Рішення № 11514764, 16.09.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

16 вересня 2010 р. Справа 8/17-10

за позовом: Прокурора Калинівського району Вінницької області (АДРЕСА_1, 22400) в інтересах держави в особі Калинівської районної адміністрації (пл. Леніна, 1, м. Калинівка, Вінницької області, 22400)

до: Закритого акціонерного товариства "Райз - Максимко" (вул. Матросова, 10, м. Червонозаводське, Лохвицький район, Полтавська область, 37240)

Третя особа на стороні відповідача: Фермерське господарства "Козир" (с. Загребельня Калинівського р-ну Вінницької області, вул. 40-річчя Перемоги, 3/4, ідент код 32896751)

про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 83 870,48 грн.

Головуючий суддя Кожухар М.С.

Cекретар судового засідання Семенько Д.А.

Представники :

прокурор: Сувалов В.О. - прокурор відділу представництва інтересів громадян держави в судах прокуратури області

позивача, не з'явився;

відповідача: Надієвець О.М.- за дорученням;

третьої особи: Козир Л.Д. - за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з відповідача 83 870,48 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Ухвалою суду від 18.01.2010 р. суддею Мельником І.Ю. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 8/17-10 з призначенням її до розгляду на 18.02.2010 р.

18.02.2010 р. розгляд справи не відбувся в зв'язку з направленням справи разом з апеляційною скаргою відповідача на ухвалу господарського суду Вінницької області від 18.01.2010 р. до Житомирського апеляційного господарського суду.

Враховуючи, що Постановою Верховної ради України за № 2137-VI від 15.04.2010 року відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України, ст. ст. 15, 43 Закону України "Про статус суддів" суддя господарського суду Вінницької області Мельник І.Ю. звільнений з посади судді, у звязку з поданням заяви про відставку, відповідно до розпорядження голови суду від 23.04.2010 року справу № 8/59-10 передано для подальшого розгляду судді Кожухар М.С..

Ухвалою суду від 26.04.2010р. суддею Кожухар М.С. дану справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 08.06.2010 р.

Ухвалою суду від 08.06.2010р. розгляд справи відкладено на 28.06.2010р. та замінено неналежного відповідача- ЗАТ "Райз - Максимко" в особі Калинівської філії ЗАТ "Райз-Максимко" на належного - Закрите акціонерного товариство "Райз - Максимко".

Розгляд справи розпочато заново.

Ухвалою суду від 11.06.2010р. розгляд справи призначено на 29.06.2010р.

Ухвалою суду від 29.06.2010р. розгляд справи відкладено на 21.07.2010р. з залученням до участі у справі в якості 3-ї особи на стороні відповідача Фермерського господарства "Козир".

У зв'язку з ненаданням сторонами усіх необхідних для вирішення спору по суті документів, ухвалою суду від 21.07.2010 р. розгляд справи відкладено на 16.09.2010 р..

В судове засідання 16.09.2010 р. з'явились прокурор, представники відповідача та третьої особи.

Представником відповідача 16.09.2010 р. до суду подано клопотання, в якому відповідач просить суд замінити неналежного відповідача - ПАТ "Райз-Максимко" на належних відповідачів - ФГ "Козир" та ТОВ "Україна".

Представники прокурора та 3-ї особи проти даного клопотання заперечили.

Заслухавши учансиків процесу, суд відмовив у задоволенні цього клопотання, оскільки воно не обгрунтоване і безпідставне.

Разом з тим, з даного клопотання та доданого до нього витягу із Статуту Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" суд встановив, що 02.08.2010 р. здійснено державну реєстрацію цього статуту, у зв"язку зі зміною найменування Закритого акціонерного товариства "Райз-Максимко" на Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко". Останнє є правонаступником відповідача у справі.

Відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи наведене, суд здійснює заміну відповідача на його процесуального правонаступника - Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко".

Оскільки представник останнього присутній у судовому засіданні, розгляд справи продовжується у даному судовому засіданні.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відсутність представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин, справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

23.04.2009 р. державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель Вінницької області Гарбозюком Ю.І. складено акт № 1 обстеження земельної ділянки, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства (в присутності директора Калинівської філії ЗАТ «Райз-Максимко» (далі Філія) Карпенко М.І.), протокол про адміністративне правопорушення, припис № 009953 Держземінспекції у Вінницькій області про усунення порушення вимог земельного законодавства відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України (протокол і припис вручено Карпенку М.І. 23.04.2009 р.), а також 30.04. 2009 р. Держземінспекцією у Вінницькій області прийнято постанову № 49 про накладення на директора Філії Карпенка М.І. на підставі ст. 125 Земельного кодексу України адміністративного штрафу (копію постанови вручено Карпенку М.І. 30.04.2009 р.). З тексту цих документів випливає, що відповідачем без відповідного рішення органу виконавчої влади про передачу у власність або оренду використовується земельна ділянка площею 17,2453 га із земель сільскогосподарського призначення резервного фонду Корделівської сільської ради за межами населенного пункту. На земельній ділянці під час дії договору оренди був висіяний озимий ріпак, документи на продовження оренди подані в райдержадміністрацію, орендна плата за використання землі сплачується у повному обсязі (а.с. 10-14, 25-26 т. 1).

Також 30.04.2009 р. директору Філії вручено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (крім земель житлової та громадської забудови) у розмірі 18660,5 грн. (а.с. 27).

15.05.2009 р. державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель Вінницької області Гарбозюком Ю.І. складено акт № 03 обстеження земельної ділянки, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства (в присутності директора Калинівської філії ЗАТ «Райз-Максимко» (далі Філія) Карпенка М.І.), протокол про адміністративне правопорушення № 004914, припис № 010146 Держземінспекції у Вінницькій області про усунення порушення вимог земельного законодавства відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України (протокол і припис відправлено Карпенку М.І. по пошті 15.05.2009 р.), а також 04.06. 2009 р. Держземінспекцією у Вінницькій області прийнято постанову № 559 про закриття справи про адміністративне правопорушення з боку директора Філії Карпенка М.І. та передачу справи до прокуратури Вінницької області для вирішення питання щодо порушення кримінальної справи. З тексту цих документів випливає, що розпорядженням Калинівської райдержадміністрації від 02.03.2009 р. № 86 передано в оренду фермерському господарству «Козир» невитребувані земельні ділянки (паї) терміном на 5-ть років в кількості 29 ділянок загальною площею 65,6344 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Корделівської сільської ради Калинівського району, за межами населенного пункту. На час перевірки даною земельною ділянкою в межах 60,252 га (27 ділянок) користується Калинівська філія ЗАТ «Райз-Максимко» на підставі договору від 02.04.2009 р. погодження про обмін з Фермерським господарством «Козир» орендованими земельними ділянками (паями) терміном на 4 роки 10 місяців. Земля використовується Філією для вирощування озимої та ярої пшениці за відсутності рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування або відповідного правочину щодо передачі у власність чи користування (а.с. 32-53 т. 1).

У відзиві № 60 від 29.03.2010 р. відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що 15.06.2006 р., відповідно до рішення № 266 від 24.01.2006 р. Калинівської РДА, з ТОВ "Україна" був укладений договір оренди землі на загальну площу земель резервного фонду Корделівської сільської ради в розмірі 16,75 га.

05.02.2008 р. між ТОВ "Україна" та ЗАТ НВП "Райз-Агро", правонаступником якого став ЗАТ "Райз-Максимко" і є, на даний час, відповідач, укладено договір про спільну господарську діяльність (а.с.134-140, т.2).

02.03.2009 р. розпорядженням № 86 Калинівської РДА невитребувані земельні ділянки (паї) терміном на п'ять років або до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельні ділянки в кількості 29 ділянок загальною площею 65,6344 га ріллі згідно з проектом поділу земельних часток (паїв) реформованого КСП "Україна" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва надано в оренду фермерському господарству "Козир".

31.03.2009 р., на підставі вищевказаного розпорядження, між Калинівською районною державною адміністрацією та ФГ "Козир" укладено договір оренди землі № 14/09.

Даний Договір укладено терміном на п'ять років (або до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельні ділянки) (п.8 Договору).

02.04.2009 р. між ЗАТ "Райз-Максимко" та ФГ "Козир" укладено договір погодження про обмін орендованими земельними ділянками (паями)(а.с.111, т.1).

Даний договір укладено терміном на чотири роки з березня 2009 року по 31 грудня 2013 року.

Наведене стверджується поясненнями учасників судового процесу та матеріалами справи.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши і оцінивши обставини та докази у справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст.ст. 4-3, 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи і їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 ГПК України).

Пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлено, що виключно на пленарних засіданнях ради вирішуються, відповідно до закону, питання регулювання земельних відносин, а відповідно до статті 116 Земельного кодексу України підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку або право оренди земельної ділянки виникає: після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 червня 2003 року N 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель (у редакції, що діяла на час складення акту обстеження земельної ділянки) самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Статтею ст. 212 Земельного кодексу України встановлено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

У листі № 14-17-4/12991 від 11.11.2008 р. «Щодо застосування терміна "самовільне зайняття земельної ділянки" Державний комітет України із земельних ресурсів розяснив, що дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючого документа, зареєстрованого в установленому порядку, але за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки чи наявність цивільно-правової угоди про набуття права на земельну ділянку, житловий будинок, будівлю або споруду, які на ній розміщені, не можуть бути кваліфіковані як "самовільне зайняття земельної ділянки". Вчинення таких дій є "використанням земельної ділянки без правовстановлюючого документа".

Як вбачається з матеріалів справи, 02.03.2009 р. розпорядженням № 86 Калинівської РДА невитребувані земельні ділянки (паї) терміном на п'ять років або до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельні ділянки в кількості 29 ділянок загальною площею 65,6344 га ріллі, стосовно яких зокрема подано позов, згідно з проектом поділу земельних часток (паїв) реформованого КСП "Україна" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва надано в оренду фермерському господарству "Козир".

31.03.2009 р., на підставі вищевказаного розпорядження, між Калинівською районною державною адміністрацією та ФГ "Козир" укладено договір оренди землі № 14/09, який, однак не зареєстрований у встановленому порядку. Причинами відсутності реєстрації договору, як пояснив представник ФГ "Козир" в судовому засіданні, була відмова реєструючого органу з вимогою здійснити реєстрацію щодо кожної з 29-х ділянок окремо. Орендна плата за користування даною земельною ділянкою сплачувалась господарством у повному обсязі.

02.04.2009 р. між ЗАТ "Райз-Максимко" та ФГ "Козир" укладено договір погодження про обмін орендованими земельними ділянками (паями) (а.с.111, т.1), з метою більш ефективного використання земельних ділянок, які розташовані упереміш.

Отже, ЗАТ "Райз-Максимко" користувалось орендованими ділянками на підставі договору погодження про обмін орендованими земельними ділянками (паями) укладеного з ФГ "Козир".

Наведене дає підстави для висновку, що має місце користування вказаною земельною ділянкою Фермерським господарством "Козир" без правовстановлюючого документі, яке передало цю ділянку відповідачеві на підставі договору обміну.

Отже відсутній факт самовільного зайняття відповідачем цієї земельної ділянки.

Позовні вимоги прокурор також ґрунтує, посилаючись лише на факт самовільного, на його думку, зайняття земельної ділянки відповідачем, вважаючи, що для відшкодування шкоди, нарахованої згідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покрову (родючого шару грунту) без спеціального дозволу (далі Методика), затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963, достатньо одного лише факту самовільного зайняття земельної ділянки.

Однак з такими доводами погодитись не можна.

У випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується особами, що її заподіяли, відповідно до статей 211, 212 Земельного кодексу України, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 Цивільного кодексу України. На цьому зокрема наголошено в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 N 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (п. 12).

Стаття 22 Цивільного кодексу України визначає загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків та причинний звязок між порушенням права та збитками, а також вина особи, яка завдала збитків. Відсутність будь-якого з цих елементів виключає відповідальність у вигляді стягнення збитків, якщо інше не передбачено законом. Також у цій статті визначено поняття збитків, якими є: втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 3 статті 19 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлено, що держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання, зокрема, у сфері земельних відносин за використанням і охороною земель. Згідно з частинами 4 і 5 тієї ж статті ГК України органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.

Відповідно до статті 15 Земельного кодексу України, статей 5, 6, 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19 червня 2003 року № 963-IV, статті 16 Закону України "Про охорону земель" від 19 червня 2003 року № 962-IV державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснюють Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи зокрема шляхом проведення перевірок.

Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель затверджено наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003р. N 312 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 за N 1223/8544 (далі Порядок).

Відповідно до п. 3.2 названого Порядку за наявності інформації щодо самовільного зайняття земельної ділянки та використання її без правовстановлюючих документів відповідний орган Деркомзему здійснює позапланову перевірку такої інформації.

Пунктом 4.1 Порядку встановлено, що державні інспектори органу Держкомзему проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.

Пунктом 4.3 Порядку передбачено, що при виявленні порушення земельного законодавства державний інспектор: з'ясовує обставини та суть скоєного порушення земельного законодавства; установлює особу, яка здійснила порушення земельного законодавства; установлює, чи є в діях чи бездіяльності особи, яка вчинила порушення земельного законодавства, ознаки адміністративного правопорушення або склад злочину; обстежує земельну ділянку і встановлює, чи завдана юридичними чи фізичними особами шкода земельним ресурсам унаслідок їхньої господарської та іншої діяльності.

Пунктом 5 Порядку передбачено:

При проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства у двох примірниках. В акті державний інспектор зазначає: дату та місце складання акта; посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку; посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки; посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці; місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються; місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується; категорію земель та склад угідь; цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки; наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; обставини порушення земельного законодавства; суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені (пп. 5.4 Порядку).

З аналізу вказаних норм законодавства випливає, що відшкодування шкоди у разі самовільного зайняття земельної ділянки здійснюється у розмірі, визначеному Методикою, у разі встановлення самого факту завдання шкоди, порушення цивільного права чи інтересу власника землі, вини порушника та причинного звязку між шкодою та діями порушника.

У позовній заяві та актах обстеження земельних ділянок не зазначено, яку шкоду заподіяно відповідачем, у чому вона полягає; у матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про нанесення шкоди: ні в якості реальних збитків, ні у якості упущеної вигоди.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що позивачем передано вказані земельні ділянки ТОВ "Україна" та ФГ "Козир" за договорами оренди.

Прокурор в судовому засіданні посилався на те, що договір оренди з ТОВ "Україна" закінчив свою дію у 2008 році, а договір оренди землі з ФГ "Козир" не зареєстрований у встановленому порядку. Разом з тим, позивачем не здійснено жодних дій щодо вилучення, у такому випадку, земельних ділянок у цих суб"єктів господарювання та розпорядження ними задля отримання доходу. Натомість за користування цими земельними ділянками відповідачем, ТОВ "Україна" та ФГ "Козир" у 2009 році сплачено орендну плату у розмірі 18257 грн. (а.с. 6 т. 3).

З урахуванням наведеного, та виходячи з принципів законності, розумності і справедливості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4-3, 25, 33, 43, 82, 84,115 ГПК України

ВИРІШИВ :

Замінити відповідача на його процесуального правонаступника: Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко".

В позові відмовити.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 22 вересня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (пл. Леніна, 1, м. Калинівка, Вінницької області, 22400)