Рішення № 115186110, 20.11.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/15130/23

Провадження № 2-о/752/996/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2023 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Крекотень О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Київська міська державна адміністрація, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінка без укладення шлюбу, -

присутні:

заявник: ОСОБА_1

заінтересована особа 1: не з`явилась

заінтересована особа 2: не з`явилась

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить встановити, що вона проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу із громадянином України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу з 30.08.2000 року по 25.02.2022р. за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням уточнень вимоги, які були зазначені в судовому засіданні.

В обґрунтування заяви зазначає, що протягом періоду часу більш як десять років проживала з ОСОБА_3 однією сім`єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу у квартирі заявниці за адресою: АДРЕСА_1 , а в літній період їздили до будинку чоловіка за адресою: АДРЕСА_2 . Протягом зазначеного періоду часу ні заявниця, ні ОСОБА_3 не перебували в іншому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер у віці 63 роки в с. Катюжанка, Вишгородського району, Київської обл. По факту трагічної загибелі ОСОБА_3 , вбитого військовослужбовцями російської федерації, відкрито кримінальне провадження (ЄРДР №42022112330000247 від 08.02.2022р.) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 438 КК України, що перебуває у провадженні Служби безпеки України, в якому заявниця визнана потерпілою. Відсутність офіційної реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 жодним чином не впливала на щасливе сімейне життя. Чоловік опікувався заявницею, фактично в усьому забезпечував матеріально. Проживаючи разом, як вказує заявниця, вони з ОСОБА_3 мали спільний бюджет, спільно харчувались, мали спільні витрати на купівлю майна спільного користування, спільно брали участь в утриманні житла, ремонтні, вели спільне господарство, спільно розпоряджалися коштами сімейного бюджету та їздили відпочивати, доглядали

один за одним під час хвороби. Встановлення факту спільного проживання необхідне для подальшого провадження в Європейському Суді з прав людини у справі за заявою заявниці, а також у кримінальному провадженні, досудове розслідування в якому проводиться ГУ СБУ у м. Киві та Київській області, в якому заявниця визнана потерпілою.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 01.08.2023р. відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , призначено її до розгляду.

Від Київської міської державної адміністрації надійшов відзив, за яким заінтересована особа просить розглядати справу за відсутності її представника та винести рішення згідно норм чинного законодавства.

Від заінтересованої особи ОСОБА_2 письмових пояснень щодо вимог заяви ОСОБА_1 до суду не надходило.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала вимоги заяви, просила їх задовольнити.

У судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Суд, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши їх у сукупності, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 09.04.2022р. Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно листа Головного слідчого управління Служби Безпеки України від 03.01.2023р. №6/С-8/2 вбачається, що слідчим управлінням ГУ СБУ у м. Києві та Київській області здійснюються досудові розслідування у кримінальних провадженнях №42022112320000037 (матеріали якого об`єднано з матеріалами кримінального провадження №42022112330000247) за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110, ч. 1 та ч. 2 ст. 438 КК України, та №42022112330000217 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 438 КК України, в яких, у тому числі, досліджуються обставини загибелі ОСОБА_3 .

Листом від 31.03.2023р. №51/12/С-689/24 на заяву ОСОБА_1 від 14.03.2023р. щодо визнання її потерпілою у кримінальному провадженні №42022112330000217 від 07.04.2022р. за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, Служба Безпеки України повідомила, що в ході досудового розслідування кримінального провадження слідчим у порядку ст. 40 КПК України надано доручення до Вишгородського РВ ГУ СБ України у м. Києві та Київські області стосовно вручення ОСОБА_1 пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого, а також допиту в якості потерпілого.

Як вказує заявниця, вони з ОСОБА_3 з 30.08.2000р. проживали у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , мали спільний бюджет, спільно харчувались, мали спільні витрати на купівлю майна спільного користування, спільно брали участь в утриманні житла, ремонті, вели спільне господарство, спільно розпоряджалися коштами сімейного бюджету та їздили відпочивати, доглядали один за одним під час хвороби.

Заявницею надані фото спільного проводження часу разом ОСОБА_3 в колі своїх батьків.

Згідно відповіді №161864 від 28.07.2023р. з Єдиного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 04.04.1991р.

З копії паспорта ОСОБА_3 вбачається, що він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що заявниця та ОСОБА_3 почали зустрічатися десь з 90-х років, а проживати разом з 2000 року за адресою: АДРЕСА_1 . Вони працювали разом у своєму кафе, вранці виходили, а увечері поверталися з роботи разом, свята проводили разом, купували продукти харчування, їздили в лікарню. Проживали разом до війни.

Свідок ОСОБА_5 показав, що заявниця та ОСОБА_3 разом з 90-х років. Бував у них вдома за адресою: АДРЕСА_1 . Жили вони як чоловік та дружина, дітей не було, вели спільне господарство.

Відповідно до п.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Положеннями ч. 1 ст. 315 ЦПК України визначено перелік справ, які підлягають розгляду судом в порядку встановлення фактів, що мають юридичне значення. Даний перелік не є виключним.

Відповідно до вимог статей 315-319 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Статтею 3 Сімейного кодексу України встановлено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

З цього законодавчо сформульованого поняття сім`ї випливає, що ознаками

сім`ї є, зокрема, спільне проживання, спільний побут та ведення спільного господарства.

У рішенні Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 зазначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство.

Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Так, дослідженими судом доказами повністю підтверджується той факт, що заявниця ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 проживали з 2000 року за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом, надавали взаємну допомогу.

Встановлення факту спільного проживання заявниці разом з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу має для неї юридичне значення і не пов`язується з наступним вирішенням спору про право та чинним законодавством не передбачено іншого (позасудового) його встановлення.

Однак суд враховує, що факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу може бути встановлено судом лише з 01 січня 2004 року (після набрання чинності Сімейним кодексом України), оскільки КпШС України не передбачав юридичних наслідків для чоловіка та жінки, які проживали разом без реєстрації шлюбу, що відповідає судовій практиці, викладеній у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 163/754/17.

За таких обставин, враховуючи встановлені обставини справи та вимоги закону, проаналізувавши досліджені докази в їх сукупності, беручи до уваги відсутність спору про право, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

У відповідності до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Отже, судові витрати суд залишає за заявником.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 293-294, 315, 316, 318 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Київська міська державна адміністрація, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінка без укладення шлюбу задовольнити частково.

2. Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з

01.01.2004р. по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

3. В іншій частині вимоги заяви відмовити.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва. Особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право у п`ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Заявниця: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Заінтересовані особи:

Київська міська державна адміністрація (03680, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, корп. 2, код ЄДРПОУ 00022527).

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_3 ).

Повний текст рішення суду складений та підписаний 27.11.2023р.

Суддя І.О. Ольшевська