Постанова № 11510414, 19.05.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ц

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-9988/09/0470

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2010 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

при секретарі Попович Н.М.

за участю представників:

позивача Смішко Н.І., Карасьова О.О.

відповідача Колісник І.В., Макогон І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за адміністративним позовом Державного підприємства Васильківське лісове господарстводо Покровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень,-

в с т а н о в и в:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Державного підприємства Васильківське лісове господарстводо Покровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, в якому позивач просить визнати нечинними податкові повідомлення рішення Покровської МДПІ №0000891540/3 від 25.06.2009 року та №0001911540/3 від 25.06.2009 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що згідно повідомлення - рішення №0000891540/3 від 25.06.2009 року Покровською МДПІ визначено штрафні санкції в сумі 7456,00грн. за платежем податку на прибуток (доходи підприємств, організацій що перебувають у загальнодержавній власності). Згідно повідомлення - рішення №0001911540/3 від 25.06.2009 року Покровською МДПІ визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем в сумі 3728,00 грн. з податку на прибуток (доходи підприємств, організацій що перебувають у загальнодержавній власності). Згідно акта №21/15-00991640 від 20.02.2009 року за результатами камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток встановлено, що ДП Васильківське лісове господарствоявляючись платником частини чистого прибутку (доходу) за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності, зобов'язано сплачувати авансові внески з податку на прибуток. За порушення терміну сплати авансових внесків з податку на прибуток нараховуються штрафні санкції. На думку позивача, визначене у акті перевірки податкове зобов'язання по сплаті податку на прибуток та штрафних санкцій неправомірне і підлягає скасуванню.

У судове засідання зявились представники позивача, які позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач надав до суду письмові заперечення у яких зазначив, що Покровською МДПІ проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка податкової звітності з податку на прибуток ДП Васильківське лісове господарствоза 2008 рік, про що складено акт перевірки від 20.02.2009 року №21/15-00991640. Перевіркою встановлено, що в порушення вимог підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України №334/94-ВР Про оподаткування прибутку підприємстввід 28.12.1994 року (зі змінами та доповненнями) підприємство нараховувало та не сплачувало авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів. На підставі вказаного акту від 23.02.2009 року Покровською МДПІ було прийняте податкове повідомлення рішення №0000891540/0, яким визначено податкове зобовязання ДП Васильківське лісове господарствозі сплати штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток (у відповідності до п.п 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181 ІІІ Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами) в сумі 10400,0 грн. Вищевказане податкове повідомлення рішення в межах процедур апеляційного узгодження було оскаржено до Покровської МДПІ (рішення залишено буз змін) та до ДПА Дніпропетровської області. За результатами розгляду скарги, ДПА у Дніпропетровській області скасувала податкове повідомлення рішення Покровської МДПІ від 23.02.2009 року №0000891540/0 в частині 2944 грн. від вищезазначеної суми штрафних (фінансових) санкцій та збільшила до 3728 грн. суму основного платежу, а скарга залишена без задоволення. Таким чином, за результатами оскаржуваної перевірки до ДПА у Дніпропетровській області, підлягає донарахуванню податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 11184 грн., в тому числі: основний платіж 3728 грн. (податкове повідомлення рішення №0001911540/0 від 21.05.2009 року) та штрафні санкції 7456 грн. (податкове повідомлення рішення №0000891540/2 від 21.05.2009 року).

Статтею 61 Закону України Про Державний бюджет України на 2008 ріквстановлено, що державні унітарні підприємства сплачують до державного бюджету України частину чистого прибутку (доходу) в розмірі 15 відсотків, зменшеного на суму нарахованих і сплачених дивідендів відповідно до п. 7.8 ст. 7 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств. Порядок відрахування частини чистого прибутку (доходу) встановлюється КМУ. Частина чистого прибутку (доходу) сплачується до Державного бюджету України або місцевих бюджетів наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2008 році у строки, встановлені для сплати податку на прибуток підприємств.

Позивач задекларував частину чистого прибутку (доходу), що підлягала сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2008 році, проте авансовий внесок з податку на прибуток під час виплати державі частини прибутку не сплатив є порушенням вимог чинного законодавства і наслідком чого заниження податку на прибуток за основним платежем в тому числі: за І півріччя 2008 року 843,75 грн., за 3 квартали 2008 року 2738,75 грн., за 2008 рік 145,0 грн. При цьому, на думку відповідача, викладені у позовній заяві твердження про сплату авансового внеску з податку на прибуток у складі сплачених протягом 2008 року сум податку на прибуток не підтверджується фактичними обставинами справи, оскільки сума наявної переплати на відповідному особовому рахунку протягом року не перевищувала 10грн.

В судове засідання зявилися представники відповідача, які позовні вимоги не визнали та просили у задоволені адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків

Як вбачається з матеріалів справи, Покровською МДПІ проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка податкової звітності з податку на прибуток ДП Васильківське лісове господарство за І квартал 2008 року, півріччя 2008 року, ІІІ квартал 2008 року та 2008 рік, про що складено акт перевірки від 20.02.2009 року №21/15-00991640.

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України №334/94-ВР Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 року (зі змінами та доповненнями) підприємство не нараховувало та не сплачувало авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів.

На підставі вказаного акту від 23.02.2009 року Покровською МДПІ було прийняте податкове повідомлення рішення №0000891540/0, яким визначено податкове зобовязання ДП Васильківське лісове господарствозі сплати штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток (у відповідності до п.п 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181 ІІІ Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами) в сумі 10400,0 грн.

Вищевказане податкове повідомлення рішення в межах процедур апеляційного узгодження було оскаржено ДП Васильківське лісове господарстводо Покровської МДПІ. (рішення залишено без змін) та до ДПА Дніпропетровської області.

За результатами розгляду скарги, ДПА у Дніпропетровській області скасувала податкове повідомлення рішення Покровської МДПІ від 23.02.2009 року №0000891540/0 (від 16.03.2009 року №0000891540/1) в частині 2944 грн. від вищезазначеної суми штрафних (фінансових) санкцій та збільшила до 3728 грн. суму основного платежу, а скарга залишена без задоволення.

Остаточно донараховано податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 11184 грн., в тому числі: основний платіж 3728 грн. (податкове повідомлення рішення №0001911540/3 від 21.05.2009 року), який складається

- за І півріччя 2008 року 843,75 грн.,

- за 3 квартали 2008 року 2738,75 грн.,

- за 2008 рік 145,0 грн.

та штрафні санкції 7456 грн. (податкове повідомлення рішення №0000891540/3 від 21.05.2009 року).

Відповідач в судовому засіданні не спростував, що дана перевірка за своєю суттю була камеральною. Під час її проведення перевіряючими були виявлені порушення вимог п. 7.8.2 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", повязані з тим, що платник не відобразив по рядку 20 декларації суму за І квартал 2008 року 843,75 грн., за 2 квартал 2008 року 2738,75 грн., за 3 квартал 2008 року 145,0 грн.(авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів).

Суд вважає необхідним відмітити, що норма, порушення якої було встановлено перевіряючими, визначала, що крім випадків, передбачених п. 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів. У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацом першим цього підпункту є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами.

З аналізу наведеної норми випливає, що нарахуванню та внесенню до бюджету авансового внеску повинно передувати рішення емітента корпоративних прав про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам). Але ні в акті перевірки, ні в поясненнях представника відповідача відсутні відомості про наявність такого рішення позивача, а представник позивача в судовому засіданні наполягав про його відсутність взагалі. Тобто висновки про необхідність нарахувати та перерахувати авансові внески на суму дивідендів за 1, 2 та 3 квартал 2008 р. були зроблені при довільному тлумаченні вищевказаної норми. та без дослідження питання про нарахування дивідендів акціонерам (власникам) за цей період.

Відповідно приписам п. 4.2.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" внаслідок проведення камеральної перевірки контролюючий орган виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. При цьому камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Оскільки не можливо встановити наявність або відсутність рішення про нарахування дивідендів акціонерам (власникам) та їх виплату на підставі податкової декларації, яка була перевірена відповідачем, то слід зауважити, що висновки акту перевірки щодо наявності порушень були зроблені без дослідження всіх суттєвих обставин, як передбачалося Порядком оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, тобто зроблені на припущенні про наявність підстав для нарахування та перерахування авансових внесків, а тому не можуть вважатися правомірними.

Прийняте на підставі неправомірних висновків податкове повідомлення-рішення №0001911540/3 від 21.05.2009 року є також неправомірним.

Як випливає з матеріалів справи податкове повідомлення-рішення податкове повідомлення рішення №0001911540/3 від 21.05.2009 року, яким були визначені податкові зобовязання по податку на прибуток в сумі 3728 грн. та податкове повідомлення рішення №0000891540/3 від 21.05.2009 року, яким застосовані в порядку п. 17.1.4 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафні санкції в розмірі 7456 грн., були прийняті відповідачем після оскарження платником в межах процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень з індексом 0, 1 та 2.

З аналогічних підстав, з урахуванням результатів розгляду органом ДПС повторних скарг платника, є безпідставним прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №0001911540/3 від 21.05.2009р, №0000891540/3 від 21.05.2009 року, які є тотожними податковим повідомленням-рішенням №0000891540/0 , №0000891540/1 №0000891540/2 та №0001911540/0.

Оскільки податкове повідомлення-рішення №0001911540/3 від 21.05.2009р,. (наявність і підстави прийняття даного податкового повідомлення-рішення сторонами не спростовується) було прийняте за наслідками процедури адміністративного оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень і без дослідження всіх фактичних обставин, воно не може вважатися правомірним.

З наданого акту камеральної перевірки податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал, півріччя, 3 квартал 2008 р. випливає, що перевіряючими були виявлені порушення позивачем вимог п. 7.8.2 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

При цьому в акті записано наступне.

1) За 1 квартал 2008 року части на чистого прибутку (доходу), що відраховується до загального фонду державного бюджету, становила 3375 грн.

В декларації по податку на прибуток за 1 квартал даний показник був відображений по рядку 21 "дивіденди та прирівняні до них платежі, що сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами" і зроблений висновок про порушення вимог п. 7.8.2 ст. 7 цього Закону, що начебто призвело до не нарахування та не перерахування авансового внеску з податку на прибуток в розмірі 843,75 тис грн.

2) За 2 квартал 2008 року части на чистого прибутку (доходу), що відраховується до загального фонду державного бюджету, становила 10955 грн.

В декларації по податку на прибуток за 1 квартал даний показник був відображений по рядку 21 "дивіденди та прирівняні до них платежі, що сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами" і зроблений висновок про порушення вимог п. 7.8.2 ст. 7 цього Закону, що начебто призвело до не нарахування та не перерахування авансового внеску з податку на прибуток в розмірі 2738,75 тис грн.

3) За 3 квартал 2008 року части на чистого прибутку (доходу), що відраховується до загального фонду державного бюджету, становила 580 грн.

В декларації по податку на прибуток за 1 квартал даний показник був відображений по рядку 21 "дивіденди та прирівняні до них платежі, що сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами" і зроблений висновок про порушення вимог п. 7.8.2 ст. 7 цього Закону, що начебто призвело до не нарахування та не перерахування авансового внеску з податку на прибуток в розмірі 145 тис грн.

Суд вважає необхідним відмітити, що в акті перевірки зазначено, що порушення виявилось в не нарахуванні авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів (рядок 20 Декларації з прочерком), і як наслідок їх не сплата, проте не вказано, як перевіряючими були розраховані донараховані суми податку, як ними був встановлений обсяг дивідендів та прирівняних до них платежів, по яким мають сплачуватися авансові внески відповідно п. 7.8.2 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

В судове засідання відповідачем надано пояснення, згідно якого факт відсутності сплати авансових платежів підтверджується тим, що протягом 2008 року відсутнє наявною переплата на відповідному рахунку протягом року ( не перевищувала 10 грн.) та розрахунок правильного відображення в податкових деклараціях частини прибутку та авансових внесків позивача.

Відповідно до даного розрахунку графа 20 щодо авансових внесків та графа 17 щодо суми податку до сплати співвідносяться так:

1 квартал півріччя 9 місяців

Гр..17 сума до сплати 12073 грн. 11256 грн. 9155 грн.

Гр..20 авансові внески 844 грн. 3583 грн. 3728 грн.

Тобто на розрахунковому рахунку мало обліковуватись 12073 грн., 11256 грн. та 9155 грн. відповідно.

Згідно декларацій за зазначені періоди сплачено:

1 квартал півріччя 9 місяців

Гр..17 сума до сплати 12073 грн. 12100 грн. 13066 грн.

Гр..20 авансові внески -- - --

Тобто, хоча в декларації не заповнена гр..20 щодо авансових платежів, за зазначений період проводились виплати податку за підрахунками позивача, що перебільшує суми податку та авансових внесків, які, на думку відповідача, мав би здійснити позивач.

Таким чином суд робить висновок стосовно того, що донарахування зобовязань по авансовим платежам за 1, 2 та 3 квартал 2008 р. проведене без дослідження всіх обовязкових для цього обставин, без встановлення наявності рішення про нарахування та виплату дивідендів, тобто лише при довільному трактуванні норм чинного на час перевірки законодавства та на припущенні щодо наявності відповідного рішення емітента, що суперечило положенням вищевказаного Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, тобто є безпідставним. За таких обставин прийняте на підставі неправомірних висновків податкове повідомлення-рішення є також неправомірним.

Також, відповідно пункту 1.9 ст.1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємствпід поняттям дивіденди в цілях використання норм цього Закону зазначено платіж, який здійснює юридична особа - емітент корпоративних прав або інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів), в зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого по правилам бухгалтерського обліку.

До дивідендів прирівнюється також платіж державних, не корпоратизованих. казенних або комунальних підприємств, на користь держави або місцевого самоврядування в зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства.

У даному випадку (по матеріалам акту камеральної перевірки підприємства) ототожнювання нарахування частини прибутку (доходу) до нарахування дивідендів не можливо по відношенню до Державного Підприємства Васильківське лісове господарствояк державного підприємства зі стовідсотковою часткою державної власності.

Відповідно до додатку до декларації, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 12.05.2008 року № 294 щодо розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності в 2008 році ДП Васильківське лісове господарство розмежовується графа 05 (сума нарахованих і сплачених дивідендів відповідно до п.7.8 статті Закону України Про оподаткування з прибутку підприємствта гр.. 07 (частина чистого прибутку (доходу, що відраховується до державного бюджету).

Вказані платежі у вигляді частини прибутку (доходу) і платежі у вигляді дивідендів відрізняються і порядком нарахування і порядком сплати, а також базою для розрахунку цих показників.

Таким чином, твердження, що підприємство при виплаті дивідендів не сплатило авансових внесків не приймається судом, оскільки ДП Васильківське лісове підприємствоне нараховує та не сплачує дивіденди. Підприємство нараховує та сплачує частину чистого прибутку (доходу) по результатам господарської діяльності.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, при цьому суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 8 КАС України).

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку щодо задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення рішення №0000891540/3 від 25.06.2009року Покровської МДПІ у визначені штрафних санкцій в сумі 7456,00 грн. за платежем податку на прибуток.

Визнати нечинним податкове повідомлення рішення №0001911540/3 від 25.06.2009року Покровської МДПІ у визначені суми податкового зобовязання за основним платежем в сумі 3728,00 грн. з податку на прибуток.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складення в повному обсязі, та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена в повному обсязі 25.05.2010 року.

Суддя О.В. Єфанова