Ухвала суду № 115027187, 20.11.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/47508/23-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2023 року суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

адвоката - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві заяву судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 про самовідвід від розгляду кримінального провадження №757/47508/23-к за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 22021000000000185 від 08.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 436-2, ч. 2 ст. 161 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

У провадження судді ОСОБА_1 надійшла заява судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 про самовідвід від розгляду кримінального провадження №757/47508/23-к за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 22021000000000185 від 08.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 436-2, ч. 2 ст. 161 КК України.

Мотивуючи заявлений самовідвід суддя вказує, що мала комунікацію із обвинуваченим ОСОБА_5 у межах соціальних відносин поза роботою, у певний період часу, а відтак з метою уникнення найменших підозр у стороннього спостерігача у заінтересованості чи упередженості судді під час розгляду вказаного кримінального провадження, навіть якщо такої заінтересованості немає, суддя ОСОБА_6 заявила самовідвід від розгляду кримінального провадження №757/47508/23-к.

Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні самовідводу судді ОСОБА_4 , вказуючи на те, що заявлений самовідвід безпідставний, нічим не підверджений.

Інші учасники розгляду про місце і час судового розгляду повідомлялися належним чином, заяв, клопотань до суду не подано.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті заяви у відсутність не з`явившихся осіб.

Вивчивши матеріали провадження, заслухавши позицію учасників розгляду, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст.ст. 75, 76 КПК України.

Суддя виконує свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

Положеннями ст. 80 КПК України розкрито поняття заяви про відвід, а саме частиною 5 вказаної статті передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Дані доводи слідчий суддя не приймає до уваги та вважає їх безпідставним, з огляду на наступне.

Статтею 75 КПК України, визначено, що слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Так, мотивуючи заявлений самовідвід суддя вказує, що мала комунікацію із обвинуваченим ОСОБА_5 у межах соціальних відносин поза роботою, у певний період часу, проте будь-яких доказів на підтвердження вказаного суду не надано.

Наряду з вказаним, суд приймає до уваги, що сторона захисту вказані доводи не визнала та просила відмовити у задоволенні самовідводу.

Всупереч вказаному, суддею ОСОБА_7 не наведено будь - яких доводів, які б свідчили про упередженість при розгляді обвинувального акту та під час судового розгляду даної заяви про самовідвід за наданими матеріалами, також не встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді ОСОБА_4 , певних її прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки ,що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі №5-15п12).

Таким чином, суддя вважає, що суддею ОСОБА_7 на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено обґрунтованості заявленого самовідводу та не доведено її упередженості, що унеможливлювало б постановлення нею об`єктивного судового рішення, та як, наслідок, встановлено, що підстави, згідно із правилами КПК України, для відводу судді відсутні.

Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81, 309 КПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 про самовідвід від розгляду кримінального провадження №757/47508/23-к за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 22021000000000185 від 08.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 436-2, ч. 2 ст. 161 КК України.

Ухвала судді оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_8