U
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 1-200-10
21. 09.2010р. Шосткинський міськрайонний суд Сумської
області
у складі
головуючого судді БОНДАРЕНКО Л.С.
при секретарі ЩЕРБАНЬ С.О.
з участю прокурора НУЖНОЇ О.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Шостка Сумської області кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1., уроженця м.Шостка Сумської областi, українця, гр - на України, освіта середня, не одруженого, військовозобов»язаного, не працюючого , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 29.12.2009р.Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області за ст. 309 ч.1 КК України до 2-х років обмеження волі з застосуванням ст. 75,76 КК України на 1( один) рік ,- за ст. 186 ч. 2 КК України
В С Т А Н О В И В :
31 січня 2010 року біля 21-00 годин , ОСОБА_1, знаходячись у стані алкогольного сп»яніння , біля торгового центру «Ельдорадо» по вул. Кірова 7 в м. Шостка, підійшов до раніше незнайомого йому ОСОБА_2, в якого в руках була пляшка пива «Славутич» вартістю 2.90 грн., вирвав її з його рук та спитав чи є у нього мобільний телефон. Коли той відповів що є, і відмовився на пропозицію останнього показати його , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна , наніс ОСОБА_2 один удар кулаком в обличчя, спричинивши йому фізичний біль. Здолавши у такий спосіб опір, оскільки боячись за своє життя та здоров»я ОСОБА_2 дістав його з кишені , ОСОБА_1 відкрито заволодів мобільним телефоном «Самсунг С-3010» вартістю 698 грн. зі стартовим пакетом оператора мобільного зв»язку «МТС» вартістю 25 грн. на рахунку якого було 6 грн., вихвативши його з рук останнього та почав відходити в сторону . ОСОБА_2І зрозумівши що ОСОБА_1 заволодів його мобільним телефоном та пляшкою пива , почав кричати йому щоб той віддав вкрадене, але він з викраденим втік та розпорядився ним на свій розсуд .
Свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України підсудний ОСОБА_1 не визнав ,в судовому засіданні показав, що 31 січня 2010 року він о 21-00 год. біля торгового центру «Ельдорадо» побачив 2-х незнайомих хлопців, підійшов до них та поцікавився у них мобільними телефонами для перевірки «Імейла». Потерпілий сам дістав телефон і віддав його йому. Він з телефоном пішов на вул. Кірова, розцінивши це як подарунок. Вслід йому ніхто не кричав.
Не дивлячись на те, що підсудний не визнає своєї вини, його вина підтверджується показами потерпілого ОСОБА_2, який в судовому засіданні показав, що 31.01.2010 р. в вечірній час ( біля 21-00 год.) він гуляв з ОСОБА_3
В магазині він купив пляшку пива і стояв метрах в 7-8 ми від магазину. Підійшло 3-є хлопців двоє з них відвели в сторону ОСОБА_5 .
ОСОБА_1, вдаривши його кулаком в ніс ,забрав його мобільний телефон .Хто вихватив з рук пиво він не пам»ятає. Телефон ОСОБА_1 він не дарував, бо раніше його не знав , а якби б дарував, то наушники не залишав би у себе і не написав би заяву у міліцію. Коли хлопці підійшли, то сказали що вони працівники міліції. Він відчував від ОСОБА_1 реальну угрозу своєму життю , оскільки двоє стояли в стороні , відносно нього нічого не вчиняли, але вони були разом.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що вкінці січня 2010 року до нього додому прийшов знайомий по імені ОСОБА_7 і запропонував купити мобільний телефон «Самсунг». Він купив його , а потім здав у ломбард по вул. К.Маркса 33/2 в м. Шостці. Що цей телефон крадений він не знав і не запитував про це у ОСОБА_7.
Як слідує із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_5 (а.с. 41-42) вони з ОСОБА_2 31.01.2010 року біля 21-00 годин були біля магазину «Ельдорадо» та тримали в руках по пляшці пива. На перехресті вул. Горького і Кірова до них підійшов раніше незнайомий хлопець і спитав чи немає у них цигарок, на що ОСОБА_2 відповів що немає. Цей хлопець, нічого не говорячи, вирвав з рук ОСОБА_2 пиво а тоді підійшли ще двоє хлопців. Один з них, який був одягнений у дублянку сказав йому щоб він віддав йому пиво, на що він погодився і разом з ним вони відійшли в сторону метрів на три від ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Потім вони підійшли до них і хлопець, одягнений у дублянку сказав що вони працівники міліції і щоб ОСОБА_2 дав свій мобільний телефон для перевірки «імейла» . ОСОБА_2 дістав з кишені телефон і почав сам його набирати. Хлопець що відібрав у ОСОБА_2 пиво був одягнений у чорну куртку з капюшоном, вирвав у нього з рук телефон і пішов у бік вул. Кірова. ОСОБА_2 почав просити щоб він віддав телефон, але той не звертав уваги на це. Він сказав що з ними залишиться хлопець, одягнений у дублянку , він повернеться і принесе телефон. Інший хлопець, який стояв у стороні, пішов вслід за ним. Хлопець у дублянці сказав їм щоб вони почекали, а сам пішов у бік вул. Кірова.
Зрозумівши що ніхто не збирається повертати телефон, вони з ОСОБА_2 пішли додому.
Із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_6 (а.с.59-60) слідує, що наприкінці січня 2010 року вони з ОСОБА_1 і ОСОБА_7 знаходились в районі магазину « Ельдорадо» ,де побачили двох незнайомих йому хлопців. Коли порівнялись з ними, то хтось з його знайомих ( хто саме він не пам»ятає) сказав що вони працівники міліції і їм потрібно перевірити «імейл» мобільних телефонів. Після цього ОСОБА_1 залишився з одним із хлопців ( як пізніше дізнався ОСОБА_2І.) а він з ОСОБА_7 і іншим хлопцем відійшли в сторону.
Коли вони розмовляли з цим хлопцем, він побачив, що ОСОБА_1 забрав у ОСОБА_2 мобільний телефон та пішов в сторону будинків по вул. Кірова.
Він пішов слідом за ОСОБА_1 і сказав йому щоб той повернув телефон. В цей час до них підійшов ОСОБА_7, який сказав що він знає ОСОБА_2 і поверне йому телефон. ОСОБА_1 віддав телефон ОСОБА_7 і вони разом пішли до свого знайомого ОСОБА_4. Після цього вони з ОСОБА_1 стояли на вулиці, а ОСОБА_7 пішов до ОСОБА_4 сам. Коли ОСОБА_7 вийшов з ОСОБА_4, то вони разом пішли в магазин, де ОСОБА_4 купив спиртне, яке вони разом розпивали. Що ОСОБА_7 продав ОСОБА_4 телефон ,він не знав, бо думав що той поверне його ОСОБА_2.
Крім того вина підсудного підтверджується протоколами очних ставок, проведених між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 24-26) в ході якої ОСОБА_2 підтвердив свої покази, а саме що ОСОБА_1 вирвав у нього з рук пляшку пива та мобільний телефон, вдарив його при цьому кулаком у обличчя;
- між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а.с.44-46), де ОСОБА_5 підтвердив свої покази а ОСОБА_1 наполягав на тому, що ОСОБА_2 подарував йому мобільний телефон;
- протоколом виїмки (а.с.51) в ході якої у ломбарді по вул. К.Маркса 33/2 вилучений мобільний телефон, що належить ОСОБА_2 іншими матеріалами справи в їх повній сукупності.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч2 КК України є доведеною і його дії органом досудового слідства кваліфіковані вірно.
Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує:
- за ст.186 ч2 КК України , так як він відкрито, з корисливих спонукань, з застосуванням насилля, що не є небезпечне для життя та здоров»я потерпілого ОСОБА_2 викрав його майно -мобільний телефон « Самсунг С 3010» вартістю 698 грн. зі стартовим пакетом оператора мобільного зв»язку «МТС» вартістю 25 грн. на рахунку якого було 6 грн., пляшку пива «Славутич» вартістю 2.90 грн., - всього на суму 731 грн.90 коп. (грабіж) завдавши йому матеріальну шкоду на зазначену суму.
Призначаючи покарання враховую ступінь тяжкості вчиненого злочину , особу винного, його молодий вік , ставлення до скоєного , скоїв злочин в період іспитового строку ,рецидив злочинів, скоєння злочину у стані сп»яніння .
Як обставину , що пом»якшує покарання враховую його молодий вік.
Як обставини ,що обтяжують покарання враховую скоєння злочину у стані сп»яніння, рецидив злочинів.
Оскільки ОСОБА_1 засуджений 29.12.2009р.Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області за ст. 309 ч.1 КК України до 2-х років обмеження волі з застосуванням ст. 75,76 КК України на 1( один) рік, вчинив новий злочин до повного відбуття покарання , при призначенні покарання за новим вироком, слід застосувати вимоги ст. 71.ч1 КК України та частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком один рік обмеження волі.
Згідно з вимогами ст. 72 ч.1 КК України при складанні покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид ,виходячи з співвідношення : одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.
По справі цивільний позов потерпілим не заявлений.
Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України суд,:
З А С У Д И В :
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч2 КК України і призначити покарання 4 роки позбавлення волі.
Згідно вимог ст. 71 ч.1 КК України шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком один рік обмеження волі ( враховуючи що згідно вимог ст. 72 п.1 КК України одному дню позбавлення волі відповідають 2 дні обмеження волі)- шість місяців і остаточно до відбування призначити 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід до набрання вироком чинності залишити тримання під вартою .
Строк відбування покарання відраховувати з 4 березня 2010 року .
Судові витрати за проведення товарознавчої експертизи - 72 грн.12 коп. стягнути з ОСОБА_1 на рахунок НДКЦ при ГУМВС України в Сумській області, р.р. 31256272210011, банк ГУДКУ в Сумській області МФО 837013, код ЄДРПОУ 25574892, свідоцтво платника податку 25756800, ІПН 2557488918191- призначення платежу - 25010100
Речові докази: мобільний телефон, переданий на зберігання ОСОБА_2 залишити у нього.
На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Сумської області протягом 15 днів зі слідуючого дня після його проголошення , засудженим у той же строк з моменту вручення копії вироку.
СУДДЯ Л.С. БОНДАРЕНКО
Судове рішення № 11516891, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області було прийнято 21.09.2010. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-200. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: