. ТОВ ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ представлено клопотання про долучення до матеріалів справи доказів в підтвердження неможливості отримати доступ до території підприємства та стосовно переданої ДП "ХМТП" кредиторської та дебіторської заборгованості.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 16.11.2023 р. відмовлено у задоволенні клопотання представника Відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки розгляд справи вже триває значний проміжок часу, сторонами реалізовано право на подачу заяв по суті, які залучено до матеріалів справи; відкладено розгляд справи на 21.11.2023 р. об 11:40.

Ухвалами Господарського суду Одеської області, в т.ч. протокольними, забезпечено участь представників сторін в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду після звернення із відповідними заявами.

Частинами 1 та 2 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В свою чергу, частиною 3 статті 2 ГПК України встановлено, що одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до положень статті 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно із приписами статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Враховуючи вищенаведене, та приймаючи до уваги місцезнаходження Відповідача, розгляд справи здійснювався судом в межах розумних строків, достатніх для надання можливості учасникам справи реалізувати наявні процесуальні права, в т.ч. для надання можливості викласти свої позиції як письмово, так і шляхом доповіді в засіданнях суду.

В процесі розгляд справи представник ФОП Махницької О.О. підтримував заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову в повному обсязі, представник ТОВ ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ натомість заперечував проти задоволення заявлених вимог та наполягав на відмові у задоволенні позову.

21.11.2023 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

26.06.2020 р. між Міністерством інфраструктури України (Концесієдавець) та Державним підприємством «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» (ДП «АМПУ») та Товариством з обмеженою відповідальністю «РИСОІЛ-ХЕРСОН» (Переможець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОЄКТНА КОМПАНІЯ РИСОІЛ-ХЕРСОН» (Концесінер) укладено концесійний договір стосовно передачі в концесію майна ДП "ХМТП" (Первісний оператор) і майна ДП «АМПУ» (Концесійний договір), відповідно до пункту 2.1 якого за цим Договором Концесієдавець надає Концесіонеру на Строк концесії виключне право на створення, будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення), управління (користування, експлуатацію, технічне обслуговування) Об`єкта концесії та здійснення поліпшення Об`єкта концесії, передбаченого умовами цього Договору і Додатка 4 (Технічні вимоги), з метою задоволення громадських потреб у сфері будівництва та експлуатації Морського порту Херсон та його інфраструктури протягом Строку концесії шляхом здійснення та фінансування передбачених цим Договором інвестицій та ефективного провадження Концесійної діяльності, за умови сплати Концесійного платежу та виконання інших умов цього Договору.

Об`єктом концесії за цим Договором є: майно для передачі, а саме майно Первісного оператора та майно ДП «АМПУ», що разом становить цілісний майновий комплекс, у тому числі причал № 2, причал № 3, причал № 4, причал № 5, перелік з найменуванням, місцезнаходженням та балансовою вартістю якого наведені в Додатку 2 (Початкова передача активів) (пункт 3.1.1 Концесійного договору); спеціально збудовані Концесіонером об`єкти відповідно до положень пункту 17.1 цього Договору. Такі об`єкти будуть використовуватися для забезпечення комплексного надання послугу Морському порту Херсон (пункт 3.1.2 Концесійного договору).

Інші необоротні матеріальні активи та оборотні матеріальні активи Первісного оператора та ДП «АМПУ», що не входять до складу Об`єкта концесії, підлягають викупу Концесіонером на умовах, визначених пунктами 8.7.4 та 8.7.5 (пункт 3.4 Концесійного договору).

Передача починається після сплину 10 (десяти) Робочих днів з Дати виконання Попередніх умов та повинна бути проведена протягом 10 (десяти) Робочих днів (пункт 8.7.1 Концесійного договору).

Передача включає в себе та вважається виконаною після проведення таких заходів: передача Концесіонеру майна, визначеного Додатком 2 (Початкова передача активів) Договору, з урахуванням остаточного переліку майна у складі Об`єкта концесії після його інвентаризації, шляхом підписання акта приймання-передачі відповідно до положень пункту 8.7.3 Договору (пункт 8.7.2.1 Концесійного договору); прийняття Концесіонером на роботу шляхом переведення Працівників (за їх згодою) з урахуванням положень пункту 8.7.6 Договору (пункт 8.7.2.2 Концесійного договору); викуп Інших необоротних матеріальних активів та оборотних матеріальних активів Первісного оператора та ДП «АМПУ» і передача в порядку правонаступництва кредиторської та дебіторської заборгованості Первісного оператора в порядку і на умовах, визначених пунктами 8.7.4, 8.7.5 Договору (пункт 8.7.2.3 Концесійного договору); оформлення правонаступництва Концесіонера щодо прав та обов`язків Первісного оператора і прав та обов`язків ДП «АМПУ», які безпосередньо пов`язані з майном, що передається у складі Об`єкта концесії, відповідно до положень пункту 8.7.7 цього Договору (за виключенням кредиторської та дебіторської заборгованості Первісного оператора, що передається в порядку правонаступництва на умовах, визначених пунктом 8.7.4 Договору) (пункт 8.7.2.4 Концесійного договору).

Концесієдавець зобов`язаний забезпечити укладення Первісним оператором із Концесіонером договору про викуп Концесіонером Інших необоротних матеріальних активів та оборотних матеріальних активів і передачу в порядку правонаступництва кредиторської та дебіторської заборгованості Первісного оператора за переліками та ціною, визначеними у звіті спільної комісії, оформленому та затвердженому відповідно до пункту 8.6 Договору, з урахуванням можливих уточнень відповідно до пункту 8.7.4.6 Договору (пункт 8.7.4.1 Концесійного договору).

Договір викупу Інших необоротних матеріальних активів та оборотних матеріальних активів і передачі в порядку правонаступництва кредиторської та дебіторської заборгованості Первісного оператора повинен бути укладеним (і) на умовах попередньої оплати, (іі) із зазначенням умов, які регулюють питання компенсації різниці між кредиторською та дебіторською заборгованістю, (ііі) із зазначенням положення, що обов`язок Первісного оператора відповідно до статті 83 Кодексу законів про працю України щодо перерахування Концесіонеру нарахованої грошової компенсації за невикористанні щорічні відпустки Працівникам Первісного оператора, у разі наявності відповідного резерву у складі кредиторської заборгованості Первісного оператора, буде вважатися виконаним після виконання розрахунків, передбачених таким договором (пункт 8.7.4.2 Концесійного договору).

Інші умови викупу Інших необоротних матеріальних активів та оборотних матеріальних активів і передачі в порядку правонаступництва кредиторської і дебіторської заборгованості Первісного оператора визначаються договором, укладеним між Первісним оператором та Концесіонером (пункт 8.7.4.3 Концесійного договору).

Передача Концесіонеру Інших необоротних матеріальних активів та оборотних матеріальних активів і кредиторської та дебіторської заборгованості Первісного оператора за договором, передбаченим пунктом 8.7.4.2, здійснюється у погоджений Первісним оператором, Концесієдавцем та Концесіонером час (пункт 8.7.4.4 Концесійного договору).

Концесієдавець забезпечує передачу Концесіонеру Первісним оператором Інших необоротних матеріальних активів та оборотних матеріальних активів і кредиторської та дебіторської заборгованості Первісного оператора. Факт передачі Інших необоротних матеріальних активів та оборотних матеріальних активів і кредиторської та дебіторської заборгованості Первісного оператора підтверджується актом приймання-передачі, підписаним уповноваженими представниками Первісного оператора, Концесієдавця та Концесіонера та скріпленим їх печатками (за наявності), в якому зазначаються переліки активів та кредиторської і дебіторської заборгованості та вартість за результатами інвентаризації відповідно до пункту 8.6 Договору, з урахуванням можливих уточнень відповідно до пункту 8.7.4.6 Договору (пункт 8.7.4.5 Концесійного договору).

Концесіонер є правонаступником щодо: всіх прав та обов`язків Первісного оператора, в тому числі таких, що випливають із договорів, судових справ, виконавчих проваджень, ліцензій, документів дозвільного характеру, правовідносин щодо погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу, надмірно сплачених зобов`язань або невідшкодованих податків і зборів, та які зазначені у відповідних актах приймання-передачі, передбачених пунктами 8.7.7.3 та 8.7.4.5 (пункт 8.7.7.1.1 Концесійного договору).

Концесіонер є правонаступником щодо: зазначених у відповідному акті приймання-передачі, передбаченому пунктом 8.7.7.3, (і) прав та обов`язків ДП «АМПУ», які безпосередньо пов`язані з майном, що передається у складі Об`єкта концесії, та випливають із договорів (у тому числі із договорів з акціонерним товариством «Українська залізниця», договорів про надання (постачання) комунальних послуг, які пов`язані з Об`єктом концесії, та пов`язаних із такими договорами правовідносин (зокрема, технічних умов тощо) - окрім дебіторської та кредиторської заборгованості ДП «АМПУ», (іі) пов`язаних із переліченими правами та обов`язками судових справ та виконавчих проваджень, а також судових справ та виконавчих проваджень, безпосередньо пов`язаних з майном, що передається у складі Об`єкта концесії (окрім судових справ та виконавчих проваджень щодо стягнення дебіторської та кредиторської заборгованості ДП «АМПУ» та пов`язаних із такою заборгованістю штрафних санкцій та збитків), (ііі) ліцензій та документів дозвільного характеру ДП «АМПУ», безпосередньо пов`язаних із майном, що передається у складі Об`єкта концесії (пункт 8.7.7.1.2 Концесійного договору).

На підставі звіту спільної комісії, оформленого та затвердженого за результатами інвентаризації відповідно до пункту 8.6 Договору, Концесієдавець зобов`язаний забезпечити укладення між Первісним оператором, ДП «АМПУ» та Концесіонером актів приймання-передачі в порядку правонаступництва прав та обов`язків, які безпосередньо пов`язані з майном, яке передається у складі Об`єкта концесії (за виключенням дебіторської та кредиторської заборгованості Первісного оператора, що передається в порядку правонаступництва на умовах, визначених пунктом 8.7.4 Договору). В таких актах зазначається перелік та обсяг прав та обов`язків і перелік договорів, судових справ, виконавчих проваджень, ліцензій, документів дозвільного характеру, правовідносин щодо погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу, надмірно сплачених зобов`язань або невідшкодованих податків і зборів та інших правовідносин, правонаступником щодо яких виступатиме Концесіонер (пункт 8.7.7.3Концесійного договору).

Концесіонер виступає правонаступником щодо прав та обов`язків відповідно до пункту 8.7.7.3 Договору з дати підписання відповідних актів приймання-передачі, окрім правонаступництва щодо дебіторської та кредиторської заборгованості Первісного оператора, яке відбувається з дати підписання акта відповідно до пункту 8.7.4 Договору (пункт 8.7.7.4 8.7.7.3Концесійного договору).

Концесієдавець зобов`язаний забезпечити, одночасно з підписанням актів приймання-передачі відповідно до пунктів 8.7.4, 8.7.5 та 8.7.7.3 Договору, передачу Концесіонеру всіх документів, що пов`язані з правонаступництвом Концесіонера та із зобов`язаннями, за якими виникає правонаступництво (договори, матеріали судових справ та виконавчих проваджень, ліцензії, документи дозвільного характеру, бухгалтерська документація тощо) (пункт 8.7.7.5 Концесійного договору).

Концесійний договір підписано представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.

14.09.2021 р. між ДП "ХМТП" (Покупець) та ФОП Махницькою О.О. (Постачальник) укладено договір поставки № 124Р (Договір), за умовами пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити й передати у власність Покупцю товар (шини для транспортних засобів малої тоннажності), зазначений в Специфікації (Додаток № 1 до даного Договору, який є його невід`ємною частиною), а Покупець прийняти і оплатити на умовах даного Договору такий товар.

Поставка товару здійснюється партіями згідно письмових заявок Покупця (пункт 1.2 Договору).

Найменування, асортимент, кількість і ціна за відповідну одиницю виміру товару визначається Сторонами в Специфікації (Додаток № 1 до даного Договору) (пункт 1.3 Договору).

До початку поставки партії товару по даному договору, але не раніше дати подання письмової заявки Покупцем, Покупець здійснює попередньо оплату у розмірі 30% від вартості парті товару, заявленого в письмовій заявці, на підставі рахунку (рахунку-фактури) (пункт 4.1.1 Договору).

Остаточний рахунок за поставлену партію товару Покупець здійснює протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки товару на підставі рахунку (рахунку-фактури) Постачальника (пункт 4.1.2 Договору).

Покупець проводить оплату товару в безготівковій формі, у національній валюті України, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника (пункт 4.2 Договору).

Ціна за одиницю товару зазначається в Специфікації (пункт 5.1 Договору).

Загальна вартість товару та загальна сума даного Договору 71960,00 грн (сімдесят одна тисяча дев`ятсот шістдесят грн 00 коп.) без ПДВ (пункт 5.2 Договору).

Місце поставки товару: поставка товару здійснюється за рахунок Постачальника на склад Покупця (73000, м. Херсон, просп. Ушакова, 4, ДП «ХМТІІ») (пункт 6.1 Договору).

Строк поставки партії товару становить 5 (п`ять) календарних днів з дати отримання попередньої оплати від Покупця (пункт 6.2 Договору).

День поставки дата, зазначена у видатковій накладній (пункт 6.3 Договору).

Перехід права власності на товар від Постачальника до Покупця настає в момент його передачі на склад Покупця (пункт 6.6 Договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021 р. включно, а в частині гарантійних термінів та взаєморозрахунків до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором (пункт 7.1 Договору).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законом та цим Договором (пункт 8.1 Договору).

При несвоєчасній оплаті вартості поставленої партії товару Покупцем, Постачальник має право стягнути з Покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення (пункт 8.2 Договору).

Сторони домовились, що строк позовної давності по стягненню штрафних санкцій (неустойка, штраф та пеня) по даному Договору встановлюється тривалістю у 1 (один) рік. Нарахування Покупцем пені за прострочення виконання зобов`язань Постачальником припиняється через 1 (один) рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (пункт 8.10 Договору).

Розділ 14 Договору містить реквізити сторін, в т.ч. реквізити банківського рахунку Постачальника.

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.

14.09.2021 р. між ДП "ХМТП" як Покупцем та ФОП Махницької О.О. як Постачальником підписано Специфікацію, яка є Додатком № 1 до Договору, та якої визначено найменування, кількість та одиницю виміру разом із ціною Товару.

17.09.2021 р. ФОП Махницької О.О. виставлено ДП "ХМТП" рахунок на оплату № 33 загальною вартістю 71960,00 грн.

Згідно із платіжною інструкцією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 30.09.2021 р. № 2179 ДП "ХМТП" перераховано ФОП Махницькій О.О. 21558,00 грн із призначенням платежу «за автошини зг/рах від 17.09.2021 р., договір № 124Р від 14.09.2021 р.».

Відповідно до підписаної видаткової накладної від 05.10.2021 р. № 34, представником ДП "ХМТП" на підставі довіреності від 04.10.2021 р. № 128 отримано узгоджений Сторонами Товар (автошини) загальною вартістю 71960,00 грн.

14.12.2021 р. між Міністерством інфраструктури України (Концесієдавець), Державним підприємством «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» (ДП «АМПУ»), Товариством з обмеженою відповідальністю «РИСОІЛ-ХЕРСОН» (Переможець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ (Концесінер, попереднє найменування якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОЄКТНА КОМПАНІЯ РИСОІЛ-ХЕРСОН») укладено Додаткову угоду № 2 до Концесійного договору, відповідно до якої:

викладено пункт 8.7.1 останнього в новій редакції: «Передача починається не раніше ніж через 1 (один) Робочий день з Дати виконання Попередніх умов та повинна бути проведена не пізніше ніж протягом 10 (десяти) Робочих днів.».

доповнено Концесійний договір пунктом 8.7.7.7: «Після закінчення строку Перехідного періоду та підписання акта виконання Передачі Концесіонер не є правонаступником будь-яких сум кредиторської заборгованості Первісного оператора перед ДП «АМПУ», що не була відображена в акті виконання Передачі та виникла у Первісного оператора до дати підписання акта виконання Передачі, та сум неустойки, відсотків річних, інфляційних втрат та інших нарахувань на суми відображеної та невідображеної в акті виконання Передачі кредиторської заборгованості, нарахованих після підписання акту виконання Передачі. Первісний оператор та Концесієдавець зобов`язуються компенсувати Концесіонеру суму кредиторської заборгованості перед іншими кредиторам (за виключенням ДП «АМПУ» та кредиторською заборгованістю за договорами поруки) враховуючи суми неустойки, відсотків річних, інфляційних втрат та інших нарахувань, що не була відображена в акті виконання Передачі та виникла у Первісного оператора до дати підписання акта виконання Передачі та пред`явлена Концесіонеру протягом трьох років з дня підписання акта виконання Передачі та суми неустойки, відсотків річних та інфляційних втрат, нарахованих кредиторами Первісного оператора після підписання акту виконання Передачі.».

викладено пункт 8.7.7.1.1 Концесійного договору в новій редакції: «всіх прав та обов`язків Первісного оператора, в тому числі таких, що випливають із договорів, судових справ, виконавчих проваджень, ліцензій, документів дозвільного характеру (в тому числі за спеціальними дозволами на користування надрами), правовідносин щодо погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу, надмірно сплачених зобов`язань або невідшкодованих податків і зборів, та які зазначені у відповідних актах приймання-передачі, передбачених пунктами 8.7.7.3 та 8.7.4.5.».

Додаткова угода підписана представниками сторін та скріплена печатками контрагентів.

23.12.2021 р. між Концесіонер яким є ТОВ ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ та ДП "ХМТП" як Первісним оператором підписано акт про передачу в порядку правонаступництва прав та обов`язків, які безпосередньо пов`язані з майном, яке передається у складі об`єкту концесії, відповідно до якого ТОВ ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ приймає в порядку правонаступництва права і обов`язки ДП "ХМТП", які безпосередньо пов`язані з майном, що передається у складі об`єкта концесії і випливають із договорів, судових справ, виконавчих проваджень, ліцензій, документів дозвільного характеру, а ДП "ХМТП" передає ТОВ ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ в порядку правонаступництва наступні права та обов`язки, серед яких ті, що виникають із договорів: пункт 251 Договір від 14.09.2021 р. № 124Р укладений із контрагентом ФОП Махницькою О.О. (строк дії договору/гарантійних зобов`язань (діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань) 31.12.2021 р.); вказаний пункт віднесено до категорії витратних.

У ДП «ХМТП» відсутні права та обов`язки щодо погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу, надмірно сплачених зобов`язань або невідшкодованих податків і зборів. З дати підписання цього Акту ТОВ «Херсонський порт» стає правонаступником прав та обов`язків, що випливають із перелічених у цьому Акті ліцензій, дозвільних документів, судових справ, виконавчих проваджень, договорів.

Акт підписано представниками сторін.

27.12.2022 р. ФОП Махницькою О.О. складено до ДП "ХМТП" претензію № 1 стосовно порушення взятих на себе за умовами укладеного Договору зобов`язань в частині своєчасної та остаточної оплати вартості отриманого за видатковою накладною від 05.10.2021 р. товару, у зв`язку із чим пропонує здійснити оплату 50737,00 грн заборгованості разом із нарахованими 3% річними та інфляційними нарахування. Відповідно до опису вкладення у цінний лист та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вказану претензію надіслано до ДП "ХМТП" 28.12.2021 р.

12.04.2023 р. між ФОП Махницькою О.О. (Замовник) та ТОВ «БІКОНСАЛТ» (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 31/23-БК, за умовами пункту 1.1 якого в порядку та на умовах визначених цим Договором, Виконавець за завданням Замовника зобов`язується на разовій основі надавати Замовнику юридичні послуги відповідно до переліку визначеного в Додатку № 1 до Договору (Послуги) та пов`язані із правовим супроводом, обслуговуванням господарської діяльності Замовника, а Замовник зобов`язується приймати та здійснювати оплату за дані послуги.

Факт надання послуг засвідчується Актом надання послуг, який підписуються Сторонами або їх уповноваженими представниками та свідчить про відсутність претензій у Сторін щодо наданих послуг (пункт 3.1 Договору про надання послуг).

Послуги Виконавцем надаються на підставі отриманого від Замовника замовлення, яке направляється Замовником на електронну пошту Виконавця вказану в Розділі 10 даного Договору (пункт 4.1 Договору про надання послуг).

Замовник здійснює попередню 100% оплату послуг протягом 3-х (трьох) робочих днів з дати отримання рахунку-фактури від Виконавця (пункт 4.2 Договору про надання послуг).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до « 31» грудня 2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (пункт 9.1 Договору про надання послуг).

Договір про надання послуг підписано представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.

12.04.2023 р. між Виконавцем та Замовником підписано Додаток № 1 до Договору про надання послуг, відповідно до якого вартість послуги становить 6500,00 грн.

30.04.2023 р. між Виконавцем та Замовником підписано акт надання послуг № 146 загальною вартістю 6500,00 грн стосовно оформлення Виконавцем позовної заяви про стягнення заборгованості по Договору поставки № 124Р від 14.09.2021 р.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 598 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до приписів статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Припинення зобов`язання слід відрізняти від закінчення строку дії договору. Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов`язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов`язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом (пункт 68 постанови Верховного Суду від 10.02.2021 р. у справі № 908/288/20).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В свою чергу, частинами 1 та 2 статті 67 ГК України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частинами 1 та 2 статті 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Частиною 2 статті 266 ГК України передбачено, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини 2 статті 267 ГК України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Приписи частини 1 статті 668 ЦК України передбачають, що ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

В свою чергу частини 1-3 статті 692 ЦК України передбачають, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між ФОП Махницькою О.О. та ДП "ХМТП" виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір поставки від 14.09.2021 р. № 124Р.

При цьому ФОП Махницькою О.О. як Постачальником доведено виконання належним чином взятих на себе за умовами Договору обов`язків та передачу ДП "ХМТП" Товару загальною вартістю 71960,00, що підтверджується дослідженою в описові частині рішення видатковою накладною від 05.10.2021 р. № 34 та не заперечується сторонами.

В свою чергу, як зазначено 26.06.2020 р. між Міністерством інфраструктури України (Концесієдавець) та Державним підприємством «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» (ДП «АМПУ») та Товариством з обмеженою відповідальністю «РИСОІЛ-ХЕРСОН» (Переможець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОЄКТНА КОМПАНІЯ РИСОІЛ-ХЕРСОН», яким в подальшому змінено назву на ТОВ ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ, (Концесінер) укладено концесійний договір стосовно передачі в концесію майна ДП "ХМТП" (Первісний оператор) і майна ДП «АМПУ», відповідно до пункту 2.1 якого за цим Договором Концесієдавець надає Концесіонеру на Строк концесії виключне право на створення, будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення), управління (користування, експлуатацію, технічне обслуговування) Об`єкта концесії та здійснення поліпшення Об`єкта концесії, передбаченого умовами цього Договору і Додатка 4 (Технічні вимоги), з метою задоволення громадських потреб у сфері будівництва та експлуатації Морського порту Херсон та його інфраструктури протягом Строку концесії шляхом здійснення та фінансування передбачених цим Договором інвестицій та ефективного провадження Концесійної діяльності, за умови сплати Концесійного платежу та виконання інших умов цього Договору.

Інші необоротні матеріальні активи та оборотні матеріальні активи Первісного оператора та ДП «АМПУ», що не входять до складу Об`єкта концесії, підлягають викупу Концесіонером на умовах, визначених пунктами 8.7.4 та 8.7.5 (пункт 3.4 Концесійного договору).

Концесієдавець забезпечує передачу Концесіонеру Первісним оператором Інших необоротних матеріальних активів та оборотних матеріальних активів і кредиторської та дебіторської заборгованості Первісного оператора. Факт передачі Інших необоротних матеріальних активів та оборотних матеріальних активів і кредиторської та дебіторської заборгованості Первісного оператора підтверджується актом приймання-передачі, підписаним уповноваженими представниками Первісного оператора, Концесієдавця та Концесіонера та скріпленим їх печатками (за наявності), в якому зазначаються переліки активів та кредиторської і дебіторської заборгованості та вартість за результатами інвентаризації відповідно до пункту 8.6 Договору, з урахуванням можливих уточнень відповідно до пункту 8.7.4.6 Договору (пункт 8.7.4.5 Концесійного договору).

Концесіонер є правонаступником щодо: всіх прав та обов`язків Первісного оператора, в тому числі таких, що випливають із договорів, судових справ, виконавчих проваджень, ліцензій, документів дозвільного характеру (в тому числі за спеціальними дозволами на користування надрами), правовідносин щодо погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу, надмірно сплачених зобов`язань або невідшкодованих податків і зборів, та які зазначені у відповідних актах приймання-передачі, передбачених пунктами 8.7.7.3 та 8.7.4.5.» (пункт 8.7.7.1.1 Концесійного договору в редакції Додаткової угоди № 2).

На підставі звіту спільної комісії, оформленого та затвердженого за результатами інвентаризації відповідно до пункту 8.6 Договору, Концесієдавець зобов`язаний забезпечити укладення між Первісним оператором, ДП «АМПУ» та Концесіонером актів приймання-передачі в порядку правонаступництва прав та обов`язків, які безпосередньо пов`язані з майном, яке передається у складі Об`єкта концесії (за виключенням дебіторської та кредиторської заборгованості Первісного оператора, що передається в порядку правонаступництва на умовах, визначених пунктом 8.7.4 Договору). В таких актах зазначається перелік та обсяг прав та обов`язків і перелік договорів, судових справ, виконавчих проваджень, ліцензій, документів дозвільного характеру, правовідносин щодо погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу, надмірно сплачених зобов`язань або невідшкодованих податків і зборів та інших правовідносин, правонаступником щодо яких виступатиме Концесіонер (пункт 8.7.7.3 Концесійного договору).

У той же час 23.12.2021 р. між Концесіонер яким є ТОВ ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ та ДП "ХМТП" як Первісним оператором підписано акт про передачу в порядку правонаступництва прав та обов`язків, які безпосередньо пов`язані з майном, яке передається у складі об`єкту концесії, відповідно до якого ТОВ ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ приймає в порядку правонаступництва права і обов`язки ДП "ХМТП", які безпосередньо пов`язані з майном, що передається у складі об`єкта концесії і випливають із договорів, судових справ, виконавчих проваджень, ліцензій, документів дозвільного характеру, а ДП "ХМТП" передає ТОВ ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ в порядку правонаступництва наступні права та обов`язки, серед яких ті, що виникають із договорів: пункт 251 Договір від 14.09.2021 р. № 124Р укладений із контрагентом ФОП Махницькою О.О. (строк дії договору/гарантійних зобов`язань (діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань) 31.12.2021 р.); вказаний пункт віднесено до категорії витратних.

Відповідно до приписів статті 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 28 Закону України «Про концесію» встановлено, що сторони несуть відповідальність, встановлену законом та концесійним договором, за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань (включаючи виконання вимог, гарантій та інших обов`язків), визначених концесійним договором. Концесійний договір може передбачати застосування штрафних санкцій, не заборонених законодавством України.

Відповідно до положень частин 3 та 4 статті 33 Закону України «Про концесію» у виняткових випадках, за рішенням концесієдавця, умовами концесійного конкурсу може передбачатися повне або часткове правонаступництво концесіонера за правами та обов`язками балансоутримувача. Обсяг правонаступництва, а також умови та порядок передачі концесіонеру прав та обов`язків балансоутримувача визначаються умовами концесійного конкурсу та концесійним договором.

Під правами та обов`язками балансоутримувача розуміються права та зобов`язання такого балансоутримувача за договорами, судовими процесами, у тому числі в порядку міжнародного комерційного арбітражу, відкритими виконавчими провадженнями, ліцензіями, документами дозвільного характеру, а також за дебіторською та кредиторською заборгованістю балансоутримувача.

Враховуючи викладене, те, що умовами Концесійного договору передбачено, що з моменту підписання акту про передачу в порядку правонаступництва прав та обов`язків, які безпосередньо пов`язані з майном, яке передається у складі об`єкту концесії, ТОВ ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ стає правонаступником ДП "ХМТП", в тому числі за укладеними договорами, те, що у відповідному акту зазначено, що Відповідачем прийнято на себе зобов`язання за укладеним між Позивачем та ДП "ХМТП" договором, ТОВ ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ відповідно стало правонаступником ДП "ХМТП" за укладеним 14.09.2021 р. договором поставки № 124Р, що спростовує його позицію відносно того, що ТОВ ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ не є належним відповідачем у справі.

Відтак, підписавши 23.12.2021 р. акт про передачу в порядку правонаступництва прав та обов`язків, які безпосередньо пов`язані з майном, яке передається у складі об`єкту концесії, до ТОВ ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ в порядку правонаступництва перейшли права та обов`язку Покупця за Договором поставки від 14.09.2021 р. № 124Р.

Відповідно до пункту 8.7.7.5 Концесійного договору Концесієдавець зобов`язаний забезпечити, одночасно з підписанням актів приймання-передачі відповідно до пунктів 8.7.4, 8.7.5 та 8.7.7.3 Договору, передачу Концесіонеру всіх документів, що пов`язані з правонаступництвом Концесіонера та із зобов`язаннями, за якими виникає правонаступництво (договори, матеріали судових справ та виконавчих проваджень, ліцензії, документи дозвільного характеру, бухгалтерська документація тощо), відтак підписавши 23.12.2021 р. відповідний акт ТОВ ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ мало отримати усю відповідну документації, в т.ч. стосовно господарських взаємовідносин із Позивачем.

В свою чергу, ТОВ ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ як Покупцем в порушення приписів статей 520,525,526,530,610,629,668,691,692,712 ЦК України, статей 193,265 ГК України та умов Договору вартість отриманого Товару остаточно та своєчасно не сплачено, не дивлячись на те, що з урахуванням частини 1 статті 530, частини 1 статті 668, частини 1 статті 692, частини 1 статті 712 ЦК України, пункту 4.1.2 Договору строк виконання зобов`язання на суму 50372,00 грн настав. (Загальна вартість товару 71960,00 грн, ДП "ХМТП" перераховано 21588,00 грн попередньої оплати, відтак розмір заборгованості складає 71960,00 грн-21588,00 грн=50372,00 грн).

Відсутність виставленого рахунку на оплату після підписання видаткової накладної не є підставою для нездійснення відповідної оплати, оскільки, у виставленому рахунку від 17.09.2021 р. № 33 зазначено банківські реквізити для оплати, які є ідентичні реквізитам зазначеним у видатковій накладній від 05.10.2021 р. № 34 та договір поставки від 14.09.2021 р. № 124Р.

Частиною 3 статті 14 ЦК України встановлено, що виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В силу частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами (частина 1 статті 229 ГК України).

Приписами статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

В статті 549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У той же час статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до частини 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В свою чергу, умовами пункту 8.2 Договору передбачено, що при несвоєчасній оплаті вартості поставленої партії товару Покупцем, Постачальник має право стягнути з Покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення.

Як визначено у частині 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У той же час, пунктом 8.10 Договору встановлено, що сторони домовились, що строк позовної давності по стягненню штрафних санкцій (неустойка, штраф та пеня) по даному Договору встановлюється тривалістю у 1 (один) рік. Нарахування Покупцем пені за прострочення виконання зобов`язань Постачальником припиняється через 1 (один) рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

При цьому Законом України від 30.03.2020 р. № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України доповнено пунктом 7 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232,269,322,324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину". Також доповнено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257,258,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 р. на всій території України карантин.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 р. № 651 Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 припинено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

З огляду на викладене, наведені приписи законодавства надають право нараховувати штрафні санкцій як у період строку дії введеного карантину, так і продовжують строк для звернення із позовом до суду, в т.ч. для стягнення неустойки, відтак у господарського суду відсутні підстави для застосування наслідків пропуску строку позовної давності про, що клопотало ТОВ ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши представлений ФОП Махницькою О.О. розрахунок інфляційних нарахувань (за період з грудня 2021 р. по листопад 2022 р.) господарським судом встановлено, що останній виконано у відповідності до вимог та методології чинного законодавства України, відтак стягненню з ТОВ ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ на користь ФОП Махницької О.О. підлягає 13337,26 грн інфляційних нарахувань, нарахованих на 50372,00 грн за період з листопада 2021 р. по грудень 2022 р.

У той же час, перевіривши розрахунок заявленої до стягнення пені 19508,84 грн, нарахованих на суму 50373,00 за період з 05.11.2021 р. по 28.11.2022 р., господарський суд не погоджується із ним, та здійснивши власний розрахунок доходить до висновку про наявність у ФОП Махницької О.О. права на стягнення з ТОВ ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ 17886,89 грн пені, нарахованих на суму 50372,00 грн за період з 05.11.2021 р. по 28.11.2022 р., однак, на переконання господарського суду, стягнення 17886,89 грн пені унеможливлюється наступним.

Частиною 1 статті 230 ГК України унормовано, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із частиною 4 статті 231 зазначеного Кодексу розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Водночас за змістом частини 3 статті 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статті 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

Так, зокрема, неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частина 2 статті 216 ГК України передбачає, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 р. у справі № 902/417/18 та постанові Верховного Суду від 26.01.2021 р. у справі № 922/4294/19.

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. № 7-рп/2013.

Поряд з цим, відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно із частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Так, у пунктах 8.22 - 8.25 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 р. у справі № 902/417/18, зазначено, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (правова позиція, викладена у постанові об`єднаної плати Верховного Суду Касаційного господарського суду від 06.12.2019 р. у справі № 910/353/19).

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2019 р. у справі № 904/4685/18, від 21.11.2019 р. у справі № 916/553/19, від 22.11.2019 р. у справі № 922/937/19).

Разом з тим, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (постанова Верховного Суду від 13.01.2020 р. у справі № 902/855/18).

Відтак, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтею 551 ЦК України та статтею 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (п. 88 постанови Верховного Суду від 02.03.2023 р. у справі № 905/1409/21).

Неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Приймаючи до уваги те, що матеріали даної справи не містять жодних доказів які б свідчили про погіршення фінансового стану та господарської діяльності ФОП Махницької О.О., та/або доказів настання негативних наслідків та понесення нею збитків саме в результаті порушення ТОВ ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ умов договору, те, що розмір пені становить значну частину від розміру основного боргу, те, що із представлених до матеріалів доказів вбачається та не ставиться під сумнів оплату вартості частини поставленого Позивачем Товару, з метою дотримання принципів справедливість, добросовісність та розумність господарський суд зменшує належну до стягнення суму пені до 8000,00 грн.

Стосовно заявлених до стягнення 6500,00 грн витрат на правничу допомогу господарських суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до приписів статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Згідно із статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до приписів статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Рішенням Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. № 6-рп/2013 визначено, що в аспекті конституційного звернення щодо можливості віднесення до судових витрат сум, сплачених юридичною особою за послуги, надані їй в господарському судочинстві іншим, ніж адвокат, фахівцем у галузі права, положення частини першої статті 44 Кодексу, згідно з яким до судових витрат віднесені, зокрема, витрати, пов`язані з оплатою послуг адвоката, у контексті статті 59 Конституції України потрібно розуміти так, що до складу судових витрат на юридичні послуги, які підлягають відшкодуванню юридичній особі в господарському судочинстві, належать суми, сплачені такою особою, якщо інше не передбачено законом, лише за послуги адвоката.

В контексті наведеного, в господарського суду відсутні правові підстави для стягнення з ТОВ ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ на користь ФОП Махницької О.О. 6500,00 грн витрат на правничу допомогу, оскільки із представлених в підтвердження цього доказів вбачається, що договір про надання послуг від 12.04.2023 р. укладено із ТОВ «БІКОНСАЛТ», яке не має статусу адвоката, так само як і не надано доказів, що адвокат приймав участь у складанні позовної заяви.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У рішенні від 03.01.2018 р. Віктор Назаренко проти України (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають справедливого балансу між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі Беер проти Австрії (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 р.).

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, без урахування зменшення розміру пені. Окрім того, на переконання господарського суду розмір судового збору, що покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, не може бути меншим аніж мінімальний розмір судового збору, який сплачується у разі звернення із позовом до суду.

Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Фізичної особи-підприємця Махницької Олени Олександрівни до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ про стягнення 92402,84 грн заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ (73003, м. Херсон, вул. Потьомкінська, буд. 3, Код ЄДРПОУ 43569693) на користь Фізичної особи-підприємця Махницької Олени Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 50372/п`ятдесят тисяч триста сімдесят дві/грн 00 коп. основного боргу, 8000/вісім тисяч/грн 00 коп. пені, 13337/тринадцять тисяч триста тридцять сім/грн 26 коп. інфляційних нарахувань та 2684/дві тисячі шістсот вісімдесят чотири/грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

У задоволені решти позовних вимог відмовити, а також вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст складено 27 листопада 2023 р.

Суддя С.Ф. Гут