Постанова № 11507510, 22.04.2009, Хмельницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2009 року справа № 2а-12828/08/2270/11

Хмельницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Касап В.М. при секретарі Марковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест 2010» до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкового повідомлення - рішення № 0002552301/0/8791 від 14.10.08 p., щодо визначення суми податкового зобовязання по сплаті податку на додану вартість в розмірі 723450, 00 грн. та нарахованих штрафних санкції в сумі 361725, 00 грн., податкового повідомлення - рішення № 0002542301/0/8792 від 14.10.08р., щодо визначення податкового зобовязання по сплаті податку на прибуток в сумі 783251, 00 грн. та нарахованих штрафних санкцій в розмірі 708655, 00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест 2010» звернулося з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Хмельницькому № 0002552301/0/8791 від 14.10.08 p., щодо визначення суми податкового зобовязання по сплаті податку на додану вартість в розмірі 723450, 00 грн. та нарахованих штрафних санкцій в сумі 361725, 00 грн., податкового повідомлення - рішення № 0002542301/0/8792 від 14.10.08 p., щодо визначення податкового зобовязання по сплаті податку на прибуток в сумі 783251, 00 грн. та нарахованих штрафних санкцій в розмірі 708655, 00 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність винесення ДПІ у м. Хмельницькому оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з огляду на відсутність з боку позивача порушень п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.З.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5., п. 7.4., п.п. 7.2.1., п.п. 7.2.4., п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Заперечує проти висновків відповідача про неправомірність віднесення позивачем до складу валових витрат сум по господарських операціях із ПП ППКФ «Техноагротрейд», ПП ПФ «Агрозембуд», ПП «БН - Техстан», установчі документи яких в судовому порядку визнані недійсними з моменту державної реєстрації/перереєстрації. По господарських операціях із ПП фірма «Октей», яке не будучи платником податку на додану вартість, видавало податкові накладні, мотивуючи своє заперечення тим, що здійснення операцій з такими субєктами господарювання підтверджується накладними на отримання товару та відповідними податковими накладними. Договори укладені із контрагентами на підставі яких проводилися взаєморозрахунки, в яких відповідачем виявлено правопорушення, не є нікчемними та не визнані судом недійсними, тому є дійсними.

У судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав у повному об»ємі, просить податкові повідомлення-рішення № 0002552301/0/8791 від 14.10.08р. та № 0002542301/0/8792 від 14.10.08р. скасувати..

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, подав запереченнях на адміністративний позов, вважає дії ДПІ в м. Хмельницькому правомірними та просить суд відмовити у задоволенні позову. На підтвердження порушення позивачем п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.З.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначає, що віднесення сум до складу валових витрат позивач здійснив внаслідок проведення операцій за нікчемними угодами. Висновок про нікчемний характер угод робить на підставі рішень судів про визнання недійсними установчих документів контрагентів позивача, за договорами із яими відбувалося неправомірне віднесення сум до складу валових витрат позивача:

1. 1) рішенням Господарського суду Херсонської області у справі № 13/264-АП-08 визнано недійсними установчі та реєстраційні документи ППКФ «Техноагротрейд» з моменту перереєстрації на гр. ОСОБА_1 з 20.07.05 та скасвано державну реєстрацію змін до установчих документів ППКФ «Техноагротрейд», повязаних з перереєстрацією на гр. ОСОБА_1;

2. 2) рішенням Господарського суду Херсонської області у справі № 13/264-АП-08 визнано недійсним установчі документи та реєстраційні документи ПП ПФ «Агрозембуд» з моменту державної реєстрації та визнано недійсними первинні бухгалтерські документи;

3. 3) постановою Херсонського окружного адміністративного суду визнано недійсним установчі та реєстраційні документи ПП «БН - Техстан» з моменту перереєстрації на ОСОБА_2, скасовано держану реєстрацію змін до установчих документів ПП «БН - Техстан», повязаних з перереєстрацією зазначеного підприємства на гр. ОСОБА_3 та визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість у період засновництва ОСОБА_3

За рахунок проведення позивачем операцій, які фактично не здійснювалися в межах господарської діяльності підприємства валові витрати завищені за 2007 рік на загальну суму 3 133 005 грн., у тому числі в розрізі звітних періодів: за третій квартал 2007 року на суму 149 155 грн., за 2007 рік на суму 2933005 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за період з 01.07.07 по 31.12.07 на суму 783 251 грн.

Вказує на порушення позивачем п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5., п. 7.4., п.п. 7.2.1., п.п. 7.2.4., п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в якому відбулося завищення позивачем податкового кредиту, що призвело заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 723 450 грн., за рахунок віднесення суми ПДВ по операціях із ПП ППКФ «Техноагротрейд», ПП ПФ «Агрозембуд», ПП «БН -Техстан» та ПП фірма «Октей», оскільки суми ПДВ по податковим накладним не нараховувались та не сплачувались до бюджету. Податкові накладні на підставі яких позивачем було нараховано податковий кредит, не відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165. Просить у задоволені позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши повно і всебічно обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест 2010», як субєкт господарювання - юридична особа, зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 14.03.2005 року, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію № 248287 серія АОО, номер запису 1 673 102 000 001136, здійснює господарську діяльність на підставі Статуту.Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 13.04.2005 року № 31833801, виданого ДПІ у м. Хмельницькому, індивідуальний номер - 334561522250, ТОВ «Укрбудінвест 2010», є зареєстрованим платником ПДВ з 13.04.2005 року і на момент розгляду справи у суді.

07.09.2007 року між приватним підприємством ППКФ «Техноагротрейд», як продавцем та ТОВ «Укрбудінвест 2010», як покупцем, укладено договір на поставку енергообладнання № 07/09-07. Згідно п. 1.1 цього договору, предметом договору є зобовязання продавця поставити та передати у власність покупця товар енергообладнання, а саме кабельну продукцію, трансформатори, радіатори та інше енерго-та електрообладнання, а покупець зобовязується прийняти цей товар. Згідно договору, передача товару (енерго- та електрообладнання, кабельної продукції) була оформлена видатковими накладними, а саме № 863 від 31.08.2007 року; № 864 від 31.08.2007 p.; № 971 від 01.10.2007 p.; № 974 від 03.10.2007 p.; № 977 від 04.10.2007 p.; № 996 від 10.10.2007 p.; № 997 від 10.10.2007 p.; № 1000 від 12.10.2007 р.№ 1001 від 12.10.2007 p.; № 1012 від 15.10.2007 p.; № 1014 від 16.10.2007 p.; № 1016 від 16.10.2007 р; № 1024 від 18.10.2007 p.; № 1026 від 18.10.2007 p.; № 1037 від 22.10.2007 p.; № 1043 від 24.10.2007 p.; № 1050 від 25.10.2007 p.; № 1054 від 28.10.2007 p.; № 1053 від 28.10.2007 p.; № 1055 від 29.10.2007 p.; № 1056 від 29.10.2007 p.; № 1062 від 31.10.2007 p.; № 1064 від 06.11.2007 p.; № 1072 від 12.11.2007 p.; № 1076 від 19.11.2007 p.; № 1079 від 22.11.2007 p.; № 1083 від 26.11.2007 p.; № 1087 від 27.11.2007 p.; № 1107 від 13.12.2007 p.; № 1115 від 18.12.2007 p.; № 1117 від 19.12.2007 p.; № 1121 від 20.12.2007 p.; № 1124 від 23.12.2007 p.; № 1128 від 24.12.2007 p.; № 1129 від 24.12.2007 p.; № 1133 від 26.12.2007 p.; № 1135 від 27.12.2007 р. Згідно акту перевірки № 9439/23-4/33456157 від 07.10.2008 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрбудінвест 2010» встановлено, що ТОВ «Укрбудінвест 2010» в період з серпня 2007 року по грудень 2007 року перебувало у господарсько-правових зобовязаннях з ПП ППКФ «Техноагротрейд», свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ якого згідно акту ДПІ у м. Нова Каховка № 6/15-2 від 23.04.2008 р. анульоване. Постановою Господарського суду Херсонської області у справі № 13/264-АП-08 від 05.06.2008 року визнано недійсним установчі (статут підприємства) та реєстраційні (свідоцтво про державну реєстрацію) документи з моменту перереєстрації на гр. ОСОБА_1 з 20.07.2005 року, а також скасовано державну реєстрацію змін, повязаних з перереєстрацією на гр. ОСОБА_1 Постанова набрала законної сили.

На підставі викладених у підпункті 3.1.2. описової частини акту перевірки доводів, а саме скасування установчих документів ПП ППКФ «Техноагротрейд», ДПІ у м. Хмельницькому прийшло до висновку, що правочин ТОВ «Укрбудінвест 2010» з придбання товару у ПП ППКФ «Техноагротрейд» на загальну суму 1 969 213, 55 грн. в т.ч. ПДВ 328 202, 22 грн., є нікчемним внаслідок відсутності реального настання правових наслідків такого правочину.

Актом перевірки також встановлено, що ТОВ «Укрбудінвест 2010» в період з листопада 2007 року по грудень 2007 року мало господарські взаємовідносини з ПП ПФ «Агрозембуд». Згідно договору на поставку енергообладнання від 22.10.2007 року за № 22-10/07 ТОВ «Укрбудінвест 2010» придбав у ПП ПФ «Агрозембуд» товар на загальну суму 1 190 392 грн., в т.ч. ПДВ 198 398, 67 грн., а саме трансформатори, кабельну продукцію та ін. Згідно п. 1.1. договору, продавець зобовязується поставити та передати у власність покупцю товар енергообладнання, а покупець зобовязується прийняти цей товар. Відповідно до умов договору, передача товару продавцем покупцю документально оформлена наступними видатковими накладним: № 428 від 05.11.2007 p.; № 441 від 07.11.2007 p.; № 458 від 09.11.2007 p.; № 460 від 12.11.2007 p.; № 494 від 18.11.2007 p.; № 495 від 18.11.2007 p.; № 500 від 19.11.2007 p.; № 516 від 21.11.2007 p.; № 520 від 26.11.2007 p.; № 525 від 28.11.2007 p.; № 526 від 28.11.2007 p.; № 531 від 29.11.2007 p.; № 532 від 29.11.2007 p.; № 545 від 30.11.2007 p.; № 573 від 09.12.2007 p.; № 574 від 09.12.2007 p.; № 587 від 11.12.2007 p.; № 592 від 12.12.2007 p.; № 607 від 19.12.2007 p.; № 619 від 25.12.2007 p.; № 621 від 26.12.2007 р. Актом ДПІ у м. Нова Каховка № 27 від 24.06.2008 року анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ПП ПФ «Агрозембуд». Постановою Господарського суду Херсонської області у справі № 11/322- АП-08 від 05.06.2008 р. визнано недійсними установчі та реєстраційні документи ПП ПФ «Агрозембуд» з моменту державної реєстрації та визнано недійсними первинні бухгалтерські документи. Постанова у справі № 11/322-АП-08 набрала законної сили. Беручи до уваги факт визнання недійсним установчих документів ПП ПФ «Агрозембуд», ДПІ у м. Хмельницькому в акті перевірки зазначає про нікчемність правочину ТОВ «Укрбудінвест 2010» з придбання товару на загальну суму 1 190 392 грн., в т.ч. ПДВ 198 398, 67, а саме трансформаторів, кабельної продукції та ін. у ПП ПФ «Агрозембуд» внаслідок відсутності настання правових наслідків такого правочину.

Актом перевірки встановлено, що ТОВ «Укрбудінвест 2010» в період з липня 2007 року по грудень 2007 року мало господарські взаємовідносини з ПП «БН - Техстан». Згідно договору на поставку енергообладнання від 10.12.2007 року за № 10/12-07 ТОВ «Укрбудінвест 2010» придбав у «БН - Техстан», шляхом перерахування грошових коштів на загальну суму 660 000 грн., в т.ч. ПДВ ПО 000, 00 грн. По операції до складу валових витрат ТОВ «Укрбудінвест 2010» віднесена сума в розмірі 500 000, 00 грн. (без ПДВ). Згідно п. 1.1. зазначеного договору, продавець зобовязується поставити та передати у власність покупцю товар енергообладнання, а покупець зобовязується прийняти цей товар. Відповідно п. 5.1. договору покупець здійснює 100 % попередню оплату за товар згідно рахунків на розрахунковий рахунок продавця. Перерахування авансових платежів документально підтверджено платіжними документами: № 168 від 20.12.2007 p.; № 186 від 27.12.2007 p.; № 183 від 26.12.2007 p.; № 116 від 12.12.2007 p.; № 122 від 14.12.2007 p.; № 134 від 25.12.2007 р. Актом перевірки відповідача встановлено, що актом ДПІ у м. Херсоні № 45 від 18.09.2008 р. анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «БН - Техстан». Постановою Херсонського окружного адміністративного суду у справі від 29 липня 2008 р. визнано недійсними установчі та реєстраційні документи з моменту перереєстрації на ОСОБА_3, тобто з 24.05.2007 p., скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів ПП «БН - Техстан» (пр. 200 річчя Херсону, 112. корпус 2, кв. 6 код ЄДРПОУ 34554770), повязаних з перереєстрацією зазначеного підприємства на ОСОБА_3.), визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість у період засновництва ОСОБА_3 Враховуючи факт визнання недійсними установчих, реєстраційних документів, а також свідоцтва платника ПДВ ПП «БН - Техстан» ДПІ у м. Хмельницькому в акті перевірки прийшло до висновку, що правочин ТОВ «Укрбудінвест 2010» з придбання товару на загальну суму 500 000 грн. (без ПДВ), а саме трансформаторів, кабельної продукції та ін. у ПП «БН - Техстан» є нікчемним внаслідок відсутності реального настання правових наслідків такого правочину. В акті перевірки зазначається про порушення позивачем норм п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся на загальну суму 783 251 грн., в тому числі в розрізі звітних періодів: за три квартали 2007 р. в сумі 37279 грн., за 2007 р. в сумі 783 251 грн.

За наслідками проведеної перевірки ДПІ у м. Хмельницькому прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002542301/0/8792 від 14.10.08р. про визначення податкового зобовязання по сплаті податку на прибуток в сумі 783251, 00 грн. та штрафних санкції в сумі 708655, 00грн.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» 334/94-ВР від 28.12.1994 р. валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно п. 5.2.1. ст. 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

П. 5.3.9. п. 5.З. ст. 5 вказаного Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

До валових витрат позивачем було включено вартість обладнання, яке придбавалося у ПП ППКФ «Техноагротрейд», ПП ПФ «Агрозембуд», ПП «БН - Техстан» на загальну суму 3 133 005 згідно вказаних видаткових накладних та платіжних документів, які податковий орган вважає такими, що не можуть підтверджувати валові витрати підприємства, посилаючись на рішення господарського суду Херсонської області та Херсонського окружного адміністративного суду про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів ПП ППКФ «Техноагротрейд», ПП ПФ «Агрозембуд», ПП «БН -Техстан» з моменту їх перереєстрації, а також посилаючись на нікчемність договорів з такими контрагентами. Суд приймає до уваги, що господарська діяльність позивача із ПП ППКФ «Техноагротрейд», ПП ПФ «Агрозембуд», ПП «БН - Техстан» проводилася у 2007 році, рішення судів про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів зазначених контрагентів, а також рішення про анулювання свідоцтв про сплату податку на додану вартість були ухваленими та набрали законної сили у квітні-вересні 2008 року, тобто після закінчення господарських операцій, за котрими і відбулося включення сум до валових витрат позивача.

Відповідно до ст. ст. 204, 215 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Фіктивним є правочин, відповідно до ст.. 234 ЦК України, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тому не можна погодитися із висновками відповідача щодо нікчемності правочину, який вчинено без наміру створення правових наслідків.

Відповідач у акті перевірки додатково також посилається на ст. 228 ЦК України як на підставу визнання договорів, платежі за котрими включалися позивачем до складу валових витрат, нікчемним. Правочин, згідно ст.. 228 ЦК Укрїни, вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. В даній нормі зазначається мета вчинення такого правочину. При укладенні договору сторони повинні чітко усвідомлювати та бажати укласти такий договір, який би порушував суспільні відносини передбачені ст. 228 ЦК України. Відповідачем в акті перевірки не були встановлені обставини та не надані докази, які б підтверджували намір сторін, при укладенні договору, на порушення конституційних праві свобод людини чи громадянина чи на заволодіння майном держави. Визнання недійсними установчих та реєстраційних документів юридичної особи саме по собі не тягне за собою недійсності усіх правочинів, вчинених з моменту державної реєстрації установчих документів такої юридичної особи та і до моменту визнання таких документів недійсними.

Згідно ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. В абз. 2 ч. 3 ст. 92 ЦК України зазначається, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Для встановлення обставин, якими позивач обгрунтовує свої позовні вимоги, в судовому засіданні були заслухані показання свідка ОСОБА_4, директора ТОВ «Укрбудінвест 2010», який дав показання щодо провадження ТОВ «Укрбудінвест 2010» господарської діяльності із ППКФ «Техноагротрейд», ПП ПФ «Агрозембуд», ПП «БН - Техстан» та ПП фірма «Октей». Повідомив, що господарські договори із більшістю контрагентів позивача укладаються шляхом надсилання засобами звязку (факсимільного звязку) оферт та акцептів, так само відбувалося і укладення договорів із ППКФ «Техноагротрейд» № 07/09-07 від 07.09.2007 року, ПП ПФ «Агрозембуд» № 22-10/07 від 22.10.2007 року, ПП «БН - Техстан» № 10/12-07 від 10.12.2007, ПП фірма «Октей». Пошук контрагентів здійснювався із рекламних оголошень, чи іншої інформації, виходячи виключно із економічної складової такої можливої співпраці. Контактування з контрагентами відбувалося по телефону, як і попереднє узгодження умов договорів. Самі проекти договорів пересилалися за допомогою факсимільного звязку чи електронної пошти. Відносно перевірки дієздатності контрагентів то вона здійснювалося шляхом перевірки будь-яких відомостей про такі підприємства в загальнодоступних джерелах інформації - інтернет, друковані видання, тощо. Що стосується перевірки контрагентів на наявність у них статусу платника податку на додану вартість, то така перевірка даних відбувалася всіма доступними засобами та способами- отримання копій свідоцтв про сплату податку на додану вартість, перевірка чинності дії свідоцтв на веб-сайті Державної податкової адміністрації України.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів».

Первинні документи по господарських операціях із ППКФ «Техноагротрейд», ПП ПФ «Агрозембуд», ПП «БН - Техстан» наявні у матеріалах справи, оформлені належним чином у відповідності до положень п. 2.4. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за N 168/704, та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 p., мають обовязкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Накладна застосовується до відображення в обліку надходження або відпуску матеріальних цінностей, і тільки на підставі накладної оформляється господарська операція з передачі фактичної кількості товарно-матеріальних цінностей, то наявні у справі видаткові накладні на загальну суму 3159 605, 60 по господарських операціях із ППКФ «Техноагротрейд», ПП ПФ «Агрозембуд», суд вважає такими, що є належним документальним підтвердженням передачі товарно-матеріальних цінностей.

До складу валових витрат відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). Витрати включені до складу валових витрат в тому числі можуть підтверджуватись платіжними документами. Платіжні документи із придбання ТОВ «Укрбудінвест 2010» енергообладнання у ПП «БН - Техстан» за договором від 10.12.2007 року № 10/12-07 на умовах попередньої оплати відповідають Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4., 2.5. Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21 січня 2004 року N 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976, тому, суд вважає їх такими, що є належним документальним підтвердженням витрат, сплачених ТОВ «Укрбудінвест 2010» для організації свого виробництва.

ТОВ «Укрбудінвест 2010» проводило господарські операції із зареєстрованими згідно чинного законодавства України субєктами підприємницької діяльності - ППКФ «Техноагротрейд», ПП ПФ «Агрозембуд», ПП «БН - Техстан» згідно належним чином оформленими видатковими та платіжними документами. Щодо встановленого в акті перевірки ДПІ у м. Хмельницькому від 07.10.2008 року № 9439/23-4/33456157 завищення розміру податкового кредиту за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року, та заниженя податку на додану вартість всього на суму 723 450 грн., судом приймається до уваги наступне.

Згідно ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно з нормами п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями) обєктом оподаткування є операції з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Згідно п. 1.4. ст. 1 вказаного Закону, поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

База оподаткування операції з поставки товарів (послуг), відповідно п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обовязкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обовязкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого звязку, що включається до ціни товарів (послуг)).

З врахуванням наведеного суд приходить до висновку, що господарські операції за договорами, укладеними між ТОВ «Укрбудінвест 2010» та ППКФ «Техноагротрейд» № № 07/09-07 від 07.09.2007 року, ПП ПФ «Агрозембуд» № 22-10/07 від 22.10.2007 року, ПП «БН - Техстан» № 10/12-07 від 10.12.2007 року, ПП фірма «Октей», є обєктом оподаткування податком на додану вартість згідно Закону України «Про податок на додану вартість».

В акті перевірки відповідача зазначається про безпідставність віднесення ТОВ «Укрбудінвест 2010» до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, складених ПП ППКФ «Техноагротрейд», ПП ПФ «Агрозембуд», ПП «БН - Техстан», ПП фірма «Октей», оскільки суми ПДВ по податковим накладним не нараховувались та не сплачувалась до бюджету. Відповідач також зазначає, що складені податкові накладні не відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» та про заниження позивачем суми податку, котра підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 723 450 грн.

Судом встановлено, що підставою для нарахування позивачем податкового кредиту були видані податкові накладні, а саме:

податкові накладні ППКФ «Техноагротрейд» № 863 від 31.08.2007 p.; № 864 від 31.08.2007 p.; № 912 від 11.09.2007 p.; № 947 від 21.09.2007 p.; № 950 від 24.09.2007 p.; № 951 від 24.09.2007 p.; № 958 від 27.09.2007 p.; № 963 від 28.09.2007 p.; № 962 від 28.09.2007 p.; 972 від 02.10.2007 p.; № 990 від 08.10.2007 p.; № 1000 від 12.10.2007 p.; № 1024 від 18.10.2007 p.; № 1121 від 20.12.2007 p.; № 1128 від 24.12.2007 p.; № 1129 від 24.12.2007 p.; № 1133 від 26.12.2007 p.; № ; 1135 від 27.12.2007 р.

податкові накладні ПП ПФ «Агрозембуд» № 400 від 24.10.2007 p.; № 422 від 31.10.2007 p., № 397 від 23.10.2007 p.; № 424 від 01.11.2007 p.; № 428 від 05.11.2007 p.; № 441 від 07.11.2007 p.; № 444 від 08.11.2007 p.; № 458 від 09.11.2007 p.; № 460 від 12.11.2007 p.; № 471 від 13.11.2007 p.; № 494 від 18.11.2007 p.; № 495 від 18.11.2007 p.; № 500 від 19.11.2007 p.; № 516 від 21.11.2007 p.; № 517 від 23.11.2007 p.; № 520 від 26.11.2007 p.; № 525 від 28.11.2007 p.; № 526 від 28.11.2007 p.; № 531 від 29.11.2007 p.; № 532 від 29.11.2007 p.; № 545 від 30.11.2007 p.; № 555 від 04.12.2007 p.; № 569 від 06.12.2007 p.; № 558 від 05.12.2007 p.; № 610 від 21.12.2007 р.

податкові накладні ПП «БН - Техстан» № 834 від 14.12.2007 p.; № 873 від 25.12.2007 p.; № 876 від 26.12.2007 p.; № 882 від 27.12.2007 р.

податкові накладні ПП фірма «Октей» № 385 від 04.07.2007 p.; № 386 від 04.07.2007 p.; № 408 від 09.07.2007 p.; 433 від 17.07.2007 p.; № 461 від 25.07.2007 p.; № 478 від 01.08.2007 р. Вказані податкові накладні є звітними податковими документами та розрахунковими документами, які із врахуванням вимог п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» дають право покупцю, зареєстрованому як платник ПДВ, на включення до податкового кредиту сум ПДВ.

За таких обставин, враховуючи належне документальне підтвердження господарських операцій позивача із ПП ППКФ «Техноагротрейд», ПП ПФ «Агрозембуд», ПП «БН - Техстан» за період з серпня 2007 р. по грудень 2007 р. а також те, що державна реєстрація даних субєктів господарювання не була скасована, суд вважає викладені в акті перевірки висновки ДПІ у м. Хмельницькому щодо неправомірності включення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту (п.п. 7.2.1., 7.2.4., 7.2.6. п. 7.2. та п.п. 7.4.1, 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість») безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству і не відповідають фактичним обставинам справи.

Судом враховується, що згідно п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). При цьому не дозволяється включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними, митними деклараціями чи транспортними квитками, готельними рахунками або рахунками, які виставляються платнику податку за послуги звязку, інші послуги. Платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку (п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Судом встановлено відповідність складених ПП ППКФ «Техноагротрейд», ПП ПФ «Агрозембуд», ПП «БН - Техстан» та ПП фірма «Октей» податкових накладних положенням Закону України «Про податок на додану вартість» та Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30 травня 1997 року N 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено за результатами проведення перевірки, викладені в акті перевірки порушення відповідач в тому числі обгрунтовує тим, що актом ДПІ у м. Нова Каховка № 6/15-2 від 23.04.2008 р. (затверджений 23.04.2008 року) анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ПП ПКФ «Техноагротрейд», актом ДПІ у м. Нова Каховка № 27 від 24.06.2008 р. анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ПП ПФ «Агрозембуд», актом ДПІ у м. Херсоні № 45 від 18.09.2008 р. анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «БН - Техстан», актом ДПІ у м. Чернігові № 57/15-248 від 19.06.2007 року анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ПП фірма «Октей».

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість», реєстр яких веде центральний податковий орган.

Згідно п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Відповідно до п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація платника податку діє до дати її анулювання. Згідно п.п 25.2.2 п. 25.2. ст. 25 Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» від 01 березня 2000 року N 79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000 р. за N 208/4429, дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість вважається днем прийняття такого рішення про анулювання реєстрації платника податку.

На момент здійснення ТОВ «Укрбудінвест 2010» господарських операцій із ПП ППКФ «Техноагротрейд», ПП ПФ «Агрозембуд», ПП «БН - Техстан», які відбувались у серпні-грудні 2007 року - останні були платниками податку на додану вартість, тому мали право складати податкові накладні. Реєстрація ПП ППКФ «Техноагротрейд», ПП ПФ «Агрозембуд», ПП «БН - Техстан» як платників ПДВ була анульована лише в квітні-вересні 2008 року, тобто після здійснення господарських операцій із позивачем. Тому доводи відповідача в цій частині є необгрунтованими.

Щодо включення позивачем до складу податкового кредиту сум підтверджених податковими накладними ПП фірма «Октей» то суд приймає до уваги, що згідно п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається в тому числі дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Тому, з моменту отримання позивачем податкових накладних від ПП фірма «Октей», у позивача виникло право на податковий кредит.

Відповідно п.п. 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» обовязок надати покупцю податкову накладну покладений на платника податку. Закон не зобовязує покупця перевіряти достовірність зазначених у накладній даних чи статус платника податку особи, котра складає податкову накладну, тому виходячи із змісту вищезгаданої норми слідує, що відповідальність за достовірність цих даних несе саме продавець. Тому позивач не може нести відповідальності як за несплату податків своїми контрагентами, так і за можливу недостовірність відомостей про них, недостатній обсяг цивільної дієздатності уповноважених осіб, при необізнаності позивача щодо таких обставин. Суд приходить до висновку про правомірність включення до податкового кредиту сум за податковими накладними, складеними ПП фірма «Октей».

Встановлене за висновком акту перевірки порушення приписів п.п. 7.4.1. п.п. 7.4.5 п..7.4, п.п. 7.2.1., п.п. 7.2.4., п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та заниження ТОВ «Укрбудінвест 2010» ПДВ на загальну суму 723 450 грн., яке підлягає перерахуванню до бюджету, не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується наведеним.

Як вбачається із спірних податкових повідомлень-рішень, штрафні санкції визначені за наслідками встановлених актом перевірки порушень, спростовані позивачем в ході судового розгляду справи та наявними доказами у справі, тому нарахування таких штрафних санкцій відповідачем із посиланням на п.п. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд вважає неправомірним.

Згідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, згідно ч.2 ст. 71 КАС України, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що відповідачем не доведено, судом не встановлено безтоварності проведених операцій, позовні вимоги позивача про скасування податкових повідомлень - рішень № 0002552301/0/8791 від 14.10.08р., про визначення податкового зобовязання по сплаті податку на додану вартість в сумі 723450, 00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 361725, 00 грн. та № 0002542301/0/8792 від 14.10.08р., про визначення податкового зобовязання по сплаті податку на прибуток в сумі 783251, 00 грн. та нарахуванню штрафних санкцій в сумі 708655, 00грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест 2010» - задоволити. Податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Хельницькому № 0002552301/0/8791 від 14 жовтня 2008 року, згідно якого ТОВ «Укрбудінвест 2010» було визначено податкове зобовязання по сплаті податку на додану вартість в сумі 723 450 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 361 725 грн., № 0002542301/0/8792 від 14 жовтня 2008 року, згідно якого ТОВ «Укрбудінвест 2010» було визначено податкове зобовязання по сплаті податку на прибуток в сумі 783 251 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 708 655 грн. - скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест 2010», м. Хмельницький, вул. Курчатова, 118 код ЄДРПОУ 33456157) 03 гривни 40 коп. (три гривні 40 коп.) відшкодування судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.