Рішення № 11514585, 05.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

05.10.2010Справа №2-22/3916-2010 За позовом – ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», 04116, м. Київ, вул. Полуденка, 1

до відповідача – ЗАТ «Теодосія», м. Феодосія, вул. Володарського, 39б

про стягнення 362930,03 грн.

за зустрічним позовом – ЗАТ «Теодосія», м. Феодосія, вул. Володарського, 39б

до – ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», 04116, м. Київ, вул. Полуденка, 1

про визнання права

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача за первісним позовом – Михалевська З.О., представник, дов від 28.12.2009 року

від відповідача за первісним позовом – Яницький О.В., представник, дов від 30.08.2010 року

Обставини справи:

Позивач – ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ЗАТ «Теодосія», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 362930,03 грн., у тому числі: сума основного боргу – 304365,95 грн., пеня – 33689,11 грн., збитки від інфляції – 19358,04 грн., 3% річних – 5516,93 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов’язань за договором на постачання природного газу № 06/09-0707 Бо-19 від 08.10.2009 року не у повному обсязі здійснив оплату отриманого природного газу, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 304365,95 грн.

29.09.2010 року до Господарського суду АР Крим надійшла зустрічна позовна заява ЗАТ «Теодосія» до ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», відповідно до якої ЗАТ «Теодосія» просить суд визнати право за ЗАТ «Теодосія» на погашення заборгованості за договором № 06/09-1707 БО-19 від 08.10.2009 року на суму 394171,00 грн. перед ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» за рахунок коштів від погашення перед ЗАТ «Теодосія» заборгованості з різниці в тарифах на суму 394171,00 грн.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 30.09.2010 року зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Відповідач за зустрічним позовом заперечує проти вимог зустрічного позову, просить суд в задоволенні зустрічного позову відмовити у повному обсязі.

Позивач за зустрічним позовом надав суду заяву про уточнення вимог зустрічного позову, просить суд визнати право ЗАТ «Теодосія» на погашення заборгованості за договором № 06/09-1707 Бо-19 від 08.10.2009 року на суму 394171,00 грн. перед ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» за рахунок коштів від погашення за рахунок бюджету перед ЗАТ «Теодосія» заборгованості в різниці в тарифах на суму 394171,00 грн.; внести зміни до укладеного між сторонами договору № 06/09-1707 БО-19 від 08.10.2009 року, виклавши абзац 4 пункту 6.1. в наступній редакції: «Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання – передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу, за винятком обсягів газу на суму різниці в тарифах у розмірі 394171,00 грн., які сплачуються покупцем протягом трьох робочих днів від моменту їх фінансування з бюджету в повному обсязі».

Вказана заява ЗАТ «Теодосія» прийнята судом до розгляду.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

встановив:

08 жовтня 2009 року між ЗАТ «Теодосія» (покупець) та ДК «Газ України» (постачальник) був укладений договір на постачання природного газу № 06/09-1707 БО-19, відповідно до умов якого ДК «Газ України» передав у власність покупцю у період з грудня 2009 року, січня - березня 2010 року природний газ на загальну суму 834993,17 грн., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу, а.с. 20-24.

Згідно п. 6.1. договору остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Так, позивач за первісним позовом вказує на те, що покупець свої зобов'язання у встановлені договором строки не виконав, борг за отриманий природний газ сплачував невчасно, розрахувався частково в розмірі 530627,22 грн.

Таким чином, на момент звернення з позовом до суду сума боргу ЗАТ «Теодосія» становить 304365,95 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 304365,95 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача пеню – 33689,11 грн., збитки від інфляції – 19358,04 грн., 3% річних – 5516,93 грн.

Слід зауважити, що згідно п. 7.2. договору за несвоєчасну оплату спожитого газу, відповідач зобов’язаний сплатити на користь ДК «Газ України» пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.7.10 Договору неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з пунктом 7.1. договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає вимоги первісного позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог зустрічного позову, суд вважає їх необґрунтованими та такими що задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.3. укладеного між сторонами договору газ, що постачається за цим договором, використовується позивачем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також: інших суб'єктів господарювання. Використання газу позивачем для інших потреб не є предметом цього договору.

Так, у відповідності до ч. 6 ст. 191 Господарського кодексу України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування при встановленні фіксованих цін, застосування яких унеможливлює одержання прибутку суб'єктами підприємництва, зобов'язані надати цим суб'єктам дотацію відповідно до закону.

Згідно ч. 5 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» видатки на відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, фінансуються за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету. Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво без відповідного відшкодування не допускається і може бути оскаржено в суді (ч. 6 вказаної статті). Центральні органи виконавчої влади несуть відповідальність за наслідки встановлення або регулювання цін/тарифів, що змінюються ними відповідно до їхніх повноважень (ч. 7 вказаної статті).

У разі зміни цін/тарифів на послуги/товари центральними органами виконавчої влади, які призвели до непередбачених витрат виконавців/виробників, центральні органи виконавчої влади зобов'язані відшкодувати в повному обсязі збитки, зумовлені такими змінами, протягом поточного фінансового року та до затвердження нового бюджету (ч. 7 вказаної статті).

Спори щодо формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, а також відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, вирішуються в судовому порядку (ч. 8 вказаної статті).

Так, позивач за зустрічним позовом вказує на те, що ЗАТ «Теодосія» за наслідками опалювального сезону 2009-2010 років має право на відшкодування різниці в тарифах на суму 394171,00 грн., що також підтверджується листом ДК «Газ України» від 27 липня 2010р. № 31/39-788. Так, згідно додатку до вказаного листа відповідача сума заборгованості з різниці в тарифах перед ЗАТ «Теодосія» за опалювальний період 2009-2010 року складає 394171,00 грн.

Але, суд звертає увагу на наступне.

Так, зустрічні позовні вимоги щодо відшкодування ЗАТ «Теодосія» заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію заявлені до ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України».

Сторонами за укладеним договором поставки природного газу є ЗАТ «Теодосія» та ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», умовами укладеного договору не було передбачено обв’язку ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» відшкодовувати ЗАТ «Теодосія» заборгованість з різниці в тарифах на теплову енергію, умовами договору обумовлені лише правовідносини щодо поставки та споживання природного газу.

В той час, самим позивачем за зустрічним позовом вказується на те, що відповідно до частини 7 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що у разі зміни цін/тарифів на послуги/товари центральними органами виконавчої влади, які призвели до непередбачених витрат виконавців/виробників, центральні органи виконавчої влади зобов'язані відшкодувати в повному обсязі збитки, зумовлені такими змінами, протягом поточного фінансового року та до затвердження нового бюджету.

За своїм змістом даний Закон регулює бюджетні відносини та відносини пов'язані з погашенням заборгованості з різниці в тарифах, але ніяким чином не змінює умови і порядок виконання зобов'язання у частині сплати заборгованості по Договору №06/09-1707 БО-19 від 08.10.2009 року.

Слід зазначити, що законодавством передбачений механізм відшкодування різниці в тарифах, який реалізується на виконання постанов виконавчої гілки влади.

Даний механізм був визначений Постановами Кабінету Міністрів України від 25.04.2008 року №440 «Про реалізацію статті 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визначає механізм перерахування у 2008 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим (погодженим) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування та Постановою Кабінету Міністрів України №193 від 05.03.2009 року.

Але, слід зауважити, що ці постанови не змінюють умов і порядку виконання зобов'язань за Договором поставки газу, та не звільняють від відповідальності за його невиконання.

Отже, з урахуванням викладеного, слід звернути увагу на те, що виконання грошового зобов’язання з оплати спожитого природного газу з боку ЗАТ «Теодосія» перед ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» не полягає у залежності від виконання центральними органами виконавчої влади зобов’язання з відшкодування заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію перед певними споживачами, як то ЗАТ «Теодосія».

Відповідно до статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

          З пояснень представників сторін вбачається, що договірні відносини між сторонами з питання постачання природного газу існують вже тривалий час, між сторонами неодноразово укладались договори на постачання газу та виникали спори, які пов’язані з відсутністю своєчасної компенсації різниці в тарифах на теплопостачання для населення і вартістю газу за договором, крім того, ЗАТ «Теодосія» не надано суду доказів вжиття всіх передбачених чинним законодавством заходів, в тому числі звернення до суду, з метою забезпечення надходження бюджетних коштів на компенсацію різниці у тарифах.

          З урахуванням викладеного, суд виходить з того, що відсутні умови, передбачені п.1), 2) частини 2 статті 652 ЦК України, отже відсутні підстави для внесення змін договору №06/09-1707 БО-19 у зв’язку із істотною зміною обставин.

Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача за первісним позовом.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, ст. 44-49, ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                    вирішив:

1.          Первісний позов задовольнити.

2.          Стягнути з ЗАТ «Теодосія» (м. Феодосія, вул. Володарського, 39б, рахунок № 260373021463 в Феодосійському відділенні № 4550 ВАТ ДОБУ, МФО 384049, ЄДРПОУ 30689644) на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Полуденка, 1, рахунок № 26008301970 в ВАТ «Ощадбанк», МФО 300465, ЄДРПОУ 31301827) заборгованість в сумі 362930,03 грн., у тому числі: сума основного боргу – 304365,95 грн., пеня – 33689,11 грн., збитки від інфляції – 19358,04 грн., 3% річних – 5516,93 грн.

3.          Стягнути з ЗАТ «Теодосія» (м. Феодосія, вул. Володарського, 39б, рахунок № 260373021463 в Феодосійському відділенні № 4550 ВАТ ДОБУ, МФО 384049, ЄДРПОУ 30689644) на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Полуденка, 1, рахунок № 26008301970 в ВАТ «Ощадбанк», МФО 300465, ЄДРПОУ 31301827) 3630,00 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ЗАТ «Теодосія» (м. Феодосія, вул. Володарського, 39б, рахунок № 260373021463 в Феодосійському відділенні № 4550 ВАТ ДОБУ, МФО 384049, ЄДРПОУ 30689644) на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Полуденка, 1, рахунок № 26008301970 в ВАТ «Ощадбанк», МФО 300465, ЄДРПОУ 31301827) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          В задоволенні зустрічного позову відмовити у повному обсязі.

6.          Стягнути з ЗАТ «Теодосія» (м. Феодосія, вул. Володарського, 39б, рахунок № 260373021463 в Феодосійському відділенні № 4550 ВАТ ДОБУ, МФО 384049, ЄДРПОУ 30689644) до Державного бюджету м. Сімферополя (рахунок № 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу: 22090200, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, одержувач: державний бюджет м. Сімферополя) 85,00 грн. державного мита.

7.          Видати накази після набрання рішенням чинності.

Повне рішення складено 05.10.2010 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.