Рішення № 11514814, 22.09.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

22 вересня 2010 р. Справа 4/158-09

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1; адреса представника : АДРЕСА_2)

до:Приватного підприємства Агрофірми "Серпень" вул. Першого Травня, 32,смт. Тростянець, Тростянецький р-н., Вінницька обл.

за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - Підприємство "Авіаційна компанія "Агро авіа Дніпро", 52005, м. Дніпропетровськ, п. Ювілейний, вул. Дружби, 1

про стягнення 112 975,87 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача : ОСОБА_3 - за довіреністю;

відповідача : Анісімова А.М. - за довіреністю;

третьої особи: Ніколюк В.М. - за довіреністю.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - Підприємство "Авіаційна компанія"Агро авіа Дніпро", до Приватного підприємства Агрофірми "Серпень" про стягнення 112 975,87 грн., в тому рахунку 96975 грн. боргу за авіаційно-хімічні роботи згідно договору № 24 від 01.06.2008 р. про надання послуг в сільському господарстві в 2008 р., акту виконаних робіт від 25.06.2008 р., 16000 грн. 87 коп. штрафу за прострочення в оплаті на протязі 33 днів.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2010 р., постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 27 квітня 2010 р. та рішення господарського суду Вінницької області від 14 січня 2010 р. по справі № 4/158-09 скасовано та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно резолюції голови суду від 16.08.10 р. справу передано на розгляд судді Мельнику П.А.

Ухвалою суду від 17.08.2010 року суддею Мельник П.А. справу № 4/158-09 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду на 22.09.2010 року.

22.09.2010 року в судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі.

Відповідач згідно поданого відзиву від 24.11.2009 р. проти позову заперечив. Зокрема, посилався на те, що згідно п.4.1 Статуту відповідача договір мав бути підписаний директором, а директором ПП "Агрофірма"Серпень" - Д.Ю. Колісник договір № 24 від 01.06.2008 р. не підписувався, печаткою не скріплювався. В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з тих же обставин, що й у відзиві на позов. Додатково пояснив, що акт виконаних робіт від 25.06.2008 р. не підписувався оскільки ці роботи на замовлення ПП Агрофірми "Серпень" не виконувалися.

Представник третьої особи заявив, що ПП "Авіаційна компанія" Агро авіа Дніпро" дійсно виконала авіаційно-технічні роботи для відповідача, про що був складений відповідний акт виконаних робіт.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

14.01.2008 р. між ПП "Авіаційна компанія" Агро авіа Дніпро" ("довіритель") і ФОП ОСОБА_1 ("повірений") було укладено договір доручення, за яким позивач прийняв доручення 3-ї особи на організацію виконання від імені 3-ї особи ("довірителя") на території України авіаційно-хімічних робіт з третьою особою "замовником".

Таким чином, між позивачем і 3-ю особою виникли правовідносини, які породжує договір доручення, що регулюються ст. 1000-1010 ЦК України.

Згідно ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобовязується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки довірителя.

Відповідно до п.5.1.2, 5.1.8, 5.1.9 Правил організації та виконання авіаційних робіт у сільському та лісовому господарстві (надалі "ПОВАРСЛГ") затверджених наказом Міністерства транспорту та звязку України від 22.12.2006 р. № 1179, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.03.2007 р. за № 286 /13553 організація та виконання польотів на авіаційних роботах у сільському господарстві здійснюються експлуатантами авіаційної техніки на підставі договорів із фізичними чи юридичними особами незалежно від форми власності.

01.06.2008 р. між ФОП ОСОБА_1 ("виконавець") і ПП агрофірма "Серпень" ("замовник") в особі власника підприємства було підписано договір № 24 про надання послуг в сільському господарстві.

За даним договором відповідач доручав, а позивач приймав на себе організацію і забезпечення виконання авіаційно-хімічних,інших робіт, визначених відповідачем. Виконання авіаційно-хімічних робіт здійснює ПАК "ААД", а також можуть залучатися сторонні організації, які мають ліцензію для виконання такого виду робіт. Видом робіт вказано боротьба з шкідниками, обсягом 2600 га, нормою витратів 50 л. на 1 га, строком 10.06.2008 р. ціна 25 грн. за 1 га всього в сумі 65000 грн.

В п.п.2.1.6 2.1.8 договору № 24 від 01.06.2008р. сторони встановили обов'язком замовника, зокрема, обладнання злітно-посадкового майданчика згідно з правилами технічної безпеки і виробничої санітарії; забезпечення технічно справними, які мають акт придатності, навантажувальними механізмами і засобами для закачування; наявність, при укладанні договору, паспорта тимчасового або постійного аеродрому і картограми полів, погоджених з райСЕС на можливі обробки полів авіаційно-технічним методами.

Відповідно до п.2.1.9. договору замовник зобов'язаний по акту встановленої форми прийняти від виконавця виконану згідно завдання роботу (протягом одного дня після її закінчення).

Виконавець, в свою чергу, згідно з п.п.2.2.1., 2.2.3. договору зобов'язався, за умови виконання замовником усіх зобов'язань за даним договором, не пізніше 3-х днів після отримання авансу або підписання додаткової угоди до даного договору, узгодити із замовником час і місце початку робіт, забезпечити прибуття повітряного судна на місце робіт в погоджений час; за актом встановленої форми здати замовнику виконану згідно завдання роботу (на протязі 1 дня після її закінчення).

Як передбачено п.п.3.1., 3.2. договору, остаточна ціна одного обробленого гектара і сума договору визначається за домовленістю сторін, реальними умовами виконання робіт (довжина гону, віддалення від оброблюваної ділянки, дозування), що відображені "Актом приймання-передачі виконаних робіт" та рахунком виконавця, виставленим замовнику. Повна вартість договору визначається по закінченню робіт з врахуванням змін цін на матеріали і ПММ, які використовує виконавець.

Згідно п.4.3 цього ж договору на протязі одного дня після закінчення авіаційних робіт, зазначених у завданні, виконання робіт оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт в 2-х примірниках: один "замовнику", один "виконавцю" за підписом керівника і печаткою "замовника" і підписом командира повітряного судна.

На виконання взятих на себе зобов?язань за умовами укладеного договору, позивач здійснив організацію і забезпечив виконання авіаційно-хімічних робіт, які в свою чергу були виконані ПП "Авіаційна компанія" Агро авіа Дніпро", про що було складено акт від 25.06.2008 р. про виконання авіаційно-хімічних робіт на площі 3879 га із загальною вартістю 96975,00 грн.

Всупереч умовам п.2.1.9. договору відповідач без обгрунтованих пояснень відмовився від підписання вказаного акту.

10 вересня 2009 року на адресу відповідача був направлений лист з вимогою оплатити вартітсь виконаних робіт, передбачених укладеним договором № 24 від 01.06.2008 року. Також разом із вказаним листом позивачем було надіслано два примірника актів від 25.06.2009 року для їх підписання відповідачем.

Зазначей лист та акти були отримані уповноваженою особою відповідача 17.09.2009 року, що вбачається із повідомлення про вручення поштового відправлення № 118595.

Згідно п. 4.3 договору обовязки "виконавця" по передачі акта вважаються виконаними якщо акт переданий керівнику "замовника", відправлений поштою на адресу "замовника", зареєстрований у канцелярії "замовника", при відсутності на місці знаходження "замовника" керівних осіб, секретаря або канцелярії, вручений під розпис будь якому співробітнику "замовника". У разі відсутності на протязі трьох днів письмових зауважень або не повернення "замовником" на протязі вказаного терміну підписаного акта, роботи по договору вважаються прийнятими в обємі, вказаному в акті та наявного листа про направлення акта виконаних робіт з доказами направлення.

В порушення умов укладеного договору відповідач оплату в повному обсязі за виконані позивачем та третьою особою роботи не здійснив, в результаті чого за ним утворився борг у розмірі 96975,00 грн., який в добровільному порядку відповідач відмовляється повертати позивачу.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача 16000,87 грн. штрафу за несвоєчасно проведену оплату за надані послуги.

Враховуючи встановлені обставини, надавши юридичну оцінку матеріалам справи, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою між сторонами у справі виникли правовідносини, які породжує договір про надання послуг.

В силу ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач здійснив організацію і забезпечив виконання авіаційно-хімічних робіт, які в свою чергу були виконані ПП "Авіаційна компанія" Агро авіа Дніпро", про що відповідно було складено акт від 25.06.2008 р. про виконання авіаційно-хімічних робіт на площі 3879 га із загальною вартістю 96975,00 грн., належним чином.

Однак, відповідач не виконав свого обов"язку щодо повної та своєчасної оплати за виконані роботи згідно умов укладеного договору № 24 від 01.06.2008 року, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 96975,00 грн., про що свідчить відсутність в матеріалах справи на момент її розгляду доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на зазначену суму.

При цьому, суд звертає увагу на те, що п. 4.3 договору сторони погодили, що обовязки "виконавця" по передачі акта вважаються виконаними, якщо акт переданий керівнику "замовника", відправлений поштою на адресу "замовника", зареєстрований у канцелярії "замовника", при відсутності на місці знаходження "замовника" керівних осіб, секретаря або канцелярії, вручений під розпис будь якому співробітнику "замовника". У разі відсутності на протязі трьох днів письмових зауважень або не повернення "замовником" на протязі вказаного терміну підписаного акта, роботи по договору вважаються прийнятими в обємі, вказаному в акті та наявного листа про направлення акта виконаних робіт з доказами направлення.

Як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні докази наявності будь-яких зауважень чи заперечень з боку відповідача щодо об"єму та вартості виконаних позивачем та третьою особою авіаційно-хімічних робіт.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Твердження відповідача, викладені ним у відзиві від 24.11.2009 р., судом оцінюються критично та не беруться до уваги, оскільки спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Окрім цього, п. 4.1. Статуту ПП Агрофірма "Серпень" передбачає, що керування підприємством здійснюється засновником безпосередньо або через директора. З огляду на це, засновник також вправі укладати та підписувати від імені підприємства господарські договори.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 96975,00 грн. заборгованості за виконані авіаційно-хімічні роботи заявлено правомірно, але підлягають задоволенню в сумі 91975,00 грн., оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Що стосується стягнення решти 5000,00 грн., то провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню з огляду на таке.

Відповідно до п. 1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як наголошено в п.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК), зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Як вбачається із наданих відповідачем суду документів, зокрема, із банківського витягу від 24.12.2008 року, відповідач частково погасив суму заборгованості у розмірі 5000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення боргу в сумі 5000,00 грн., оскільки відповідач погасив вказану суму заборгованості, а тому провадження у справі підлягає припиненню.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов"язань позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 16000,87 грн. - штрафу.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання ( ч. 3 ст. 549 ЦК України ).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до п. 5.2 договору в разі неоплати у встановлений строк платежів, замовнику нараховується штраф в розмірі 0,5% недоїмки за кожний день прострочки.

З огляду на вищевказане, суд вважає, що заявлена до стягнення сума 16000,87 грн. є пенею, а не штрафом, в розумінні ч. 3 ст. 549 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 року розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Аналізуючи вказане та матеріали справи, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок є невірним.

Провівши нарахування пені, виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період з 18.09.2009 року по 20.10.2009 року, судом отримано 1704,69 грн. (91975,00 грн. * 2*10,25%* / 365 * 33 дня = 1704,69 грн.), яка й підлягає стягненню з відповідача.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду жодних належних доказів в спростування позовних вимог, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на заявлену до стягнення суму боргу.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати на держмито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, на оплату послуг адвоката покладаються на останнього пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 549, 551, 610, 611, 625, 629, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 198, 231, 232 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 80, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі № 4/158-09 в частині стягнення 5000,00 грн. - основного боргу припинити по п. 1-1, ч.1 ст. 80 ГПК України

3. Стягнути з Приватного підприємства Агрофірми "Серпень", вул. Першого Травня, 32,смт. Тростянець, Тростянецький р-н., Вінницька обл. (ідентифікаційний код - 30450346) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) 91975,00 грн. - основного боргу, 1704,69 грн. - пені, 936,80 грн. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита, 195,69 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2487,60 грн. - відшкодування витрат на оплату послуг адвоката.

4. В решті позову відмовити.

5. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 24 вересня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачу АДРЕСА_1; адреса представника : АДРЕСА_2)

4 - відповідачу (вул. Першого Травня, 32,смт. Тростянець, Тростянецький р-н., Вінницька обл.)

5- третій особі 52005, м. Дніпропетровськ, п. Ювілейний, вул. Дружби, 1