Рішення № 115059994, 02.11.2023, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2023 р. м. Київ Справа № 911/2442/23

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., дослідивши в спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк»

до Фізичної особи-підприємця Богатира Ігоря Івановича

про стягнення 43 351,26 грн

Без виклику учасників справи;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Богатира Ігоря Івановича про стягнення 43 351,26 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані зобов`язання щодо сплати заборгованості за кредитним договором № N20.37.0000000129 від 11.11.2020. У зв`язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 34 851,26 грн заборгованості за тілом кредиту, 8 500,00 грн штрафу.

Разом із позовною заявою позивачем подано до суду клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.08.2023 було відкрито провадження у справі № 911/2442/23. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.08.2023 була направлена судом на офіційну юридичну адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 25.08.2023.

Поштове відправлення від 25.08.2023 відповідач не отримав та воно повернулось на адресу суду 05.10.2023 з відміткою про закінчення терміну зберігання.

10.10.2023 з метою належного повідомлення відповідача судом вдруге направлено на юридичну адресу відповідача ухвалу про відкриття провадження у справі від 15.08.2023 з позначкою «Судова повістка».

Поштове відправлення від 10.10.2023 відповідач не отримав та воно повернулось на адресу суду 20.10.2023 з відміткою про закінчення терміну зберігання.

За змістом правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 27.07.2022 у справі № 908/3468/13 та підлягають застосуванню з огляду на ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у цьому випадку, суду. Факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак, в силу положення пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 15.08.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

11.11.2020 між Акціонерним товариством «Акцент-Банк» (далі - банк, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Богатир Ігор Іванович (далі - позичальник, відповідач) укладено кредитний договір № N20.37.0000000129 (далі - кредитний договір) за змістом п. 1.1 якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.

Строковий кредит (далі - «кредит») надається банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору, істотні умови кредитування наведені у Розділі А цього договору - «Істотні умови кредитування».

Згідно з п. А1 кредитного договору, вид кредиту - строковий кредит.

Пунктом А2 кредитного договору передбачено, що ліміт цього договору: у розмірі 150 000,00 (сто п`ятдесят тисяч гривень нуль копійок): на фінансування поточної діяльності.

Відповідно до підпунктів 2.1.1, 2.1.2 пункту 2.1 кредитного договору, банк зобов`язується відкрити для обслуговування кредиту рахунки, зазначені у п. А.4 цього договору.

Надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів позичальнику на цілі, відмінні від платежів на сплату судових витрат, у межах суми, обумовленої п. 1.1 цього договору, а також за умови виконання позичальником зобов`язань, передбачених п.2.2.1, 2.2.12 цього договору.

Відповідно до п. А4 кредитного договору, рахунки для обслуговування кредиту; рахунок НОМЕР_1 (в гривнях), отримувач: AT «А-Банк», МФО 307770, код ЄДРПОУ/код ІПН 2641505851.

Судом встановлено, що 11.11.2020 банк, на виконання кредитного договору, надав позичальнику кредит у розмірі 150 000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № TR.15784876.26286.70198 від 11.11.2020 на суму 150 000,00 грн із призначенням платежу: «видача кредиту згідно договору № N 20.37.0000000129 від 11/11/2020» (копія наявна в матеріалах справи).

Пунктом 1.2 кредитного договору передбачено, що термін повернення кредиту зазначений у п. А.З цього договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з пп. А.12, 2.3.2, 2.4.1 цього договору.

В пункті А3 кредитного договору сторони дійшли згоди, що термін повернення кредиту 10 листопада 2022 р. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з Графіком платежів (Додаток № 1 цього Договору).

Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою: сума щомісячного ануїтетного платежу = сума кредиту за договором*((1+процентна ставка за місяць)строк кредитування(міс.)*процентна ставка за місяць)/((1+процентна ставка за місяць)строк кредитування(міс.)-1); сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за кредитом*річна процентна ставка/кількість днів поточного року)*кількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтетного платежу; сума щомісячного платежу за основним боргом = сума щомісячного погашення кредиту-сума щомісячного платежу за %.

Згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України (далі - «ЦКУ») у випадку порушення позичальником будь якого із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашений позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 10 листопада 2022 р.

Відповідно до п. А6 кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 19,90 % (дев`ятнадцять цілих дев`яносто сотих) % річних.

Згідно з п. А8 кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів «факт/360»).

Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з Графіком платежу, то заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день.

Пунктом А10 кредитного договору передбачено, що позичальник щомісячно оплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79 % (нуль цілих сімдесят дев`ять сотих) від суми зазначеного у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.

Згідно з п. А11 кредитного договору, позичальник сплачує банку винагороду за управління фінансовим інструментом у розмірі 0,000001% (нуль цілих нуль сотих) процентів від суми встановленого у п. А2 цього договору ліміту. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Датою сплати є дата встановлення, а також дата збільшення ліміту по цьому Договору. Рахунок для сплати винагороди - UA693077700000029095511868844.

Відповідно до пп. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 кредитного договору, позичальник зобов`язується використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п. 1.1 цього договору; сплатити проценти за користування кредитом відповідно до пп. 4.1, 4.2, 4.3 цього договору; повернути кредит у терміни, встановлені пп. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього договору.

За змістом п. 2.2.5 кредитного договору, позичальник зобов`язується сплатити банку винагороду відповідно до пп. 2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13 цього договору.

Позичальник доручає банку списувати грошові кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту, зокрема з наступних рахунків, для виконання зобов`язань з погашення кредиту, а також процентів за його використання: № НОМЕР_2 у AT «А-БАНК», МФО 307770, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні, зокрема з наступних рахунків, для виконання зобов`язань з погашення винагороди, а також неустойки: № НОМЕР_2 у АТ «А-БАНК», МФО 307770, у межах сум, що підлягають сплаті банку за цим договором, при настанні термінів платежів (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер, у реквізиті «Призначення платежу» якого зазначаються номер, дата та посилання на пункт 2.2.6 цього договору (підп. 2.2.6 кредитного договору).

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з пп. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору, позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. А.6 цього договору.

Згідно п. 4.3 кредитного договору, сплата процентів за користування кредитом, передбачених пп. 4.1, 4.2 цього договору, здійснюється згідно з п. А.8 цього договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.

Відповідно до пп. 4.4, 4.5, 4.6 кредитного договору, позичальник сплачує банку винагороду за відкриття позичкового рахунку згідно з п. А.9 цього договору. Позичальник сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування згідно з п. А.10 цього договору. Позичальник сплачує банку винагороду за управління фінансовим інструментом згідно з п. А.11 цього договору.

Згідно з п. 4.7 кредитного договору, у випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки згідно з цим договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені у банківський день, що передує вихідному або святковому дню. Банківський день - день, у який банківські установи України відкриті для проведення операцій з переказу грошових коштів з використанням каналів взаємодії з НБУ.

У випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки згідно з цим договором припадає на вихідний або святковий день та позичальник має відкриті в банку поточні рахунки, позичальник має право в порядку та на умовах, передбачених пп. 2.4.3, 2.4.4 цього договору, здійснити погашення кредиту та/або процентів за його користування у відповідний вихідний або святковий день.

Відповідно до п. 4.9 кредитного договору, зобов`язання за цим договором у тому числі, строк виконання яких згідно з умовами цього договору не наступив, за умови реалізації банком права щодо стягнення неустойки згідно з розділом 5 цього договору, виконуються у наступній послідовності: кошти, отримані від позичальника, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за цим договором, перш за все спрямовуються для відшкодування витрат/збитків банку згідно з пп. 2.2.13, 2.3.13 цього договору, далі для погашення неустойки згідно з розділом 5 цього договору, далі - простроченої винагороди, далі - винагороди, далі - прострочених процентів, далі - процентів, далі - простроченого кредиту, далі - кредиту, якщо інше не передбачене п. 7.3 цього договору.

Остаточне погашення заборгованості за цим договором виконується не пізніше дати, зазначеної у п. 1.2 цього договору. Під реалізацією права банку щодо стягнення неустойки згідно розділу 5 цього договору, сторони узгодили дії банку по розподілу грошей, отриманих від позичальника для погашення заборгованості, згідно черговості погашення заборгованості, зазначеної в цьому пункті договору. При цьому, сторони узгодили, що додаткових вимог до позичальника, щодо реалізації банком свого права по стягненню неустойки, не потрібні.

У разі, якщо банк не реалізує свого права щодо стягнення неустойки згідно з розділом 5 цього договору, банк на свій вибір телекомунікаційного способу доставки інформації, узгодженими сторонами способами телекомунікації, повідомляє позичальника про таке, протягом 5 днів з дати отримання грошей від позичальника. Узгодженими сторонами способами телекомунікацій є: Відповідне повідомлення, ПЗ " А24", СМС-повідомлення.

За змістом п. 4.10 кредитного договору, розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту.

Згідно з п. 4.11 кредитного договору, нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів, не враховується.

Відповідно до п.п.5.2, 5.8 кредитного договору, сторони узгодили, що у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених п.п. 2.2.7, 2.2.8, 2.2.11, 4.9, 7.1 цього договору, позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення штраф у розмірі 2% від суми отриманого кредиту. Сплата штрафу здійснюється у гривні. У випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1 000,00 гривень + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

З матеріалів справи вбачається, що одночасно з укладенням кредитного договору між сторонами укладено Додаток 1 до договору № N20.37.0000000129 від 11.11.2020 р., що є Графіком погашення кредиту.

Відповідно до Графіку погашення кредиту, відповідач мав здійснювати погашення суми кредиту протягом 24 місяців: рівними платежами в сумі 8 829,57 грн протягом 23 місяців з наступного місяця за датою видачі кредиту в строк до 11-го числа відповідного календарного місяця та за 24-й місяць в сумі 8 829,42 грн в строк до 10.11.2022, з урахуванням суми процентів, що підлягає сплаті у відповідну дату, та суми комісійної винагороди.

Вказаний Графік погашення кредиту підписаний відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень (копія наявна в матеріалах справи).

Судом встановлено, що відповідач певний час належним чином виконував умови кредитного договору та узгодженого сторонами Графіку погашення платежів та сплатив банку кредитні кошти в загальній сумі 185 736,03 грн, а саме: 116 333,55 грн - тіло кредиту, 22 515,00 грн комісійної винагороди та 46 887,48 грн відсотків за користування кредитними коштами, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 11.11.2020 по 21.07.2023 (копія наявна в матеріалах справи).

Проте, як зазначає позивач, відповідачем було порушено умови кредитного договору в частині повернення кредитних коштів у встановлені договором та Графіком погашення кредиту строки. У зв`язку із чим станом на 21.07.2023 відповідач заборгував позивачу грошові кошти за договором в загальному розмірі 43 351,26 грн з яких: 34 851,26 грн загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 1 000,00 грн штрафу (фіксована складова), 7 500,00 грн штрафу (змінна складова).

У зв`язку із неналежним виконання відповідачем умов договору в частині сплати ануїтетних платежів відповідно до кредитного договору та Графіку погашення заборгованості, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення 34 851,26 грн загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 1 000,00 грн штрафу (фіксована складова), 7 500,00 грн штрафу (змінна складова).

Відповідно до п. 6.2 кредитного договору, цей договір у частині п. 4.4 цього договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, в решті частин - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги кредитний договір № N20.37.0000000129 від 11.11.2020 та Додаток № 1 до нього, що є Графіком погашення, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є кредитним договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як було встановлено судом раніше та передбачено в п. 1.1 кредитного договору, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.

Пунктом А2 кредитного договору передбачено, що ліміт цього договору: у розмірі 150 000,00 (сто п`ятдесят тисяч гривень нуль копійок) на фінансування поточної діяльності.

Відповідно до підпунктів 2.1.1, 2.1.2 пункту 2.1 кредитного договору, банк зобов`язується відкрити для обслуговування кредиту рахунки, зазначені у п. А.4 цього договору. Надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі розрахункових документів позичальника на цілі, відмінні від платежів на сплату судових витрат, у межах суми, обумовленої п. 1.1 цього договору, а також за умови виконання позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.12 цього договору.

Матеріалами справи підтверджується, що 11.11.2020 банк, на виконання кредитного договору, надав позичальнику кредит у розмірі 150 000,00 грн.

Отже, позивач виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ч. 1, 3 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За умовами частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як передбачено частинами 1-3 статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

За умовами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Пунктом 1.2 кредитного договору передбачено, що термін повернення кредиту зазначений у п. А.З цього договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з пп. А.12, 2.3.2, 2.4.1 цього договору.

Відповідно до п. А1 кредитного договору, вид кредиту - строковий кредит.

В пункті А3 кредитного договору сторони дійшли згоди, що термін повернення кредиту 10 листопада 2022. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з Графіком платежів (Додаток № 1 цього Договору).

Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою: сума щомісячного ануїтетного платежу = сума кредиту за договором*((1+процентна ставка за місяць)строк кредитування(міс.)*процентна ставка за місяць)/((1+процентна ставка за місяць)строк кредитування(міс.)-1); сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за кредитом*річна процентна ставка/кількість днів поточного року)*кількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтетного платежу; сума щомісячного платежу за основним боргом = сума щомісячного погашення кредиту-сума щомісячного платежу за %.

Відповідно до п. А6 кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 19,90 % (дев`ятнадцять цілих дев`яносто сотих) % річних.

Згідно з п. А8 кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів «факт/360»).

Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з Графіком платежу, то заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день. Розподіл внесених коштів на погашення кредиту проводиться в відповідну доту згідно з Графіком платежів.

Пунктом А10 кредитного договору передбачено, що позичальник щомісячно оплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79 % (нуль цілих сімдесят дев`ять сотих) від суми зазначеного у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Сплата винагороди здійснюється згідно з Графіком платежу та, в разі дострокового погашення кредиту згідно з фактичним періодом користування кредитними коштами від дати погашення згідно з Графіком платежу до дати дострокового погашення кредиту.

Крім того, судом було встановлено, що одночасно з укладенням кредитного договору між сторонами укладено Додаток 1 до договору № N20.37.0000000129 від 11.11.2020, що є Графіком погашення кредиту.

Відповідно до Графіку погашення кредиту, відповідач мав здійснювати погашення суми кредиту (150 000,00 грн) протягом 24 місяців: рівними платежами в сумі 8 829,57 грн протягом 23 місяців з наступного місяця за датою видачі кредиту в строк до 11-го числа відповідного календарного місяця та за 24-й місяць в сумі 8 829,42 грн в строк до 10.11.2022, з урахуванням суми процентів, що підлягає сплаті у відповідну дату, та суми комісійної винагороди.

Вказаний Графік погашення кредиту підписаний відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень (копія наявна в матеріалах справи).

Таким чином, останнім днем для повернення відповідачем кредитних коштів банку, сплати процентів та комісійної винагороди, відповідно до Графіку погашення кредиту та умов укладеного кредитного договору, є 10.11.2022.

За змістом п. 2.2.5 кредитного договору, позичальник зобов`язується сплатити банку винагороду відповідно до пп. 2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13 цього договору.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з пп. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору, позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. А.6 цього договору.

Згідно п. 4.3 кредитного договору, сплата процентів за користування кредитом, передбачених пп. 4.1, 4.2 цього договору, здійснюється згідно з п. А.8 цього договору.

Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.

Відповідно до пп. 4.4, 4.5, 4.6 кредитного договору, позичальник сплачує банку винагороду за відкриття позичкового рахунку згідно з п. А.9 цього договору. Позичальник сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування згідно з п. А.10 цього договору. Позичальник сплачує банку винагороду за управління фінансовим інструментом згідно з п. А.11 цього договору.

Відповідно до п. 4.9 кредитного договору, остаточне погашення заборгованості за цим договором виконується не пізніше дати, зазначеної у п. 1.2 цього договору.

В матеріалах справи міститься банківська виписка по рахунку Фізичної особи-підприємця Богатира Ігора Івановича за період з 11.11.2020 по 21.07.2023, з якої вбачається часткове погашення відповідачем на рахунок позивача кредитних коштів, відсотків за користування кредитними коштами та винагороди за кредитом в загальному розмірі 185 736,03 грн, а саме: 116 333,55 грн - тіло кредиту, 22 515,00 грн комісійної винагороди та 46 887,48 грн відсотків за користування кредитними коштами.

Проте, всупереч вищенаведених приписів законодавства, положень укладеного між сторонами кредитного договору та Графіку погашення кредиту, відповідач зобов`язання щодо повернення тіла кредиту не виконав. Протилежного суду не доведено. Доказів повної та своєчасної сплати щомісячних платежів в розмірах та терміни, передбачені Графіком погашення кредиту до суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем шляхом подання відповідних доказів, що відповідачем допущено порушення зобов`язань за кредитним договором в частині здійснення своєчасної сплати ануїтетних платежів.

Враховуючи все вищенаведене у сукупності, господарський суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань є таким, що настав.

Станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом, через неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в загальній сумі 43 351,26 грн з яких: 34 851,26 грн загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 1 000,00 грн штрафу (фіксована складова), 7 500,00 грн штрафу (змінна складова). Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Оскільки відповідач не у повній мірі виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, що ним не спростовано шляхом подання доказів, він є таким, що порушив взяті на себе зобов`язання.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту в сумі 34 851,26 грн, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 8 500,00 грн. штрафу (1 000,00 грн. штраф (фіксована складова) + 7 500,00 грн. штраф (змінна складова)). Вирішуючи питання щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення штрафу, суд виходить з такого.

Згідно з вимогами частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 5.8 Кредитного договору сторони погодили, що у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1 000,00 гривень + 5 % від суми встановленого у п. А.2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Однак, відповідно до п. 18 розділу Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022 з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 днів, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.

При цьому, при вирішенні питання щодо застосування у спірних відносинах норми закону щодо звільнення відповідача від обов`язку сплачувати на користь банку штраф за прострочення повернення кредиту починаючи саме з дати початку запровадження карантину, суд керується загальними засадами цивільного законодавства, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, а також виходить з того, що в спірних відносинах має місце обставина застосування акту законодавства, яким пом`якшується цивільна відповідальність відповідача.

З огляду на вказане, позовні вимоги в частині стягнення штрафу за прострочення виконання грошового зобов`язання не підлягають задоволенню.

Суд також наголошує на тому, що відповідач розрахунок не оспорив, заявлені суми до стягнення не спростував, контррозрахунку до суду не подав, докази сплати кредитних коштів до суду не подав.

Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 157,74 грн.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Богатира Ігора Івановича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (місцезнаходження: вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49074; код ЄДРПОУ 14360080) 34 851,26 грн заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та 2 157,74 грн судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та підп. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.11.2023.

Суддя Л.В. Сокуренко