Рішення № 11515899, 01.10.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

01 жовтня 2010 року справа № 5020-2/245-5/278-12/259-4/132 За позовом Колективного сільськогосподарського підприємства “Пам'ять Леніна” (вул. Леніна, 3, с. Тернівка, м. Севастополь, 99716); (вул. Комуністична, 9, кв. 16, м. Севастополь, 99003)

до відповідачів:

Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (пл. Повсталих, 6, м. Севастополь, 99008)

Товариства з обмеженою відповідальністю “Добробут-Інвест Плюс” (м. Севастополь, вул. Дибенка, буд. 6, ідентифікаційний код 32747901);(м. Севастополь, вул. Горпищенка, буд. 94, кв. 44) (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, будинок 33-А/3-1)

Приватного підприємства “Наві-Сервіс” (99007, вул. М. Музики буд. 64, кв. 29, ідентифікаційний код 34834744);

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)

про визнання права власності,

Суддя Погребняк О.С.

За участю представників сторін:

Позивач (Колективне сільськогосподарське підприємство "Пам'ять Леніна") - Черкашина О.О. - представник, довіреність № б\н від 21.01.2009;

Відповідач (Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м.Севастополі) не зявився;

Третя особа (ОСОБА_3) не зявився;

Третя особа (ОСОБА_2) не зявився;

Третя особа (ОСОБА_4) не зявився;

Третя особа (ОСОБА_1) - ОСОБА_6 - представник, довіреність № 98 від 25.09.2009

Третя особа (Товариство з обмеженою відповідальністю "Добробут-Інвест плюс") - Шапаренко О.В. - представник, довіреність № б\н від 19.04.2010.

Третя особа (ПП “Наві-Сервіс”) не зявився;

Суть спору:

Колективне сільськогосподарське підприємство „Память Леніна” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі про визнання права власності на нерухоме майно - гідротехнічні споруди гідровузлів.

В обґрунтування доводів про наявність у позивача права власності, позивач посилається на ті обставини, що спірне майно знаходиться в межах земель, що перебувають у позивача на підставі державного акту на праві колективної власності на землю.

Відповідач у відзиві на позов, з посиланням на норми статті 6 Закону України „Про управління обєктами державної власності” та статті 328 Цивільного кодекс України, заявив про відсутність повноважень розпорядження гідротехнічними спорудами, що знаходяться на землях позивача, та у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України просить суд розглянути справу без участі його повноважних представників за наявними у справі матеріалами.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 11.08.2008 у справі № 5020-2/245 позов було задоволено повністю. Суд визнав за Колективним сільськогосподарським підприємством „Память Леніна” право власності на гідротехнічні споруди гідровузлів:

- ставку „Кучки” у складі: земляна гребля, що відноситься до IV групи капітальності споруд, довжиною 100 метрів, шириною 3 метри, висотою 12 метрів, водозлив та донний водоспуск;

- ставку „Ліманський” у складі: земляна гребля, що відноситься до IV групи капітальності споруд, довжиною 110 метрів, шириною 3 метри, висотою 17 метрів, водозлив та донний водоспуск;

- ставку „Тернівський” у складі: земляна гребля, що відноситься до IV групи капітальності споруд, довжиною 155,5 метрів, шириною 6 метрів, висотою 17,5 метрів, водозлив та донний водоспуск;

- ставку „Нижній” у складі: земляна гребля, що відноситься до IV групи капітальності споруд, довжиною 180 метрів, шириною 4 метри, висотою 20 метрів, водозлив та донний водоспуск;

- ставку „Верхній” у складі: земляна гребля, що відноситься до IV групи капітальності споруд, довжиною 180 метрів, шириною 4 метри, висотою 20 метрів, водозлив та донний водоспуск;

- ставку „Монастирський” у складі: земляна гребля, що відноситься до IV групи капітальності споруд, довжиною 134 метри, шириною 6 метрів, висотою 15,5 метрів, водозлив та донний водоспуск.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.06.2009 рішення господарського суду м. Севастополя від 11.08.2008 у справі № 5020-2/245 було скасоване, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (том 3 а.с.125-127).

Підставою скасування Вищим господарським судом України рішення суду першої інстанції з`явилось не встановлення та не надання належної оцінки обставинам щодо правового режиму спірного майна, на яких правових підставах позивач набув спірне майно.

Касаційна інстанція зазначила, що одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном є джерела фінансування, передача майна у володіння безпосередньо власником (уповноваженим ним органом), який володіє майном. Місцевий господарський суд не встановив обставин, щодо того - хто створив спірне майно та які джерела фінансування для його створення.

Таким чином, Вищим господарським судом України звернено увагу на не встановлення підстав виникнення цивільних прав позивача, обставин, які обмежують його права на визнання правомірним власником спірного у справі майна.

Під час нового розгляду справи, ухвалою суду від 14.09.2009 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Ухвалою суду від 20.10.2009 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучений ОСОБА_4.

Ухвалою від 04.02.2010 провадження у справі №5020-2/245-5/278-12/259 було припинено за відсутністю предмету спору. Підставою припинення провадження у справі з`явився факт встановлення судом того, що спірні об`єкти змінили власника в силу угод купівлі-продажу від 19.11.2008 та від 07.10.2009. Дійсними власниками спірних обєктів є ТОВ “Добробут-Інвест Плюс” та ПП “Наві-Сервіс” (том 4 а.с.112, 120-123).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.03.2010 у справі № 5020-2/245-5/278-12/259 ухвалу господарського суду міста Севастополя від 04.02.2010 про припинення провадження у справі скасовано, справу передано до господарського суду міста Севастополя для розгляду по суті.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2010 у справі № 5020-2/245-5/278-12/259 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.03.2010 залишено без змін.

Ухвалою суду 12.08.2010 справу прийнято до провадження суддею Погребняком О.С., залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Добробут-Інвест Плюс” та Приватне підприємство “Наві-Сервіс”, розгляд справи призначено на 26.08.2010.

Ухвалою від 14.09.2010 суд, відповідно до статті 24 Господарського процесуального кодексу України, за власною ініціативою залучив до участі у справі в якості інших відповідачів - Приватне підприємство “Наві-Севріс” та Товариство з обмеженою відповідальністю “Добробут-Інвест Плюс”, виключивши їх зі складу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

У судовому засіданні 01.10.2010 позивач підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Від Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність його представника. В даному клопотанні також зазначається про підтримання правової позиції про непогодження з позовними вимогами з підстав, раніше викладених у відзиві на позов.

Від відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “Добробут-Інвест Плюс”, надійшов відзив на позов, в якому висловлюється непогодженість з позовними вимогами та вказується на правомірність набуття права власності на спірні об`єкти саме даним відповідачем.

Відповідач - Приватне підприємство “Наві-Севріс”, а також треті особи (ОСОБА_3, ОСОБА_2 ОСОБА_4.) явку уповноважених представників у судові засідання не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки не сповістили. Приймаючи до уваги той факт, що матеріали справи повною мірою характеризують стан правовідносин, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність зазначених осіб.

У судовому засіданні 01.10.2010 від позивача надійшло клопотання про заміну первісного відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі, на належних відповідачів - Приватне підприємство “Наві-Севріс” та Товариство з обмеженою відповідальністю “Добробут-Інвест Плюс”.

Однак, суд відмовив у задоволенні заявленого клопотання з огляду на ухвалу господарського суду м. Севастополя від 14.09.2010, якою суд за власною ініціативою, в порядку, передбаченому статтею 24 Господарського процесуального кодексу України, залучив зазначених осіб до участі у справі в якості інших відповідачів.

З огляду на збереження Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі статусу відповідача та відсутність процесуальних підстав для виключення його з числа відповідачів, суд вважає за необхідне надати окрему правову оцінку позовним вимогам, заявленим саме до Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі та постановити рішення за наслідками розгляду позову саме до цього відповідача.

Представникам сторін та третьої особи у судових засіданнях роз`яснювались їх процесуальні права і обов`язки, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

29.10.1996 головою Севастопольської міської державної адміністрації, на підставі розпорядження № 1862-р від 16.08.1996, було видано колективному сільськогосподарському підприємству “Память Леніна” державний акт на право колективної власності на землю загальною площею 1694,4 га. Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №425.

У межах кордону цих земель знаходяться ставки: „Кучки” на річці „Уппа”, „Ліманський” у балці „Ліманська”, „Тернівський” на річці „Айтодорка”, „Нижній” у балці „Хворої Янкі”, „Верхній” у балці „Хворої Янкі” та „Монастирський” у балці „Монастирська”.

До складу всіх вищеперелічених ставків згідно складених на них Державним проектно-дослідним інститутом по меліоративному та водогосподарському будівництву „Кримгіпроводгосп” паспортів входять гідротехнічні споруди, а саме:

- до ставку „Кучки” - земляна гребля, що відноситься до IV групи капітальності споруд, довжиною 100 метрів, шириною 3 метри, висотою 12 метрів, водозлив та донний водоспуск;

- до ставку „Ліманський” - земляна гребля, що відноситься до IV групи капітальності споруд, довжиною 110 метрів, шириною 3 метри, висотою 17 метрів, водозлив та донний водоспуск;

- до ставку „Тернівський” - земляна гребля, що відноситься до IV групи капітальності споруд, довжиною 155,5 метрів, шириною 6 метрів, висотою 17,5 метрів, водозлив та донний водоспуск;

- до ставку „Нижній” - земляна гребля, що відноситься до IV групи капітальності споруд, довжиною 180 метрів, шириною 4 метри, висотою 20 метрів, водозлив та донного водоспуск;

- до ставку „Верхній” - земляна гребля, що відноситься до IV групи капітальності споруд, довжиною 180 метрів, шириною 4 метри, висотою 20 метрів, водозлив та донного водоспуск;

- до ставку „Монастирський” - земляна гребля, що відноситься до IV групи капітальності споруд, довжиною 134 метри, шириною 6 метрів, висотою 15,5 метрів, водозлив та донний водоспуск.

01.07.2008 позивач звернувся до комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації обєктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради з заявою про реєстрацію права власності на вказані гідротехнічні споруди ставків, які знаходяться у його користуванні, на праві колективної власності.

У відповідь на цю заяву листом № 3398 від 04.07.2008 комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації обєктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради повідомило про відсутність правових підстав для реєстрації права власності на вказані гідротехнічні споруди лише на підставі паспортів ставків.

Крім цього, комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації обєктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради зазначило, що також не має можливості провести технічну інвентаризацію вказаних обєктів нерухомості, оскільки інструкції з технічної інвентаризації гідротехнічних споруд водного господарства до теперішнього часу не існує.

Згідно з довідкою № 584 від 27.01.2010 КП „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації обєктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради, право власності на об`єкти нерухомого майна є зареєстрованим за ТОВ “Добробут-Інвест Плюс” на підставі договорів купівлі-продажу від 07.10.2009 та за ПП “Наві-Сервіс” на підставі договорів купівлі-продажу від 19.11.2008 (том 4 а.с.112).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до статей 11, 15, 16 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Судом встановлено, що на момент розгляду спору по суті позовних вимог, власником гідротехнічних споруд за адресами: с.Тернівка, балка Лиманська, 2; с.Тернівка, річка Айтодорка, 3; с.Тернівка, балка Монастирська, 6 та с.Рідне, річка Уппа, 1 на підставі договорів купівлі-продажу від 19.11.2008 є Приватне підприємство «Наві-Сервіс», а власником гідротехнічних споруд за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 на підставі договорів купівлі-продажу від 07.10.2009 являється Товариство з обмеженою відповідальністю «Добробуд-Інвест».

Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Згідно зі статями 3, 17, 19 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини, щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

Відповідно до частин 1, 3 статті 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з частиною першою статті 319 та статтею 325 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Суд виходить з того, право власності на спірне майно на підставі договорів купівлі-продажу набуто ТОВ “Добробут-Інвест Плюс” та ПП “Наві-Сервіс” правомірно. Право власності за зазначеними особами пройшло державну реєстрацуію.

В той же час, позивач не представив суду жодних доказів того, ТОВ “Добробут-Інвест Плюс” та ПП “Наві-Сервіс” набули право власності всупереч закону. Доказів визнання недійсними в судовому порядку договорів-купівлі продажу спірного майна суду не надано.

Крім того, суд звертає увагу на статтю 15 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги і заперечення.

В той же час, суду не представлено жодних доказів та не зроблено жодних посилань на обставини, які свідчать про порушення чинними власниками спірного майна права власності колективного сільськогосподарського підприємства “Память Леніна”.

За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог позивача у відношенні відповідачів - ТОВ “Добробут-Інвест Плюс” та ПП “Наві-Сервіс”.

Що стосується позовних вимог, які первісно заявлені до Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі, то суд звертає увагу на статтю 392 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В той же час, доказів оспорювання або не визнання права власності збоку Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі суду не представлено, у зв`язку з чим, підстави для задоволення позову до вказаного відповідача відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Колективного сільськогосподарського підприємства “Пам'ять Леніна” до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі про визнання права власності відмовити.

У задоволенні позову Колективного сільськогосподарського підприємства “Пам'ять Леніна” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Добробут-Інвест Плюс”, Приватного підприємства “Наві-Сервіс” про визнання права власності відмовити.

Суддя Погребняк О.С.

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 04.10.2010.