Рішення № 11515496, 30.09.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.09.2010р.                                                             Справа № 14/53

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Спец - Контакт”, м. Донецьк

до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Закарпаттяобленерго””, м. Ужгород-Оноківці

про стягнення заборгованості у загальній сумі 255 760,20грн. (в тому числі сума 231403, 84 грн.- основний борг, сума 2892, 50 грн. -три проценти річних, сума 2082, 63 грн. - індекс інфляції та сума 19381, 22 грн. - пеня),

                    Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: Товкало П.О. –представник за дов. від 01.08.2010р.

від відповідача: Габор О.М. –начальник юридичного відділу ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” за дов. від 03.08.2010р.

          СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Спец - Контакт”, м. Донецьк (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Закарпаттяобленерго””, м. Ужгород-Оноківці (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у загальній сумі 255 760,20грн. (в тому числі сума 231403, 84 грн. - основний борг, сума 2892, 50 грн. - три проценти річних, сума 2082, 63 грн. - індекс інфляції та сума 19381, 22 грн. - пеня).

          З урахуванням тієї обставини, що у супровідному листі від 13.09.2010р. за №5617 з додатками до нього (а.с.34-38) відповідачем зазначалась та обставина, що здійснено часткову оплату в сумі 90000грн. в рахунок погашення заборгованості та з урахуванням можливості врегулювання спору в добровільному порядку, відповідачем вищезазначеним супровідним листом було заявлено клопотання про оголошення перерви у розгляді даної справи на термін в межах строку розгляду справи, встановленого вимогами ст. 69 ГПК України, для надання можливості врегулювати спір у позасудовому порядку, яке судом було задоволено та у судовому засіданні 14.09.2010р. по розгляду даної справи було оголошено перерву до 30.09.2010р., з урахуванням вищезазначених обставин.

          Представником позивача у дане судове засідання подано до матеріалів справи письмову заяву від 30.09.2010р. про зменшення позовних вимог (а.с.44), в якій наведено обставину того, що відповідачем у періоді з 04.08 по 14.09.2010р. було частково погашено заборгованість перед позивачем у сумі 100000грн. в рахунок погашення основного боргу, у зв”язку з чим просить суд стягнути з відповідача основний борг у зменшеному розмірі та який становить суму 131403,84грн., а також суму 2892, 50 грн. - трьох процентів річних, суму 2082, 63 грн. - індексу інфляції та суму 19381, 22 грн. – пені. У підтвердження проведення відповідачем на користь позивача вищезазначеної часткової оплати суми 100000грн., до вищезазначеної заяви долучено платіжні доручення №6339 від 26.08.2010р., №6704 від 13.09.2010р. та №6752 від 14.09.2010р. про підтвердження сплати у періоді з 26.08 по 14.09.2010р. суми 30000грн. (а.с.45-47), як додатково сплаченої суми до раніше сплаченої суми 70000грн., яка підтверджена відповідачем долученими до листа від 13.09.2010р. за №5617 засвідченими копіями з платіжних документів по періоду з 04.08 по 21.08.2010р.

          За вищенаведених обставин, представником позивача позовні вимоги підтримано повністю у зменшеному розмірі позовних вимог, з підстав зазначених позивачем у позовній заяві (а.с.2-3) та з посиланням на їх підтвердження долученими до матеріалів справи документальними доказами. Зокрема, посилається на невиконання відповідачем в повному обсязі взятих на себе зобов”язань щодо оплати вартості отриманої продукції на підставі товарно-супровідних документів (видаткової накладної №1171 від 09.12.2009р. та товарно–транспортної накладної від 09.12.2009р.) відповідно до укладеного Договору купівлі–продажу продукції №64/2 від 29.01.2009р. та специфікації, зазначеної у Додатку №1 до вищезазначеного Договору.

          Від відповідача, за підписом уповноваженого представника, до матеріалів справи надійшло письмове клопотання від 30.09.2010р. за №6-5-293 з додатком до нього (а.с.39-42), в якому наведено, зокрема обставину того, що ДПІ у м. Ужгороді проводиться планова виїзна перевірка дотримання ВАТ „Енергопостачальна компанія „Закарпаттяобленерго”” податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р. та який (даний період) охоплює і період виконання умов Договору купівлі–продажу продукції №64/2 від 29.01.2009р., який і став підставою для звернення позивача до суду про стягнення з відповідача наявної заборгованості.           

          Також зазначено обставину того, що в ході вищезгаданої перевірки, компанії (відповідачеві) стало відомо про те, що ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька було проведено документальну перевірку ТОВ „Спец - Контакт” з питань достовірності вчинення правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування з ПДВ, в результаті чого був складений відповідний акт перевірки.

           Також посилається на те, що компанії (відповідачеві) стало відомо, що згідно даних вищезазначеної перервірки, проведеної ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька було встановлено, що позивач є невиробником,а посередником між виробником продукції, яка була придбана компанією (відповідачем) від товариства (позивача) згідно Договору купівлі–продажу продукції №64/2 від 29.01.2009р.

          З урахуванням вищезазначених обставин, оскільки на думку компанії (відповідача), результати проведеної перевірки ТОВ „Спец - Контакт”, зазначені в акті ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, містять інформацію, матеріали та дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, тому відповідач просить суд витребувати у ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька акт, складений в процесі перевірки ТОВ „Спец - Контакт” з питань достовірності вчинення правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування з ПДВ та відкласти розгляд справи на інший термін.

          Представником відповідача у даному судовому засіданні також підтримано позицію відповідача з підстав, зазначених у письмовому клопотанні від 30.09.2010р. за №6-5-293. Разом з тим, не заперечено часткове виконання відповідачем зобов”язання перед позивачем по основному боргу.

          Розгляд справи відкладався та у судовому засіданні оголошувалась перерва (ст.77 ГПК України).

          У судовому засіданні 30.09.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до вимог ч.2 ст. 85 ГПК України (в редакції Закону України від 07.07.2010р. №2453-VІ).

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

          Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

          Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може вчинятися в усній або в письмовій формі. Сторони мають обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних наслідків.

          Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі -ГК України).

          Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ „Спец - Контакт”, як Продавцем (позивачем), та ВАТ „Енергопостачальна компанія „Закарпаттяобленерго””, як Покупцем (відповідачем) було укладено 29.01.2009р. Договір купівлі-продажу продукції №64/2, яким передбачено, що предметом даного Договору є продукція, зазначена у Специфікації №1, наведеній у Додатку №1 до даного Договору (а.с. 8 - 10, далі –Договір). Також, дана специфікація, яка є невід”ємною частиною вищезазначеного Договору укладеного даними сторонами, містить відомості про кількість та ціну продукції, яка поставляється Продавцем Покупцеві та в даному Договорі зазначено умови поставки (склад Покупця) та термін поставки, порядок розрахунків та термін дії Договору. Як вищезазначений Договір, так і Специфікація №1, наведена у Додатку №1 до даного Договору, підписані уповноваженими представниками сторін.

За вищенаведених обставин, Договір купівлі-продажу продукції №64/2 від 29.01.2009р., зі Специфікацією №1, наведеною у Додатку №1 до даного Договору (а.с.8-10), відповідає вимогам ст.ст. 179-181 ГК України та є таким, що на підставі даного Договору виникли між сторонами майново-господарські зобов”язання та які є господарсько-договірними зобов”язаннями.

Укладений правочин, вважається дійсним до закінчення строку його дії або до моменту, в якому буде визнана його недійсність в судовому порядку на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Оскільки у матеріалах справи відсутнє таке рішення суду та про його (рішення суду) відсутність в природі, зазначено представниками сторін, та з урахуванням тієї обставини, що факти, зазначені в акті перевірки податкового органу, не можуть вважатится такими, що підтверджують недійсність укладених правочинів (підставою для виключення тих чи інших сум, з податкового кредиту по ПДВ або валових витрат платника податку, отриманих з виконання зобов”язання за такими правочинами –може бути рішення податкового органу прийняте за результатами розгляду такого акту перевірки та яке (рішення податкового органу) не визнано у судовому порядку недійсним та яке вважається узгодженим таким платником податку), а тому судом відмовляється у задоволенні письмового клопотання відповідача - ВАТ „Енергопостачальна компанія „Закарпаттяобленерго”” від 30.09.2010р. за №6-5-293 про витребування у ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька акту, складеного в процесі перевірки ТОВ „Спец - Контакт” з питань достовірності вчинення правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування з ПДВ та про відкладення розгляду справи на інший термін.

У даному судовому засіданні спір вирішується відповідно до вимог ч.1 ст. 69 ГПК України на підставі наявних у справі доказових матеріалів, поданих сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог укладеного Договору купівлі-продажу продукції №64/2 від 29.01.2009р., зі Специфікацією №1, наведеною у Додатку №1 до даного Договору (а.с.8-10), ТОВ „Спец - Контакт”, як Продавцем, відповідно до товарно–транспортної накладної від 09.12.2009р. (а.с.15) було поставлено ВАТ„Енергопостачальна компанія „Закарпаттяобленерго””, як Покупцеві, відповідно до видаткової накладної №1171 від 09.12.2009р. (а.с. 12) продукцію (брюки ватні в кількості 100 шт., валянки в кількості 155 пар, каски захисні Професіонал в кількості 34 шт., рукавиці суконні в кількості 260 пар, сапоги резинові арт 146 в кількості 256 пар, куртки ватні в кількості 440 шт., костюми х/б Саржа в кількості 690 к-т та сапоги робочі шкіряні в кількості 500 пар) на загальну суму 251403, 84 грн. з ПДВ, які було прийнято уповноваженою особою ВАТ„Енергопостачальна компанія „Закарпаттяобленерго””(Покупця) – Фараджян Г.М. на підставі довіреності серії ТУР за № 1640 від 30.11.2009р. (а.с.14) та також було видано податкову накладну №1171 від 09.12.2009р. (а.с.11).

На оплату вищезазначеної отриманої продукції, Продавцем було виставлено Покупцеві рахунок за №1666 від 09.12.2009р. на загальну суму 251403, 84 грн. (а.с.13).

          Відповідно до п.4 вищезазначеного Договору, оплата продукції Покупцем здійснюється за договірною ціною, шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Продавця на протязі 90 календарних днів після поставки на склад Покупця.                     За таких обставин, оплата ВАТ„Енергопостачальна компанія „Закарпаттяобленерго”” (Покупцем) на користь ТОВ „Спец - Контакт” (Продавця) вартості отриманої продукції на загальну суму 251403, 84 грн. згідно вищезазначених супровідних документів, підлягала не пізніше 09.03.2010р.

          Оскільки ВАТ „Енергопостачальна компанія „Закарпаттяобленерго””, як Покупцем, у встановлений п.4 даного Договору строк 09.03.2010р. не була проведена оплата за отриману продукцію, тому ТОВ „Спец - Контакт”, як Продавцем, було пред”явлено даному Покупцеві претензію за №27юр/18 від 15.03.2010р. про необхідність погашення наявної заборгованості у сумі 251403, 84 грн. (а.с.20).

Як вбачається з матеріалів справи, після пред”явлення позивачем відповідачеві вищезазначеної претензії, відповідачем          було проведено 19.05.2009р. на користь позивача часткову оплату в сумі 20000,00грн. з призначенням платежу „часткове погашення заборгованості за спецодяг згідно рахунку № 1666 від 09.12.2009р., що підтверджується банківським витягом з особового рахунку позивача станом на 20.05.2010р. (а.с.21).

          Отже, у відповідача перед позивачем, з урахуванням вищезазначеного, залишилась заборгованістю сума 231403,84грн., погашення якої не було здійснено відповідачем станом на 01.08.2010р., що стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача на його користь даної суми сновного боргу та нарахованих відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України заявлених до стягнення відповідних сум трьох процентів річних, інфляційних втрат та відповідно до умов п.5.3 р.5 вищезазначеного Договору –відповідної суми пені.

          Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Згідно з ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, після порушення судом провадження у даній справі, відповідачем у періоді з 04.08 по 14.09.2010р. було частково погашено заборгованість перед позивачем у сумі 100000грн. в рахунок погашення основного боргу, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями з платіжних доручень №5691, №5832, №5876, №5986, №6217, №6279, №6339, №6704 та №6752, відповідно від 04.08, 06.08, 10.08, 12.08, 19.08, 21.08, 26.08, 13.09 та 14.09.2010р. (а.с.35-37, 45-47).

За вищенаведених обставин, заборгованістю залишилась сума 131403,84грн., яку і просить позивач стягнути з відповідача на його користь відповідно до поданої письмової заяви від 30.09.2010р. про зменшення позовних вимог (а.с.44) та якою (такою письмовою заявою) також просить суд стягнути з відповідача нараховані суму 2892, 50 грн. - трьох процентів річних, суму 2082, 63 грн. - індексу інфляції та суму 19381,22 грн. –пені.

Оскільки, як було зазначено вище, у відповідача наявна перед позивачем заборгованість у залишку суми 131403,84грн. по основному боргу, тому, з врахуванням вищезазначених норм ЦК України та ГК України, позовна вимога позивача в частині стягнення з відповідача залишку заборгованості у сумі 131403,84грн., у зменшеному розмірі позовних вимог, є такою, що належним чином позивачем відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України обґрунтована та підтверджена матеріалами справи та фактичними обставинами та в свою чергу відповідачем належними та допустимими доказами не спростована, а тому вказана сума боргу підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача в примусовому порядку.

          Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми 2892, 50 грн. – трьох процентів річних за період з 09.03 по 01.08.2010р. та суми 2082, 63 грн. - інфляційних нарахувань за період з 09.03 по 01.07.2010р. є обґрунтованою та підлягає до задоволення (згідно поданого розрахунку а.с. 22).

          Відповідно до п.5.3 р.5 Договору передбачено, що за прострочення платежу, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

          Позивачем також заявлена до стягнення з відповідача пеня у сумі 19381,22грн., яка розрахована, відповідно до вимог п. 5.3 р.5 Договору, за період з 09.03 по 01.08.2010р., згідно поданого розрахунку (а.с. 22).

Разом з тим, враховуючи ступінь виконання відповідачем зобов’язання у загальній сумі 100000грн., після порушення судом провадження у даній справі, господарсько-правовий статус підприємства відповідача, діяльність якого пов’язана з наданням послуг по постачанню електроенергії, як підприємствам, установам, організаціям (в тому числі бюджетним установам), так і населенню та з урахуванням наявності значного обсягу дебіторської заборгованості та інші, що впливаються на його майновий стан, про існування яких було зазначено представником відповідача у даному судовому засіданні, суд на підставі норм ч.3 ст.551 ЦК України, ч.1 ст.233 ГК України та в порядку норм п.3 ст.83 ГПК України обмежує розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, до 3600 грн.

          Таким чином позов у зменшеному розмірі позовних вимог, підлягає задоволенню частково в сумі 139978,97грн. (в тому числі сума 131403, 84 грн.- основного боргу, сума 2892, 50 грн. -три проценти річних, сума 2082, 63 грн. –інфляційні втрати та сума 3600 грн. - пеня).

Відповідно до ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача частково в розмірі 1407грн. понесених витрат по сплаті державного мита та частково в розмірі 130грн. понесених витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.179, 180, 181, 193, 202, 233 ч.1 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 205, 526, 551 ч.3, 599, 610 та 625 ч.2 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 77, 82, 83 ч.3, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні клопотання ВАТ „Енергопостачальна компанія „Закарпаттяобленерго”” від 30.09.2010р. за №6-5-293, відмовити.

2. Позов у зменшеному розмірі позовних вимог, задоволити частково.

          3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Закарпаттяобленерго”” /м. Ужгород-Оноківці, вул. Головна, 57, код ЄДРПОУ 00131529, п/р 26000301008400 в ЗОУ ВАТ „Державний ощадбанк”, МФО 312356/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Спец - Контакт” /м. Донецьк, вул. Первомайська, 24/1, код ЄДРПОУ 32019384, п/р 26000048457101 в ДФ ПАТ „Брокбізнесбанк” м. Донецьк, МФО 335678/ загальну суму 139978,97грн. (в тому числі сума 131403,84грн. - основного боргу, сума 2892,50 грн. - три проценти річних, сума 2082,63 грн. –інфляційні втрати та сума 3600грн. - пеня), суму 1407грн. часткового відшкодування витрат по сплаченому державному миту та суму 130грн. часткового відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.          

4. Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.І. Карпинець.

          Повний текст рішення складено та підписано 04.10.2010р.