Рішення № 115034102, 09.11.2023, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2023 р. № 400/11052/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Тяннікової А.С., представника позивача Носова О.М., представника відповідача Кочієру К.І. за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САЛОХА-П" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.08.2023 № 589714290708,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Салоха-П» (далі Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправним та скасувати прийняті 01.08.2023 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області (далі Управління або відповідач) податкове повідомлення-рішення № 589714290708.

На обґрунтування позовних вимог Товариство вказало, що при визначенні суми пені відповідач не дотримався норм Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні цінності» (далі Закон № 2473).

Управління позов не визнало з підстав, що зазначені у відзиві (арк. 28-30).

Правом подати відповідь на відзив позивач не скористався.

В судовому засіданні представник Товариства вимоги адміністративного позову підтримав, представник Управління просила відмовити у його задоволенні.

Як встановлено судом, з 20.06.2023 до 26.06.2023 посадові особи Управління провели документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 16.06.2022 № 1/06/22, результати якої оформили актом від 30.06.2023 № 5208/14-29-07-08/39483940 (далі Акт, арк. 9-18).

Відповідно до викладеного в Акті, товари, за які Товариство у липні 2022 перерахувало нерезиденту (ТОВ «АЛЕРС», Болгарія) 365 000 євро, мав бути поставлений не пізніше 31.12.2022. У цей строк надійшла лише частина товарів, вартістю 137 931 євро, тому станом на 01.01.2023 виникла прострочена дебіторська заборгованість в сумі 227 069 євро (8 844 564,62 грн). Ця заборгованість була погашена 03.04.2023. Так, відповідно до митних декларацій, 20.01.2023 були поставлені товари вартістю 16 500 євро, 08.02.2023 49 410 євро, 27.02.2023 32 185,70 євро, 28.02.2023 32 494,30 євро, 13.03.2023 16 030,80 євро, 16.03.2023 16 008,90 євро, 17.03.2023 48 187,30 євро, 03.04.2023 16 500 євро (з цієї поставки простроченою є поставка на суму 16 252 євро).

Ці обставини Товариство визнало.

Несвоєчасну поставку товарів відповідач кваліфікував як порушення пункту 3 статті 13 Закону № 2473 та пункту 142 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі Постанова № 18).

Згідно з частиною 3 статті 13 Закону № 2473, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

У пункті 142 Постанови № 18 зазначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

01.08.2023 Управління, з посиланням на висновки Акта, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, частини п`ятої статті 13 Закону № 2473, прийняло податкове повідомлення-рішення № 589714290708, яким нарахувало Товариству пеню за платежем «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства» в сумі 1 585 634,17 грн (далі Рішення, арк. 5-6).

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижу, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

У частині п`ятій статті 13 Закону № 2473 вказано, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Позивач не погодився з Рішенням з таких причин:

1.Розрахунок суми пені мав бути виконаний таким чином, щоб пеня за день, в якому відбулася поставка частини товарів, нараховувалася на зменшену за рахунок цієї поставки суму. Так, якщо перша прострочена партія товарів надійшла 20.01.2023, то пеню на загальну суму простроченої дебіторської заборгованості (227 069 євро) відповідач мав нарахувати за період з 01.01.2023 до 19.01.2023, а не до 20.01.2023. Відповідно, з 20.01.2023 (а не з 21.01.2023, як зазначено у розрахунку відповідача) пеня мала б нараховуватися на зменшену суму (210 569 євро) і т. д.

2.Відповідач не мав права нарахувати пеню за 03.04.2023, оскільки в цей день надійшла остання партія товарів, була погашена прострочена дебіторська заборгованість, тобто була відсутня база для нарахування пені.

3.Згідно з розрахунком до Рішення, вартість останньої простроченої партії товарів 633 031,65 грн, при цьому загальний розмір нарахованої на цю дату (17.03.2023) пені 1 553 349,86 грн, що, на думку Товариства, свідчить про порушення відповідачем частини п`ятої статті 13 Закону № 2473.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 «Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів», банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 Імпорт, IM-41 Реімпорт, ІМ-51 Переробка на митній території, IM-72 Безмитна торгівля, IM-75 Відмова на користь держави, IM-76 Знищення або руйнування (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД).

Отже, валютний нагляд за дотриманням позивачем граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів банк здійснював і в дні поставок, а завершував (у відповідних сумах) лише після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставок. З 21.01.2023 (наступний день після першої поставки, що відбулася 20.01.2023) валютний нагляд в частині суми заборгованості 16 500 євро (вартість поставленого 20.01.2023 товарів) не здійснювався, і пеня на суму 16 500 євро з 21.01.2023 вже не нараховувалася. Таким чином виконані розрахунки і за іншими поставками.

Товар мав бути поставлений позивачу не пізніше 31.12.2022, тому всі дні після цієї дати є періодом прострочення, в тому числі й день, коли відбулася поставка.

Відповідач правильно визначив періоди прострочення, а доводи позивача є хибними.

Загальна сума нарахованої Управлінням пені 1 585 634,47 грн не перевищує загальну суму простроченої заборгованості 8 844 564,62 грн. Товариство безпідставно порівнює вартість недопоставлених товарів станом на 18.03.2023 633 031,65 грн із сумою нарахованої на цю дату пені 1 553 349,85 грн, оскільки у частині п`ятій статті 13 Закону № 2473 йдеться про загальний розмір нарахованої пені та вартість недопоставленого товару. На переконання суду, підстав для іншого тлумачення цієї норми, крім як порівняння загальної суми пені із загальною вартістю недопоставлених товарів, немає.

З урахуванням наведеного суд встановив, що Управління нарахувало пеню відповідно до Закону № 2473, тому підстави для визнання протиправним та скасування Рішення відсутні.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "САЛОХА-П" (вул. Садова, 1, офіс 206, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код: 39483940) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код: 44104027) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Дата складення повного судового рішення - 20.11.2023.

Суддя В.В. Птичкіна