Ухвала суду № 115128758, 16.11.2023, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/10438/20

2-п/296/43/23

У Х В А Л А

Іменем України

16 листопада 2023 рокум. Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Маслак В.П.,

при секретарі Годлюк А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 18.04.2023 року у справі № 296/10438/20 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 18.04.2023р. ухвалено стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором б/н від 29.08.2018р. в сумі 194148,26 грн. та витрати на оплату судового збору у розмірі 2912,22 грн.

Як свідчать матеріли справи, 03.10.2023р. від представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 надійшла заява про перегляд заочного рішення. В поданій заяві останній просить поновити пропущений строк для подачі заяви про скасування заочного рішення суду, скасувати заочне рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 18.04.2023р. та призначити справу до розгляду.

В обгрунтування зазначеного ОСОБА_1 вказав, що категорично не погоджується з рішенням суду, оскільки ухвалення такого здійснено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так підставою для перегляду заочного рішення останній вказує, що не був належним чином повідомлений про судове засідання та не з`явився і не подав додаткових доказів до матеріалів справи з вагомих обставин, а саме, у зв`язку з мобілізацією 02.02.2023р.

ОСОБА_1 16.11.2023р. в судове засідання не з`явився, заяв від останнього на адресу суду не надходило, був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином. Судова повістка, направлена на його адресу, що вказана в заяві про перегляд заочного рішення, повернена відділенням поштового зв`язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з постановою Верховного Суду від 18 березня 2021 року за справою № 911/3142/19 надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.

Окрім того, секретарем судового засідання 01.11.2023р. додатково повідомлено представника відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи шляхом здійснення телефонограми.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, направив заяву від 16.11.2023р. про зупинення провадження у справі, в якій підтверджує обізнаність про дату та час розгляду поданої заяви.

Від представника позивача ОСОБА_3 16.11.2023р. надійшло клопотання про розгляд заяви про перегляд заочного рішення без його участі. Просив суд відмовити у задоволенні такої.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Корольовським районним судом м. Житомира 18.04.2023р. винесено заочне рішення по справі № 296/10438/20.

З матеріалів справи вбачається, що рішення від 18.04.2023р. направлене на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), повернулось до суду 03.08.2023р. та перебуває в матеріалах справи (а.с.31).

Згідно ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до відповіді відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та з 19.11.2019р. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (Т. 1, а.с. 181).

Суд вважає за потрібне зазначити, що за час розгляду справи ОСОБА_1 та його представниками було зазначено декілька адрес для листування: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 .

Встановлено, що рекомендовані повідомлення направлені на адресу ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , повернуті до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (Т. 1, а.с. 198-199, 203-204, 230-231).

Крім того, належність адреси відповідача: АДРЕСА_1 , підтверджується заявою про перегляд заочного рішення від 03.10.2023р., постановою про закінчення виконавчого провадження ВП № 72937507 від 16.10.2023р. та конвертами, в яких на адресу суду надходили матеріали від ОСОБА_1 (Т. 2, а.с. 33, 49, 43, 61).

Відповідно до зазначеного та відповіді Державної адміністрації Солом`янського району в місті Києві від 09.11.2022р. № 108-9673, з якої вбачається, що ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 , не значиться, можна зробити висновок, що останній намагався ввести суд в оману щодо належної адреси листування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з`явився в судове засідання 27.09.2021р., однак таке було відкладено, оскільки останній отримав копію позовної заяви перед розглядом справи та не міг зв`язатись з адвокатом, що підтверджується журналом судового засідання (Т. 1, а.с. 201).

Також з матеріалів справи встановлено, що від ОСОБА_1 та його представника неодноразово надходили заяви про відкладення справи, з таких причин як: необхідність додаткового часу для підготування відзиву, ознайомлення з матеріалами справи, перебування представника у відрядженні. Разом з цим, в матеріалах справи відсутній відзив на позовну заяву, а відповідач ознайомився з матеріалами справи 27.09.2021р. (що підтверджується записом в довідковому листі справи), що свідчить про зловживання відповідача правами та обов`язками визначеними Цивільно-процесуальним кодексом України.

Отже, належне повідомлення ОСОБА_1 про час, місце та дату розгляду справи, явка останнього в судове засідання 27.09.2021р., чисельні клопотання відповідача та його представника про відкладення розгляду справи, свідчать про те, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність позовної заяви в суді та свідомо не скористався правами щодо участі у судовому розгляді, подачі відзиву та доказів.

Крім того, судом встановлено, що справа № 296/10438/20 розглядалась в період з 19.02.2021р. (ухвала про відкриття провадження) по 18.04.2023р. (заочне рішення).

Однак, ОСОБА_1 в заяві про перегляд заочного рішення також посилається на неможливість подачі доказів у зв`язку із мобілізацію з 02.02.2023р., на підтвердження чого надає копію військового квитка серії НОМЕР_1 від 01.02.2023р. та довідку військової частини НОМЕР_2 від 12.10.2023 № 46/146, відповідно до якої вбачається, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 .

З огляду на зазначене, ОСОБА_1 мав можливість та достатньо часу для подачі відзиву та доказів до 02.02.2023р. Окрім того, з матеріалів справ вбачається, що інтереси останнього представляв адвокат, який наділений тими ж правами і обов`язками, що і відповідач але з невстановлених причин не скористався такими.

Крім того, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п.10 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» №11 від 17.10.2014, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на вищезазначене, встановлено, що перебіг провадження розпочинається з моменту подання позову (04.12.2020р.) і закінчується винесенням остаточного рішення у справі (18.04.2023р.). Отже, справа за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості розглядалась 2 роки та 4 місяці, з урахуванням: складності справи; поведінки сторін; характеру процесу та його значення для сторін.

Також представник позивача ОСОБА_2 зазначає, що під час розгляду справи, з вищенаведених підстав відповідач був позбавлений можливості надати додаткові докази.

Відповідно до п. 4 ч. 2, ч. 7 ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача. До заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.

Судом встановлено, що в матеріалах заяви про скасування заочного рішення відсутні докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України.

Обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є фактично незгодою відповідача з винесеним рішенням по суті.

У відповідності до ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності таких у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.

У відповідності до ч.4 ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст. ст. 284, 286 - 288 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Корольовського районного суду м. Житомира відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя В. П. Маслак