Рішення № 115120956, 20.11.2023, Зарічненський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

іменем України

смт Зарічне

20 листопада 2023 року Справа № 561/607/23

Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Зейкан Н. М.

з участю секретаря судових засідань Левчук І. О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідачки ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особи, яка не заявляє самостійних вимог орган опіки і піклування Подільської районної у місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В позовній заяві вказував, що він з 17.09.2005 року перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилась дочка ОСОБА_4 . 23.12.2015 року шлюб між ними розірваний з причин порушення дружиною подружньої вірності, небажання відповідачки брати участь у домашньому господарстві та вихованні дитини, залишення дитини та переїзд в інше місце проживання в Рівненську область. З того часу відповідачка не цікавиться справами дитини, не виконує свої обов`язки по вихованню та утриманню дитини. Дитина з часу розірвання шлюбу проживає разом з ним в місті Києві. Всі витрати на одяг, їжу та інші необхідні речі він здійснює самостійно за власні кошти. Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 19.07.2016 року з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дочки, проте аліментів відповідачка взагалі не сплачувала, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 132 232, 00 гривень, яка погашена після звернення з позовом про позбавлення батьківських прав. Вважає, що відповідачка умисно ухиляється від виконання обов`язків по вихованню дочки.

Покликаючись на вищевикладене, ОСОБА_1 просив позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позов підтримали і, покликаючись на доводи, викладені в позовній заяві, просили задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_3 безпричинно залишила сім`єю ще до розірвання шлюбу у 2014 році. З того дитина проживає разом з ним у місті Києві та перебуває на його утриманні. Відповідачка повністю відмовилась від утримання та виховання дитини, аліменти, які стягнуті судовим рішенням з 2016 року не сплачувала. Погасила заборгованість по аліментах лише тоді, коли було порушене питання про позбавлення батьківських прав. Вважає, що ОСОБА_3 не погоджується на позбавлення батьківських прав лише з причини, що у дочки будуть обов`язки по утриманню відповідачки, як матері. Окрім того, сама дочка ОСОБА_4 майже ніколи не запитувала про матір. Твердження відповідачки про те, що він перешкоджав у спілкуванні з дочкою не підтверджені жодним доказом, оскільки ОСОБА_3 не зверталась із відповідними заявами до правоохоронних органів, не порушувала питання про визначення місця проживання чи визначення способу виховання дитини. За вісім років після залишення відповідачкою сім`ї, він жодного разу не перешкоджав останній у спілкуванні з дитиною, проте доля дитини відповідачку не цікавила.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала. Суду пояснила, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбу з позивачем, від якого в них народилась дочка ОСОБА_4 . У 2013 році відповідач безпричинно створив умови, за яких в сім`ї неможливо було проживати і сім`я розпалась. ОСОБА_1 фактично виселив її з житла у 2014 році і вона змушена була переїхати на місце проживання до родичів з поганими житлово-побутовими умовами у Рівненську область. Вона власного житла не мала, а тому залишила дитину з ОСОБА_1 , оскільки в останнього були кращі умови для проживання дитини. Вона намагалась спілкуватись з дочкою, проте ОСОБА_1 не допускав її до дитини, перешкоджав у спілкуванні, заборонив дочці зустрічатись з нею. Вона декілька разів відвідувала дитину у школі в місті Києві та протягом тривалого часу спілкувалась з дочкою через соціальні мережі. Довести, що позивач ОСОБА_1 перешкоджав їй у спілкуванні з дитиною не може. Визнала, що вона фактично ухилилась від обов`язків щодо виховання дочки, оскільки не вживала достатніх заходів для можливості спілкування з дочкою та її виховання. Також суду пояснила, що вона створила нову сім`ю, проживає з у фактичних шлюбних відносинах та має ще одну дитину. Після отримання позову про позбавлення її батьківських прав, вона за рахунок коштів сім`ї погасила заборгованість по сплаті аліментів. Заборгованість по аліментах виникла через те, що у ОСОБА_1 були заблоковані рахунки, а тому дана обставина не може свідчити про те, що вона умисно не сплачувала аліменти. Просила відмовити в задоволенні позову, оскільки вона бажає виконувати обов`язки по вихованню дочки.

Допитана в судовому засіданні дитина ОСОБА_4 пояснила, що мати залишила сім`ю, коли їй було вісім років. Після чого її вихованням та утриманням займався лише батько ОСОБА_1 . Вона декілька разів за вісім років спілкувалась з матір`ю в школі та через соціальні мережі. Вона бажає проживати лише з батьком, оскільки проживаючи з останнім, має нормальні умови для проживання та навчання. Материнського піклування від матері вона ніколи не відчувала. Родинного зв`язку з ОСОБА_3 , як рідною людиною, вона не має, оскільки фактично стали чужими. Батько її замінив матір. Вона повністю підтримує батька ОСОБА_1 , а тому не заперечує проти позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав.

Представник служби у справах дітей та сім`ї Подільської районної у місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явився. В заяві, адресованій суду, просив розглянути справу без участі представника на підставі висновку органу опіки і піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, відповідачку, свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

За п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, батько або мати можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно копії свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м.Києві, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_1 .

Згідно рішення Подільського районного суду міста Києва від 23.12.2015 року шлюб між сторонами, який зареєстрований 17.09.2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис №344, розірваний.

Відповідно до рішення Подільського районного суду міста Києва від 16.07.2016 року, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 в розмірі 1600 гривень щомісячно.

Як вбачається з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів № 1420 від 10.02.2023 року, згідно виконавчого листа №758/3140/16-п, який виданий Подільським районним судом міста Києва 31.08.2016 року, заборгованість відповідачки ОСОБА_3 станом на 31 січня 2023 року зі сплати аліментів становить 132 232,00 гривень

Згідно ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати честь та гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Судом встановлено, що неповнолітня дочка сторін ОСОБА_4 , з 2015 року, після розірвання шлюбу між сторонами, проживає разом з батьком в місті Києві та перебуває на його утриманні. Відповідачка ОСОБА_3 переїхала на постійне місце проживання в Рівненську область, де створила нову сім`яю. З того часу зв`язку з дитиною не підтримувала, не цікавилась її життям, вихованням та розвитком дитини.

Вказані обставини не заперечувала в судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 .

Згідно висновку органу опіки і піклування Подільської районної у місті Києві державної адміністрації про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, остання не бере участі у вихованні та утриманні дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З пояснень дитини вбачається, що вона з матір`ю багато років не спілкується і не має такого бажання, оскільки не має зв`язку мати-дитина. Вихованням та забезпеченням дочки завжди займався батько, а тому орган опіки і піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав стосовно дочки ОСОБА_4 .

Не заслуговує на увагу суду твердження відповідачки ОСОБА_3 про те, що причиною ухилення від обов`язків по вихованню дітей став її матеріальний стан після залишення нею сім`ї, виходячи з наступного.

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007р. №3, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Тобто, батьки зобов`язані виконувати батьківські обов`язки постійно і виконання таких обов`язків не залежать від матеріального стану.

Судом встановлено, що неповнолітня ОСОБА_4 позбавлена материнського піклування, оскільки мати дитини ОСОБА_3 більше восьми років ухиляється від обов`язків по належному вихованню дочки, свідомо нехтуючи своїми обов`язками.

А тому, вимога позивача про позбавлення відповідачки батьківських прав ґрунтується на законі і підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 звільнений від спати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», а тому з відповідачки ОСОБА_3 на користь держави підлягає до стягнення 1073,60 грн судового збору.

На підставі викладеного ст. 150, п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 264, 265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 батьківських прав стосовно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 в прибуток держави судовий збір в сумі 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн 60 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель АДРЕСА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Третя особа,яка не заявляє самостійних вимог напредмет спору: орган опіки і піклування Подільської районної у місті Києві державної адміністрації (адреса: Контрактова площа, 2 місто Київ, код ЄДРПОУ 37333608 )

Головуючий Н. М. Зейкан

Повне рішення виготовлено 22.11.2023 року.