Рішення № 11515166, 30.09.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

30 вересня 2010 р.           Справа 9/175-10

Господарський суд Вінницької області у складі: судді Балтака О.О., при секретарі судового засідання Кравчук Н.Л.,

за участю представників сторін :

позивача : Матвєєва О.Ю. представник за довіреністю № 874566 від 18.07.2008р.

відповідача : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду (кім. № 1109), справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Вінницької філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Соборна, 8, м. Вінниця, 21050)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юр-Місія", код ЄДРПОУ 32102262 (вул. Першотравнева, 11, оф. 5, м. Вінниця, ) про стягнення 667,86 грн.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Юр-Місія" (далі - Відповідача) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі центру телекомунікаційних послуг Вінницької філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - Позивач) 667,86 грн., в тому рахунку - 628,25 грн. - основного боргу, 35,73 грн. - інфляційних втрат, 3,88 грн. - 3% річних, за невиконання умов договору ADSL - доступу до мережі Інтернет № 4304-1 від 06.01.2007 року.

Ухвалою суду від 02 вересня 2010 року порушено провадження у справі № 9/175-10 та призначено її до розгляду в судове засідання на 30 вересня 2010р. слуханням об 09:30год.

30.09.2010 р. відповідач в судове засідання не з’явився, не надав відзиву на позов та додаткових доказів, що вимагались ухвалою про порушення провадження у справі, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Ухвала суду від 02.09.2010 р. направлена відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою, яка вказана в позові. Отримання згаданої ухвали відповідачем, стверджується підписом на поштовому повідомленні № 20195546, яке повернулось до суду 09 вересня 2010р.

При цьому, 29.09.2010 року відповідачем було подано до суду клопотання вих. № 29/09-10 від 29.06.2010 року про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із відрядженням директора в інше місто.

Вказане клопотання судом відхиляється, зважаючи на таке.

Положення ст. 28 ГПК України не позбавляють права товариства з обмеженою відповідальністю "Юр-Місія" направити до суду довіреного представника (адвоката, іншого фахівця у галузі права та ін.) з відповідними повноваженнями для представництва його інтересів в суді, однак цього зроблено не було. Разом з тим, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявна довіреність №21/09-10 від 21.09.2010р. (а.с.34) на представника відповідача, а саме Сеник Надію Володимирівну, яка подавала клопотання (вх. № 10743 від 23 вересня 2010 року) та знайомилась з матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

06 січня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Вінницької філії ВАТ "Укртелеком" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юр-Місія" укладено договір про надання ADSL - доступу до мережі Інтернет № 4304-1 від 06.01.2007 року. Відповідно до якого позивач зобов'язаний надавати споживачу (відповідачу) послуги ADSL - доступу до мережі Інтернет, а відповідач зобов'язаний сплачувати їх вартість відповідно до діючих тарифів.

Позивач свої зобов’язання згідно договору виконав повністю, надавши відповідачу послуги зв'язку.

06.11.2007 року Відповідач перерахував 316,46 грн. відповідно до рахунку №92004304 за вересень 2007р. , що вбачається з виписки банку від 06.11.2007року (а.с. 29) з яких 54,49 грн. було зараховано за послуги телефонного зв'язку (а.с. 41). Отже, відповідачем було проведено розрахунок в сумі 261,21 грн. за вересень місяць 2007 року за послуги доступу до мережі Інтернет.

Відповідач свої зобов’язання згідно договору, в частині оплати за отримані послуги, не виконав та станом на 01.01.2008 р. заборгував позивачу 628,25 грн. (а.с.12) за послуги доступу до мережі Інтернет.

Так, позивачем за період з 01.10.2007 року по 01.01.2008 року було надано відповідачу послуги доступу до мережі Інтернет на загальну суму 628,25 грн. Підтвердженням цього є виставлені та направлені відповідачу рахунки по оплаті за телекомунікаційні послуги за вказаний період (а.с. 18-20).

Згідно п. 5.2. Договору розрахунки за наданні послуги споживач проводить щомісячно до 20 числа поточного місяця, на підставі рахунків Укртелекому, виставлених до 10 числа поточного місяця, що настає після розрахункового періоду.

В порушення вказаних умов договору відповідач у встановлені договором строки за отримані послуги оплату в повному розмірі не здійснив, в результаті чого за ним утворилась заборгованість, яка станом на момент розгляду справи в суді складає 628,25 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 35,73 грн. - інфляційних втрат, 3,88 грн. - 3% річних простроченої суми заборгованості.

Враховуючи викладене, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою між сторонами у справі виникли правовідносини, які породжує договір про надання послуг.

В силу ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем виконувались свої зобов'язання по наданню послуг доступу до мережі Інтернет належним чином.

Однак, відповідач не виконав свого обов'язку щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги згідно умов укладеного договору про надання ADSL-доступу до мережі Інтернет № 4304-1 від 06.01.2007 року, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 628,25 грн., про що свідчить відсутність в матеріалах справи на момент її розгляду доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на зазначену суму.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 628,25 грн. заборгованості за надані послуги підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Судом також розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 35,73 грн. - інфляційних втрат та 3,88 грн. - 3% річних, в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказане, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 35,73 грн. - інфляційних втрат та 3,88 грн. - 3% річних заявлено правомірно та підлягають задоволенню, оскільки нараховані згідно вимог чинного законодавства.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 02.09.2010 року відповідач не подав до суду жодних належних доказів в спростування позовних вимог, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на заявлену до стягнення суму боргу.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на останнього пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 625, 629, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 28, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юр-Місія", код ЄДРПОУ 32102262 (21001, м. Вінниця, вул. Першотравнева, б. 11 оф.5, р/р 260099385 в АППБ "Аваль" м. Вінниця, МФО 302247) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Вінницької філії ВАТ "Укртелеком", код ЄДРПОУ 01182204 (21001, м. Вінниця, вул. Соборна, 8 , р/р 260077394 в ВОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 302247 628,25 грн. - основного боргу, 35,73 грн. - інфляційних втрат, 3,88 грн. - 3% річних, 102,00 грн. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 04 жовтня 2010 р.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Першотравнева, 11, оф. 5, м. Вінниця,21001)