Ухвала суду № 115186997, 14.11.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/44349/21

Провадження № 1-в/761/399/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання інспектора Голосіївського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в м. Києві та Київській області погодженого начальником Голосіївського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в м. Києві та Київській області ОСОБА_4 про застосування покарання при наявності декількох вироків відносно засудженого:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з повною середньою освітою, не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , -

встановив:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотння інспектора Голосіївського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в м. Києві та Київській області погодженого начальником Голосіївського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в м. Києві та Київській області ОСОБА_4 про застосування покарання при наявності декількох вироків відносно засудженого ОСОБА_5 .

В судовому засіданні прокурор заперечувала, щодо задоволення подання вказавши, що вказане подання не підсудне Шевченківському суду м. Києва.

Представник органу пробації та засуджений у судове засідання не з`явилися, про місце, дату та час судового засідання повідомлені належним чином, клопотань про відкладення до суду не подавав, втім їх неявка на підставі ч. 5 ст. 539 КПК України не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Суд, вивчивши подання та перевіривши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, дійшов таких висновків.

Встановлено, що вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 22.03.2012 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді 2 двох років позбавлення волі, На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, строком на два роки.

Крім того встановлено, що вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 02.03.2023 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

У відповідності до п.11, п.14 ч.1ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання, зокрема: про застосування покарання за наявності кількох вироків; інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Статтею 72 КК України не передбачено повне або часткове складання, поглинання іспитового строку при призначенні покарання за сукупністю злочинів. Зазначені вст. 70 КК України правила застосовуються лише до покарань.

Згідно роз`яснень, викладених в п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 р., коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

За правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 754/2749/17 щодо застосування частини 4 статті 70 КК України, коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення першого вироку інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, або звільняється від відбування покарання з випробуванням, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

У постанові від 21.01.2020 у справі № 484/5806/18 Верховний Суд також зазначив, якщо за вчинення злочинів особа була за вироком суду звільнена від відбування покарання з випробуванням, а потім було встановлено, що вона винна ще і в інших злочинах, вчинених до постановлення цього вироку, то в таких випадках питання про відповідальність особи за сукупністю вчинених нею злочинів має вирішуватись в залежності від того, чи залишається незмінним вирок, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням (попередній вирок), на момент постановлення наступного вироку. Тобто у тому випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу і в цьому разі, якщо наступним вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення частини 4 статті 70 щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок - попередній та наступний - виконуються самостійно.

Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 156/149/20.

Таким чином, у разі, коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення першого вироку інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Крім того, у порядку, передбаченому розділом VІІІ КПК України, суд може вирішувати на стадії виконання вироків, лише ті питання, які не стосуються суті вироку, і не тягнуть погіршення становища засудженого. Не підлягають розгляду у такому порядку питання, які зачіпають суть вироку та погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків в частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову.

Окрім того, відповідно до положень статті 165 КВК України, іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.

Відповідно до ч. 1 ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов`язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

Так, станом на день розгляду клопотання з моменту оголошення вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 22.03.2012 минуло понад 11 років, між тим, будь якої інформації про скасування призначеного покарання засудженому ОСОБА_5 суду, а ні під час ухвалення вироку, а ні під час розгляду клопотання не надано.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання клопотння інспектора Голосіївського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в м. Києві та Київській області погодженого начальником Голосіївського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в м. Києві та Київській області ОСОБА_4 про вирішення питання, про застосування покарання за наявності кількох вироків відповідно до ст. 70 ч.4 КК України слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.537, 539 КПК України, суд

постановив:

У задоволенні клопотання інспектора Голосіївського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в м. Києві та Київській області погодженого начальником Голосіївського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в м. Києві та Київській області ОСОБА_4 про застосування покарання стосовно засудженого ОСОБА_5 , за наявності кількох вироків - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_6