Рішення № 115172983, 24.11.2023, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2023 р. справа № 300/3742/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання до їх вчинення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправною бездіяльність щодо виконання рішення суду по виконавчому листу, виданому 14.12.2021 Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області по справі № 346/5428/17; визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати компенсації за порушення строку перерахування коштів по виконавчому листу, виданому 14.12.2021 Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області по справі № 346/5428/17; зобов`язати провести нарахування і виплату компенсації в розмірі трьох відсотків річних від суми 198366,00 грн. за період з 19 квітня 2022 року до повного виконання рішення суду по справі № 346/5428/17 за порушення строку перерахування коштів по виконавчому листу, виданому 14.12.2021 року Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області по справі №346/5428/17.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 18.01.2022 на виконанні у відповідача перебуває виконавчий лист, виданий 14.12.2021 Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області по справі №346/5428/17. Протягом 2022-2023 років позивач неодноразово звертався до Державної казначейської служби України для з`ясування стану виконання рішення суду та причин порушення строків виплати коштів. Відповідачем листом від 26.04.2023 повідомлено позивача про те, що питання виконання рішення у справі №346/5428/17 розглянеться в порядку черговості та в межах відкритих асигнувань орієнтовно у четвертому кварталі 2023 року. В подальшому, 18.05.2023 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою, однак отримав лист з аналогічною відмовою. Стверджує, що станом на час звернення з цим позовом до суду рішення суду в справі №346/5428/17 не виконано, що є порушенням права на гарантії виконання судового рішення та права на виплату компенсації за невиконання судового рішення. Позивач зазначає, що Державною казначейською службою України при виконанні рішення суду в справі №346/5428/17 не було дотримано порядку та строків, визначених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а отже допущено протиправну бездіяльність. Тривалість виконання судового рішення про стягнення коштів в сумі 198366 грн. по виконавчому документу №346/5428/17, який надійшов до відповідача 18 січня 2022 року є надмірною і не відповідає положенню статті 5 Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». У зв`язку із цим, позивач вважає, що в нього виникло право на отримання компенсації за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач надіслав на адресу суду відзив на позов, в якому просить суд продовжити строк для його подання у зв`язку із завданням протягом серпня-вересня 2023 року збройними формуваннями російської федерації масованих ракетних та авіаційних ударів по м. Києву і Київській області, під час яких представники Державної казначейської служби України перебувають в укриттях та не здатні виконувати свої посадові обов`язки. Наведені Державною казначейською службою України в обґрунтування вказаного клопотання підстави суд вважає недостатньо поважними з огляду на тривалість пропущеного строку подання відзиву на позов (отримання відповідачем ухвали суду про відкриття провадження у справі 13.07.2023 та подання відзиву на позовтільки 05.10.2023). Відтак, суд не приймає до уваги вказаний відзив на позов.

Позивач скористався правом подання відповіді на відзив, в якій не погоджується із доводами відповідача з підстав, аналогічних позовній заяві (а.с.107).

У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області 14.12.2021 видав позивачу виконавчий лист №346/5428/17 про стягнення з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури і суду, грошових коштів в сумі 198366,00 грн. (а.с.25).

23.12.2021 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Державної казначейської служби в Івано-Франківській області із вказаним виконавчим листом №346/5428/17 від 14.12.2021 для його виконання (а.с.92 зворот).

Головним управлінням Державної казначейської служби в Івано-Франківській області надіслано до Державної казначейської служби України та ОСОБА_1 лист від 11.01.2022 №04-08-10/99 «Про направлення документів згідно наказу ДКСУ №84 від 31.01.2021», в якому зазначено, що Головне управління Державної казначейської служби в Івано-Франківській області на виконання п. 37 постанови Кабінету міністрів України від 03.08.2011 № 845 направило заяву ОСОБА_1 від 23.12.2021 з оригіналом виконавчого листа, виданого 14.12.2021 Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області по справі №346/5428/17, з доданими документами про стягнення з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури і суду, грошових коштів в сумі 198366,00 грн.

Вказаний лист зареєстровано Державною казначейською службою України 18.01.2022 за №08-3642 (а.с.92).

Державна казначейська служби України за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 листом від 26.04.2023 №5-11-11/7182 повідомила позивача про те, що в казначействі за бюджетною програмою КПКВК 3504030 «Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнуто в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб» обліковується з 18.01.2022 виконавчий лист Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області по справі №346/5428/17 про стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 198366,00 грн.

Зазначено, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» за бюджетною програмою передбачено 150,00 млн. гривень. Казначейством, у межах зазначених вище асигнувань, у поточному році здійснено виконання судових рішень на загальну суму 39,99 млн. гривень. Станом на теперішній час на виконанні у Казначействі обліковується 272 невиконаних виконавчих документів на суму понад 73,25 млн. грн., які надійшли та обліковуються за бюджетною програмою раніше пред`явленого до виконання виконавчого листа по справі №346/5428/17. Державній казначейській службі України щомісяця відкриваються асигнування на певну суму на підставі помісячного розпису Державного бюджету України, за рахунок яких і здійснюється виконання судових рішень в порядку черговості. Вказано, що питання щодо виконання рішення по справі № 346/5428/17 розглянеться Казначейством в порядку черговості та в межах відкритих асигнувань орієнтовно у четвертому кварталі 2023 року. Виконання рішення суду по справі №346/5428/17 буде здійснено Державною казначейською службою України за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504030 «Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб». Виконання судових рішень за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504030 не підпадає під дію Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Законом не передбачена виплата компенсації за судовими рішеннями, виконання яких здійснюється за бюджетною програмою КПКВК 3504030, а також перерахування та виплата інфляційних витрат та 3% річних (а.с.27).

Державна казначейська служби України за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 про нарахування компенсації в розмірі 3% річних від несплаченої суми компенсації листом від 31.05.2023 №5-11-11/9635 повідомила позивача про те, що виконання судових рішень за рахунок бюджетної програми 3504030 не підпадає під дію Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Оскільки Законом не передбачена виплата компенсації за судовими рішеннями, виконання яких здійснюється за бюджетною програмою 3504030, Державна казначейська служби України не має повноважень здійснити таке нарахування (а.с.50).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно зстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року (надалі також Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини 2статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин,рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

За приписами частини 1 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (надалі також - Порядок № 845, в редакції, станом на час спірних правовідносин) безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Згідно з п. 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до підпункту 1 пункту 35 Порядку № 845 Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду.

У разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені впункті 6цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду. Орган Казначейства повідомляє зазначеному органу протягом п`яти робочих днів після надходження документів про їх надходження (пункт 36 Порядку № 845).

Пунктом 37 Порядку № 845 передбачено, що орган прокуратури та орган державної влади, зазначені у пункті 36 цього Порядку, подають протягом 15 робочих днів органові Казначейства документи (відомості), що можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів державного бюджету і їх перерахування на рахунок стягувача.

Після закінчення такого строку орган Казначейства надсилає протягом п`яти робочих днів до Казначейства зазначені документи (відомості).

Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету (пункт 38 Порядку № 845).

Відповідно до пункту 39Порядку № 845 у разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом одного місяця з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України або виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на зазначену мету. Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України або рішенням про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету. Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.

Із матеріалів справи слідує, що пакет документів по виконанню виконавчого листа по справі №346/5428/17 Головним управлінням Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області направлений відповідачу листом від 11.01.2022 №04-08-10/99 та зареєстрований Державною казначейською службою України 18.01.2022 за №08-3642.

Державна казначейська служба України в листах від 26.04.2023 №5-11-11/7182 та від 31.05.2023 №5-11-11/9635 зазначила, що в казначействі з 18.01.2022 обліковується виконавчий лист Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області по справі №346/5428/17 про стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 198366,00 грн. за бюджетною програмою КПКВК 3504030 «Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнуто в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб».

Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на виконання рішень за бюджетною програмою КПКВК 3504030 передбачено 150,00 млн. грн. Аналогічну суму (150,00 млн. грн.) на виконання рішень за бюджетною програмою КПКВК 3504030 передбачено Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 № 401 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету»відповідно до абзацу другого підпункту 2 пункту 22розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу Українискорочено видатки загального фонду Державного бюджету України на 2022 рік, передбачені головним розпорядникам коштів державного бюджету. Зокрема, видатки за бюджетною програмою зменшено на 15,00 млн. грн.

На виконання вимог пункту 39 Порядку № 845Державна казначейська служба України листами від 28.01.2022 №5-05-1-05/2265, від 02.06.2022 №5-05-1/6539, від 06.07.2022 №5-05-1-05/8555, від 05.08.2022 №5-05-1-05/10260, від 01.12.2022 №5-05-1-05/17241, від 07.02.2023 №5-05-1-05/2143, від 18.04.2023 №5-05-1-05/6642, від 19.05.2023 №5-05-1-05/8777, від 03.07.2023 №5-06-05/11834, від 01.08.2023 №5-06-05/13770, від 04.09.2023 №5-05-1-05/16014 подала до Міністерства фінансів України пропозиції про збільшення бюджетних призначень за КПКВК 3504030 (а.с.58-79).

Відтак враховуючи, що нормиБюджетного кодексу Українита Порядку №845 безальтернативно передбачають виконання Державної казначейської службою України судових рішень про стягнення коштів в порядку черговості в межах бюджетних призначень та не наділяють відповідача повноваженнями змінювати таку черговість, відсутні підстави вважати протиправною бездіяльність відповідача лише із причин невиконання в користь позивача рішення суду у справі №346/5428/17 на час пред`явлення ним позову в цій адміністративній справі.

В разі недостатнього фінансування для виконання рішень про стягнення коштів із бюджету Порядок № 845 наділяє Державну казначейську службу України виключно повноваженнями ініціювати перед Мінфіном питання щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України або виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на зазначену мету.

У цій справі, відповідачем надано суду докази про надіслання ним до Міністерства фінансів України пропозицій, щодо необхідності внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України" протягом одного місяця з дня надходження виконавчого документу у справі №346/5428/17 в зв`язку з неможливістю здійснення безспірного списання коштів через їх недостатність.

Отже, відповідачем надано належні докази про направлення до Міністерства фінансів України вищезазначених листів із пропозиціями щодо необхідності внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України" у частині збільшення видатків на виконання бюджетної програми КПКВК 3504030, що свідчить про відсутність бездіяльності з боку відповідача.

Суд звертає увагу, що позивачем до відповіді на відзив додано виписку із карткового рахунку в АТ «Приватбанк», згідно якої 22.09.2023 на рахунок ОСОБА_1 зараховано грошові кошти в розмірі 198366,00 грн. (а.с.114).

Таким чином, Державною казначейською службою України перераховано на користь позивача кошти в сумі 198366,00 грн. 22.09.2023 згідно виконавчого листа від 14.12.2021 №346/5428/17.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі - Закон № 4901-VI) держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону № 4901-VI, в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Частиною 2, 4 статті 3 Закону № 4901-VI визначено, що стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей. Варто зазначити, що зі змісту виконавчого листа від 14.12.2021 №346/5428/17 слідує, що на користь позивача стягнуто 198366,00 грн. відшкодування завданої матеріальної шкоди з державного бюджету України.

Суд звертає увагу на те що, як у випадку виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, так і у випадку відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові, зокрема, незаконними діями органу, що провадить досудове розслідування, джерелом виплати є кошти державного бюджету, а безспірне списання коштів державного бюджету в обох випадках здійснює Державна казначейська служба України, проте цього не достатньо для того, щоб вважати ці правовідносини однорідними.

Обов`язок держави відшкодувати шкоду (за Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду») виникає з правовідносин, суть яких можна охарактеризувати як деліктні, а вид юридичної відповідальності - цивільно-правовий. У цих правовідносинах боржником є держава, яка реалізує свій обов`язок щодо відшкодування шкоди (на підставі судового рішення) через Державну казначейську службу України, тоді як гарантії держави щодо виконання судових рішень і виконавчих документів, боржником за якими є, зокрема, державний орган, а також участь Державної казначейської служби України у цьому процесі мають інше призначення та завдання. В останньому випадку виконання судових рішень щодо стягнення коштів покладено на органи казначейства як на органи, які здійснюють казначейське обслуговування рахунків відповідного державного органу. Боржником в такому випадку є державний орган, який несе зобов`язання перш за все своїм коштом в межах асигнувань з державного бюджету, що і зумовлює участь Державної казначейської служби України у виконанні таких судових рішень.

У випадку з позивачем теж йдеться про стягнення коштів, однак не з державного органу, а з державного бюджету і кошти, які стягнув суд - матеріальна шкода, право на відшкодування якої передбачає Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Зобов`язання держави щодо відшкодування шкоди у випадках, визначених законом, не слід ототожнювати із зобов`язаннями державних органів за судовим рішенням (про стягнення коштів), а відтак не можна уподібнювати механізм виконання судових рішень в обох цих випадках. Виконання судових рішень в обох описаних ситуаціях відбувається за різними бюджетними програмами, що поряд з наведеним вище також підтверджує доводи відповідача про те, що правова регламентація правовідносин щодо виконання судових рішень, боржниками за якими є в одному випадку державний орган, в іншому - держава, відрізняється, і застосування окремих нормативних положень з однієї сфери правовідносин до іншої є помилковим.

Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи.

Стосовно доводів позивача, якими він обґрунтовує своє право на інфляційні нарахування і три відсотки річних від простроченої суми, то такі ґрунтуються на хибному трактуванні положень цивільного законодавства.

Передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України відповідальність боржника за порушення грошового зобов`язання у виді інфляційних нарахувань і компенсації в розмірі трьох відсотків річних може виникати тільки у договірних правовідносинах і не стосується правовідносин, що виникають у зв`язку із заподіянням шкоди та її подальшого відшкодування. Судове рішення про стягнення моральної шкоди покладає на боржника зобов`язання її виплатити. Однак таке зобов`язання має іншу правову природу, аніж договірні відносини, адже судове рішення про стягнення шкоди і є підставою для притягнення боржника до цивільно-правової відповідальності.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду у постановах від 30.04.2020 у справі № 804/2076/17, від 12.02.2020 в справі №826/17656/16, від 17.11.2021 в справі № 120/4766/21-а.

Підсумовуючи наведене, суд доходить висновку про відсутність ознак бездіяльності Державної казначейської служи України щодо виконання рішення суду по виконавчому листу, виданому 14.12.2021 Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області по справі № 346/5428/17, а тому вказана позовна вимога не підлягає задоволенню.

З огляду на це, відсутні підстави для задоволення похідних позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати компенсації за порушення строку перерахування коштів по виконавчому листу, виданому 14.12.2021 Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області по справі № 346/5428/17 та зобов`язання провести нарахування і виплату компенсації в розмірі трьох відсотків річних від суми 198366,00 грн. за період з 19 квітня 2022 року до повного виконання рішення суду по справі № 346/5428/17 за порушення строку перерахування коштів по виконавчому листу, виданому 14.12.2021 року Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області по справі №346/5428/17, оскільки таке списання здійснюється відповідно до Порядку № 845 в порядку черговості надходження таких документів до Державної казначейської служби України, а також в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.

Аналогічна позиція щодо черговості безспірного списання коштів з державного бюджету в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань викладена у постанові Верховного суду від 17.11.2021 у справі № 120/4766/21-а.

Враховуючи наведене вище, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв з дотриманням вимог Бюджетного кодексу України та Порядку №845, тому позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким що не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ),

відповідач - Державна казначейська служба України (код ЄДРПОУ 37567646, вул. Бастіонна, 6, м.Київ, 01601).

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.