Рішення № 115140201, 23.11.2023, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 листопада 2023 рокум. Ужгород№ 260/5554/23 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2023 року Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося з позовною заявою до ОСОБА_1 , якою просить стягнути з стягнути із фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 52450,76 грн за платежами: 50 18010300 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості » в розмірі 19 183,44 грн; 50 18010700 «Земельний податок з фізичних осіб» у розмірі 25 238,92 грн; 50 18010900 «Орендна плата з фізичних осіб» у розмірі 2 076,67 грн; 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» у розмірі 5 951,73 грн.

18 вересня 2023 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

1. Позиції сторін.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що у відповідача наявний податковий борг у розмірі 52 450,76 грн за платежами: 50 18010300 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості » в розмірі 19 183,44 грн; 50 18010700 «Земельний податок з фізичних осіб» у розмірі 25 238,92 грн; 50 18010900 «Орендна плата з фізичних осіб» у розмірі 2 076,67 грн; 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» у розмірі 5 951,73 грн. Відповідачем вищевказані суми боргу не сплачено та податкові повідомлення-рішення не оскаржено ні в адміністративному, ні в судовому порядку. Відтак, грошові зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженими.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі, надано відповідачці строк для подання до суду відзиву на позовну заяву та повідомлено, що згідно з вимогами частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , ( а.с.66).

Зазначена ухвала надіслана відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 , засобами поштового зв`язку та повернулася до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», (а.с. 83-85).

Відповідно до статті 162 частини 6 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснював підприємницьку діяльність до 19 лютого 2020 року, ( а.с.7).

16 січня 2012 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з обраною ставкою 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати та 2 групи, (а.с. 56-58).

Відповідачу нараховано єдиний податок за травень - грудень 2018 року у розмірі 5956,80 грн. Відповідачем частково сплачено зобов`язання у розмірі 5,07 грн., (а.с. 5).

16 лютого 2018 року ОСОБА_1 подав податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або оренда плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік із самостійно задекларованою сумою у розмірі 2069,56 грн, (а.с. 50-52).

Відповідачем частково сплачено зобов`язання у розмірі 165,35 грн., (а.с. 5).

23 січня 2019 року ОСОБА_1 подав податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або оренда плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік із самостійно задекларованою сумою у розмірі 2069,56 грн, (а.с. 53-55).

05 липня 2022 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення рішення № 0012596-2406-0711 про зобов`язання сплатити податкове зобов`язання за 2021 рік у сумі 19 183,44 грн. за платежем: «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості», яке отримано відповідачем 20 серпня 2022 року, (а.с. 46).

12 вересня 2022 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення рішення № 272449-2411-0711 про зобов`язання сплатити податкове зобов`язання за 2022 рік у сумі 19,76 грн. за платежем: «Земельний податок з фізичних осіб», (а.с. 47).

26 вересня 2022 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення рішення № 1036717-2411-0711 про зобов`язання сплатити податкове зобов`язання за 2022 рік у сумі 13,75 грн. за платежем: «Земельний податок з фізичних осіб», (а.с. 47).

26 вересня 2022 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення рішення № 1036719-2411-0711 про зобов`язання сплатити податкове зобов`язання за 2022 рік у сумі 25 205,41 грн. за платежем: «Земельний податок з фізичних осіб», (а.с. 48).

Крім того, ГУ ДФС у Закарпатській області надіслано відповідачу податкову вимогу від 07 листопада 2018 року форми Ф № 459-53/419 про сплату боргу на загальну суму 10 433,92 грн., яка отримана 20 грудня 2018 року, (а.с. 59).

Заборгованість підтверджується розрахунком податкового боргу ОСОБА_1 станом на 29 червня 2023 року, відповідно до якого за відповідачем обліковується заборгованість на суму 52 450,76 грн та обліковою карткою, (а.с. 4, 7-12).

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Відповідно до підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПК України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

16 січня 2012 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з обраною ставкою 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати та 2 групи, (а.с. 56-58).

Згідно з пунктом 299.1 статті 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до пункту 293.1 статті 293 ПК України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (підпункт 293.2.2 пункту 293.2 статті 293 ПК України).

Відповідно до пункту 295.2 статті 295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Відповідач у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування обрала ставку податку у розмірі 20% до розміру мінімальної заробітної плати.

З врахуванням вищенаведеного, ставка єдиного податку становить 20% до розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2018 744,60 грн (3 723,00*20%).

Згідно з пунктом 295.1. статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.

Відповідачу нараховано єдиний податок за травень - грудень 2018 року у розмірі 5956,80 грн. Відповідачем частково сплачено зобов`язання у розмірі 5,07 грн., (а.с. 5).

Відповідно до пункту 300.1 статті 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

16 лютого 2018 року ОСОБА_1 подав податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або оренда плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік із самостійно задекларованою сумою у розмірі 2069,56 грн, (а.с. 50-52).

На підставі податкової декларації від 16 лютого 2018 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області нараховано суму зобов`язання за липень-грудень 2018 року у розмірі 1034,80 грн. Відповідачем частково сплачено зобов`язання у розмірі 165,35 грн., (а.с. 5).

23 січня 2019 року ОСОБА_1 подав податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або оренда плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік із самостійно задекларованою сумою єдиного податку, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 2069,56 грн, (а.с. 53-55).

На підставі податкової декларації від 23 січня 2019 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області нараховано суму зобов`язання за січень липень 2019 року у розмірі 1 207,22 грн., (а.с. 5).

Проте самостійно задекларована суми єдиного податку залишаються несплаченими в повному обсязі.

Відповідно до статті 56 пунктів 56.1, 56.2, 56.12, 56.15, 56.18 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня. Якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов`язання платника податків за причинами, не пов`язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу. Скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до статті 57 пункту 57.3 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до статті 56 пунктів 56.1, 56.2, 56.12, 56.15, 56.18 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов`язання платника податків за причинами, не пов`язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується вважається неузгодженою.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судом встановлено, що 05 липня 2022 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення рішення № 0012596-2406-0711 про зобов`язання сплатити податкове зобов`язання за 2021 рік у сумі 19 183,44 грн. за платежем: «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості», яке отримано відповідачем 20 серпня 2022 року, (а.с. 46).

12 вересня 2022 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення рішення № 272449-2411-0711 про зобов`язання сплатити податкове зобов`язання за 2022 рік у сумі 19,76 грн. за платежем: «Земельний податок з фізичних осіб», (а.с. 47).

26 вересня 2022 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення рішення № 1036717-2411-0711 про зобов`язання сплатити податкове зобов`язання за 2022 рік у сумі 13,75 грн. за платежем: «Земельний податок з фізичних осіб», (а.с. 47).

26 вересня 2022 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення рішення № 1036719-2411-0711 про зобов`язання сплатити податкове зобов`язання за 2022 рік у сумі 25 205,41 грн. за платежем: «Земельний податок з фізичних осіб», (а.с. 48).

Дані податкові повідомлення рішення не оскаржувалися відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку. Таким чином, податковий борг за даними податковими повідомленнями рішеннями є узгодженими.

Статтею 14 пунктом 14.1 підпунктом 14.1.175 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно статті 59 пункту 59.1 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.153 даного Кодексу податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Судом встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу надіслано відповідачу податкову вимогу від 07 листопада 2018 року форми Ф № 459-53/419 про сплату боргу на загальну суму 10 433,92 грн., яка отримана 20 грудня 2018 року, (а.с. 59).

Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.

Заборгованість підтверджується розрахунком податкового боргу ОСОБА_1 станом на 29 червня 2023 року, відповідно до якого за відповідачем обліковується заборгованість на суму 52 450,76 грн та обліковою карткою, (а.с. 4, 7-12).

Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.19 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.34 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 87 пункту 87.11 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно достатті 77 частини 1 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Матеріалами справи та письмовими доказами, наданими позивачем доведено податковий борг відповідачки в сумі 52 450,76 грн. та правомірність звернення до суду з зазначеним позовом, в зв`язку з чим вимоги позовної заяви є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення повністю.

Щодо дотримання позивачем строку на звернення до суду для стягнення податкового боргу, то суд вважає необхідним відмітити, що відповідно до статті 102 пункту 102.4 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Верховний Суд у постановах від 25 лютого 2020 року у справі №1340/5767/18, від 1 лютого 2021 року у справі №2a-3025/11/0970 сформулював висновок про те, що положеннями пунктів 95.1-95.3 статті 95 і пункту 102.4 статті 102 КАС України встановлено, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, а також строку - 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Строк у 1095 днів є присічним для контролюючого органу, протягом і в межах якого ним можуть бути вжиті заходи щодо погашення податкового боргу, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом, проте норми пункту 102.4 статті 102 ПК України не є такими, що обмежують суд у праві ухвалювати судове рішення про стягнення податкового боргу після закінчення 1095-денного строку, з вимогою про стягнення якого контролюючий орган звернувся вчасно.

Відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Суд також виходить із приписів пункту 102.9. ст. 102 ПК України, якою визначено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, звернувшись до суду 03 липня 2023 року із даним позовом позивач дотримався визначених законодавством строків для стягнення податкового боргу.

Відповідно до статті 139 частини 2 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином, судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 14, 229, 242-246, 255, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

2. Стягнути на користь Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина,52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) податковий борг з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі у розмірі 52 450,76 грн ( п`ятдесят дві тисячі чотириста п`ятдесят гривень 76 коп.) за платежами: 50 18010300 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості » в розмірі 19 183,44 грн; 50 18010700 «Земельний податок з фізичних осіб» у розмірі 25 238,92 грн; 50 18010900 «Орендна плата з фізичних осіб» у розмірі 2 076,67 грн; 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» у розмірі 5 951,73 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23 листопада 2023 року.

СуддяТ.В.Скраль