Рішення № 11515025, 28.09.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

28 вересня 2010 р. Справа 9/173-10

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аполло", код ЄДРПОУ 24099262 (вул. Старовокзальна, 17, м. Київ, 01032)

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентиф. номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_2)

про стягнення 191047,16 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача : Борисенко Ю. В. - представник за довіреністю

відповідача : ОСОБА_1 - суб"єкт підприємницької діяльності

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 191047,16 грн. з урахуванням пені, штрафу та відсотків річних.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, але в судовому засіданні позовні вимоги визнає. Основний борг на загальну суму 150990,08 грн визнає, що стверджується актом звірки взаєморозрахунків від 27.09.2010 р. Непогашення заборгованості пояснив недобросовісними діями іншого підприємця з яким спіпрацював відповідач.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін судом встановлено наступне: Згідно видаткової накладної № ЧФ - 0000069 від 27.04.2010 року, у відповідності з умовами договору купівлі - продажу від 27 квітня 2010 року, позивачем через свого представника було відвантажено 27.04. 2010 року, особисто фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (відповідачу) молочну продукцію «Сир російський 50%» на загальну суму 168990,08 грн. 20.05.2010року, через касу підприємства відповідач частково, в розмірі 18000,00 грн. сплатив вартість отриманого товару, про що свідчить прибутковий касовий ордер № 1790 від 20.05.2010 року.

25.06.2010року як за юридичною так і за поштовою адресами (адреса яка вказана в договорі), рекомендованим листом, була направлена претензія № 266 від 25.06.2010року, про що свідчать фіскальні чеки № 3096 від 25.06.10 року,та № 3097 від 25.06.2010 року, в даній претензії позивач просив відповідача в трьох дений термін провести повний розрахунок за отриману продукцію по договору купівлі - продажу від 27.04. 2010 року.

Відповідач заборгованість за отриманий товар не погасив.

13.07.2010 року як за юридичною так і за поштовою адресами (адреса яка вказана в договорі), на адресу відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення , була направлена претензія № 286 від 09.07.2010 року, про що свідчать фіскальні чеки № 5350 від 13.07.2010 року,та № 5353 від 13.07.2010 року, в яких позивач просив відповідача в трьох денний термін провести повний розрахунок за отриману продукцію по договору купівлі - продажу від 27.04. 2010 року.

Претензію № 286 від 09.07. 2010 року, відповідач отримав про що свідчать поштові повідомлення про вручення від 19.07.2010 року № 06688441 та № 06688450, але вимогу позивача не виконав - існуючу заборгованість за отриманий товар у встановлений строк не сплатив.

На день розгляду справи у відповідності з умовами договору купівлі - продажу від 27.04.2010 року, видаткової накладної № ЧФ - 0000069 від 27.04.2010 року, касового ордеру вїд 20.05.2010 року, довідки з ПАТ «ВТБ Банк» вбачається, що загальна сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 150990,08 грн.

Відповідно до п. 5.4 договору у випадку порушення терміну проведення розрахунків більше ніж на 30 робочих днів, проведення остаточного розрахунку згідно п. 4.3 договору, покупець на вимогу продавця, зобов"язується сплатити неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної ставки Національного банку України. від загальної ціни договору за кожний день прострочення платежу, а також додатково сплачує штраф в розмірі 20% від загальної ціни договору. Так, з урахуванням зазначеного пеню нараховано за період 01.06.2010 р. по 09.08.2010 р. на загальну суму 5390,35 грн. Штраф становитиме: 168990,08 грн. : 100 * 20= 33798,02 грн.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прочточеної суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем нараховано три відсотки річних, що становить: 150990,08 грн. 3% * 70 дн. : 365 дн. = 868,71 грн.

Таким чином загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, яка підлягає стягненню становитиме: 150990,08 грн. + 5390,35 грн. пені + 33798,02 грн. штрафу + 868,71 грн. річних = 191047,16 грн.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 150990,08 грн. основного боргу є обґрунтованими та правомірними.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 26.08.2010 року відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення основного боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо).

На підставі викладеного, враховуючи, що позов підтверджений матеріалами справи, відповідачем визнаний, а тому підлягає задоволенню, з відшкодуванням судових витрат за рахунок відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 82 -85, 115 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) юридична адреса: АДРЕСА_2 на користь ТОВ "Аполло" м. Київ - 01032, вул. Старовокзальна, 17 (код 24099262, р/р 26008301006494 в ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767 м. Київ) 191047,16 грн. заборгованості, 1910,47 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. за інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 28 вересня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Старовокзальна, 17, м. Київ, 01032)

3 - відповідачу (АДРЕСА_2)