Рішення № 115027624, 20.11.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/4410/23

пр. № 2/759/2342/23

20 листопада 2023 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Радзівіл А.Б., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Богданова Ірина Георгіївна про визнання права власності на квартиру, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Святошинського районного суду м. Києва із позовом про визнання права власності на квартиру.

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її сестра - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті залишилась квартира АДРЕСА_1 .

Вказує, що спадкоємці першої черги відсутні, а саме: їх мати ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та їх батько - ОСОБА_4 ,, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Оскільки після смерті сестри спадкоємці першої черги: мати та батько, не звернулись до нотаріуса із заявою про відкриття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, останні пропустили шестимісячний термін, визначений законодавством, то вважає, що вона як спадкоємець другої черги, має право на визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала її померлій сестрі.

Зазначає, що 07.03.2023 року звернулась до ПН КМНО Богданової І.Г. із заявою про відкриття спадкової справи, на підставі якої було заведено спадкову справу № 7/2023.

Однак, ПН КМНО ОСОБА_5 відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що залишилось після смерті її сестри - ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та надала відповідь, де зазначила про необхідність звернення до суду, що й послугувало підставою для подання даної позовної заяви.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16 березня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання, витребувано від ПН КМНО Богданової І.Г. спадкову справу, заведену за померлою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04 липня 2023 року замінено неналежного відповідача - Святошинську районну в місті Києві державну адміністрацію на належного відповідача Київську міську раду.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач до початку судового засідання через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності її представника, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання представник Київської міської ради не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, у відзиві на позовну заяву просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на невірно обраний позивачем спосіб захисту своїх прав (а.с. 83-87).

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

За таких обставин суд прийняв рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи, що не з`явились у судове засідання.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи із наступного.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом установлено, що батьками позивача ОСОБА_1 та батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що вбачається з копії свідоцтв про народження серія НОМЕР_1 від 11.12.1967 року та серія НОМЕР_2 від 07.06.1962 року відповідно (а.с. 16, 17).

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 , про що 19.11.2014 року Відділом реєстрації смерті у м. Києві видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3 . Місце смерті - с. Зарубинці Андрущівського району Житомирської області (а.с. 11).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , про що 17.12.2020 року Андрушівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_4 . Місце смерті - с. Зарубинці Андрущівського району Житомирської області (а.с. 12).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається зі свідоцтва про смерть, виданого Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві серія НОМЕР_5 від 26.04.2017 року. Місце смерті - с. Зарубинці Андрущівського району Житомирської області (а.с. 10).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 27077289 від 20.092014 року ОСОБА_2 є власником квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 20.09.2014 року, посвідченого ПН КМНО Ковальчук С.П. за реєстровим № 7205 (а.с. 6-9).

Судом встановлено, що за заявою ОСОБА_1 від 07.03.2023 року ПН КМНО Богдановою І.Г. заведено спадкову справу № 7/203 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с. 45-61).

Постановою ПН КМНО Богданової І.Г. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10.03.2023 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки спадкоємцем був пропущений передбачений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, не надано документів, які підтверджували б факт її проживання разом зі спадкодавцем на день смерті (а.с. 45).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ч. 1 ст. 1218 ЦК України).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи (ч. 1 ст. 1220 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Отже, внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, часом відкриття спадщини є день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 є сестрою ОСОБА_2 .

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч. 1 ст. 1261 ЦК України).

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ч. 1 ст. 1262 ЦК України).

Отже, ОСОБА_1 є спадкоємцем другої черги спадкоємців ОСОБА_2 за законом.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.

В справі відсутні відомості про наявність інших спадкоємців першої черги спадкоємців ОСОБА_2 за законом станом на момент відкриття спадщини чи спадкоємців за заповітом, рівно як і наявність/відсутність заповіту ОСОБА_2 .

Відкриття спадщини є юридичним фактом, що породжує у певних осіб право на спадкування. Право на спадкування, як і кожне суб`єктивне право, надає уповноваженій особі певні можливості.

Одним із елементів права на спадкування є право прийняти спадщину. Прийняття спадщини є наступним юридичним актом, який породжує загальне правонаступництво, тобто перехід до особи, яка прийняла спадщину, прав та обов`язків спадкодавця.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

У розумінні даних норм права постійність проживання може посвідчуватися реєстрацією, вона може бути підтверджена й іншими доказами, при цьому постійність спільного проживання не визначається його тривалістю. Термін «постійно» - оцінювальна цивільна категорія. За певних обставин має братися намір, з яким особа поселилася у помешканні другої.

У свідоцтві про смерть ОСОБА_2 вказано, що вона померла у віці 54 років у с. Зарубинці Андрущівського району Житомирської області.

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання позивач ОСОБА_1 з 20.06.1984 року по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 15).

Згідно Витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва № 90214063 від 09.03.2023 року за адресою: АДРЕСА_3 , за період з 01.02.2017 року по 20.04.2017 року зареєстрована була ОСОБА_2 , з 02.10.2014 року (а.с. 46).

Отже, ОСОБА_1 , яка згідно реєстрації має відмінне від спадкодавця ОСОБА_2 постійне місце проживання, для прийняття спадщини своєї померлої сестри повинна була в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України з урахуванням положень ч. 1 ст. 1270 ЦК України подати нотаріусу або уповноваженій у сільському населеному пункті за місцем відкриття спадщини посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини у строк шість місяців, який почався з часу відкриття спадщини, тобто з 20.04.2017 року.

ОСОБА_1 у строк шість місяців з часу відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини не подала, відповідно, спадкову справу до майна померлої ОСОБА_2 у строк шість місяців з часу відкриття спадщини не заведено.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч. 1 ст. 1272 ЦК України).

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

Отже, позивач ОСОБА_1 у розумінні ч. 1 ст. 1272 ЦК України вважається такою, що не прийняла спадщини померлої сестри, так як протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подала заяву про прийняття спадщини.

ОСОБА_1 не зверталась до суду з позовом про визначення їй додаткового строку, достатнього для подання нею заяви про прийняття спадщини. Докази в матеріалах справи відсутні.

Відповідно, такі позовні вимоги ні у даній справі, ні в іншій справі в порядку ч. 3 ст. 1272 ЦК України ОСОБА_1 не заявлялись та судом не вирішувались.

Отже, ОСОБА_1 , яка мала відмінну з сестрою ОСОБА_2 реєстрацію свого постійного місця проживання, не зверталась до суду з позовною вимогою про встановлення факту постійного проживання її з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, відповідно, такі позовні вимоги не заявлялись та судом не вирішувались.

Отже, судом не встановлено обставини прийняття спадщини та надходить до висновку про те, що ОСОБА_1 не прийняла спадщини в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України в силу не подання нею заяви про прийняття спадщини у строк шість місяців з часу відкриття спадщини та не звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини; не довела прийняття спадщини в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Доказів розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України на підтвердження зворотного позивачем не надано.

Право на спадщину оформляється видачею нотаріусом свідоцтва про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається у відкритій спадковій справі. Спадкова справа відкривається за заявою спадкоємця, який прийняв спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Оформлення права на спадщину врегульовано Главою 89 ЦК України та має дотримуватися.

Судове рішення не є тотожним оформленню права на спадщину нотаріусом, суд не є органом, уповноваженим державою на оформлення права на спадщину.

У судовому порядку право на нерухоме майно в порядку спадкування може бути визнано у виключних випадках за наявності відкритої спадкової справи та постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину.

Разом з тим, слід зазначити, що хоча спадкову справу відкрито, але визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятком, що застосовується, якщо існують перешкоди для оформлення права на спадщину в нотаріальному порядку, що нотаріус не відмовив в оформленні спадщини з підстав втрати оригіналів документів чи з підстав наявності спору тощо.

Тому, суд зазначає, що наразі відсутні підстави визнавати право власності на спадкове майно у судовому порядку, оскільки ОСОБА_1 має вчинити певні дії та надати судове рішення про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини чи про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Позивач має дотримуватися встановленого законом порядку оформлення спадщини, а не обирати спосіб, який для неї є, на її думку, більш вигідним.

Тому, правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання права власності на квартиру у даній справі відсутні, тому суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

Питання судових витрат слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на квартиру - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.О. Горбенко