Вирок № 115186319, 21.11.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12386/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" листопада 2023 р. м.Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, кримінальне провадження №12023100000000763 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Гостра Могила Ставищенського району Київської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, військовозобов`язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за обвинуваченням в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.4 ст.358 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Згідно обвинувального акту досудовим розслідуванням встановлено, що в середині 2020 року, більш точну дату встановити не виявилось за можливе, у ОСОБА 1 та ОСОБА 2, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману в особливо великих розмірах.

ОСОБА 2, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА 1, реалізуючи спільний злочинний план, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, з метою протиправного збагачення за рахунок чужого майна, у невстановлених в ході досудового розслідування місцях, в ході неодноразових зустрічей упродовж 2020 року, більш точну дату та час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, залучили до своєї злочинної діяльності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомивши останньому про свій намір оформленням у приватну власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , з кадастровим номером №8000000000:66:069:0001, площею 0,0838 га, з метою її подальшого продажу.

Так, ОСОБА 2, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА 1 та ОСОБА_3 , які достовірно усвідомлювали той факт, що право розпорядження земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_3 , належить виключно територіальній громаді м.Києва, в особі Київської міської ради, на праві комунальної власності, заздалегідь розуміючи, що у будь-яких осіб законні підстави для виникнення права власності, постійного користування чи права оренди на зазначену земельну ділянку відсутні, діючи із корисливих мотивів, розробили злочинний план, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3 , з кадастровим номером №8000000000:66:069:0001, площею 0,0838 га, вартістю 2596308 гривень, тобто в особливо великих розмірах.

Відповідно до розробленого плану, усвідомлюючи, що право власності на вказану земельну ділянку не може бути оформлено згідно вимог ст.ст.116, 118 Земельного кодексу України, без відповідного рішення органу місцевого самоврядування, учасники групи залучили невстановлену досудовим розслідуванням особу, яка мала підробити офіційний документ - рішення Київської міської ради про відведення вказаної земельної ділянки ОСОБА_3 та надати його ОСОБА 1 та ОСОБА 2.

В свою чергу ОСОБА_3 , діючи спільно з ОСОБА 1 та ОСОБА 2, мав надати державному реєстратору недостовірні документи, а саме підроблене рішення Київської міської ради про відведення вказаної земельної ділянки з метою реєстрації права власності на земельну ділянку, та в подальшому розпорядитись майном на власний розсуд.

Так, діючи умисно, протиправно, згідно з розробленого злочинного плану, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, реалізуючи свій намір направлений на безоплатне отримання права власності на земельну ділянку, шляхом обману, ОСОБА 1 та ОСОБА 2 отримав від невстановленої особи підроблений офіційний документ - рішення Київської міської ради №960/2852 від 06.07.2017 про приватизацію громадянином ОСОБА_3 земельної ділянки для завершення будівництва, подальшої експлуатації та обслуговування кафе на АДРЕСА_4 .

Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА 1 та ОСОБА 2, розуміючи, що правових підстав для проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 , з кадастровим номером №8000000000:66:069:0001, в них не має, для досягнення своєї злочинної мети вирішили залучити до протиправної діяльності державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса ОСОБА 3 (фактичне місцезнаходження: м.Київ, вул.Саксаганського, буд.119, офіс 17), яка фактично мала можливість проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 23.10.2020 року ОСОБА_3 разом з ОСОБА 1 та ОСОБА 2 прибули за адресою: АДРЕСА_5 , який використовує у своїй діяльності приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА 3. У вказаному приміщенні, ОСОБА_3 подав заяву на реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером №8000000000:66:069:0001, в свою чергу ОСОБА 1 та ОСОБА 2, надали ОСОБА 3 підроблений офіційний документ - рішення Київської міської ради №960/2852 від 06.07.2017 року.

Після цього, діючи відповідно спільного злочинного умислу, 29.10.2020 року державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом ОСОБА 3, всупереч вимогам ч.1 ст.121 Земельного кодексу України, проведено державну реєстрацію права власності, та передано у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером №8000000000:66:069:0001.

Надалі, з метою надання злочинній схемі з протиправного вибуття земельної ділянки з комунальної форми власності у приватну власність ознак законності, ОСОБА_3 , ОСОБА 1 та ОСОБА 2 проведено низку реєстраційних дій щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , з кадастровим номером №8000000000:66:069:0001, площею 0,0838 га.

Так, 09.11.2020 року ОСОБА_3 та ОСОБА 1, діючи відповідно до спільного злочинного плану, зареєстрували право власності на земельну ділянку за адресою: м.Київ, вул.Бородіна Інженера, 5-Б, з кадастровим номером №8000000000:66:069:0001, площею 0,0838 га за ТОВ «Вікатрейд», керівником якого був ОСОБА_3 , шляхом збільшення статутного капіталу товариства за рахунок залучення додаткових вкладів у вигляді нерухомого майна.

В подальшому, 18 лютого 2021 року ТОВ «Вікатрейд», в особі керівника ОСОБА_3 , передало до статутного капіталу ТОВ «Інтер-Рейт» не грошовий вклад у вигляді вищевказаної земельної ділянки, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2207085680000, що належить ТОВ «Вікатрейд» на праві приватної власності на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, ринкова вартість нерухомого майна 845000 гривень 00 гривень 00 копійок.

У подальшому керівник ТОВ «Інтер-Рейт», як учасник ТОВ, що володіє 100% статутного капіталу, прийняв рішення розподілити земельну ділянку загальною площею 0,0838 га, кадастровий номер №8000000000:66:069:0001, реєстраційний номер нерухомого майна: 2207085680000, цільове призначення якої: для роздрібної торгівлі та комерційних послуг для завершення будівництва, подальшої експлуатації та обслуговування кафе, що належить на праві власності ТОВ, на дві окремі земельні ділянки площею: 0,0838 га (кадастровий номер 8000000000:66:069:0001) за адресою: АДРЕСА_3 , на 2 земельні ділянки площею 0,0833 га та 0,0005 га з кадастровими номерами 8000000000:66:069:0100 та 8000000000:66:069:0101.

В результаті спільних злочинних дій, ОСОБА_3 , ОСОБА 1 та ОСОБА 2 за пособництва ОСОБА 3, заволоділи земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3 , з кадастровим номером №8000000000:66:069:0001, площею 0,0838 га, вартістю 2596308 гривень, тобто в особливо великих розмірах та розпорядився на власний розсуд.

Крім того, встановлено, що в середині 2020 року, більш точну дату встановити не виявилось за можливе, ОСОБА 1, ОСОБА 2, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, та ОСОБА_3 діючи з корисливих мотивів, вступили у попередню злочинну змову, спрямовану на заволодіння земельною ділянкою комунальної власності шляхом використання підроблених офіційних документів, необхідних для проведення державної реєстрації права приватної власності.

Так, ОСОБА 2, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА 1 та ОСОБА_3 , які достовірно усвідомлювали той факт, що право розпорядження земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_3 належить виключно територіальній громаді м.Києва, в особі Київської міської ради, на праві комунальної власності, заздалегідь розуміючи, що у будь-яких осіб законні підстави для виникнення права власності, постійного користування чи права оренди на зазначену земельну ділянку відсутні, діючи із корисливих мотивів, розробили злочинний план, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3 , з кадастровим номером №8000000000:66:069:0001, площею 0,0838 га, вартістю 2596308 гривень.

Відповідно до розробленого плану, усвідомлюючи, що право власності на вказану земельну ділянку не може бути оформлено згідно вимог ст.ст.116, 118 Земельного кодексу України, без відповідного рішення органу місцевого самоврядування, учасники групи залучили невстановлену досудовим розслідуванням особу, яка мала підробити офіційний документ - рішення Київської міської ради про відведення вказаної земельної ділянки ОСОБА_3 та надати його ОСОБА 1 та ОСОБА 2.

В свою чергу ОСОБА_3 , діючи спільно з ОСОБА 1 та ОСОБА 2, мав надати державному реєстратору недостовірні документи, а саме підроблене рішення Київської міської ради про відведення вказаної земельної ділянки з метою реєстрації права власності на земельну ділянку, та в подальшому розпорядитись майном на власний розсуд.

Так, діючи умисно, протиправно, згідно з розробленого злочинного плану, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, реалізуючи свій намір направлений на безоплатне отримання права власності на земельну ділянку, шляхом обману, ОСОБА 1 та ОСОБА 2 отримав від невстановленої особи підроблений офіційний документ - рішення Київської міської ради №960/2852 від 06.07.2017 року про приватизацію громадянином ОСОБА_3 земельної ділянки для завершення будівництва, подальшої експлуатації та обслуговування кафе на АДРЕСА_4 .

Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА 1 та ОСОБА 2, розуміючи, що правових підстав для проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 , з кадастровим номером №8000000000:66:069:0001 в них немає, для досягнення своєї злочинної мети вирішили залучити до протиправної діяльності державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса ОСОБА 3, фактичне місцезнаходження: м.Київ, вул.Саксаганського, буд.119, офіс 17), яка фактично мала можливість проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 23.10.2020 року ОСОБА_3 разом з ОСОБА 1 та ОСОБА 2 прибули за адресою: АДРЕСА_5 , який використовує у своїй діяльності приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА 3. У вказаному приміщенні, ОСОБА_3 подав заяву на реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером №8000000000:66:069:0001, в свою чергу ОСОБА 1 та ОСОБА 2, реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на використання підробленого документу, надали ОСОБА 3 підроблений офіційний документ - рішення Київської міської ради № 960/2852 від 06.07.2017 року.

Після цього, діючи відповідно спільного злочинного умислу, 29.10.2020 року державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом ОСОБА 3, всупереч вимогам ч.1 ст.121 Земельного кодексу України, проведено державну реєстрацію права власності, та передано у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером №8000000000:66:069:0001.

Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості на підставі ст.ст.468, 469, 472 КПК України.

Відповідно до даної угоди прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 , в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, вчинене у особливо великих розмірах, тобто злочині, передбаченому ч.4 ст.190 КК України, та використанні завідомо підробленого документа, тобто кримінальному проступку, передбаченому ч.4 ст.358 КК України.

Обвинувачений у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень, добровільно повідомив про всі обставини вчинення інкримінованих йому за попередньою змовою групою осіб кримінальних правопорушень, та зобов`язався співпрацювати з органом досудового розслідування у викритті осіб, які є іншими співучасниками інкримінованих кримінальних правопорушень, участі у проведенні слідчих дій під час досудового розслідування, а також проведенні одночасних допитів за його участі (під час судового розгляду), і при укладенні угоди підтвердив вищезазначене.

Також сторонами угоди було узгоджене покарання, яке необхідно призначити ОСОБА_3 за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.4 ст.358 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, особи обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, позитивно характеризується, даних про його особу, його віку, стану здоров?я, сімейного стану, характеру та ступеню його участі у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а також положень ст.61 КК України.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, про що свідчить поведінка обвинуваченого під час досудового розслідування та в суді.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , передбачених ст.67 КК України, не встановлено.

Враховуючи викладене, сторони узгодили призначення ОСОБА_3 покарання за вчинення кримінальних правопорушень, а саме:

- за ч.4 ст.190 КК України - у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ч.4 ст.358 КК України - у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України узгодили остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, та покласти обов`язки передбачені ст.76 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 дав згоду на застосування узгодженого за цією угодою покарання та зобов`язується виконувати покладені на нього обов`язки.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди були дотримані всі вимоги і правила КПК та КК України, а тому просив затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання.

Потерпілі у даному кримінальному провадженні надали письмові згоди прокурору на укладення угоди у даному кримінальному провадженні.

Захисник - адвокат ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості підтримала, просила суд її затвердити, оскільки при складанні даної угоди були дотриманні вимоги, передбаченні КПК України, та права її підзахисного. Право на колегіальний розгляд даного кримінального провадження їм зрозуміле, просили суд розглядати дану угоду одноособово. Крім того, просила суд призначити обвинуваченому мінімальний іспитовий строк, враховуючи дані про особу обвинуваченого.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень беззастережно визнав повністю та просив суд затвердити укладену між ним та прокурором угоду і призначити узгоджену в ній міру покарання, а також зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосоване в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні угоди. Право на колегіальний розгляд даного кримінального провадження йому зрозуміле, просив суд розглядати дану угоду одноособово. Крім того, пояснив суду, що хоче співпрацювати з органами досудового розслідування з метою розкриття даного злочину та викриття винних осіб у даному кримінальному провадженні задля встановлення справедливості.

Вислухавши думки учасників кримінального провадження, розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч.2 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого.

Частиною 5 ст.469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осію, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до ч.8 ст.469 КПК України у разі якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрюваними чи обвинуваченими, угода може бути укладена з одним (кількома) з підозрюваних чи обвинувачених. Кримінальне провадження щодо особи (осіб), з якими досягнуто згоди, підлягає виділенню в окреме провадження.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений визнав себе винуватим, віднесені до особливо тяжких злочинів, внаслідок вчинених обвинуваченим злочинів шкода завдана правам та інтересам потерпілих, які надали письмові згоди на укладення угоди про визнання винуватості, а отже угода відповідає вимогам закону.

Умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, про призначення якої дійшли згоди обвинувачений та прокурор, визначена в межах санкцій ч.4 ст.190, ч.4 ст.358 КК України, угода не суперечить інтересам суспільства. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб внаслідок укладення такої угоди судом не встановлено.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє зміст і наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473, ст.ст.394, 424 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, положення ч.5 ст.474 КПК України, зокрема, те, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ч.1 ст.476 КПК України. Укладення угоди є цілком добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачений ОСОБА_3 погоджується з призначенням судом узгодженого покарання.

Обвинуваченому ОСОБА_3 , його захиснику, представнику потерпілого роз`яснено і зрозуміло наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди, встановлені ст.476 КПК України.

Відповідно до ст.475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для затвердження угоди про визнання винуватості і призначення ОСОБА_3 узгодженої сторонами міри покарання.

Разом з тим, відповідно до ст.77 КК України у зв`язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням додаткове покарання у вигляді конфіскації майна призначенню не підлягає.

При ухваленні даного вироку суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати також як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, у пункті 113 рішення ЄСПЛ у справі «Коваль проти України» від 19 жовтня 2006 року, Суд наголосив, що основна мета статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у рамках кримінального провадження - забезпечити справедливий розгляд справи судом, який встановить обґрунтованість будь-якого кримінального обвинувачення.

Стаття 6 Конвенції гарантує обвинуваченому ефективну участь у кримінальному провадженні. Основним аспектом права на справедливий суд є те, що розгляд кримінальної справи, включаючи елементи кримінального провадження, які відносяться до процедури, повинен бути змагальним і в ньому має забезпечуватись рівність сторін обвинувачення і захисту (рішення від 16 лютого 2000 року у справі «Роу і Дейвіс проти сполученого Королівства»).

Також у рішеннях у справах «Леонід Лазаренко проти України» від 28 жовтня 2010 року (п.52 )та «Боротюк проти України» від 16 грудня 2010 року (п.80) Суд зазначив, що ані буква, ані дух статті 6 Конвенції не перешкоджають особі добровільно відмовитись - у відкритий чи мовчазний спосіб - від свого права на гарантії справедливого судового розгляду. Однак для того, щоб така відмова була дійсною для цілей Конвенції, вона має бути виражена у недвозначній формі і має супроводжуватися мінімальними гарантіями, співмірними з важливістю такої відмови (рішення у справі «Сейдович проти Італії»).

Виходячи із зазначеного, під час судового розгляду судом дотримано гарантоване статтею 6 Конвенції право обвинуваченого на справедливий і публічний розгляд його справи, упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, забезпечена ефективна участь сторін у провадженні та право на захист.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні потерпілими заявлено не було.

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст.374, 473, 474, 476 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену в кримінальному провадженні №12023100000000763 між прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.4 ст.358 КК України, на підставі яких призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання, а саме:

- за ч.4 ст.190 КК України, з урахуванням вимог ст.77 КК України, - у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі, без конфіскації майна;

- за ч.4 ст.358 КК України - у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України,з урахуванням вимог ст.72 КК України, призначити обвинуваченому ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі, без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України, у зв`язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, покласти на засудженого ОСОБА_3 обов`язки не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, а також періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.

Матеріали кримінального провадження №12023100000000763 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням зі справою №755/12386/23.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору, представнику потерпілого, обвинуваченому та захиснику.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м.Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Суддя Дніпровського районного суду

м.Києва ОСОБА_1