Ухвала суду № 115093685, 03.11.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/48046/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

слідчого - ОСОБА_4

представника власника майна адвоката ОСОБА_5

власника майна ОСОБА_6

захисника підозрюваного ОСОБА_6 ОСОБА_7

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора третього відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про арешт майна, у кримінальному провадженні № 62022000000001058 від 19.12.2022,-

ВСТАНОВИВ:

25.10.2023 прокурор третього відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання.

Так, адвокат зазначила, що готівкові кошти, вилучені під час проведення обшуку 24.08.2023, за місцем проживання ОСОБА_6 , незаконно утримуються органом досудового розслідування.

Більш того, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_9 від 14.09.2023 відмовлено прокурору Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 у задоволенні його клопотання про арешт вказаного тимчасово вилученого майна, а саме грошових коштів в сумі 101 300 доларів США та 6 800 євро, які належать ОСОБА_6 .

Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора, слідчий суддя зазначила в ухвалі, що прокурор не надав будь-яких належних доказів набуття ОСОБА_6 вилучених коштів кримінально-протиправним шляхом. У той же час, слідчий суддя вказує, що у власника вилученого майна ОСОБА_6 відсутній процесуальний статус, з яким закон пов`язує можливість накладення арешту на майно.

Незважаючи на необхідність негайного повернення тимчасового вилученого майна, прокурор звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді від 14.09.2023, у задоволенні якої колегія суддів Київського апеляційного суду також відмовила.

Тобто, питання щодо арешту тимчасово вилученого майна, а саме грошових коштів в сумі 101 300 доларів США та 6 800 євро слідчим суддею вже вирішене, а тимчасово вилучені кошти підлягають поверненню його власнику ОСОБА_6 .

Відтак, на думку адвоката, повторне звернення органу досудового розслідування є нічим іншим, як ухилення від виконання конкретних дій, передбачених законодавством, в рамках виконання прокурором спеціальних повноважень, у даному випадку це неповернення тимчасово вилученого майна, питання про арешт якого було вирішено і в суді першої інстанції і в апеляційному суді.

Посилання прокурора про можливу конфіскацію у кримінальному провадженні не заслуговують на увагу, тому що майно, на яке просить накласти арешт прокурор, не може бути предметом конфіскації, так як не є власністю підозрюваного, про що зазначалось власником майна Нехаєвою- ОСОБА_11 безпосередньо під час проведення обшуку.

Грошові кошти були добровільно надані ОСОБА_6 слідчому та одночасно з ними надані докази походження таких коштів для огляду.

Походження вилучених грошових коштів підтверджується договором купівлі-продажу від 22.06.2023 укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_12 , відповідно до якого ОСОБА_6 передала у власність (продає) житлові будинки з надвірними будівлями та спорудами та земельну ділянку, загальна вартість якого складає 3 035 163,00 грн, що згідно курсу НБУ на моменту продажу, є еквівалентом 83 000,00 доларів США.

Вказані кошти були сформовані в 8 пачок по 10 000 доларів США, які опечатані бірками АТ «Райффайзен Банк Аваль» із проставленою датою 22.06.2023, 3 000 доларів США опечатані біркою АТ «Райффайзен Банк Аваль» із проставленою датою 22.06.2023.

Частина коштів в сумі 28 800,00 доларів США отримана ОСОБА_6 від відчуження нерухомого майна в 2022 році, що підтверджується договором купівлі-продажу від 13.12.2022.

Вилучені кошти в розмірі в сумі 101 300 доларів США та 6 800 євро набуті ОСОБА_6 законим шляхом та є її особистою власністю.

Таким чином, походження коштів, добровільно наданих для огляду та вилучених слідчим під час проведення обшуку, достеменно відомо слідчому, оскільки останньому були надані докази їх отримання.

Факт належності грошових коштів ОСОБА_6 встановлено ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.09.2023 у справі № 757/38910/23-к, тоді як підозра ОСОБА_6 не є підставою для припущення, що грошові кошти, які відшукані під час проведення обшуку одержані ОСОБА_6 внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Постанова старшого слідчого в ОВС першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 від 25.08.2023 про визнання речовим доказом є формальною та необґрунтованою, оскільки зі змісту постанови взагалі не вбачається, яке саме значення для кримінального провадження мають вилучені під час обшуку грошові кошти та обставини, які можуть бути встановлені та використані під час кримінального провадження. Також, у вказаній постанові відсутні відомості про огляд грошових коштів, які визнаються речовими доказами.

З врахуванням зазначених обставин, адвокат просила суд відмовити в задоволенні клопотання.

Власник майна ОСОБА_6 заперечувала щодо задоволення клопотання.

Захисник підозрюваного ОСОБА_6 ОСОБА_7 , який підтримав доводи адвоката ОСОБА_5 щодо того, що грошові кошти належать ОСОБА_6 , їх походження вже перевірялись слідчими судями при постановленні ухвали про відмову у задоволенні клопотання про арешт та переглядом її в апеляційній інстанції.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши учасників процесу, надходжу до наступних висновків.

Так, прокурор обґрунтовує клопотання тим, що Управлінням з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000001058 від 19.12.2022, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

Так, відповідно до ст. ст. 40, 42, 276, 277, 278 КПК України, слідчим за погодженням з прокурором, 31.08.2023 здійснено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у значному розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди: Нехаєву- ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженцю м. Баку Азербайджан, росіянину, громадянину України, одруженому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_14 від 16.08.2023 у справі № 757/35427/23-к надано дозвіл стороні обвинувачення на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , з метою відшукання й вилучення речей, документів, відомостей щодо одержання неправомірної вигоди за залучення суб`єктів господарювання до договорів про сумісну діяльність на виробництвах, реалізацію необлікованих активів в установах, підприємствах південного регіону.

На виконання вказаної ухвали, слідчим 24 серпня 2023 року проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 .

У ході проведення вказаного обшуку виявлено та вилучено готівкові грошові кошти на суму 101 300 доларів США та 6800 євро, а також 17 купюр номіналом 100 доларів США із серійними номерами: МВ82018731R, MB72849926Q, ME24391795A, LF34068999G, ME28285235B, PF68015109G, PF68015110G, PF68015108G, PF68015113G, PF68015119G, PF68015116G, PF68015117G, PF68015115G, PF68015118G, MA06440403A, PF68015112G, PF68015114G.

Вказані 17 купюр номіналом 100 доларів США разом з іншими 53 купюрами 09.06.2023 на виконання окремого доручення прокурора були оглянуті та вручені працівниками ДСР НПУ ОСОБА_15 .

У ході проведення вказаного обшуку, з урахуванням інформації, яка міститься у кримінальному провадженні № 62022000000001058 від 19.12.2022, наявні відомості про те, що перелічені готівкові грошові кошти мають доказове значення у даному кримінальному провадженні, оскільки є предметом кримінально протиправних дій та набуті незаконним шляхом.

У зв`язку з викладеним, вмотивованою постановою слідчого від 25.08.2023 вилучені під час обшуку готівкові грошові кошти в іноземній валюті визнанні речовим доказом у кримінальному провадженні № 62022000000001058 від 19.12.2022.

Відтак, прокурор вказує, що з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою припинення злочинної діяльності, збереження речових доказів, конфіскації майна виникла необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучені готівкові грошові кошти на суму 101 300 доларів США та 6800 євро, оскільки незастосування арешту на вищевказане майно перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховане та знищено.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 10 ст. 171 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Окрім цього, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб;5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Також, у відповідності до ч. 2 ст. 234 КПК України, обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Так, дослідивши матеріалами клопотання, слідчий суддя вважає, що прокурором не підтверджено та не доведено, що дане майно містить відомості, які можуть слугувати доказами у розслідуваному кримінальному провадженні або мають відношення до нього та необхідності у застосуванні заходу забезпечення як арешт майна.

Також, прокурором не доведено тієї обставини, що дане майно, на яке необхідно накласти арешт, може бути речовим доказом, або підлягає спеціальній конфіскації, або завдано шкоди, яка підлягає відшкодування, або підлягає конфіскації майна як виду покарання, в рамках кримінального провадження № 62022000000001058 від 19.12.2022 р.

З клопотання не вбачається наявність достатніх підстав вважати, що саме ці грошові кошти відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а саме є предметом кримінального правопорушення, та можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час досудового розслідування.

Відповідно до норм ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Як зазначено в ст. 1 Першого протоколу до Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Окрім цього, слідчий суддя звертає увагу, що питання про накладення арешту на грошові кошти вже вирішувалось слідчим суддею, а саме ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.09.2023 було відмовлено в задоволенні клопотання та Київськимй апеляційним судом дану ухвалу було залишено в силі.

Відтак, твердження прокурора, що у разі не застосування заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може призвести втрати доказів по кримінальному провадженню, носить у собі абстрактний та неконкретизований характер, що не має під собою доказового обґрунтування та є спростованою стороною власника майна.

Відтак, клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора третього відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про арешт майна, у кримінальному провадженні № 62022000000001058 від 19.12.2022 відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1