Рішення № 11515298, 30.09.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

30 вересня 2010 р.           Справа 9/178-10

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 31301827 (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116)

до: Хмільницького комунального підприємства теплових мереж "Хмільниктеплокомуненерго", код ЄДРПОУ 20094760 (вул. Чайковського, 17, м. Хмільник, Вінницька область, 22000)

про стягнення 165118,66 грн.

Головуючий суддя Балтак О.О.

Секретар судового засідання Кравчук Н.Л.                                        

Представники сторін:

позивача: Плачкова О.В. - представник за довіреністю;

відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з Хмільницького комунального підприємства теплових мереж "Хмільниктеплокомуненерго"(м. Хмільник, Вінницька область) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" основного боргу в сумі 93027,55 грн., пені в сумі 8919,57 грн., інфляційних втрат в сумі 48113,74 грн., 3% річних в сумі 15057,80 грн.

Ухвалою суду від 31.08.2010р. порушено провадження у справі № 9/178-10 та призначено її до розгляду на 30.09.2010 р.

В судовому засіданні 30.09.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив та витребуваних доказів, письмових пояснень з обгрунтованням поважності причин невиконання вимог суду не надав. Хоча про час та місце судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 20194566 від 15.09.2010р.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду не скористався, а тому, беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали справи № 9/178-10, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

29.09.2008р. між Хмільницьким комунальним підприємством теплових мереж "Хмільниктеплокомуненерго"(покупець) та Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) укладений договір № 06/08-1900 БО-1 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб"єктів господарювання, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов"язався передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов"язався прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у ст. 2 договору.

26 листопада 2008 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки природного газу № 06/08-1900 БО-1 від 29.09.2008р.

30 січня 2009 року сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору поставки природного газу № 06/08-1900 БО-1 від 29.09.2008р.

28.04.2009 року сторони уклали додаткову угоду № 3 до договору поставки природного газу № 06/08-1900 БО-1 від 29.09.2008р.

На виконання умов договору позивач в період листопада-грудня 2008 року, січня-квітня 2009 року передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 2112780,55 грн., наведені обставини підтверджуються актами прийому-передачі природного газу від 30.11.2008р. на загальну суму 347262,14 грн., від 31.12.2008р. на суму 348340,72 грн., від 28.02.2009р. на суму 416651,34 грн., від 31.03.2009р. на суму 394378,80 грн., від 30.04.2009р. на суму 555738,69 грн., від 30.04.2009р. на суму 50408,86 грн. (а.с. 23-29)

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку:

-          перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

-          подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема копій платіжних доручень № 163 від 30.03.2009р., № 150 від 27.03.2009р., № 121 від 13.03.2009р., № 120 від 13.03.2009р., № 118 від 11.03.2009р., № 113 від 04.03.2009р., № 105 від 27.02.2009р., № 111 від 27.02.2009р., №109 від 25.02.2009р., № 104 від 24.02.2009р., № 108 від 24.02.2009р., № 48 від 30.01.2009р., № 6 від 15.01.2009р., № 401 від 10.12.2008р., № 391 від 28.11.2008р., № 388 від 27.11.2008р. та виписки по рахунку від 28.09.09р. відповідач провів часткові розрахунки за природний газ в сумі 2019753,00 грн.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу за поставлений газ згідно договору поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріали справи свідчать, що позивачем виконувались свої зобов'язання по поставці газу належним чином.

Однак, відповідач не виконав свого обов’язку щодо повного розрахунку з позивачем за газ у встановлені договором строки.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення боргу за договором поставки природного газу № 06/08-1900БО-1 від 29.09.2008р. в розмірі 93027,55 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Перевіривши правильність нарахування позивачем інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 48113,74 грн. інфляційних за період з грудня 2008 року по березень 2010 року.

Вказаною нормою встановлена також відповідальність за порушення зобов‘язань у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір трьох процентів річних за договором № 06/08-1900БО-1 від 29.09.2008р. за період з 11.12.2008р. по 20.08.2010р. становить 15057,80 грн.

Судом також розглянуто вимогу позивача про стягнення пені в розмірі 8919,57 грн. за період з 20.02.2010р. по 20.08.2010р.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

В силу ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 цього Кодексу право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Приписами ч.6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.10 договору встановлено, що неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Провівши перевірку нарахування пені судом встановлено, що вказані вимоги є обґрунтованими та відповідають матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню в розмірі 8919,57 грн. пені.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

Враховуючи, що вказані вище позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а отже позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Хмільницького комунального підприємства теплових мереж "Хмільниктеплокомуненерго", код ЄДРПОУ 20094760, вул. Чайковського, 17, м. Хмільник, Хмільницький район, Вінницька область, 22000 (п/р № 26000301569 в Ф. Хмельницьке відділення ВАТ "Ощадбанк" МФО 362265) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 31301827, вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116 (р. № 26008301970 в ГОУ ВАТ "Ощадбанк" України, МФО 300012 ) 93027,55грн. - суми основного боргу, 8919,57 грн. - пені, 48113,74 грн. - інфляційних втрат, 15057,80 грн. - 3% річних, 1651,19 грн. - витрат на сплату державного мита; 236 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати позивачу рекомендованим листом, відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 05 жовтня 2010 р.

віддрук. прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116) ; 3 - відповідачу (вул. Чайковського, 17, м. Хмільник, Вінницька область, 22000)