Постанова № 11519205, 31.08.2010, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2-а-3399/10/2270/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2010 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіСалюка П.І.

при секретаріКовалю В.В.

за участі:представника позивача: Гнідка С.І., представника відповідача: Тарасюка П.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >Державного підприємства "Дунаєвецький комбінат Хлібопродуктів" Державного комітету України з державного матеріального резерву <3-тя особа >до державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі <3-тя особа >про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ДП "Дунаєвецький комбінат Хлібопродуктів" Державного комітету України з державного матеріального резерву звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі про скасування податкових повідомлень-рішень №0000892340/0 від 20.04.2010 року та №0000902340/0 від 20.04.2010 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами виїзної планової перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДП "Дунаєвецький комбінат Хлібопродуктів" Державного комітету України з державного матеріального резерву за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року ДПІ у Дунаєвецькому районі Хмельницької області було складено акт № 2995/2340/22952485 від 12.04.2010 року, та винесено податкове повідомлення-рішення №0000892340/0 від 20.04.2010 року, яким позивачу донараховано податок на прибуток підприємств в сумі 22920 грн. (основний платіж) та застосовано штрафні санкції на суму 7589 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000902340/0 від 20.04.2010 року, яким платнику податку збільшено зобов'язання зі сплати ПДВ на суму 56903 грн. (основний платіж) та застосовано штрафні санкції на суму 28451,50 грн.

Позивач не погоджується, що ним порушено вимоги податкового законодавства, а тому вважає неправомірними донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій. Висновок акту, на думку позивача, не відповідає обставинам справи, та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Враховуючи вищезазначене, позивач позов підтримав в повному обсязі та просив скасувати податкові повідомлення-рішення: №0000892340/0 від 20.04.2010 року та №0000902340/0 від 20.04.2010 року.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, вважають його таким, що не підлягає задоволенню, зазначивши, що працівниками податкової інспекції правомірно складений акт перевірки № 2995/2340/22952485 від 12.04.2010 року і на його підставі винесено податкові повідомлення-рішення: №0000892340/0 від 20.04.2010 року та №0000902340/0 від 20.04.2010 року, а тому просили відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 09.02.2010 року №105 та направлення №185 від 22.03.2010 року, виданого ДПІ у Дунаєвецькому районі, та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, проведено планову документальну перевірку ДП "Дунаєвецький комбінат Хлібопродуктів" Державного комітету України з державного матеріального резерву з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року. Направлення вручене під розписку головному бухгалтеру ДП "Дунаєвецький комбінат Хлібопродуктів" Державного комітету України з державного матеріального резерву Яремовій Г.С., в присутності якої проводилася перевірка з 09.02.2010 року по 02.04.2010 року з відома директора Ковбасюк Н.М.

За результатами перевірки працівниками ДПІ у Дунаєвецькому районі було складено акт перевірки №2995/2340/22952485 від 12.04.2010 року, в якому встановлено порушення позивачем:

п.1.32 ст.1, п.4.1 ст.4, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся в сумі 22920 грн.;

пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого занижено ПДВ в період, що перевірявся в сумі 56903 грн.;

пп."е".6.3.3, пп.6.3.2 п.6.3 ст.6, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" при виплаті доходу фізичним особам в якості заробітної плати та за придбання товару або за надані послуги не отримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб на суму 1028,25 грн.

На підставі вищевказаного акту, ДПІ у Дунаєвецькому районі винесено податкові повідомлення-рішення: №0000892340/0 від 20.04.2010 року та №0000902340/0 від 20.04.2010 року, які є предметом спору даного адміністративного позову.

В ході розгляду справи судом встановлено, що під час проведення планової документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства (Акт від 12.04.2010р.) було встановлено порушення позивачем п.1.32 ст.1, п.4.1 ст.4, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 (із змінами), а саме останнім було включено до своїх валових витрат, понесені витрати на придбання у ПП "Лотус-Трейнінг-Терм" (код 35555272) запасних частин на загальну суму 119308 грн.

На переконання своїх доводів відповідач посилається на те, що дана операція не мала місце, оскільки відсутні документи, що підтверджують вчинення даної операції (товарно-транспортні накладні, шляхові листи, сертифікати відповідності, акти приймання-передачі тощо), а також посилається на обставини, які містяться в базі даних податкових органів, щодо відсутності ПП "Лотус-Трейдінг-Терм" за місцем його знаходження.

В ході судового розгляду представником позивача було зазначено, що господарська операція по придбанню запчастин та товарів ПП "Лотус-Трейдінг-Терм" підтверджена належними та достатніми первинними документами на підставі яких у бухгалтерському так і в податковому обліку фіксується факт вчинення господарської операції.

У 2009 році між позивачем та ПП "Лотус-Трейдінг-Терм" було укладено ряд договорів на придбання запасних частин та товарів на загальну суму 284515 грн. без урахування ПДВ , на що ПП "Лотус-Трейдінг-Терм" доставило та передало позивачу товар, що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними, товарно-транспортними накладними. Як зазначає позивач, акту приймання-передачі не було укладено між сторонами, оскільки це не передбачено законодавством, а саме: Інструкцією "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю" встановлено, що прийняття продукції здійснюється по транспортним або супровідним документам (рахунок-фактура, специфікація, опис, пакувальні ярлики і ін.) Обов'язковість складання акту передбачена лише у випадках, визначених законодавством, а у разі, коли вантаж прибув у відповідності із супровідними документами, обов'язковість складання акту Інструкцією не передбачена. Шляхових листів позивачу не передавалося разом із товаром, оскільки перевезення здійснювалося не транспортом позивача, а у відповідності до законодавства, шляхові листи виписуються і зберігаються у особи, яка здійснює вантажні перевезення. Сертифікати якості позивачу не передавалися , оскільки договором лише передбачено, що товар повинен відповідати ГОСТу. Окрім того, відповідно до "Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в України" затвердженого Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 року №28 товари та запчастини, які поставлялися від ПП "Лотус-Трейдінг-Терм" не входять до переліку продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації в Україні.

Відповідно до пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Таким чином, лише факт оплати товару дає право позивачу по факту списання коштів з банківського рахунку, віднести витрати до складу своїх валових витрат.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Пунктом 5.3.9 даного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В судовому засіданні позивачу було запропоновано допустити, а відповідачу провести огляд встановлених запасних частин, отриманих від ПП "Лотус-Трейнінг-Терм". Однак ДПІ у Дунаєвецькому районі відмовилася проводити вищевказану перевірку.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення №30000902340/0, яким було донараховано суму податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 56903 грн. та 28451,50 грн. штрафних санкцій позивач відповідач виходив з того, що позивачем в порушення пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" включено до складу податкового кредиту суму сплаченого ПДВ у сумі 56903 грн. при придбанні в ПП "Лотус-Трейдінг-Терм" товарів на загальну суму 284513,99 грн. Відповідач посилається на те, що дана операція не мала місце, оскільки відсутні документи, що підтверджують вчинення даної операції (товарно-транспортні накладні, шляхові листи, сертифікати відповідності, акти приймання-передачі тощо)

Однак в ході судового розгляду встановлено, що позивачем було надано всі документи, передбачені пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту, а у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В судовому засіданні були надані ряд документів, а саме: акт ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Дунаєвецький комбінат Хлібопродуктів" Державного комітету України з державного матеріального резерву, журнал обліку товарно-матеріальних цінностей, які ввозяться на територію ДП "Дунаєвецький КХП".

Судом взято до уваги як докази, надані представником позивача копії документів, що підтверджують закупівлю запасних частин у контрагентів, встановлення їх на обладнання та використання їх у господарській діяльності.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись Законами України «Про державну податкову службу України», "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст. 71, 86, 94, 158-163, 167, 254-259 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов - задоволити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення №0000892340/0 від 20.04.2010 року та №0000902340/0 від 20.04.2010 року.

Стягнути з державного бюджету України на користь позивача судові витрати на суму 3 грн. 40 коп. (три грн. 40 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови виготовлено 03 вересня 2010 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя< для копії >< Суддя >

"Згідно з оригіналом" СуддяП.І. Салюк